Попри евакуацію комунальні підприємства деяких зруйнованих міст продовжують працювати, купують техніку, керівникам та працівникам нараховують зарплати. Бахмут та Сіверськодонецьк — не виняток. 

Редакція Бахмут IN.UA у співпраці з медіа  Фарватер Схід  проаналізували комунальні підприємства Бахмута й Сіверськодонецька. Наші колеги аналізували свої КП, які, як і Бахмутські, залишилися працювати в евакуації.  

Як працюють комунальні підприємства окупованих міст

У Бахмуті з населенням близько 73 тисячі людей до початку повномасштабної війни та окупації міста працювало 8 комунальних підприємств. У Сіверськодонецьку з населенням у понад 115 тисяч налічували 22 комунальних підприємства до окупації міста росіянами. 

Більшість КП і Бахмута, і Сіверськодонецька функціонують і зараз, їх керівництво отримує заробітні плати, періодично КП проводять закупівлі, міські бюджети підтримують їх безперебійну роботу. 

Що роблять працівники й керівництво цих КП, як звітують за пророблену роботу та скільки витрачають коштів з бюджету на утримання комунальних підприємств міст в окупації. Детальніше в матеріалах Бахмут IN.UA та Фарватер Схід. 

Бахмут. Комунальні підприємства

Ми аналізували роботу таких Бахмутських КП за півтора року — 2023 та перше півріччя 2024: 

• “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”,
• “Бахмут-вода”, 
• “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”, 
• “Бахмутська житлова управляюча компанія,
• “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”. 

А також роботу “Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради”.

Витрати комунальних підприємств. У скільки обходиться міському бюджету їх утримання

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва у відповідь на запит редакції  подає такі витрати станом на 1 липня 2024 року:  

• заробітна плата працівників, а це понад 2,6 мільйона гривень;
• витрати на електронні журнали, програмне забезпечення та канцелярське приладдя, що разом складає ще 17,6 тисячі гривень за період. 

Серед працівників нараховують 20,5 штатних одиниць, з яких 10 виконують свої обов’язки.

Що ж до зарплати керівництва, то заступниця начальника Управління — Надія Трофимова отримала у 2023 році — 541,5 тисячі гривень заробітної плати, а з січня по червень 2024 року — 324,8 тисячі гривень. Місячна зарплата Надії Трофимової коливається від 37 тисяч до 80 тисяч гривень. Загалом, зарплатний фонд Управління за 2023 рік складає 45,7 мільйона гривень, а за пів року 2024 — понад 22 мільйони гривень. 

КП “Бахмут-вода”.

Витрати на комунальне підприємство включають:

• фінансову підтримку для безперебійної роботи та виплати заробітної плати — понад 2,5 мільйонів гривень;
• оренду приміщень і оплату комунальних послуг — 90,8 тисячі гривень; 
• програмне забезпечення — 49,8 тисячі гривень; 
• придбання та реєстрація спеціалізованої техніки — 41 тисяча гривень; 
• запчастини для автомобільного транспорту — 67,4 тисячі гривень;
• паливо для перевезення гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади — 94,8 тисячі гривень. 

У відповіді на запит, нам повідомили, що КП не виконує свою діяльність у повному обсязі, а тому планів роботи немає, як і  у КП “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС” та  КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. 

Ще додали, що фінансова підтримка цим підприємствам надається рахунком міського бюджету.

Штатну кількість працівників “Бахмут-води” складає 101 працівник, з них 4 виконують посадові обов’язки, з іншими дія трудового договору призупинена. 

Заробітна плата керівника підприємства, Романа Спічкіна сягає від 34 тисяч до 137 тисяч гривень, залежно від місяця. Загалом Роман Спічкін заробив понад 903 тисячі гривень за 2023 рік і 292 тисячі гривень за пів року 2024. 

Загальний фонд заробітної плати “Бахмут-води” складає більш як 5,6 мільйона гривень у 2023 році й 2,3 мільйона гривень за перше півріччя 2024.  

 КП “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС” 

Серед витрат на підприємство: 

• фінансова підтримка для безперебійної роботи та виплати заробітної плати складають 3,1 мільйона гривень; 
• придбання та реєстрація техніки й обладнання для потреб КП — 2,9 тисячі гривень; 
• придбання палива для доставляння гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади ще 11,2 тисячі гривень.

Штатна чисельність працівників “Прогресу” складає 37,5, з них 2 виконують обов’язки.

