Військовий Андрій Солдатихін загинув 18 вересня 2023 року, бахмутянин пішов захищати країну наприкінці 2022 року. У чоловіка залишилося двоє дітей та дружина. Друзі Андрія згадують його, як люблячого та доброго батька й хорошого товариша.
Редакція вшановує пам’ять захисника, про його загибель повідомила бахмутянка Ольга Ленфира.
Захисник Бахмута – Андрій Солдатихін
Пост про загибель Андрія Солдатихіна/ скріншотКоментарі під дописом/ скріншот
Андрій Солдатихін родом з Бахмута, чоловіку було 47 років. Захищати свій край він пішов наприкінці 2022 року. На службі отримав поранення, лікувався у госпіталі, проте згодом повернувся в частину і продовжував служити. Подруга військового зауважує, що чоловік мав проблеми із здоров’ям, його мали комісувати за рішенням ВЛК.
Андрій загинув 18 вересня, у населеному пункті Іванівське. У військового залишилося двоє дітей.
Андрій був дуже хорошою людиною. Він з багатодітної родини, він знав, що таке дружба, повага, співчуття, щастя. Взагалі, був добрим та справедливим. Гарним батьком та чоловіком. Дуже боляче втрачати рідних.
Ольга Ленфира // згадує про загиблого Ольга Ленфира у коментарі редакції
«Бахмут. IN.UA» пропонує поділитися історією загиблого та вшанувати пам’ять мирних й військових людей у спецпроєкті “Бахмутський меморіал”.
В Україні працює житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій. Переселенці і переселенки зі статусом УБД або отриманою інвалідністю внаслідок війни можуть отримати житлові ваучери. На сьогодні, за даними Міністерства розвитку громад та територій України, отримано позитивні рішення та сформовані понад 31 тисяча житлових ваучерів. Тоді як родин, які змогли придбати житло, в рази менше — понад 1 200.
Скільки коштів виділено на житлові сертифікати, чи передбачені додаткове фінансування та розширення програми — у відповідь на звернення редакції повідомила Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України.
Скільки житлових ваучерів погодили для ВПО
У Міністерстві розвитку громад та територій повідомляють, що 19 березня 2026 року Уряд виділив майже 6,6 мільярдів гривень на перший етап фінансування програми для забезпечення житлом ВПО з тимчасово окупованих територій. 1 травня з’явилась можливість бронювання коштів, і 3 296 родин отримали погоджене фінансування на суму майже 6,6 мільярдів гривень для придбання нового житла.
Понад 1 200 родин вже придбали житло за сертифікатами.
Загалом станом на момент публікації подано 40 523 заяви на участь у програмі. Позитивне рішення комісій отримали 31 556 заяв, для них сформовані ваучери.
Чи можна повторно отримати житловий сертифікат в разі невикористання
Житловий ваучер формується автоматично після отримання позитивного рішення комісії. Його строк дії складає 5 років.
Після погодження ваучера людина може в будь-який час подати звернення на бронювання коштів через “Дію”. Тобто, людина самостійно вирішує, коли саме готова скористатися сертифікатом. Після бронювання коштів у неї є 60 днів, щоб укласти договір купівлі житла в нотаріуса. Якщо заброньовані кошти за цей час не використали, вони повертаються на рахунок оператора програми та переходять наступним заявникам у черзі.
У такому випадку людина може повторно подати звернення на бронювання коштів. Кількість таких звернень необмежена.
Чи можуть розширити програму житлових сертифікатів на інші категорії ВПО
У міністерстві наголошують, що поки немає реальних планів щодо розширення програми.
“Масштаби потреб сьогодні значно більші за можливості будь-якої окремої програми. Саме тому Уряд рухається поетапно — через поступове розширення чинних програм. Водночас Міністерство вже працює над формуванням комплексної житлової політики, яка передбачатиме поєднання різних інструментів — компенсаційних механізмів, доступної іпотеки, соціального та муніципального житла, а також підтримки оренди”, — зауважила Наталія Козловська.
Зараз Мінрозвитку працює над залученням додаткового фінансування, зокрема траншу від Банку розвитку Ради Європи в розмірі 80 мільйонів євро на два роки двома траншами по 40 мільйонів євро.
Зазначимо, що сьогодні, за підрахунками Міністерства юстиції, Державної служби статистики та ГО “Поверни своє”, налічують 878 тисяч людей, які залишили майно на тимчасово окупованих територіях. Щоб покрити їхню потребу в житлі, потрібні два річних бюджети країни. При цьому зазначена кількість у 878 тисяч осіб не є остаточною. Реальна цифра значно більша, оскільки Державний реєстр речових прав містить інформацію не про всі об’єкти нерухомості.
Суддя Лариса Богомолова, яка отримала вирок за держзраду / фото Руслан Кравченко
У 2022 році суддя окупованого міста Бердянськ на Донеччині почала працювати на спецслужби рф. За власною ініціативою вона передавала дані про бійців “Азову”, які обороняли Донеччину. Згодом жінка переїхала на Полтавщину, де продовжила роботу в суді. У травні 2023 року зрадницю викрили.
Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
Суддя з Бердянська допомагала російським військовим
Навесні 2022 року, коли росіяни окупували місто Бердянськ у Запорізькій області, місцева суддя почала працювати на російські спецслужби. За власною ініціативою вона вийшла на контакт із представником фсб. Жінка збирала та передавала йому інформацію про переміщення українських військових на Донеччині, зокрема дані про бійців “Азову”. Окрім цього, поплічниця окупантів допомагала росіянам і в рідному місті — передавала відомості про працівників судів і медзакладів, які підтримували Україну.
Паралельно зі збором та передачею інформації суддя формувала лояльність до окупаційної влади та допомагала комплектувати штат незаконно створеного “міністерства надзвичайних ситуацій росії” в Бердянську.
Через деякий час жінка виїхала на Полтавщину. Там вона очолила один із районних судів.
У травні 2023 року зрадницю викрили. Її затримали та повідомили про підозру, Вища рада правосуддя звільнила з посади судді.
Колишня суддя, яка отримала вирок за держзраду / фото Руслан Кравченко
Суд визнав мешканку Бердянська винною в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Їй присудили 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
За інформацією Вищої ради правосуддя, засудженою є суддя Лариса Богомолова. Після переїзду дна Полтавщину вона влаштувалась суддею в Полтавський районний суд. У листопаді 2022 року її обрали головою суду шляхом таємного голосування.
Катерина Додіна разом чоловіком Дмитром та донечкою Софією жила в Бахмуті. До повномасштабного вторгнення сім’я будувала безліч планів на життя. Дмитро хотів відкрити власний магазин, […]
Андрій Шманін був військовим медиком 54-ої окремої механізованої бригади. Чоловік пішов на війну, коли вона тільки почалася на Сході. Він пройшов Горлівку та Дебальцеве. Андрій […]
Бахмутянин Олександр Примич пішов з життя 26 серпня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу. Чоловікові не змогли вчасно надати медичну допомогу після обстрілу, через велику кровотечу […]
Юрій Казаковшенок з дружиною Людмилою жив у Бахмуті. Родина прожила разом 42 щасливих роки шлюбу. Молодята побралися в юності, й від тоді не розлучалися. Всі […]
