Український центр міжнародних відносин за підтримки Ради Європи проводить серію робочих груп для дослідження потреб ВПО серед молоді. Результатом дослідження стане формування декларації потреб молодих переселенців та об’єднання громадських організацій в Асоціацію молодих ВПО України.

Ініціатором ідеї став громадський і політичний діяч, колишній голова Молодіжної ради в Бахмуті Аркадій Петросян.

Підтримка молоді

У коментарі редакції «Бахмут IN.UA» Аркадій Петросян розповів, що Асоціація молодих ВПО України має на меті об’єднати та підтримати молодих переселенців.

Він додав, що на минулій робочій групі в Києві учасники підняли багато інших проблем, над якими працюватиме асоціація.

Під час активних дискусій із представниками релокованих громадських організацій та молодими ВПО у різних містах України обєднання прагне з’ясувати, що саме потрібно молодим ВПО.

Усіх, хто вимушено покинув свої домівки, запрошують розказати про актуальні проблеми та потреби.

Графік обговорень

Перша робоча група відбудеться: 

• 7 жовтня — Дніпро, вулиця Барикадна, 16 (Creative State); 
• 15 жовтня — Львів; 
• 16 жовтня — Івано-Франківськ; 
• 18 жовтня — Ужгород.

Після обговорення учасники створять спільну декларацію для підтримки молодих ВПО, яка стане дороговказом асоціації.

Як долучитися до дискусії?

Зареєструватися, щоб взяти участь у обговоренні необхідно за посиланням: https://forms.gle/SC3mEDawCG4C7N1q6.

Приєднатись до Асоціації молодих ВПО України можна за реєстраційною формою.

Ініціативу реалізує ГО «Український центр міжнародних відносин» за підтримки Ради Європи та European Youth Foundation.

• Молодь, яка змінює Донеччину: історія волонтерки Катерини Босяченко з Дебальцевого
• Українська молодь готова відновлювати свої громади
• Урбаністичний форум назвав ключові принципи для відновлення України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!