13 листопада 2024 року у Варшаві відбувся захід Rebuild Ukraine присвячений відбудові України, тут представили й проєкт житла для бахмутян “Бахмут-Гоща”. Він розроблений компанією Метінвест, яка раніше створила концепт відбудови міста “Сталева Мрія Бахмут”. Попередньо на заході Rebuild Ukraine мали презентувати проєкт побудови житла в Баришівці, Київської області. Але громада Баришівки відмовилась від реалізації кварталу для ВПО на її території. Тож міськрада була змушена в екстреному порядку шукати іншу громаду, нею стала Гощанська.

Про це редакції у коментарі повідомив Олександр Марченко, заступник начальника військової адміністрації Бахмута.

Бахмут в Баришівці: чи буде житло?

У 2023 році бахмутянам презентували проєкт відбудови міста “Сталева Мрія Бахмут”. Його представили у 15 містах України, провели онлайн обговорення з бахмутянами. Паралельно з презентаціями тривав прийом заявок та пропозицій щодо покращення цієї стратегії.

“Але під час обговорення ми зрозуміли, що зараз першочергове питання для бахмутян — це житло. Тому ми звернулись до проєктантів “Метінвест” за допомогою, щоб вони розробили нам стратегію побудови кварталу на території будь-якої громади в Україні, яка погодиться на такі умови. Першою такою громадою була Баришівка. Ми провели перемовини, були досягнуті певні домовленості по строках реалізації проєкту. Але на жаль так трапилося, що домовленостей по спільному проєкту ми не досягли. Питання виникло в передачі земельної ділянки під будівництво й все це застопорилось”, — пояснює Олександр Марченко.

Примітка. 13 листопада 2024 року, у Варшаві відбувся захід Rebuild Ukraine, на якому представили проєкт побудови житла для бахмутян від Бахмутської громади у Гощі. Раніше на сторінці заходу опублікували анонс, що Бахмут представлятиме ідею кварталу для ВПО в Баришівці. Однак виявилося, що громада відмовилась. До форуму у Варшаві міськрада готувалась пів року, тож на презентацію взяли іншу громаду на Рівненщині, яка зацікавлена у реалізації проєкту.

Квартал в Гощі

На пропозиції проєкту побудови житла для бахмутян відгукнулась ще одна громада, це селище Гоща, Рівненської області.

“Ми приготували їм концепцію, переробили проєкт під ділянку для забудови, яка вільна в Гощі. Триває процес, як по законодавству, ми можемо долучитись до цього питання у плані фінансування. Тому станом на зараз програми немає (ред.програма відбудови житла для бахмутян), бо ще немає земельної ділянки, якщо земельна ділянка буде передаватись у постійне користування на час будівництва, що передбачає діюче законодавство, тоді ми зможемо виділити кошти на проєкт з місцевого бюджету. Проєктні роботи можуть бути розбиті на черги для того, щоб скоріше реалізувати такий проєкт”, — пояснює заступник начальника військової адміністрації Бахмута.

За словами Олександра Марченка, незабаром в Гощі буде проведено опитування щодо того, чи згодна громада, аби на її території розпочали будівництво. Відповідь залежить від місцевих депутатів та громадськості селища Гоща.

“Якщо все вирішиться позитивно, тоді ми почнемо рухатися далі. Звісно, якщо це буде фінансування по програмі з місцевого бюджету на виконання проєктних робіт, це дозволить нам виділяти кошти. Ми внесемо зміни до цільової програми на виконання таких робіт. Цим буде займатися або Управління муніципального розвитку, у них є програми, які підходять під такі дії, або Управління житлового комунального господарства”, — додає заступник начальника військової адміністрації Бахмута.

За словами Олександра Марченка, Бахмут вже підписав Меморандум з Гощанською громадою по співпраці. Зокрема, у Меморандум вписали такі проєкти, як будівництва житла для ВПО.