Роман Гапєєв, керівник підприємства,  за 2023 рік отримав заробітну плату більш як 273 тисячі гривень, а з січня по червень 2024 — понад 136 тисяч гривень. Його щомісячна зарплата, на відміну від інших керівників та керівниць КП Бахмута незмінна і складає 22,7 тисячі гривень. Плани роботи КП не надають, бо наразі у повному обсязі підприємство не виконує свою роботу.

“Бахмутська житлова управляюча компанія

Витрати КП включають: 

• фінансову підтримку для безперебійної роботи та виплати заробітної плати — 6.8 мільйона гривень;
•  придбання та реєстрація техніки й обладнання для потреб КП — 30,9 тисячі гривень; 
• придбання палива для доставляння гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади 14,9 тисячі гривень.

КП наразі не виконує роботу в повному обсязі.  На липень 2024 у штаті КП 5 працівників, 4 з яких виконують свої обов’язки, один працівник проходить військову службу за контрактом, робоче місце за ним зберігається. Заробітна плата керівника Олександра Бондарєва за 2023 рік склала 845 тисяч гривень, за перше півріччя 2023 — понад 286 тисяч гривень. Місячна зарплата коливається від мінімальної у 15 тисяч гривень до 153,8 тисячі торік, а тепер сягає до від 34 до 86 тисяч максимальної оплати праці. Загальний фонд заробітної плати КП сягає понад 3,2 мільйона за 2023 рік і більш як 568 тисяч за перше півріччя 2024 року. 

“Бахмутське бюро технічної інвентаризації”

Витрати склали більш як 1,1 мільйона гривень, серед них: 

У штаті КП — 7 працівників, 5 з них виконують свої обов’язки та отримують заробітну плату. 

“Бюро технічної інвентаризації” відновило роботу у липні 2023 року, втім планів роботи у КП не надають, аргументуючи тим, що діяльність підприємства залежить від попиту осіб, що звертаються за послугами, відтак планувати діяльність недоцільно. 

 У КП надали звіт про роботу, а саме: консультації, платні послуги, довідки тощо: 

Керівник КП Андрій Атаманченко за друге півріччя 2023 отримав понад 212 тисяч гривень, а за перше півріччя року 2024 — більш як 319 тисяч гривень. Минулого року зарплата Атаманченка була у середньому 23 тисячі гривень, за виключенням жовтня, тоді він отримав понад 70. Цього ж року зарплата керівника БТІ стартує від 40 і сягає 96 тисяч у березні.

Зростання зарплат деяких керівників КП у 2024 році фіксують і колеги з Сіверськодонецька. Зокрема, якщо минулого року середньомісячна заробітна платня директора КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» з середніх 42 тисяч у квітні-жовтня 2023 року збільшилася майже на третину і складає у середньому 65 тисяч у 2024 році.

Загальний фонд заробітної плати Бахмутського БТІ за період червень-грудень 2023 сягає понад 532 тисячі гривень, а за січень-червень 2024 — 795,8 тисячі гривень. 

Серед усіх вказаних КП лише БТІ відновило роботу в евакуації, відтак звітує про пророблену роботу. У листопаді 2023 року редакція писала про скарги жителів Бахмутської громади на роботу БТІ. Тоді бахмутяни повідомляли про такі проблеми: довге очікування довідок, відсутність чітких термінів відповіді, непрофесійне спілкування, зокрема грубість у розмовах, скидання телефонного дзвінка тощо.

Кошти на КП у 2023 році

У жовтні 2023 році для бахмутських комунальних підприємств виділили близько 17 мільйонів гривень.

Зокрема для підприємства “Бахмут-Вода” торік виділили майже 5,9 мільйона гривень. 

КП “Бахмутелектротранс” отримав близько 4 мільйонів гривень, а витратив понад 3 мільйони гривень. З них 60 тисяч гривень витратили на оренду приміщень та оплату комунальних послуг.

На Бахмутську житлову управляючу компанію виділили 4 мільйони гривень.

На Бахмутський комбінат комунальних підприємств виділили 2 мільйони гривень, а станом на 1 жовтня виділили понад 1 мільйон гривень.

На підприємство “Прогрес” тоді виділили 1 мільйон гривень

У відповідь на матеріал читачі Бахмут IN.UA висловили обурення виділенням коштів на КП зруйнованого міста в окупації. 

Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, у коментарі редакції пояснював, що “Відбувається робота, пов’язана з функціонуванням підприємств. На сьогодні підприємства не ліквідовувались. Виконується робота, пов’язана з документацією. Тому і гроші виділялись. У нас існують програми по підтримці комунальних підприємств, роботі комунальних підприємств. У 2022 році, а також у 2023 роках вносились зміни до цих програм. І кошти вже виділялись у 2023 році”. 

