Щороку з настанням Різдва тисячі людей чекають у своїх домівках на прихід невеликого мандрівного театру, який прославлятиме Бога через театральні елементи та комічне відображення дійсності. Вертеп — це одна з багатьох багатовікових традицій нашого народу.

Часто люди, які цікавляться традиціями, хочуть самі написати сценарій та взяти участь у вертепі. Як правильно це зробити, редакція Бахмут IN. UA дізнавалася у мешканця Званівки Андрія Тимчака.

Примітка. Андрій Тимчак — відомий на Батьківщині громадський діяч, зараз служить в ЗСУ та захищає Україну. Пан Андрій тривалий час розвивав вертепи на Донеччині, ця традиція має для українця особливе значення. Нагадаємо, що переселенці в 1951 році, мешканці Званівки, Верхньокам’янки та Роздолівки, привезли цю культуру святкування Різдва з заходу України.

Коротко про святкові вертепи

Вертеп — це старовинний пересувний театр, де ставили релігійні та світські п’єси. В Україні перші вертепи з’явилися ще в 17 столітті.

Сам феномен бере свою основу ще з дохристиянських вірувань, як один зі способів шанування Нового Сонця, Нового хліборобського року — початка шляху сонця до весни. Саме тому існує вірування, що прихід вертепу може забезпечити в новому році добрий врожай та добробут в сім’ї.

Написання сценарію різдвяного вертепу

За словами Андрія Тимчака, створення мандрівного театрального дійства — кропіткий та структурований процес, до якого треба готуватися заздалегідь. Перш за все, аби написати сценарій, вам потрібно обрати тему. 

Як зазначає майстер вертепів зі Званівки, починати роботу над сценарієм слід заздалегідь.

Як організувати традиційний вертеп?

Написати сценарій різдвяного вертепу буде легко, якщо ви матимете ідею та однодумців. Далі починається найскладніша частина — організація. Творець вертепу сам повинен вирішити, скільки людей буде залучено, буде вертеп дитячим (до десяти років) або дорослим, чи будуть у сценарії підіймати серйозні теми, наприклад, політику, історію тощо.

Аби створити гарний вертеп, потрібно від 8 до 20 людей, для кожного з них потрібно зробити костюми.

Щоб пошити костюм, можна звернутися в ательє або ж пошити його вручну. Наприклад, якщо людина має роль пастуха, то вона готує відповідний костюм. Експерт в розмові також наголосив, що бувають випадки, коли людина не може уявити те, як виглядає його персонаж. В такому випадку потрібно працювати разом та проговорювати власні думки на прикладі сценарію вертепу.

Наступним кроком в створенні образів стають тематичні атрибути в руках.

Чоловік у розмові згадує, що особливості у створенні спільних образів для вертепів також є. Наприклад, бажано, щоб всі учасники дійства мали однаковий колір та форму взуття.

Репетиції для вертепу на Різдво

Ніяке театральне дійство не може обійтись без тренувань. Вертепи також не виключення. Вони потребують інколи навіть більших зусиль, аніж звичайні п’єси. Перш за все, це пов’язано з щільним графіком. Вертеп на Різдво, не важливо вірші у вас чи пісні, потрібно заздалегідь прорепетирувати.

Перші репетиції можна робити вже з 5 грудня. Щонайменше двічі на тиждень команда має збиратися разом, аби в результаті мати найкращий сценарій вертепу.

За словами експерта, у першій репетиції потрібно обрати старшого. Добре, аби це була артистична людина, яка вміє задавати загальний темп дійства. Також потрібно розподілити між учасниками ролі. За одну репетицію потрібно близько 4 разів від початку й до кінця проговорити слова сценарію.

Святкування Різдва: обов’язкові дії 

Коли костюми готові, а люди вивчили слова, починається робота над плануванням дій.

Слід також вирішити те, як саме повинен проходити початок та кінець виступу. Також з усіма учасниками вертепу потрібно наперед домовитися про ймовірні застілля. Це звичайна практика, адже люди ходять цілий день, тож господарі хат часто запрошують їх розділити частування. Мінімум тричі актори вертепу мають сісти за стіл з господарями.

Втім, одна із головних запорук гарного вертепу — ваше щире бажання та однодумці-ентузіасти, резюмує пан Андрій.

Читайте також:

• Перший сценарій вертепу: бахмутянин про різдвяні традиції українців
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!