На початку липня 2023 року комунальне підприємство “Бахмутське бюро технічної інвентаризації” після довготривалої перерви відновило роботу в столиці. Серед основних послуг, які надають фахівці, — довідки про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 01.01.2013 року. Саме вони потрібні для того, аби бахмутяни могли зареєструвати заяву про пошкоджене житло.

Однак все частіше бахмутяни почали скаржитися на роботу БТІ, тож редакція вирішила розібратися, чому комунальне підприємство має негативні відгуки від громади.

У чому справа?

Бахмутське БТІ з липня 2023 року відкрило філію в столиці. За майже місяць роботи до КП надійшло 1642 запити, 296 тоді вдалося обробити. У кінці липня 2023 року редакції повідомляли, що тут працює троє осіб. Ще в той період бахмутяни на зустрічі в Києві, а також у коментарях Facebook-сторінки Бахмут IN.UA повідомляли, що ресурсів працівників не вистачає на всіх охочих. Через це доводиться довго чекати, доки запити будуть розглянуті та оброблені. 

Однак чітких термінів очікування немає. Відтак співрозмовниця Бахмут IN.UA бахмутянка Ольга зазначала, що вона звернулася за довідкою про право власності на майно через ЦНАП за місцем проживання, який направив запит до БТІ, але протягом 55 робочих днів установа не отримала жодної відповіді. Тож Ользі повідомили, що не можуть задовольняти її прохання через відсутність відповіді.

Зазначимо, щоб без цього документу люди не можуть оформити заяву про пошкоджене житло, адже у застосунку “Дія” потрібно надати підтверджувальні правоустановчі документи на майно.

У квітні 2023 року редакція надіслала запит до БТІ, щоб дізнатися, чи вивезли документацію з Бахмута. Тоді нам повідомили, що архіви БТІ частково зберігаються електронно. Втім, це не стосується тих документів, які були в паперовому вигляді.

Поодинокі чи часті випадки?

Редакція провела опитування 24 жовтня 2023 року, де опитала бахмутян, чи задоволені вони послугами БТІ, щоб переконатися, чи не був випадок з бахмутянкою Ольгою винятком із правил. Ми отримали близько 30 коментарів із негативним підтекстом.

Ось кілька коментарів бахмутян, які, ймовірно, свідчать про незадоволення місцевих жителів роботою БТІ.

Додамо, що всі коментатори повідомляють про схожі проблеми: довге очікування, відсутність чітких термінів відповіді. Також пишуть про факти непрофесійного спілкування, зокрема грубість у розмові з бахмутянами, скидання телефонного дзвінка тощо.

Люди у коментарях, а також в особистих повідомленнях негативно налаштовані, адже їм не видають довідку, яка потрібна населенню, від БТІ для встановлення самого факту власності на майно.

Бахмутяни закликали, аби на неналежне виконання обов’язків БТІ звернула увагу міська влада та налагодила отримання послуг у комунальному підприємстві. Редакція звернулася до Бахмутської міськради із проханням надати відповідь щодо роботи працівників БТІ, яка виконується, на думку громади, некомпетентно.

Нагадаємо, що звернутися до БТІ можна за номером телефону: +38 (095) 678 00 14.

Публікуємо відповідь міськради нижче:

У міськраді нам повідомили, що з липня 2023 року КП “Бахмутське БТІ” надає послугу щодо отримання довідок про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 01.01.2013 року.

Звернутись за отриманням довідки про правову належність нерухомого майна має можливість:

• особисто власник;
• співвласник;
• уповноважена ним особа.

Надання цієї послуги здійснюється протягом 30 календарних днів, але на сьогодні при дуже великій потребі громадян термін скорочено до 10 днів, кажуть у міськраді.

Відомості про зареєстроване до 01.01.2013 право власності на нерухомість надаються КП «Бахмутське БТІ» на підставі записів в реєстраційних книгах, де здійснювалась реєстрація права власності до створення електронних реєстрів.

Також зауважують, що в обліковій документації підприємства зберігання довідок про правову належність майна не передбачено. Крім того, у відповіді міськрада зазначила, що вона не отримувала від громадян Бахмута чи громади повідомлення про порушення термінів в отриманні довідок.

Щодо випадків непрофесійного спілкування з громадянами, то тут зауважують, що керівництво БТІ регулярно проводить співбесіди з працівниками, аби ті дотримувалися робочої етики.

Що робити бахмутянам, яким потрібні довідки?

Поки робота в БТІ не задовольняє громаду, можна піти іншим шляхом. Про це ми розпитали у фахівчині “Право на захист” Яни Пушкалової.

За словами експертки, (ред. коментар надано 31 жовтня 2023 року) коли українці подають заяви на отримання компенсації за пошкоджене або знищене житло, однією із досить поширених проблем стало отримання відмови, оскільки мобільний застосунок Дія не відображає їхнє житло на порталі.

Бахмутяни також повідомляли про те, що не могли зареєструвати заявку в Дії через відсутність запису щодо права власності на майно, оскільки в електронній системі його немає. Саме тому й люди зверталися до місцевого БТІ. Зазначимо, що підприємство має в активі чималу кількість виданих довідок, але це не анулює факт того, що багато бахмутян не можуть її отримати.

Фахівчиня пояснює, що після того, як людина звернулась до державного реєстратора щодо внесення відомостей про майно, обов’язком останнього є самостійно запитувати відомості в органів, що здійснювали реєстрацію прав власності на нерухоме майно до 2013 року, у разі відсутності даних у реєстрах.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації, а у нашому випадку БТІ зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі, пояснює Яна Пушкалова.

Втім, граничний строк надання адміністративної послуги визначається ЗУ “Про адміністративні послуги”. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Якщо БТІ не відповідає, то державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає  рішення про офіційну письмову відмову у проведенні реєстраційних дій.