Що роблять КП в евакуації? 

Крім офіційних запитів редакція намагалася зв’язатися з Управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради аби запитати конкретні обов’язки робітників, які досі продовжують працювати у бахмутських КП в евакуації. А також прокоментувати премії працівників. А ще, чому не звітують про роботу, якщо отримують фінансування з бюджету? Чи отримують відсоток зарплати працівники, які перебувають у штаті, але не виконують обов’язків? Чи заброньовані ці працівники від служби в ЗСУ? І загалом, який стратегічний сенс має утримання КП міста в евакуації. Виконувачка обов’язків начальниці Управління  розвитку міського господарства та капітального будівництва відмовилася спілкуватися з журналістами й кинула слухавку. З директорами КП зв’язатися теж не вдалося.

Ми зверталися за коментарями в телефонах і месенджерах та відкладали матеріал, оскільки в пресслужбі попросили час на коментарі. Зрештою відмовились відповідати усно або оперативно письмово й повідомили, що дадуть відповіді лише на ще один запит, відтак відповіді на наші питання ми мусимо чекати ще. Ми оновимо матеріал щойно отримаємо відповіді.

До порівняння, фонд заробітної плати працівників “Сєвєродонецьктеплокомуненерго” за пів року становить майже 6 мільйонів гривень разом з ЄСВ. Ці витрати складаються із заробітної плати 11 діючих працівників та 50 робітників, які знаходяться у статусі “простою не з вини працівників” з оплатою у 2/3 посадового окладу. Фактично більшість працівників отримають платню не за виконану роботу, а за те, що вони є.

Загальний фонд бюджету Бахмута — 408 мільйонів гривень, частина бюджету йде в тому числі на підтримку комунальних підприємств в евакуації: безперебійну роботу, виплату заробітних плат, оренду приміщень тощо. 

Читайте також:

• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• 17 млн грн на комунальні підприємства: у міськраді прокоментували обурення бахмутян
• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Андрій Співак — колишній український правоохоронець, який після 2014 року розпочав роботу в окупаційній адміністрації Донецької області. У 2022 році він отримав посаду прокурора у незаконному утворенні “днр” згідно з російським законодавством.

Детальніше про те, хто такий Андрій Співак — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Біографія Андрія Співака

Андрій Олександрович Співак народився 14 грудня 1977 року у місті Дніпропетровськ (нині — Дніпро). У 2000 році він здобув вищу освіту за спеціальністю “правознавство”, закінчивши Донецький державний університет.

З 2000 по 2014 рік він працював в органах прокуратури Донецької області України. За цей час він пройшов шлях від слідчого до керівних посад, обіймаючи такі позиції:

• старший слідчий прокуратури міста Сніжне;
• старший слідчий та слідчий в особливо важливих справах слідчого управління прокуратури Донецької області;
• начальник слідчого відділу;
• заступник начальника слідчого управління;
• заступник начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.

Робота у структурах “днр”

З початком збройного конфлікту у 2014 році Андрій Співак перейшов на бік російських сил. Він налагодив співпрацю з окупаційною адміністрацією та отримав посади у новостворених структурах. У період з 2014 по 2018 рік він працював начальником слідчої частини — заступником начальника слідчого управління генеральної прокуратури “днр”, а також заступником генерального прокурора. З 2018 до 2022 року він очолював генеральну прокуратуру цього утворення.

Наприкінці 2022 року відбулася зміна статусу Андрія Співака в межах інтеграції окупованих територій до правової системи росії. 28 грудня 2022 року його було звільнено з посади генерального прокурора “днр” відповідним указом. Наступного дня, 29 грудня, президент росії своїм указом призначив його на посаду прокурора “днр” терміном на п’ять років. Цю кандидатуру також підтримали російські сенатори. Співаку було присвоєно класний чин державного радника юстиції 2 класу.

Діяльність на посаді та статус в Україні

На своїй посаді Андрій Співак бере участь у заходах окупаційної влади. Зокрема, 7 червня 2023 року він вручав працівникам свого відомства медалі “За звільнення Маріуполя” та “За відвагу”.

У лютому 2026 року разом із заступником генерального прокурора рф та очільником окупаційної адміністрації Донеччини він обговорював питання доступу мешканців до медичної допомоги у місті Курахове.

