Військовий Андрій Солдатихін загинув 18 вересня 2023 року, бахмутянин пішов захищати країну наприкінці 2022 року. У чоловіка залишилося двоє дітей та дружина. Друзі Андрія згадують його, як люблячого та доброго батька й хорошого товариша.
Редакція вшановує пам’ять захисника, про його загибель повідомила бахмутянка Ольга Ленфира.
Захисник Бахмута – Андрій Солдатихін
Пост про загибель Андрія Солдатихіна/ скріншотКоментарі під дописом/ скріншот
Андрій Солдатихін родом з Бахмута, чоловіку було 47 років. Захищати свій край він пішов наприкінці 2022 року. На службі отримав поранення, лікувався у госпіталі, проте згодом повернувся в частину і продовжував служити. Подруга військового зауважує, що чоловік мав проблеми із здоров’ям, його мали комісувати за рішенням ВЛК.
Андрій загинув 18 вересня, у населеному пункті Іванівське. У військового залишилося двоє дітей.
Андрій був дуже хорошою людиною. Він з багатодітної родини, він знав, що таке дружба, повага, співчуття, щастя. Взагалі, був добрим та справедливим. Гарним батьком та чоловіком. Дуже боляче втрачати рідних.
Ольга Ленфира // згадує про загиблого Ольга Ленфира у коментарі редакції
«Бахмут. IN.UA» пропонує поділитися історією загиблого та вшанувати пам’ять мирних й військових людей у спецпроєкті “Бахмутський меморіал”.
Наслідки атак по Краматорську / фото Донецька обласна прокуратура
Міста Донеччини продовжують потерпати від російських обстрілів. Одним із таких міст є Краматорськ, де внаслідок ударів окупантів є руйнування житла і випадки поранень людей. Постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу — грошові компенсації на ремонт житла та матеріальну допомогу після поранення.
Як мешканці Краматорська можуть отримати компенсації за пошкодження житла і поранення, розповіли у Краматорській міськраді.
Як отримати грошову компенсацію на ремонт житла у Краматорську
Краматорці, чиє житло пошкоджене через воєнні дії, можуть скористатися державною програмою “єВідновлення”. Вона передбачає грошову компенсацію на ремонт. Подати заявку на отримання компенсації можна через застосунок або портал “Дія” та у ЦНАПі.
Оформити заявку в “Дії” можна за такою інструкцією:
повідомте про пошкоджене майно в застосунку “Дія” у розділі “Послуги” – “єВідновлення”;
відкрийте рахунок “єВідновлення”;
заповніть заяву в “Дії”.
Далі з вами зв’яжеться спеціальна комісія, щоб домовитись про огляд житла. Це потрібно, щоб встановити збитки та розрахувати суму виплат. Після огляду “Дія” сповістить про рішення комісії.
Максимальна сума допомоги складає 200 тисяч гривень. Вона залежить від стану пошкодженого майна. Отримані кошти можна витратити на будівельні матеріали для ремонту житла чи підрядників, які є учасниками програми “єВідновлення”.
Гроші будуть зараховані на картку “єВідновлення”. Витратити їх можна протягом 12 місяців.
Консультації з цього питання мешканцям Краматорська надають за адресою: вулиця Ювілейна, 44. Прийом проводять у понеділок-п’ятницю з 09:00 до 17:00. Також можна проконсультуватися за телефоном: +380 (50) 425 0999.
Як отримати гроші за поранення у Краматорську
Мешканці Краматорська, які зазнали фізичної шкоди здоров’ю внаслідок воєнних дій, можуть отримати одноразову матеріальну допомогу. Вона передбачена для місцевих мешканців та ВПО, які фактично проживають у Краматорську і перебувають тут на обліку.
Розмір матеріальної допомоги становить:
у разі тяжкого поранення — 20 тисяч гривень;
інші поранення — 5 тисяч гривень.
