Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Це є не першою його заявою, яка транслює російську риторику. Після цього Радев отримав багато критики з боку представників України та Болгарії. Водночас його слова знайшли свою аудиторію на російських ресурсах.

Що сталося?

Президент Болгарії Румен Радев 14 липня сказав журналістам, що Україна наполягає на продовженні війни. Про це повідомила болгарська служба «Радіо Свобода». 

«Україна наполягає на тому, щоб продовжувати вести цю війну, але рахунки платить вся Європа», – сказав президент.

Ця заява є схожою на риторику, якої дотримуються росіяни під час коментування війни. Не дивно, що за кілька днів цю новину почали розповсюджувати російські «новинні» ресурси та Telegram чати. 

Фото: скріншот

Варто зазначити, що російські «новинні» агенції описали заяву без змін. Втім, Telegram канали несуттєво видозмінили його слова, що вплинуло на їх зміст. 

«Зеленский настаивает на дальнейшем продолжении конфликта, однако счет за войну оплачивает только Европа», – новина з російських Telegram каналів.

Російські телеграм-канали зманіпулювали словами Радева. Фото: скріншот

Тобто, після додавання слова «тільки», заяву можна інтерпретувати як таку, що повідомляє про повне фінансування оборонної сфери в Україні з боку Європи. Хоча і без додаткових змін слова Радева сказані всупереч інтересам України, вони були додатково перекручені. Ймовірно, задля більшого збігу з російською риторикою. 

Це не перша контроверсійна заява Президента Болгарії. Ще до повномасштабного наступу він називав Крим російською територією. Після свого візиту до Болгарії 6 липня 2023 року, В. Зеленський сказав, що для Радева надання військової допомоги Україні це ескалація. Його позицію називають проросійською вже роками, як міжнародні медіа, так і болгарські. Крім того, одна з партій, яка офіційно висунула Радева як кандидата на його перших президентських виборах в листопаді 2016 року, Альтернатива для болгарського Відродження, не підтримала проєкт декларації, у якій висловлюється підтримка вступу України до НАТО через стурбованість щодо погіршення стосунків з росією. Хоча це не завадило Комітету з питань зовнішньої політики ухвалити документ.

Хто платить за оборону України?

Згідно із бюджетом України на 2023 рік, держава планує отримати власні доходи у сумі 1 329,3 млрд гривень, видатки складають 2 640,2 млрд грн. Дефіцит бюджету, який складає майже половину від суми, покривається рахунком партнерів та донорів. Ця фінансова допомога сприяє тому, що економіка країни витримує шалені збитки під час повномасштабної війни. Разом з тим, фінансують оборону України не тільки міжнародні партнери, але й сама держава. Україна має змогу покрити видатки на безпеку та оборону у сумі 1 141,1 млрд гривень власними доходами, що країна весь цей час робить. А це майже вся сума власних надходжень до бюджету. Партнери виділяють монетарну підтримку на фінансування соціальної та інших гуманітарних сфер, які є необхідними для функціонування держави. 

Витрати з бюджету. Фото: з відкритого доступу

Окремою статтею допомоги міжнародних партнерів є озброєння. Пакети військової допомоги вираховуються у грошових одиницях. Україна отримує цю підтримку не у вигляді грошей, а у вигляді техніки, боєприпасів та інших засобів для здійснення оборонних дій. 

Країни ЄС мають велику вагу у контексті підтримки України, але не тільки вони «платять рахунки». Наприклад, у 2022 році США стали найбільшим донором українського бюджету і ця країна продовжує ним бути й зараз.  

В умовах великої війни, Україна не матиме змогу перемогти росію без підтримки партнерів і міжнародна спільнота також це розуміє і постійно надає державі різного роду допомогу. Ця допомога є реакцією світу на неспровокований напад рф. 

Якою була реакція на цю заяву?

Після заяви Президента Болгарії, прем’єр-міністр Ніколай Денков звинуватив його у “постійних провокаціях” і неодноразовій підтримці Росії, повідомляє болгарська служба «Радіо Свобода».

«Той, хто наполягає на веденні цієї війни — це коло навколо Путіна. Вони почали цю війну. Ще раз кажу, найшвидший спосіб зупинити цю війну – це якщо те коло скаже своїм військам – Виведіть» – сказав Денков. (переклад з болгарської).

Депутат Народних зборів Болгарії Христо Іванов зауважив, що така позиція Президента  є шкідливою для Болгарії та ізолює країну не лише від її союзників, але й від усієї логіки міжнародного порядку. 

Вам буде цікаво: 

• Маніпуляція. Австралійці привітали росіян зі звільненням Бахмуту
• Спорт не поза політикою: що думають видатні атлети з Бахмута про участь росіян у міжнародних змаганнях?
• Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

Із засудженням цієї заяви виступило Посольство України у Республіці Болгарія. Фото: скріншот

«Україна найбільше хоче миру, а саме агресор наполягає на веденні війни!» – написали на сторінці у Facebook Посольства

Ми виявили також багато негативних твітів у Twitter щодо персони, політики та висловлювань Радева, зокрема написаних болгарською мовою. 

