Попри те, що росія зазнає великих втрат (за даними джерел щоденні втрати можуть сягати до 1000 осіб), вона має перевагу у людському ресурсі. Водночас Україна має проблему із залученням людей до лав ЗСУ. Попереду Україну чекають важкі рішення.

Про це повідомляє видання The Economist. Редакція обрала головні тези зі статті.

Проблема із кадрами

Добровольці української армії після елементарної підготовки в Західній Європі не очікували, що вони одразу потраплять до штурмових підрозділів на найгарячіші ділянки фронту. Деякі з них записалися добровільно, очікуючи, що отримають місця в підрозділах, які відповідають їхнім профілям: оператори безпілотників або артилеристи.

Інших забрали з їхніх сіл без попередження. Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Втім жодна армія не дає новобранцям інформації щодо того, де буде місце їхньої дислокації.

Додає проблеми у рекрутинг армійське керівництво, яке намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом.

“Ми бачимо 45-47-річних. Вони вже задихаються, коли потрапляють на лінію фронту”, — скаржиться один старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, у вересні Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією. Речник міністерства Ілларіон Павлюк каже, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після російського вторгнення в лютому 2022 року.

“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, — каже він.

Рекрутери намагаються покращити становище

Реформи в армії вже спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: нові співробітники можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться чіткіша система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

Є кілька прикладів успішних кампаній з набору в окремі підрозділи. 3-я штурмова бригада, створена через дев’ять місяців після початку війни як підрозділ українського спецназу, є найпомітнішою. Рекламні ролики розміром з хмарочос в українських містах “гламуризують” життя штурмовиків бригади, які знищують карикатури зла.

Але не менш важливою є репутація бригади, яка славиться компетентним командуванням, гарним оснащенням і низьким рівнем відтоку особового складу. Новобранці, як правило, проходять кількамісячну підготовку, на відміну від стандартного місячного терміну.

Христина Бондаренко, прес-секретар бригади, каже, що добровольців не бракує. За її словами, до початку наступного року бригада стане найбільшою в Україні. Більшість її новобранців молодші 25 років.

🇺🇦 This is how the fire training of the defenders of the Bakhmut direction looks like

3 Separate Assault Brigade pic.twitter.com/hs7xdB8f4w

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 13, 2023

Росія також має проблеми

Росія також має труднощі з мобілізацією необхідної кількості людей. Її тактика кидання величезної кількості людей на позиції, що обороняються, часто без належного спорядження, може призвести до щоденних втрат до 1000 осіб.

Але фундаментальні фактори вказують на те, що перед Україною стоїть виклик. Маючи приблизно в чотири рази більшу кількість потенційних солдатів, росія в довгостроковій перспективі має перевагу. У її в’язницях і найбідніших районах призов до армії виглядає раціональним.

В інших місцях Кремль зміг задовольнити свої мінімальні потреби за допомогою прихованої мобілізації. Українські критики київського уряду звинувачують країну в тому, що вона лише “робить вигляд, що мобілізується”. Віктор Кевлюк, полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Володимир Путін вже підписав указ про збільшення чисельності російських збройних сил на 170 000 осіб. Полковник Кевлюк стверджує, що Україна повинна відповісти загальнонаціональною мобілізацією промисловості, уряду і ресурсів. Він вважає, що часто спосіб життя тих, хто насолоджується безпекою в Києві, має змінитися.

“Зараз не час для імпортного копченого лосося”.

Зеленський не хоче бути диктатором

Протягом усієї війни Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх солдатів. Президент відступив частково з політичних міркувань: він не хоче надмірно дратувати населення. Однак лідером також керують і більш благородні міркування.

Zelenskyy once again rejected the possibility of negotiations with Putin: pic.twitter.com/MRVz5mI30f

— Bakhmut IN.UA (@Bakhmutinua_eng) December 12, 2023

Попереду важкі рішення. Для полковника Кевлюка армія — це звір, якого треба годувати. Але деякі чиновники віддають перевагу іншому підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіакампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що росія продовжує становити екзистенційну загрозу.

“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Читайте також:

• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс
• Журналісти Forbes застерегли Захід не поставляти танки Україні: що відбувається

Ситуація на фронті зайшла у глухий кут, Україна посилить мобілізацію. Головне з інтерв’ю Залужного.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 28 січня 2026 року, пройшла презентація проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Саме на ньому Олександр Марченко, заступник міського голови Бахмута, розповів про те, які саме населені пункти громади зможуть отримувати компенсацію за зруйноване житло.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які населені пункти громади отримають компенсацію за зруйноване житло

За словами Олександра Марченко, наразі лише два населених пункти Бахмутської громади зможуть отримуватимуть компенсацію за зруйноване житло:

“На сьогодні, на території Бахмутської громади, користуючись нагодою, бо нас дивляться наші мешканці на платформах в прямому ефірі. Компенсацію за пошкоджене або знищене майно зможуть отримати мешканці двох населених пунктів — це Кліщіївка та Андріївка“, — заявив Олександр Марченко.