Окрім цього, Андрій Співак особисто виступає стороною обвинувачення у судових засіданнях. Наприклад, у 2025 році на дебатах у Південному окружному військовому суді він запросив 27 років позбавлення волі для громадянина України Григорія Сінченка. За версією слідства окупаційної прокуратури, у період з 2016 по 2019 рік Сінченко нібито вчинив 41 злочин, серед яких шпигунство, участь у терористичному співтоваристві, здійснення диверсій та зазіхання на життя співробітників правоохоронних органів.

На посаді прокурора Андрій Співак також часто бере участь у роботі колегіальних структур окупаційної адміністрації. Зокрема, відомо, що указом від 29 грудня 2022 року № 76 його включили до складу Республіканської координаційної ради з взаємодії з російським дитячо-молодіжним рухом “Движение первых”. До складу цього органу з 13 осіб під керівництвом Дениса Пушиліна також увійшли й інші представники окупаційної влади.

В Україні перехід Андрія Співака на бік окупантів кваліфікують як державну зраду, посягання на суверенітет і територіальну цілісність держави, а також добровільне зайняття посади в незаконних структурах в умовах воєнного стану. Відповідно до українського законодавства, подібні дії розцінюються як співучасть у злочинах проти держави та її громадян.

Також відомо, що по відношенню до Андрія Співака застосовуються санкції деяких країн світу, зокрема, Швейцарія, а також Японія.

Читайте також:

Як колишній посадовець Донецької ОДА став “мером” окупованого Донецька: досьє на Олексія Кулемзіна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже 10 років окупованим Донецьком керує Олексій Кулемзін. Фактично він є мером міста, його офіційна посада звучить як “голова муніципального утворення міський округ Донецьк”. До посади в окупаційній адміністрації Кулемзін працював у Донецькій ОДА. З приходом окупантів перейшов на їхній бік, і очолив спочатку місцеве комунальне підприємство, а згодом став керувати всім містом.

Що відомо про Олексія Кулемзіна і його роль у керуванні окупованим Донецьком? Редакція зібрала досьє.

Олексій Кулемзін, біографія до 2014 року

З біографії, опублікованої в росджерелах, йдеться, що Олексій Кулемзін народився 13 червня 1974 року в Донецьку.

Має дві вищі освіти, навчався в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. У 1997 році отримав диплом за спеціальністю “Економіка та управління виробництвом”, а у 2000 році — за спеціальністю “Державна служба”.

Трудовий шлях розпочав у 1989 році, але посади та місця роботи в біографії не вказані.

З травня 1998 року по 2014 рік Олексій Кулемзін працював у Донецькій ОДА. З 2007 до 2010 року був начальником Управління зовнішньоекономічних зв’язків та європейської інтеграції, а з 2011 до 2013 року — заступником начальника Головного управління регіонального розвитку, залучення інвестицій та зовнішньоекономічних зв’язків.

Кар’єра Олексія Кулемзіна після приходу окупантів

Після окупації Донецька Олексій Кулемзін вирішив залишатися в місті. Він підтримав окупаційну владу. В інтерв’ю, датованому 2025 роком, заявив, що цей вибір був свідомим. А окупацію Донецька вважає своїм головним досягненням.

З листопада 2014 року окупанти призначили Олексія Кулемзіна директором комунального підприємства “Донелектроавтотранс”. На цій посаді він вперше фігурує на відео окупаційної адміністрації. У жовтні 2014 року так звана “адміністрація міста Донецька” створила канал в Youtube. У відео за листопад Кулемзіна вже можна було побачити на відео. Він закликав мешканців Донецька сплачувати проїзд у громадському транспорті і попереджав про штрафи.

Також на цьому каналі є відео, де Кулемзін звітує про роботу так званому “меру” Донецька, призначеного окупантами, Ігорю Мартинову. Вони говорять про збитки КП, звинуваючи в цьому колишнє керівництво, а Кулемзін презентував нові посвідчення контролерів з символікою “днр”.

У 2015 році Олексій Кулемзін розпочав політичну діяльність. У вересні того року він став депутатом так званої “народної ради днр”. Кулемзін йшов по списку від громадського руху “Донецька республіка”, членом якого він був.

Примітка. “Донецька республіка” — це проросійський сепаратистський політичний рух, що виник у Донецькій області наприкінці 2005 року, як відповідь на президентство Віктора Ющенка та впровадження ним проукраїнських ідей. На початку 2007 року представники “Донецької республіки” проводили акції в різних містах на сході України, пропагуючи ідеї сепаратизму та федералізації країни. З листопада 2007 року діяльність “Донецької республіки” була заборонена на території України. Після приходу окупантів у 2014 році “Донецька республіка” стала найчисельнішим громадським рухом у “днр” та мала фракцію в “народній раді днр”. Лідером руху сьогодні є ватажок “днр” денис пушилін.

