Як «утискали» російську мову у Бахмуті?

Семаковська Тетяна 12:17, 19 Липня 2023

Пропагандистські та окупаційні медіа періодично публікують історії мешканців Бахмута, які виїхали на окуповані території України або до рф з так званими свідченнями про те, що у Бахмуті притискали російську мову, а ЗСУ вбивають російськомовних.

Редакція «Бахмут.IN.UA» провела дослідження інформаційних ресурсів, зробила запити про мову викладання, провела опитування аудиторії в наших соціальних мережах, щоб визначити реальну картину мовної дискримінації в Бахмуті.

Наративи про те, що в Україні відбуваються утиски російської мови існують не перше десятиліття. Як і багато іншої агресивної пропаганди рф, вони отримали більшу увагу та поширення з початку війни у 2014 році. Кроки України задля  відновлення та збереження власної ідентичності розцінюється російськими діячами, як нападки на саму рф та її присутність у нашій країні. Ми неодноразово чули про захист російськомовного населення на сході України та у Криму у якості виправдання агресивної зовнішньої політики кремля та окупації частини нашої країни. 

“Убивали русскоговорящих” та “бомбили русскоговорящий город” як пропаганда зображує мовне питання в Бахмуті

 

Російська пропаганда поширує міф про утиски російськомовних в Бахмуті. Фото: скріншот

Вигадані утиски російської мови та російськомовного населення в Україні протягом років слугували черговою спробою виправдати напад росії на територію країни. Насправді довгий час у багатьох областях України російська мова була більш привілейованою, ніж українська. Ще у 2010 році кількість громадян, які спілкуються російською збігалася з кількістю тих, хто спілкується українською, а саме 36%.

Навіть паспорти у формі книжечки містили в собі дублювання інформації російською по всій території України. З 2014 року процес усвідомлення власної ідентичності та важливості української мови активізувався, а у 2022 році майже 71% людей повідомили, що переважно спілкуються українською вдома. Проте, досі можна знайти повідомлення про те, що людям в різних містах відмовляють в обслуговувані українською, що гарантовано Законом та інші скандальні випадки. 

російські медіа збирають «свідчення» бахмутян про життя в місті, яке росіяни самі ж і знищили. Фото: скріншот

Водночас під час перегляду вуличних опитувань бахмутського телебачення ТРК “ЗАКАЗ” у лютому 2022 року прямо перед повномасштабним вторгненням можна почути, що більшість людей, включно із журналісткою, говорять російською.

Це доводить нікчемність звинувачень щодо утисків російської мови в Бахмуті. Адже містяни відкрито та безперешкодно спілкуються нею. 

«Останні роки російська пропаганда сіяла міф про утиск російської мови на сході України, що є мерзенною брехнею та одним із ланцюжків розколу українського народу зсередини. Наприклад, газети в Бахмуті до початку цієї війни виходили в основному російською. Закон про обов’язкове використання української мови у друкованих ЗМІ набув чинності лише у липні 2022 року, а випуск газет припинився наприкінці березня 2022 року. Тоді в нас йшла підготовка до переходу на українську мову і приблизно пів року газета ПОДІЇ (прим. ред. “События”) виходила двома мовами в номері, у відсотках це приблизно 40 на 60. Жодного дня за 23-річний період випуску ПОДІЙ на редакцію ніхто не чинив тиск за «російськомовність» газети. Ні на професійному, ні на побутовому рівні «питання мови» в Бахмуті не піднімалося. Жодної «дискримінації», як про це кричали росЗМІ, не існувало!» – розповідає Вадим Мардіян, головний редактор бахмутської  газети “Події”.

А утиски російськомовних зараз з нами в одній кімнаті?

Донеччина до 20 століття була суто українським регіоном. Більшість населення спілкувалася саме українською мовою. Проте, радянський союз активно взявся за винищення будь-якої національної ідентичності на захоплених землях. Українська етнологиня Леся Гасиджак у своєму інтерв’ю для Радіо Свобода розповіла про те, як на винищенні Голодомором землі масово заселяли росіян.

Тим самим відбувалося розмиття культурного коду регіону та штучне зменшення рівня використання української. В результаті сьогодні схід України тісно пов’язаний стереотипом про російськомовне населення, а місцеві мешканці інколи самостійно підтримують це враження про себе через відмови переходити на українську мову в робочих або побутових ситуаціях. 

Пропагандисти звинувачають українців у тому, що вони хочуть говрити державною мовою. Фото: скріншот

Російські ресурси часто обговорюють страшні покарання за розмову російською та тотальні заборони у її використанні. В реальності ситуація була іншою, особливо у східній частині країни. Ще на початку повномасштабної війни на сході України була найменша кількість людей, які розмовляли вдома українською, 8% проти 20% на півдня та 52% у центрі. Жодних репресій з цього приводу не існувало. В Бахмуті не часто можна було почути українську мову. Попит на український контент можна зрозуміти за тим, що єдина українська книгарня у Бахмуті «Еней» закрилася ще в жовтні 2021 року через свою збитковість та низький попит на книги.  

Напротивагу російським “новинним” ресурсам, навіть пропагандистські білоруські медіа публікують відео, де спростовується наратив, про утиски російськомовних у Бахмуті. Так, на одному державному медіа Білорусі вийшло інтерв’ю з колишньою мешканкою Бахмута, Наталією Докшиною, яка говорила про те, що у місті викладають та розуміють українську, але воно є російськомовним. Такі роздуми й дії є наслідком багаторічної інформаційної війни, яка вплинула на свідомість деяких мешканців східної України. Проте це в чергове спростовує фейк про уявні мовні утиски, принаймні стосовно російської мови.

