На початку липня 2023 року комунальне підприємство “Бахмутське бюро технічної інвентаризації” після довготривалої перерви відновило роботу в столиці. Серед основних послуг, які надають фахівці, — довідки про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 01.01.2013 року. Саме вони потрібні для того, аби бахмутяни могли зареєструвати заяву про пошкоджене житло.

Однак все частіше бахмутяни почали скаржитися на роботу БТІ, тож редакція вирішила розібратися, чому комунальне підприємство має негативні відгуки від громади.

У чому справа?

Бахмутське БТІ з липня 2023 року відкрило філію в столиці. За майже місяць роботи до КП надійшло 1642 запити, 296 тоді вдалося обробити. У кінці липня 2023 року редакції повідомляли, що тут працює троє осіб. Ще в той період бахмутяни на зустрічі в Києві, а також у коментарях Facebook-сторінки Бахмут IN.UA повідомляли, що ресурсів працівників не вистачає на всіх охочих. Через це доводиться довго чекати, доки запити будуть розглянуті та оброблені. 

Однак чітких термінів очікування немає. Відтак співрозмовниця Бахмут IN.UA бахмутянка Ольга зазначала, що вона звернулася за довідкою про право власності на майно через ЦНАП за місцем проживання, який направив запит до БТІ, але протягом 55 робочих днів установа не отримала жодної відповіді. Тож Ользі повідомили, що не можуть задовольняти її прохання через відсутність відповіді.

Зазначимо, щоб без цього документу люди не можуть оформити заяву про пошкоджене житло, адже у застосунку “Дія” потрібно надати підтверджувальні правоустановчі документи на майно.

У квітні 2023 року редакція надіслала запит до БТІ, щоб дізнатися, чи вивезли документацію з Бахмута. Тоді нам повідомили, що архіви БТІ частково зберігаються електронно. Втім, це не стосується тих документів, які були в паперовому вигляді.

Поодинокі чи часті випадки?

Редакція провела опитування 24 жовтня 2023 року, де опитала бахмутян, чи задоволені вони послугами БТІ, щоб переконатися, чи не був випадок з бахмутянкою Ольгою винятком із правил. Ми отримали близько 30 коментарів із негативним підтекстом.

Ось кілька коментарів бахмутян, які, ймовірно, свідчать про незадоволення місцевих жителів роботою БТІ.

Додамо, що всі коментатори повідомляють про схожі проблеми: довге очікування, відсутність чітких термінів відповіді. Також пишуть про факти непрофесійного спілкування, зокрема грубість у розмові з бахмутянами, скидання телефонного дзвінка тощо.

Люди у коментарях, а також в особистих повідомленнях негативно налаштовані, адже їм не видають довідку, яка потрібна населенню, від БТІ для встановлення самого факту власності на майно.

Бахмутяни закликали, аби на неналежне виконання обов’язків БТІ звернула увагу міська влада та налагодила отримання послуг у комунальному підприємстві. Редакція звернулася до Бахмутської міськради із проханням надати відповідь щодо роботи працівників БТІ, яка виконується, на думку громади, некомпетентно.

Нагадаємо, що звернутися до БТІ можна за номером телефону: +38 (095) 678 00 14.

Публікуємо відповідь міськради нижче:

У міськраді нам повідомили, що з липня 2023 року КП “Бахмутське БТІ” надає послугу щодо отримання довідок про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 01.01.2013 року.

Звернутись за отриманням довідки про правову належність нерухомого майна має можливість:

• особисто власник;
• співвласник;
• уповноважена ним особа.

Надання цієї послуги здійснюється протягом 30 календарних днів, але на сьогодні при дуже великій потребі громадян термін скорочено до 10 днів, кажуть у міськраді.

Відомості про зареєстроване до 01.01.2013 право власності на нерухомість надаються КП «Бахмутське БТІ» на підставі записів в реєстраційних книгах, де здійснювалась реєстрація права власності до створення електронних реєстрів.

Також зауважують, що в обліковій документації підприємства зберігання довідок про правову належність майна не передбачено. Крім того, у відповіді міськрада зазначила, що вона не отримувала від громадян Бахмута чи громади повідомлення про порушення термінів в отриманні довідок.

Щодо випадків непрофесійного спілкування з громадянами, то тут зауважують, що керівництво БТІ регулярно проводить співбесіди з працівниками, аби ті дотримувалися робочої етики.

Що робити бахмутянам, яким потрібні довідки?

Поки робота в БТІ не задовольняє громаду, можна піти іншим шляхом. Про це ми розпитали у фахівчині “Право на захист” Яни Пушкалової.

За словами експертки, (ред. коментар надано 31 жовтня 2023 року) коли українці подають заяви на отримання компенсації за пошкоджене або знищене житло, однією із досить поширених проблем стало отримання відмови, оскільки мобільний застосунок Дія не відображає їхнє житло на порталі.

Бахмутяни також повідомляли про те, що не могли зареєструвати заявку в Дії через відсутність запису щодо права власності на майно, оскільки в електронній системі його немає. Саме тому й люди зверталися до місцевого БТІ. Зазначимо, що підприємство має в активі чималу кількість виданих довідок, але це не анулює факт того, що багато бахмутян не можуть її отримати.

Фахівчиня пояснює, що після того, як людина звернулась до державного реєстратора щодо внесення відомостей про майно, обов’язком останнього є самостійно запитувати відомості в органів, що здійснювали реєстрацію прав власності на нерухоме майно до 2013 року, у разі відсутності даних у реєстрах.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації, а у нашому випадку БТІ зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі, пояснює Яна Пушкалова.

Втім, граничний строк надання адміністративної послуги визначається ЗУ “Про адміністративні послуги”. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Якщо БТІ не відповідає, то державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає  рішення про офіційну письмову відмову у проведенні реєстраційних дій.

Отримавши це письмове рішення у державного реєстратора про відмову у проведенні реєстраційних дій, особа може звернутися до суду для захисту свого порушеного права обравши належний спосіб захисту. В цьому випадку рекомендовано звернутись до юриста.

Бахмутяни можуть звертатися до юриста за безплатною допомогою

За словами юристки, часто виникають ситуації, коли державні реєстратори нехтують обов’язком, надсилати запити по особі до БТІ та просять людину звернутися  самостійно до  місцевого бюро технічної інвентаризації із запитом про надання інформаційної довідки.

Якщо ви самостійно звертаєтеся до БТІ, то таке звернення, має бути розглянуто  і вирішено у термін не більше одного місяця від дня їхнього надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їхнього отримання.

Фахівчиня додає, що є випадки, коли БТІ не встигли виїхати на безпечну територію та були знищені разом зі всією документацією і фактично перестали існувати.

У випадку, якщо бюро технічної інвентаризації відмовляє або ігнорує  в наданні зазначеної інформації без законних підстав, можна зобов’язати БТІ надати таку інформацію, звернувшись до відповідного окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Як один зі способів позасудового захисту своїх прав, це звернення до офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Контакти Уповноваженого з прав людини + 38 (080) 050 17 20 та до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини + 38 (044) 299 74 08.

Контакти безплатної допомоги від БФ “Право на захист”:

• Vodafone +38 (099) 507 50 90;
• Kyivstar +38 (068) 507 50 90;
• Lifecell +38 (093) 507 50 90;
• Telegram: https://t.me/pravonazahyst.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Читайте також:

• Як оформити факт пошкодженого або зруйнованого житла
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!