Крім того, він доповнив, що село Іванівка та інші населені пункти поки не можуть отримувати компенсації.

Марченко також вказав, що єдиний наразі спосіб зібрати докази щодо пошкодження або знищення житла — це використання супутників. Процедура отримання знімків проходить через космічну агенцію, яка працює по заявках.

Читайте також:

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Митрополит Арсеній, намісник Свято-Успенської Святогірської лаври УПЦ (МП), наразі перебуває в самому центрі судового процесу. Його звинувачують у розголошенні позицій українських військових та виправдуванні збройної агресії рф. Проте, хто ж він такий насправді та що відомо про священника?

Редакція Бахмут IN.UA підготувала досьє на настоятеля Святогірської лаври.

Архієпископ Арсеній: біографія

Митрополит Арсеній, який у миру відомий як Ігор Федорович Яковенко, народився 21 червня 1968 року в селищі Поросозеро в Карелії. Невдовзі після його народження родина переїхала до Воронезької області, де майбутній ієрарх провів свої дитячі роки та здобув середню освіту.

Його шлях до духовного служіння розпочався не одразу: після школи він вступив до Воронезького сільськогосподарського інституту, проте навчання перервала служба в армії, яку він проходив у 1986–1988 роках. Саме в цей період, відвідуючи храм у Горьківській області, він відчув духовне покликання та згодом залишив світське навчання заради служіння церкві.

Духовна освіта Ігоря Яковенка розпочалася з Московської духовної семінарії, яку він закінчив у 1992 році. Того ж року відбулися визначальні події в його житті: він прийняв сан диякона, згодом став ієреєм, а у серпні 1992 року був пострижений у чернецтво з ім’ям Арсеній.

Його подальша доля нерозривно пов’язана з Донеччиною та Свято-Успенською Святогірською лаврою, куди він був переведений у 1993 році. Пройшовши шлях від благочинного до намісника монастиря, Арсеній поступово піднімався церковними ієрархічними сходами, отримавши сан архімандрита у 1995-му, єпископа — у 2005-му, а згодом архієпископа та митрополита. Останній високий сан йому вручив очільник УПЦ (МП) Онуфрій у 2015 році.

Діяльність та погляди

Попри релігійну діяльність, публічна позиція митрополита неодноразово викликала резонанс. Ще у 2018 році він заявляв, що війну почала Україна та “особисто Турчинов”, характеризуючи збройну агресію як “громадянський конфлікт”.

Зазначимо, що сама Лавра у підпорядкуванні митрополита Арсенія згадувалася у 2018 році ігорем гіркіним. За його словами, заявив, що священник Святогірської лаври “благословляли” бойовиків.

“Уся моя особиста охорона складалася з духовних синів, ченців, ієромонахів Святогірської лаври. Повністю. До останньої людини. Вона була не дуже велика, але була. У нас одним із підрозділів у слов’янській бригаді командував послушник Святогірської лаври. До того ж послушник, який займав досить серйозне становище у Лаврі, але господарське“, — заявив стрєлков.

У 2020 році Арсеній став ініціатором форуму “Люди миру”, який, за задумом організаторів, мав сприяти примиренню, проте викликав критику через просування неоднозначних наративів.

Наслідком такої діяльності стало призупинення громадянства Яковенка указом Президента України наприкінці 2022 року. В таких випадках, указ не оприлюднюється офіційно, оскільки містить персональну інформацію.

Варто зазначити, що ОSINT-розслідування Molfar, проведене для виявлення зв’язків священиків УПЦ МП та рпц підтвердило, що митрополит Арсеній має чинне громадянство росії.

Кримінальне провадження

Кримінальне переслідування намісника Лаври розпочалося у квітні 2024 року, коли йому оголосили підозру за статтею про розголошення інформації щодо розташування блокпостів Сил оборони України. Слідство встановило, що під час вересневої літургії 2023 року митрополит прямо вказував на місця дислокації підрозділів ЗСУ та СБУ, а відеозапис проповіді згодом став доступним для ворога через інтернет-ресурси лаври. Хоча сам Арсеній провини не визнав, з квітня 2024 року він перебував під вартою. Короткочасне звільнення під заставу в жовтні 2025 року закінчилося новим затриманням за статтею про виправдовування збройної агресії рф.

Станом на початок 2026 року два кримінальні провадження щодо митрополита об’єднані в одне. Під час судового засідання 22 січня 2026 року було прийнято рішення залишити підсудного під вартою ще на 60 днів — до 22 березня 2022 року — без права внесення застави. Суд відхилив пропозиції народних депутатів щодо взяття митрополита на поруки, а захист священнослужителя готується до апеляції на це рішення.

Читайте також:

Від бойовика до віцепрем’єра: досьє на іллю ємельянова, якого планують призначити “відповідальним” за окуповані території Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!