Отримавши це письмове рішення у державного реєстратора про відмову у проведенні реєстраційних дій, особа може звернутися до суду для захисту свого порушеного права обравши належний спосіб захисту. В цьому випадку рекомендовано звернутись до юриста.

Бахмутяни можуть звертатися до юриста за безплатною допомогою

За словами юристки, часто виникають ситуації, коли державні реєстратори нехтують обов’язком, надсилати запити по особі до БТІ та просять людину звернутися  самостійно до  місцевого бюро технічної інвентаризації із запитом про надання інформаційної довідки.

Якщо ви самостійно звертаєтеся до БТІ, то таке звернення, має бути розглянуто  і вирішено у термін не більше одного місяця від дня їхнього надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їхнього отримання.

Фахівчиня додає, що є випадки, коли БТІ не встигли виїхати на безпечну територію та були знищені разом зі всією документацією і фактично перестали існувати.

У випадку, якщо бюро технічної інвентаризації відмовляє або ігнорує  в наданні зазначеної інформації без законних підстав, можна зобов’язати БТІ надати таку інформацію, звернувшись до відповідного окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Як один зі способів позасудового захисту своїх прав, це звернення до офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Контакти Уповноваженого з прав людини + 38 (080) 050 17 20 та до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини + 38 (044) 299 74 08.

Контакти безплатної допомоги від БФ “Право на захист”:

• Vodafone +38 (099) 507 50 90;
• Kyivstar +38 (068) 507 50 90;
• Lifecell +38 (093) 507 50 90;
• Telegram: https://t.me/pravonazahyst.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Читайте також:

• Як оформити факт пошкодженого або зруйнованого житла
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Право на вихід на пенсію у 2026 році залежить від віку та кількості страхового стажу. В Україні діють різні вимоги до стажу для виходу на пенсію у 60, 63 або 65 років.

Детальніше про те, як вийти на пенсію та який трудовий стаж потрібен у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Вихід на пенсію у 2026 році: умови та страховий стаж

Коли людина може вийти на пенсію, визначається кількістю років, протягом яких вона офіційно працювала та сплачувала страхові внески. Цей період називається страховим стажем.

Згідно з чинним законодавством, у 2026 році право на пенсію мають українці, які досягли 65-річного віку та мають необхідний страховий стаж. Для цієї категорії громадян розмір пенсії не може бути меншим за визначений мінімум, який щорічно переглядається та залежить від мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 2018 року мінімальна пенсія для осіб віком 65 років встановлена на рівні 40% від мінімальної заробітної плати, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За умови мінімальної зарплати 8 647 гривні мінімальна пенсія для непрацюючого пенсіонера зі стажем 30–35 років становить не менше 3 458,80 гривні.

Вийти на пенсію у 2026 році можна і раніше, ніж у 65 років, за наявності більшого страхового стажу. Для виходу на пенсію у 60 років необхідно мати щонайменше 33 роки стажу. У 63 роки достатньо не менше 23 років страхового стажу. У 65 років право на пенсію мають особи, які накопичили щонайменше 15 років стажу.

Якщо особа досягла пенсійного віку у 2025 році, але оформлює пенсію у 2026-му, для призначення виплат знадобиться на один рік менше страхового стажу. При цьому враховуються вимоги, чинні на момент звернення за пенсією.

Страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами. Окремі категорії громадян, які працювали на шкідливих або важких виробництвах чи мають значний стаж у певних галузях, можуть скористатися правом пільгового виходу на пенсію.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Подружжя, яке під час реєстрації шлюбу вирішило зберегти дошлюбні прізвища, має право змінити своє рішення навіть через роки спільного життя. Законодавство України передбачає чітку процедуру такої зміни.

Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.

Чи можна змінити дошлюбне прізвище після реєстрації шлюбу

Відповідно до статті 35 Сімейного кодексу України, під час реєстрації шлюбу наречені самостійно визначають, яке прізвище матимуть у шлюбі. Вони можуть обрати спільне прізвище одного з подружжя, залишити кожному своє дошлюбне або приєднати прізвище чоловіка чи дружини до власного. Закон також дозволяє подвійне прізвище, але складення більше ніж двох прізвищ не допускається, за винятком окремих національних звичаїв.

Збереження дошлюбних прізвищ під час укладення шлюбу не обмежує право подружжя змінити своє рішення пізніше. Згідно зі статтею 53 Сімейного кодексу, чоловік або дружина можуть у будь-який час подати заяву про обрання спільного прізвища чи про приєднання прізвища другого з подружжя.

Куди подавати заяву

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відділу Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису про шлюб. Також звернутися можна до центру надання адміністративних послуг або до дипломатичних і консульських установ України. В умовах воєнного стану дозволено звернення до будь-якого відділу ДРАЦС на підконтрольній Україні території.

Після внесення змін орган державної реєстрації актів цивільного стану видає нове свідоцтво про шлюб.

Які документи потрібні

Для того, щоб змінити дошлюбне прізвище через роки шлюбу, потрібно надати:

• заяву встановленої форми. Вона повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання. Якщо заявник не володіє державною мовою, заява може бути складена іншою особою в присутності перекладача та підписана заявником, про що на ній робиться відповідний запис;
• паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника. У разі подання заяви громадянином України, який постійно проживає за кордоном, пред’являється паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• свідоцтво про шлюб.
• інші документи, необхідні для розгляду заяви та розв’язання питання по суті.

Строк розгляду

Питання про зміну прізвища розглядається у строк до трьох місяців з дня подання заяви. За наявності поважних причин цей термін може бути продовжений, але не більше ніж ще на три місяці.

Читайте також:

В Україні збільшилася вартість оформлення паспортних документів: як саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!