Оформити одноразову матеріальну допомогу після поранення можна в Управлінні праці та соціального захисту населення. Консультації проводять за телефоном: +380 (93) 234 3022.
Евакуація цивільного населення з Донецької області проходить під постійними ударами безпілотників. Останнім часом потік людей із небезпечних регіонів збільшився через критичну ситуацію з комунікаціями та газопостачанням. Водночас волонтери наголошують на тенденції: російські дрони систематично б’ють по мирних жителях, які намагаються врятуватися з прифронтової зони.
Детальніше про те, як відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.
Евакуація на Донеччині
За словами Богдана Зуякова, останнім часом найскладніші евакуації відбувалися з Костянтинівки та Олексієво-Дружківки, коли люди виходили з надзвичайно небезпечних місць. Волонтерам доводиться залишати автомобілі у відносно безпечних зонах та йти пішки назустріч людям, щоб супроводити їх до транспорту.
Основний контингент евакуйованих наразі складають люди похилого віку. За статистикою волонтера:
близько 70% евакуйованих — це люди віком 60+ років;
близько 30% складають люди з інвалідністю;
приблизно 10% від загальної кількості — це маломобільні або повністю немобільні особи.
Волонтер додає, що в деякі населені пункти волонтери фізично заїхати не можуть. Щоб дістатися до безпечних місць, звідки волонтери можуть забрати людей, місцевим жителям доводиться долати значні відстані пішки. Ця дистанція може сягати 10 кілометрів.
Богдан Зуякво зазначає: “Навіть, я б сказав, не дистанція важка, а саме ситуація з дронами робить шлях майже неможливим”.
Цілеспрямовані атаки дронів на цивільних
Богдан Зуяков вказує, що останнім часом саме БПЛА становлять найбільшу загрозу під час евакуації, оскільки російські оператори свідомо атакують саме цивільних. Під час однієї з нещодавніх евакуацій людей з Костянтинівки дрон атакував жінку на очах у волонтерів. Спочатку безпілотник намагався завдати удару на півдорозі в Олексієво-Дружківці, а згодом, коли жінка була майже біля волонтерського автомобіля, відбулася друга атака.
“І далі вже прямо перед нами метрів до 50, коли вже жінка майже підійшла до нас, її атакував дрон, влучив їй у ногу і, дякувати Богу, він не розірвався. Жінка отримала просто порізи від дрона, але якщо б він вибухнув, я думаю, вона б загинула на місці. Там повністю свідомий вчинок якогось оператора неадекватного, який бачив, що це жінка іде з валізою, і захотів її вбити“, — розповідає волонтер.
Для забезпечення безпеки пасажирів та власного життя Богдан Зуяков та інші волонтери використовують увесь доступний спектр захисту від безпілотників. До їхнього арсеналу входять:
системи РЕБ (радіоелектронної боротьби);
сіткомети;
аналізатори для виявлення дронів;
броньовані автомобілі.
Також існують чіткі протоколи безпеки. Якщо чутно звук дрона або стрілецьку зброю, яка намагається його збити, евакуаційна група негайно ховається та перечікує небезпеку. Головна задача команди — не потрапити під приціл безпілотника і залишитися непоміченими.
Катерина Додіна разом чоловіком Дмитром та донечкою Софією жила в Бахмуті. До повномасштабного вторгнення сім’я будувала безліч планів на життя. Дмитро хотів відкрити власний магазин, […]
Андрій Шманін був військовим медиком 54-ої окремої механізованої бригади. Чоловік пішов на війну, коли вона тільки почалася на Сході. Він пройшов Горлівку та Дебальцеве. Андрій […]
Бахмутянин Олександр Примич пішов з життя 26 серпня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу. Чоловікові не змогли вчасно надати медичну допомогу після обстрілу, через велику кровотечу […]
Юрій Казаковшенок з дружиною Людмилою жив у Бахмуті. Родина прожила разом 42 щасливих роки шлюбу. Молодята побралися в юності, й від тоді не розлучалися. Всі […]