“Зараз розв’язуємо питання із землею, земельна ділянка є, вона має цільове призначення під забудову. Тому чекаємо рішення від самої громади (ред. мається на увазі, чи погодиться громада на втілення проєкту)”, — каже Олександр Марченко.

Бахмут-Гоща. Фінансування

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає фінансування розміром приблизно в 111 мільйонів доларів. Це розрахунки архітекторів, але це приблизні цифри. Остаточний підрахунок можна буде зробити під час робіт з планування.

“Ми шукаємо інвесторів, спонсорів та всі можливі шляхи фінансування. Звісно, що один донор не може фінансувати такий вартісний проєкт. Ми подаємо пропозиції, надаємо матеріали, в тому числі й у Варшаві два дні ми попрацювали. Мали перемовини з компаніями, які можуть бути зацікавленими, ми надали всю інформацію та чекаємо на відповіді”, — каже співрозмовник.

Хто зможе отримати житло?

За словами Олександра Марченка, є два варіанти для розподілу житла у кварталі для бахмутян. Перший, коли діятимуть згідно з Житловим Кодексом, який унормовує розподіл житла між пільговими категоріями.

Другий варіант, це коли сам інвестор може вказувати категорії громадян, яким будуть надавати житло. Олександр Марченко наводить приклад містечка Хансена. Тут донор самостійно обирає категорії.

“Я сподіваюсь, що в Гощі ми будемо рухатись швидше, ніж в Баришівці. На жаль, це витрачений час та сили. Це рішення було за громадою, місцевими депутатами. Водночас місцевий голова Гощі зацікавлений у цьому проєкті, він прибув на захід у Варшаві, щоб підтримати на презентації проєкту”, — резюмував Олександр Марченко.

Примітка. У презентації Метінвесту опублікували мапу України, де у 11 областях є маркування з підписом “Нові квартали для ВПО з Бахмута”. Олександр Марченко уточнив, що не володіє інформацією щодо цього питання. Редакція звернеться за роз’ясненням до “Метінвест”.

Читайте також:

• На мапі відзначено 11 областей: Метінвест опублікував проєкт побудови кварталів для жителів Бахмута
• Житло для бахмутян хочуть звести на Київщині: що відомо про проєкт “Сталева Мрія Бахмут-Баришівка”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.

Більше про зустріч читайте в матеріалі.

Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.

Для чого потрібні діалогові формати?

Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.

“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.

За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч,  майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.

“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.

Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.

Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.

Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська

Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.

Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.

“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.

Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.

“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.

Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.

“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.

Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі.
Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді. 

Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?

Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.

“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.

Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.

Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.

Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Читайте також:

• ТОП-5 пропозицій для збереження ідентичності українського Сходу
• Громадськість Донеччини й Луганщини обговорить виклики й кейси деокупованих громад: як долучитися до обговорення
• Влада та громадськість: як вони можуть співпрацювати (ВІДЕО)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку березня 2024 року Олексій Рева, очільник Бахмутської міської військової адміністрації анонсував, що у селищі Гостомель планується будівництво житла для бахмутян.

Що відомо про цей проєкт, редакції Бахмут IN.UA відповіли у Бахмутській МВА.

Гостомель, житло для бахмутян

Селище Гостомель розташоване у Бучанському районі. Станом на 25 березня реалізація проєкту будівництва житлового кварталу для бахмутян у Гостомелі знаходиться на початковій стадії.

Наразі відомо, що міська влада Бахмута провела зустріч з владою Гостомельської селищної ради, аби дізнатися про можливість будівництва багатоквартирних будинків для бахмутян на території громади. Також опрацьовують питання щодо можливості будівництва житлових будинків.

Візуалізація житлового кварталу для бахмутян тут не розроблялась, повідомили в МВА.

Нагадаємо, що для бахмутян в Гощі планують побудувати житло, це проєкт мінікопії окремих районів Бахмута, де зможуть жити близько 3 тисяч переселенців та переселенок.

Читайте також:

• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!