17 жовтня 2016 року тодішній ватажок “днр” олександр захарченко призначив Кулемзіна виконувачем обов’язків голови адміністрації Донецька. У травні 2019 року нинішній ватажок пушилін призначив його повноцінним головою адміністрації Донецька.

Олексій Кулемзін як мер окупованого Донецька

З 2016 року Олексій Кулемзін висвітлював роботу з відновлення житла і інфраструктури в Донецьку. Зокрема, на початку 2017 року розповідав про вирішення проблеми з водопостачанням у місті. Він запевняв, що комунальники працюють над запуском станції і скоро вода має з’явитися в домівках донеччан. Відтоді в місті почали працювати точки розвозу води. До слова, ця проблема не вирішена в Донецьку і до сьогодні.

У серпні 2020 року Кулемзін взяв участь у відкритті пам’ятника терористу Михайлу Толстих, відомого на позивний “Гіві”. Бойовик брав участь у російській окупації Донеччини та боях за Донецький аеропорт. Окрім цього, “Гіві” знущався з українських військових, які потрапляли до полону бойовиків. Був ліквідований у лютому 2017 року внаслідок підриву вибухівки в Макіївці. Окупаційна влада визнала “Гіві” героєм “днр” та встановила погруддя на його честь.

Загалом Кулемзін часто шанує пам’ять ліквідованих бойових. Щороку він покладає квіти до пам’ятника олександру захарченку, який був першим ватажком “днр”, і відвідує меморіал на місці його загибелі.

Підтримував Кулемзін і живих окупантів, які брали участь у війні з Україною. У лютому 2021 року він звітував про нагородження і допомогу бойовикам, які воювали на боці рф.

Звітує “мер” Донецька і про покращення в місті. Частина з яких відбуваються завдяки так званим регіонам-шефам з рф. Так, Кулемзін писав, що завдяки допомозі “російських друзів” із Ямало-Ненецького автономного округу, у лікарнях Донецька з’явилося нове медичне обладнання: апарати для фізіотерапії, УЗД, електрохірургії та інших призначень. Фактично він підтверджує бездіяльність окупаційних органів, які не в змозі самостійно забезпечити медзаклади.

Окремо Кулемзін намагається розвивати міжнародні відносини. Але спіпрацю налагоджують з такими ж окупованими територіями. Наприклад, у липні 2021 року Кулемзін заявив про розвиток відносин між Донецьком і Сухумі — так званою столицею Абхазії, яка фактично є територією Грузії, яку окупувала рф.

Окремо Олексій Кулемзін проводить пропаганду серед дітей. З 2021 року він дав можливість дітям з Донецька здавати російське ЕГЭ (ред. аналог українських ЗНО/НМТ) для вступу в російські заклади освіти.

Також дітей долучають до різних загальноміських акцій. Наприклад, у 2020 році в Донецьку відкрили виставку квітів до Дня міста. Примітно, що взяти участь у відкритті виставки запросили дітей. Вони були у військовій формі та з фотографіями радянських військових. А у травні 2021 року дітей, переодягнених у традиційне російське вбрання, долучили до святкування так званої “річниці днр”.

У серпні 2021 року підлітків також долучили до святкування російського дня вдв (ред. повітряно-десантних військ). Молодь у військовій формі та зі зброєю провели показове тренування.

Ще до того, як рф у 2022 році офіційно заявила про “приєднання днр” до свого складу, Донецьк транслював свою приналежність до росії. Зокрема, Кулемзін показує, як місто доєднувалося до всіх російських акцій. Це і спортивна акція “Зарядка рф”, що відбулася в парку Щербакова, і акція пам’яті, приурочена трагедії в російській Казані.

У квітні 2023 року в Донецьку відкрили місцеве відділення путінської партії “единая россия”. Його очолив Олексій Кулемзін. Неодноразово він проводив показові вручення партійних квитків мешканцям міста.

Підозра у колабораційній діяльності

У липні 2024 року Олексій Кулемзін заочно отримав підозру в колабораційній діяльності — добровільному зайнятті посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Читайте також:

• Окупанта, який причетний до знищення Маріуполя і Авдіївки, призначили заступником міністра “днр”
• Кадрові зміни в “днр”: новим очільником МВС став російський генерал поліції
• Від бойовика до наставника дітей: хто такий Олександр Камишов і як він мілітаризує молодь Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!