За нашими спостереженнями, російська пропаганда часто використовує міжнародну підтримку для просування своїх наративів. Так, цього разу, мережею ширитися відео де нібито австралійці вітають росіян зі звільненням Бахмуту. Хто ж насправді на відео та що за події висвітлюються – читайте у нашому розслідуванні.

Що сталося?

З кінця травня, мережею почало шириться відео (Twitter, Telegram), де нібито громадяни Австралії вітають бійців Вагнеру та росіян зі звільненням Бахмуту.

«Місцеві жителі Австралії виступили на підтримку спецоперації, бійців “Вагнера” і привітали зі звільненням Бахмута, він же Артемівськ. “Працюйте, брати! Тут з Австралії ми вас підтримуємо. Ми з вами. Звільняйте наші території. Дякую, Вагнер!», — йдеться в дописі до відео.

Допис, який росіяни публікують у соцмережі. Фото: скріншот

Допис, який росіяни публікують у соцмережі. Фото: скріншот

Аналіз

Ми почали наш аналіз з перевірки російських ЗМІ, що за нашою думкою, мали б висвітлити таку подію щодо австралійської підтримки СВО. 

Натомість у російському виданні «CHITA.RU» в статті від 24 травня 2023 року ми натрапили на висвітлення цієї події, як демонстрацію забайкальських козаків, що підтримують російську СВО у Сіднеї.  

«Думають, що забайкальські козаки відсиджуються!» Демонстрацію на підтримку Росії та СВО організували у Сіднеї», – йдеться у назві статті.

 

Російське видання наводить фото забайкальських козаків. Фото: скріншот

У статті наводиться цитата організатора цієї демонстрації так званого отамана забайкальських козаків Семена Бойкова:

«Ми спеціально це робимо навіть розуміючи, що можуть бути погані наслідки. Важливою є візуальна підтримка: прапори, буква Z. Ми робимо це, щоб знали, що тут є російський дух. Нас дивляться й у Росії, це важливо підтримки високий військово-патріотичний дух». 

Читайте також: Зараження довкілля та рак: як росіяни розганяють фейки про снаряди з ураном

Демонстрація козаків на підтримку війни рф проти України. Фото: скріншот

Лідер так званих козаків. Фото: росЗМІ

До того ж у статтю «CHITA.RU» додано посилання на Telegram-канал забайкальских козаків в Австралії AussieCossack. На цьому каналі 23 травня було оприлюднено відео зі святкуванням нібито звільнення Бахмуту. Відео на  Telegram-канал окрім самої події висвітлює також і реакцію австралійських правоохоронних органів.

«Проросійські групи святкують звільнення Бахмута з прапорами групи Вагнера в Сіднеї. Поліція Нового Південного Уельсу спробувала втрутитися в проросійські настрої після того, як їх навів місцевий стукач», – йдеться у дописі до відео.

 

Росіяни невдоволені тим, що їхній автопробіг розігнали у Сіднеї. Фото: скріншот

Тобто 23 травня поліція Сіднея розігнала демонстрацію забайкальських козаків. Але на цьому реакція австралійського суспільства не закінчилася.

Вже 24 травня, тобто наступного дня після мітингу, відео безпосередньо демонстрації (без розгону поліції) оприлюднив у своєму Twitter австралійський правозахисник і критик Комуністичної партії Китаю Дрю Павлоу:

«Російські Z-фашисти в Сіднеї, Австралія, проводять урочистості з нагоди повного знищення Бахмута. У натовпі присутні четники та грецькі неонацисти Золотої Зорі. Вигуки: «Боже, благослови Путіна і Бог, благослови Вагнера». Ми б не дозволили святкування ІДІЛ у Сіднеї, навіщо це дозволяти?», – йдеться у дописі.

Читайте також: Як росія краде дітей й звинувачує в цьому Україну? Історія від зрадника з Бахмута

Допис австралійського правозахисника. Фото: скріншот

Цей допис набув неабиякого поширення й отримав більше як 1,2 млн переглядів.

В коментарях читачі Twitter також розмістили і відео приїзду на мітинг поліції. Чимало людей обурилися, що така подія взагалі відбулася.

В соцмережах жителі Австралії обурюються поведінкою прихильників росії. Фото: скріншот

Варто зазначити, що демонстрацією забайкальських козаків у Сіднеї обурилися не тільки англомовні користувачі. Не знайшов схвальних відгуків проросійський мітинг і серед російської аудиторії. Де переважна більшість коментаторів вимагають аби забайкальські козаки їхали на Батьківщину.

Навіть самі росіяни не в захваті від підтримки забайкальських козаків. Фото: скріншот

Як пізніше, 25 травня, написало видання NYBrreaking:

«Поліція Нового Уельсу була викликана на подію 23 травня близько 6-ої вечора. За свідченням поліцейських, захід відвідала невелика група людей, яка пішла незабаром після прибуття офіцерів».

Підтвердження того, що поліція Австралії відреагувала на подію забайкальських козаків. Фото: скріншот

Висновки

Отже, можемо підсумувати, що перед нами класичний приклад маніпуляції. Адже відео на якому нібито австралійці привітали росіян зі звільненням Бахмуту, насправді демонструє мітинг невеликої, (за свідченням поліції Сіднею), групи людей, що позиціонують себе, як забайкальські козаки. До того ж демонстрація була розігнана поліцією невдовзі після початку. 

Хочемо наголосити, що Австралія засудила російське вторгнення, ввела санкції проти російських високопосадовців та прийняла тисячі українських біженців.

Крім того, завдяки Австралії на озброєнні в української армії з’явилися бронемашини Bushmaster та бронетранспортери M113. 

Примітка: Матеріал створений у співпраці з незалежним виданням Gwara Media, яке спеціалізується на фактчекінгу.

Фото: росЗМІ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

• розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
• поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
• маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
• зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
• втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

• занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
• невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
• обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
• розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!