Щороку з настанням Різдва тисячі людей чекають у своїх домівках на прихід невеликого мандрівного театру, який прославлятиме Бога через театральні елементи та комічне відображення дійсності. Вертеп — це одна з багатьох багатовікових традицій нашого народу.

Часто люди, які цікавляться традиціями, хочуть самі написати сценарій та взяти участь у вертепі. Як правильно це зробити, редакція Бахмут IN. UA дізнавалася у мешканця Званівки Андрія Тимчака.

Примітка. Андрій Тимчак — відомий на Батьківщині громадський діяч, зараз служить в ЗСУ та захищає Україну. Пан Андрій тривалий час розвивав вертепи на Донеччині, ця традиція має для українця особливе значення. Нагадаємо, що переселенці в 1951 році, мешканці Званівки, Верхньокам’янки та Роздолівки, привезли цю культуру святкування Різдва з заходу України.

Коротко про святкові вертепи

Вертеп — це старовинний пересувний театр, де ставили релігійні та світські п’єси. В Україні перші вертепи з’явилися ще в 17 столітті.

Сам феномен бере свою основу ще з дохристиянських вірувань, як один зі способів шанування Нового Сонця, Нового хліборобського року — початка шляху сонця до весни. Саме тому існує вірування, що прихід вертепу може забезпечити в новому році добрий врожай та добробут в сім’ї.

Написання сценарію різдвяного вертепу

За словами Андрія Тимчака, створення мандрівного театрального дійства — кропіткий та структурований процес, до якого треба готуватися заздалегідь. Перш за все, аби написати сценарій, вам потрібно обрати тему. 

Як зазначає майстер вертепів зі Званівки, починати роботу над сценарієм слід заздалегідь.

Як організувати традиційний вертеп?

Написати сценарій різдвяного вертепу буде легко, якщо ви матимете ідею та однодумців. Далі починається найскладніша частина — організація. Творець вертепу сам повинен вирішити, скільки людей буде залучено, буде вертеп дитячим (до десяти років) або дорослим, чи будуть у сценарії підіймати серйозні теми, наприклад, політику, історію тощо.

Аби створити гарний вертеп, потрібно від 8 до 20 людей, для кожного з них потрібно зробити костюми.

Щоб пошити костюм, можна звернутися в ательє або ж пошити його вручну. Наприклад, якщо людина має роль пастуха, то вона готує відповідний костюм. Експерт в розмові також наголосив, що бувають випадки, коли людина не може уявити те, як виглядає його персонаж. В такому випадку потрібно працювати разом та проговорювати власні думки на прикладі сценарію вертепу.

Наступним кроком в створенні образів стають тематичні атрибути в руках.

Чоловік у розмові згадує, що особливості у створенні спільних образів для вертепів також є. Наприклад, бажано, щоб всі учасники дійства мали однаковий колір та форму взуття.

Репетиції для вертепу на Різдво

Ніяке театральне дійство не може обійтись без тренувань. Вертепи також не виключення. Вони потребують інколи навіть більших зусиль, аніж звичайні п’єси. Перш за все, це пов’язано з щільним графіком. Вертеп на Різдво, не важливо вірші у вас чи пісні, потрібно заздалегідь прорепетирувати.

Перші репетиції можна робити вже з 5 грудня. Щонайменше двічі на тиждень команда має збиратися разом, аби в результаті мати найкращий сценарій вертепу.

За словами експерта, у першій репетиції потрібно обрати старшого. Добре, аби це була артистична людина, яка вміє задавати загальний темп дійства. Також потрібно розподілити між учасниками ролі. За одну репетицію потрібно близько 4 разів від початку й до кінця проговорити слова сценарію.

Святкування Різдва: обов’язкові дії 

Коли костюми готові, а люди вивчили слова, починається робота над плануванням дій.

Слід також вирішити те, як саме повинен проходити початок та кінець виступу. Також з усіма учасниками вертепу потрібно наперед домовитися про ймовірні застілля. Це звичайна практика, адже люди ходять цілий день, тож господарі хат часто запрошують їх розділити частування. Мінімум тричі актори вертепу мають сісти за стіл з господарями.

Втім, одна із головних запорук гарного вертепу — ваше щире бажання та однодумці-ентузіасти, резюмує пан Андрій.

Читайте також:

• Перший сценарій вертепу: бахмутянин про різдвяні традиції українців
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!