Не зважаючи на таку позицію президента, Болгарія двічі надсилала військову допомогу Україні, підтримала її шлях до євроінтеграції та активно допомагала українським вимушеним переселенцям. Крім того, очільник Міноборони країни висловив готовність переглянути нейтралітет країни у питанні закупівля військової техніки та долучились до спільної закупівлі боєприпасів для України через Європейське оборонне агентство. Заява Радева піддалася критиці з боку політиків, урядовців та громадянського суспільства. Тому, судити за його висловлюваннями про позицію всієї країни не варто.

Слова Радева та їх інтерпретація у «новинах» на російських ресурсах можна вважати маніпуляцією. 

Наратив про те, що з припиненням постачання зброї Україні відновиться мир та те, що допомога Україні є причиною фінансових проблем європейських країн, покликаний на примушення українців сісти за стіл перемовини з рф, не зважаючи на ціну таких дій для країни. Важливо пам’ятати, що як уряд Болгарії не підтримує таку риторику, так і інші європейські уряди не змінюють свій курс на допомогу Україні в результаті проведення подібних інформаційних операцій. 

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні триває реалізація державної програми “Пакунок школяра”, яка передбачає підтримку батьків майбутніх першокласників. Родини можуть отримати 5 тисяч гривень для підготовки дітей до навчального року. Ініціатива була започаткована минулого року за ініціативи Президента України Володимира Зеленського.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови та терміни виплат за програмою “Пакунок школяра” у 2026 році

Найближчими днями батьки та законні представники дітей, які вже подали заяви, почнуть отримувати перші виплати у розмірі 5 тисяч гривень. Від початку прийому документів подано понад 80 тисяч заяв. Процес прийому документів триватиме до 1 листопада, що дає час на оформлення виплати всім зацікавленим особам.

Цьогоріч запроваджено єдиний перелік із 30 МСС-кодів, що дозволяє використовувати виплату у звичайних магазинах та під час онлайн-покупок. Кошти можна витратити на одяг для школяра, взуття, шкільне приладдя та інші товари, які відповідають визначеним категоріям програми. Батьки мають змогу самостійно обирати необхідні речі для дитини відповідно до власних потреб.

Подати заяву на отримання державної допомоги можна двома способами: через застосунок “Дія” або через Пенсійний фонд України. Гроші зараховуються на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який відкривається у межах “Дія.Картки”.

Для підприємців участь у програмі спрощена. Додаткова реєстрація не вимагається, оскільки магазинам достатньо мати один із дозволених МСС-кодів. Для інформування покупців про можливість розрахуватися за допомогою виплати Міністерство соціальної політики підготувало спеціальні інформаційні стікери для розміщення в офлайн- та онлайн-магазинах.

Читайте також:

Зарахування до 1 класу у 2026 році: перелік документів та процедура вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство освіти і науки України змінило строки проведення вступної кампанії до аспірантури. Рішення ухвалили для того, щоб надати вступникам більше часу на подання заяв та проходження необхідних вступних випробувань.

Про це повідомили в МОН.

Нові дати основної вступної кампанії до аспірантури

Згідно з оновленим графіком, процес вступу на бюджетні та контрактні місця передбачає такі часові межі:

• подання заяв для участі у конкурсному доборі та реєстрація на іспит зі спеціальності триватиме до 18:00 7 вересня;
• вступні іспити зі спеціальності та інші передбачені закладами освіти оцінювання пройдуть у період з 8 до 21 вересня;
• надання рекомендацій до зарахування розпочнеться з 22 вересня;
• оновлення списків рекомендованих на бюджетні місця відбудеться до 26 вересня, це передбачено для випадків, коли окремі вступники не виконають вимог до зарахування;
• зарахування вступників, які отримали рекомендації та виконали всі вимоги, завершиться до 28 вересня.

Умови додаткового набору

Заклади вищої освіти мають право проводити додатковий набір студентів до аспірантури. Це стосується виключно контрактних місць за заочною або вечірньою формами здобуття освіти. Такий набір може розпочатися не раніше 29 вересня, а точні строки кожен заклад освіти визначає самостійно у своїх правилах прийому. Процес зарахування на ці місця має відбутися не пізніше ніж через 15 днів після завершення реєстрації заяв, але кінцевий термін встановлено до 15 жовтня.

Результати загальнодержавних випробувань Основна сесія іспитів “ЄВІ” та “ЄВВ” для вступників в аспірантуру відбулася в липні. Результати цих випробувань за шкалою від 100 до 200 балів будуть доступні до 7 серпня у персональних кабінетах учасників. Додаткова сесія випробувань пройде з 24 до 28 серпня, а оголошення її результатів заплановане до 4 вересня.

Іспит зі спеціальності та додаткові оцінювання

Другим етапом відбору є вступний іспит зі спеціальності або спеціальностей для міждисциплінарної освітньо-наукової програми. Цей іспит є обов’язковим для всіх вступників, включно з особами, які мають право на спеціальні умови вступу. Результат іспиту зі спеціальності становить 60 відсотків конкурсного бала.

Заклади вищої освіти також можуть встановлювати додаткові критерії оцінювання, серед яких співбесіди, інші іспити, а також презентації дослідницьких пропозицій або наукових досягнень. Перелік та порядок проведення таких оцінювань фіксується у правилах прийому конкретного закладу освіти.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!