Андрій Тимчак з дружиною / Ілюстрація Бахмут IN. UA
Щороку з настанням Різдва тисячі людей чекають у своїх домівках на прихід невеликого мандрівного театру, який прославлятиме Бога через театральні елементи та комічне відображення дійсності. Вертеп — це одна з багатьох багатовікових традицій нашого народу.
Часто люди, які цікавляться традиціями, хочуть самі написати сценарій та взяти участь у вертепі. Як правильно це зробити, редакція Бахмут IN. UA дізнавалася у мешканця Званівки Андрія Тимчака.
Примітка. Андрій Тимчак — відомий на Батьківщині громадський діяч, зараз служить в ЗСУ та захищає Україну. Пан Андрій тривалий час розвивав вертепи на Донеччині, ця традиція має для українця особливе значення. Нагадаємо, що переселенці в 1951 році, мешканці Званівки, Верхньокам’янки та Роздолівки, привезли цю культуру святкування Різдва з заходу України.
Коротко про святкові вертепи
Вертеп — це старовинний пересувний театр, де ставили релігійні та світські п’єси. В Україні перші вертепи з’явилися ще в 17 столітті.
Сам феномен бере свою основу ще з дохристиянських вірувань, як один зі способів шанування Нового Сонця, Нового хліборобського року — початка шляху сонця до весни. Саме тому існує вірування, що прихід вертепу може забезпечити в новому році добрий врожай та добробут в сім’ї.
Написання сценарію різдвяного вертепу
Вертеп, який створив Андрій Тимчак / особистий архів героя
За словами Андрія Тимчака, створення мандрівного театрального дійства — кропіткий та структурований процес, до якого треба готуватися заздалегідь. Перш за все, аби написати сценарій, вам потрібно обрати тему.
Для того, щоб створити сценарій, повинна бути основа. Ви маєте знати все про вертепи, або цікавитись цією темою. Потім дивитесь, чи є якісь “пробіли”, й шукаєте, де можна створити новий напрямок. Ви туди намагаєтесь вкладати все, що є, що ви дізналися за все своє життя… І бах! Ви створили тему, новий напрямок. Якось так.
Андрій Тимчак // громадський діяч
Як зазначає майстер вертепів зі Званівки, починати роботу над сценарієм слід заздалегідь.
Як організувати традиційний вертеп?
Написати сценарій різдвяного вертепу буде легко, якщо ви матимете ідею та однодумців. Далі починається найскладніша частина — організація. Творець вертепу сам повинен вирішити, скільки людей буде залучено, буде вертеп дитячим (до десяти років) або дорослим, чи будуть у сценарії підіймати серйозні теми, наприклад, політику, історію тощо.
Аби створити гарний вертеп, потрібно від 8 до 20 людей, для кожного з них потрібно зробити костюми.
Ви не підете у звичайних курточках чи шапочках. Треба мати костюм. Але річ у тому, що такі костюми в магазинах не продаються.
Каже Андрій Тимчак // про етапи створення костюмів
Щоб пошити костюм, можна звернутися в ательє або ж пошити його вручну. Наприклад, якщо людина має роль пастуха, то вона готує відповідний костюм. Експерт в розмові також наголосив, що бувають випадки, коли людина не може уявити те, як виглядає його персонаж. В такому випадку потрібно працювати разом та проговорювати власні думки на прикладі сценарію вертепу.
Наступним кроком в створенні образів стають тематичні атрибути в руках.
Річ у тому, що у кожного з персонажів є щось в руках. Ніхто не йде у вертеп з порожніми руками. Хтось має при собі царські жезли, в когось пастуші палки, в когось зірка, меч тощо. Тут починаються нюанси.
прокоментував пан Андрій // додаючи, що знайти якісні речі дуже складно.
Чоловік у розмові згадує, що особливості у створенні спільних образів для вертепів також є. Наприклад, бажано, щоб всі учасники дійства мали однаковий колір та форму взуття.
Репетиції для вертепу на Різдво
Вертеп у Бахмуті / скриншот
Ніяке театральне дійство не може обійтись без тренувань. Вертепи також не виключення. Вони потребують інколи навіть більших зусиль, аніж звичайні п’єси. Перш за все, це пов’язано з щільним графіком. Вертеп на Різдво, не важливо вірші у вас чи пісні, потрібно заздалегідь прорепетирувати.
Перші репетиції можна робити вже з 5 грудня. Щонайменше двічі на тиждень команда має збиратися разом, аби в результаті мати найкращий сценарій вертепу.
За словами експерта, у першій репетиції потрібно обрати старшого. Добре, аби це була артистична людина, яка вміє задавати загальний темп дійства. Також потрібно розподілити між учасниками ролі. За одну репетицію потрібно близько 4 разів від початку й до кінця проговорити слова сценарію.
Святкування Різдва: обов’язкові дії
Коли костюми готові, а люди вивчили слова, починається робота над плануванням дій.
Найголовніше у вертепі — програма. Ось у вас є вертеп, але просто класний вертеп, а тут прийшло Різдво. Куди ви підете? Що ви будете робити з цим вертепом? Де ви будете виступати? Повинна бути максимально завантажена та продумана програма. Маєте знати, чи ви будете виступати на сцені? Чи ви будете ходити по будинках? Чи ви будете їздити по закладах?
Пояснює Андрій Тимчак // особливості планування вертепу
Слід також вирішити те, як саме повинен проходити початок та кінець виступу. Також з усіма учасниками вертепу потрібно наперед домовитися про ймовірні застілля. Це звичайна практика, адже люди ходять цілий день, тож господарі хат часто запрошують їх розділити частування. Мінімум тричі актори вертепу мають сісти за стіл з господарями.
Втім, одна із головних запорук гарного вертепу — ваше щире бажання та однодумці-ентузіасти, резюмує пан Андрій.
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне
Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ).У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.
Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.
Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації.
Тривожна статистика: Україна втрачає молодь
Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.
“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.
Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.
“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.
Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?
Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.
Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).
За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.
“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.
Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ
Валентина Потапова / фото “Альменда”
Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.
Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.
Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.
Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?
Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).
За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:
безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).
Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.
“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.
Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.
Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот
Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.
Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.
Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.
Університети-переселенці
На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.
Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.
“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.
Підсумок Омбудсмана
Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.
“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.
Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:
“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.
Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.
11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.
Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:
+380 (98) 850 0561;
+380 (99) 667 9206;
+380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).
В установі мешканці Бахмутської громади можуть:
актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
отримати витяг із реєстру територіальної громади;
подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
оформити відстрочку від мобілізації;
отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
“Скринінг здоров’я 40+”.
Як отримати консультацію
Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.
Підготування оселі до зимового періоду слід робити заздалегідь. Як й минулого року українців можуть очікувати тривалі відключення світла, а щоб убезпечити себе від переохолодження потрібно […]
Термобілизна — важливий елемент одягу зимою, а при ймовірних відключеннях світла в Україні ще й необхідний. Попри поширений міф, що термобілизна зігріває – основним її […]
Рівно рік тому Бахмутське товариство захисту тварин «Лада», рятуючись від війни, евакуювалося на Дніпропетровщину. За цей час волонтери допомогли врятувати сотні собак від неминучої загибелі. […]