Щоденно в мережі шириться неймовірна кількість різноманітної інформації. Українці особливо чутливі до неї через повномасштабне вторгнення. Бо кожного дня, прочитавши ту чи іншу новину або допис лідера думок, ми катаємося на гойдалках “зрада-перемога”. Уникнути цих емоційних перепадів практично неможливо навіть якщо ви вважаєте себе неймовірно медіаобізнаною людиною. Що вже казати про українців, які мають у підписках десятки сумнівних пабліків.
Як спілкуватися із, наприклад, батьками, що постійно ведуться на фейки та провокації, як спробувати їх обережно переконати — розповідає команда “Бахмут IN.UA” у рамках проєкту з підвищення медіаграмотності.
Звідки українці беруть інформацію
Згідно з останнім опитуванням, найпопулярнішим джерелом отримання інформації українцями є месенджер Telegram. Опитування проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.
З Телеграм-каналів інформацію беруть 52% опитуваних — тому він на першому місці. На другому місці (42%) — інформація від друзів, рідних тощо. Таке собі “сарафанне радіо”. На третьому місці із 40% йде YouTube. Телемарафону довіряють 37% опитуваних, тому він займає четверте місце. І на п’ятому місці йдуть “класичні” новинні сайти — 27%.
Вибір Telegram як найпопулярнішого способу отримати інформацію цілком зрозумілий: зручність, оперативність, можливість читати саме той контент, який цікавить тебе, та… відсутність цензури. Тобто Телеграм-акаунти, адміністратори яких частіше за все анонімні, постять все: перші фото та відео з місць прильотів, неперевірену інформацію, контент від підписників на гарячу тему тощо. Медіа, що продовжують дотримуватися журналістських стандартів та правил безпеки, програють цю гонку.
Найяскравішим прикладом такого медіамайданчика є Телеграм-канал “Труха Україна”, який на момент написання цього тексту має 2,5 млн підписників, і це не враховуючи великої кількості регіональних “Трух”. Адміністраторів “Трухи” не раз піддавали критиці за те, що вони публікують медіафайли про прильоти з орієнтирами, фейки та маніпуляції.
Загалом акаунти в Телеграм активно на свою користь використовують спецслужби росії. Так, Служба безпеки України затримала агентурну мережу рф, яка через TG-канали дестабілізувала ситуацію в Україні. Учасниками мережі були українці, які адміністрували Телеграм-канали. Скоріш за все, ви зустрічали ці назви: «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live».
У чому різниця між ЗМІ та Telegram-каналом
Для початку пояснимо чим відрізняються медіа від акаунтів у Telegram. Помилково останні також подекуди називають ЗМІ. Але “класичні” видання закон вважає суб’єктами у сфері онлайн-медіа. Їх засновники несуть кримінальну відповідальність у разі розповсюдження дезінформації. У той час як невідомі адміністратори TG-каналів такого “привілею” не мають.
Окрім цього, стиль написання дописів в Телеграм-каналах частіше за все вільний, містить ненормативну лексику та потужне емоційне забарвлення. Звісно, це подобається людям: такий стиль легше сприймається, він “ближче до народу”. Але за такою манерою подачі інформації може критися маніпуляція, висмикування з контексту та емоційний вплив на маси.
Як навчити людей медіаграмотності
Спілкування з людьми, які ведуться на фейки та маніпуляції, може бути складним завданням, але є кілька стратегій, які можуть допомогти:
- будьте терплячими та ввічливими. Зберігайте спокій і не проявляйте агресію чи зневагу. Люди рідко змінюють свою думку під тиском чи у відповідь на агресію;
- використовуйте факти та надійні джерела. Наводьте конкретні факти і дані з надійних, перевірених джерел. Поясніть, чому саме ці джерела є надійними (наприклад, наукові журнали, офіційні заяви, авторитетні новинні агентства);
- слухайте та розумійте їхню точку зору. Слухайте уважно, щоб зрозуміти: чому людина вірить у фейки чи маніпуляції. Це може допомогти знайти спільну мову і зрозуміти, як краще піднести інформацію;
- пояснюйте механізми дезінформації. Поясніть, як працюють механізми фейків і маніпуляцій, зокрема про роль ботоферм, маніпулятивні методи в соціальних мережах та економічні чи політичні мотиви поширення фальшивих новин;
- використовуйте аналогії та приклади. Запитайте, якому закладу харчування людина довіряє більше: кафе чи МАФу? І проведіть аналогію зі споживанням інформації. Пояснюйте складні речі простими словами або використовуйте аналогії, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію;
- ставте відкриті питання. Запитуйте, чому людина вірить в ту чи іншу інформацію. Це може допомогти виявити прогалини в її знаннях або невідповідності в аргументації;
- покажіть емоційний бік питання. Люди часто реагують на емоційні аспекти інформації. Поясніть, як фейкова інформація може завдати шкоди конкретним людям чи суспільству в цілому;
- пропонуйте альтернативні джерела інформації. Порекомендуйте надійні альтернативні джерела, які можуть допомогти отримати правдиву інформацію;
- будьте прикладом. Демонструйте критичне мислення і перевіряйте інформацію, перш ніж її поширювати. Люди можуть наслідувати ваш приклад;
- залишайте простір для самостійних висновків. Не намагайтеся нав’язати свою думку. Замість цього надайте інформацію і дайте людині можливість самостійно прийти до висновків.
Пам’ятайте, що зміна переконань — це процес, який може зайняти час. Головне – не втрачати надію і продовжувати діалог на основі поваги та розуміння.
Окрім цього, можемо порадити платформу критичного мислення “Подумай двічі”. Це безкоштовна інтерактивна онлайн-гра, в якій можна вибрати одного з трьох персонажів: школяра, учительку або громадську діячку. Гра триває тиждень, протягом якого гравці навчаться розпізнавати фейки, зрозуміють що таке клікбейт, зрозуміють як боротися з хейтспічем і ненавистю в соцмережах. Також вона пояснює основи журналістики та вчить ефективно комунікувати з медіа.
І надаємо список надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа.
Читайте також:
- Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів
- Фейк: Всі потопельники у водах Тиси мають на тілах ознаки насильницької смерті
- Маніпуляція: поліція у Києві затримала ветеранку Другої світової війни
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
