На початку липня 2023 року комунальне підприємство “Бахмутське бюро технічної інвентаризації” після довготривалої перерви відновило роботу в столиці. Серед основних послуг, які надають фахівці, — довідки про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 01.01.2013 року. Саме вони потрібні для того, аби бахмутяни могли зареєструвати заяву про пошкоджене житло.

Однак все частіше бахмутяни почали скаржитися на роботу БТІ, тож редакція вирішила розібратися, чому комунальне підприємство має негативні відгуки від громади.

У чому справа?

Бахмутське БТІ з липня 2023 року відкрило філію в столиці. За майже місяць роботи до КП надійшло 1642 запити, 296 тоді вдалося обробити. У кінці липня 2023 року редакції повідомляли, що тут працює троє осіб. Ще в той період бахмутяни на зустрічі в Києві, а також у коментарях Facebook-сторінки Бахмут IN.UA повідомляли, що ресурсів працівників не вистачає на всіх охочих. Через це доводиться довго чекати, доки запити будуть розглянуті та оброблені. 

Однак чітких термінів очікування немає. Відтак співрозмовниця Бахмут IN.UA бахмутянка Ольга зазначала, що вона звернулася за довідкою про право власності на майно через ЦНАП за місцем проживання, який направив запит до БТІ, але протягом 55 робочих днів установа не отримала жодної відповіді. Тож Ользі повідомили, що не можуть задовольняти її прохання через відсутність відповіді.

Зазначимо, щоб без цього документу люди не можуть оформити заяву про пошкоджене житло, адже у застосунку “Дія” потрібно надати підтверджувальні правоустановчі документи на майно.

У квітні 2023 року редакція надіслала запит до БТІ, щоб дізнатися, чи вивезли документацію з Бахмута. Тоді нам повідомили, що архіви БТІ частково зберігаються електронно. Втім, це не стосується тих документів, які були в паперовому вигляді.

Поодинокі чи часті випадки?

Редакція провела опитування 24 жовтня 2023 року, де опитала бахмутян, чи задоволені вони послугами БТІ, щоб переконатися, чи не був випадок з бахмутянкою Ольгою винятком із правил. Ми отримали близько 30 коментарів із негативним підтекстом.

Ось кілька коментарів бахмутян, які, ймовірно, свідчать про незадоволення місцевих жителів роботою БТІ.

Додамо, що всі коментатори повідомляють про схожі проблеми: довге очікування, відсутність чітких термінів відповіді. Також пишуть про факти непрофесійного спілкування, зокрема грубість у розмові з бахмутянами, скидання телефонного дзвінка тощо.

Люди у коментарях, а також в особистих повідомленнях негативно налаштовані, адже їм не видають довідку, яка потрібна населенню, від БТІ для встановлення самого факту власності на майно.

Бахмутяни закликали, аби на неналежне виконання обов’язків БТІ звернула увагу міська влада та налагодила отримання послуг у комунальному підприємстві. Редакція звернулася до Бахмутської міськради із проханням надати відповідь щодо роботи працівників БТІ, яка виконується, на думку громади, некомпетентно.

Нагадаємо, що звернутися до БТІ можна за номером телефону: +38 (095) 678 00 14.

Публікуємо відповідь міськради нижче:

У міськраді нам повідомили, що з липня 2023 року КП “Бахмутське БТІ” надає послугу щодо отримання довідок про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 01.01.2013 року.

Звернутись за отриманням довідки про правову належність нерухомого майна має можливість:

• особисто власник;
• співвласник;
• уповноважена ним особа.

Надання цієї послуги здійснюється протягом 30 календарних днів, але на сьогодні при дуже великій потребі громадян термін скорочено до 10 днів, кажуть у міськраді.

Відомості про зареєстроване до 01.01.2013 право власності на нерухомість надаються КП «Бахмутське БТІ» на підставі записів в реєстраційних книгах, де здійснювалась реєстрація права власності до створення електронних реєстрів.

Також зауважують, що в обліковій документації підприємства зберігання довідок про правову належність майна не передбачено. Крім того, у відповіді міськрада зазначила, що вона не отримувала від громадян Бахмута чи громади повідомлення про порушення термінів в отриманні довідок.

Щодо випадків непрофесійного спілкування з громадянами, то тут зауважують, що керівництво БТІ регулярно проводить співбесіди з працівниками, аби ті дотримувалися робочої етики.

Що робити бахмутянам, яким потрібні довідки?

Поки робота в БТІ не задовольняє громаду, можна піти іншим шляхом. Про це ми розпитали у фахівчині “Право на захист” Яни Пушкалової.

За словами експертки, (ред. коментар надано 31 жовтня 2023 року) коли українці подають заяви на отримання компенсації за пошкоджене або знищене житло, однією із досить поширених проблем стало отримання відмови, оскільки мобільний застосунок Дія не відображає їхнє житло на порталі.

Бахмутяни також повідомляли про те, що не могли зареєструвати заявку в Дії через відсутність запису щодо права власності на майно, оскільки в електронній системі його немає. Саме тому й люди зверталися до місцевого БТІ. Зазначимо, що підприємство має в активі чималу кількість виданих довідок, але це не анулює факт того, що багато бахмутян не можуть її отримати.

Фахівчиня пояснює, що після того, як людина звернулась до державного реєстратора щодо внесення відомостей про майно, обов’язком останнього є самостійно запитувати відомості в органів, що здійснювали реєстрацію прав власності на нерухоме майно до 2013 року, у разі відсутності даних у реєстрах.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації, а у нашому випадку БТІ зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі, пояснює Яна Пушкалова.

Втім, граничний строк надання адміністративної послуги визначається ЗУ “Про адміністративні послуги”. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Якщо БТІ не відповідає, то державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає  рішення про офіційну письмову відмову у проведенні реєстраційних дій.

Отримавши це письмове рішення у державного реєстратора про відмову у проведенні реєстраційних дій, особа може звернутися до суду для захисту свого порушеного права обравши належний спосіб захисту. В цьому випадку рекомендовано звернутись до юриста.

Бахмутяни можуть звертатися до юриста за безплатною допомогою

За словами юристки, часто виникають ситуації, коли державні реєстратори нехтують обов’язком, надсилати запити по особі до БТІ та просять людину звернутися  самостійно до  місцевого бюро технічної інвентаризації із запитом про надання інформаційної довідки.

Якщо ви самостійно звертаєтеся до БТІ, то таке звернення, має бути розглянуто  і вирішено у термін не більше одного місяця від дня їхнього надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їхнього отримання.

Фахівчиня додає, що є випадки, коли БТІ не встигли виїхати на безпечну територію та були знищені разом зі всією документацією і фактично перестали існувати.

У випадку, якщо бюро технічної інвентаризації відмовляє або ігнорує  в наданні зазначеної інформації без законних підстав, можна зобов’язати БТІ надати таку інформацію, звернувшись до відповідного окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Як один зі способів позасудового захисту своїх прав, це звернення до офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Контакти Уповноваженого з прав людини + 38 (080) 050 17 20 та до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини + 38 (044) 299 74 08.

Контакти безплатної допомоги від БФ “Право на захист”:

• Vodafone +38 (099) 507 50 90;
• Kyivstar +38 (068) 507 50 90;
• Lifecell +38 (093) 507 50 90;
• Telegram: https://t.me/pravonazahyst.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Читайте також:

• Як оформити факт пошкодженого або зруйнованого житла
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!