Вам буде цікаво:

Бахмутянка розповідає білоруському пропагандистському каналу про те, що Бахмут російськомовне місто. Фото: скріншот

російська мова в українських школах

Наша редакція надіслала запит до Бахмутської міської ради з приводу мови, яка використовується та використовувалася для проведення освітнього процесу у школах та дошкільних закладах. Нам відповіли, що станом на зараз в усіх навчальних закладах, які підпорядковані Управлінню освіти, здійснюється навчання українською мовою, а предмети «російська мова/література» не включені до навчальної програми. 

Підписниця Facebook сторінки Бахмут.IN.UA про українські класи

Така ситуація існувала не завжди. Наприклад, з 2013 по 2014 рр з 18 шкільних навчальних закладів, в 10 закладах мова навчання була змішана, 2 заклади здійснювали навчання російською мовою. 

«В останні роки навчання в школі, я вже не пам’ятаю точно в якому класі, нас перевели на українську мову навчання. Пам’ятаю, що деякі вчителі обурювалися цьому і, відповідно, багато дітей транслювали таке ж обурення. Але навіть тоді, більшість уроків у нас проходило російською, адже вчителі не хотіли або не вміли розмовляти українською. У мене була вчителька географії, яка приїхала з росії, працювала купу років в українській школі й не знала української мови. Ми по черзі в класі для неї перекладали підручник, адже вона нічого не розуміла.» – ділиться спогадами свого навчання у Бахмуті журналістка Бахмут.IN.UA  Марія Макарович  

Відповідь Бахмутської міської ради

Варто зазначити, що з 2013 року кількість дошкільних та шкільних навчальних закладів із викладанням російською мовою або російськими класами зменшувалася. Проте, навіть українські підручники не можуть гарантувати, що діти здобували освіту державною. Велику вагу в цьому питання має позиція викладачів. 

Що думають бахмутяни про мовну дискримінацію?

Screenshot 841 d1bd9

У соціальних мережах Бахмут.IN.UA ми розмістили опитування щодо того, чи стикалися мешканці Бахмута з мовною дискримінацією.

Багато людей відповіли, що ні. А ті, хто відчував, говорили про дискримінацію саме української мови. 

«Якщо брати у відсотковому порівнянні, то, на мою суб’єктивну точку зору, після 2014 року зі мною переходили на спілкування українською на 10% більше, ніж до. Крім того, ще відсотків 30 – 40 переходили після того, як я наголошував, що зі мною потрібно розмовляти українською. Проте, був досвід того, коли люди не переходили взагалі. І це не є нормальним, тим паче коли це відбувається з боку державних службовців. Я кожного разу доводив, спокійно розповідав, приводив аргументи. Але це не завжди працювало. Часто бувало, що відчуваєш, як людина не задоволена таким проханням», – каже бахмутянин Андрій Лоза.

Революція Гідності та початок війни спонукала більше українців розвивати свою національну свідомість. Андрій Лоза розповів, що деякі підприємці, заклади, представники бюджетної сфери самостійно працювали над впровадженням української мови у своїх сферах або зверталися за допомогою у цьому. Проте, так було далеко не в кожному місці у Бахмуті. 

«Коли в заклад харчування заходить іноземець, то з ним майже завжди намагаються спілкуватися принаймні ламаною англійською. Проте, якщо заходжу я до закладу, беремо за приклад бахмутські, то мені починають розповідати, що вони не володіють українською.»

«В багатьох магазинах дивились, як на іноземців, коли звертались до продавчинь українською. І, звісно, відповідь була російською (за виключенням “Єви”, їм подяка!)» – написала підписниця у Facebook.

Українці не зобов’язані знати російську та мають поважати державну мову. Фото з відкритих джерел

Також, люди в опитуванні неодноразово згадували про вбивство волонтера та патріота Артема Мирошниченко, якого двоє підлітків серйозно побили 29 листопада 2019 років. Артем помер від отриманих травм у лікарні 5 грудня того ж року. З цього часу слідство ідентифікувало нападників, почався судовий процес, але вироку досі немає. Багато людей вважають, що це вбивство сталося на ґрунті ненависті, адже волонтер з 2013 року перейшов на спілкування українською мовою.

Своєю чергою, один з його вбивць на суді хотів погодитися на перекладача з російської на українську, але адвокат його відмовив. Ця справа стала резонансною. Видання «День» написала про це вбивство так: 

«Трагедія в Бахмуті є розплатою за роки злочинного ігнорування владою гуманітарної політики на сході України».

Слідство не змогло знайти докази того, що нападники атакували Артема саме через його мову. Проте, негативний досвід дискримінації та агресії за українську мову цілком реально інколи зустріти на сході. 

Артем Мирошниченко, 8 травня 2018 року

 

«Так, стикався. Випадки були не дуже частими, проте зустрічалися. Ну і про вбивство за українську мову активіста Артема Мірошниченка не варто забувати, – суд все ще продовжується.» – написав наш підписник на Facebook

«Я часто стикалася з вербальною агресією через те, що я розмовляю українською. Мені кричали, щоб я їхала на захід, бо в Бахмуті говорять російською, говорили, що я «понаїхала» і щоб я тут свої правила не встановлювала. Хоча я буквально народилася та жила більшу частину життя в Бахмуті. Добре, що такі кейси не були частим явищем. Але я постійно бачила, як люди закочують очі та кривлять обличчя, коли я просила їх перейти на спілкування державною.» – розповіла журналістка Бахмут.IN.UA  Марія Макарович  

Поки росіяни волають про утиски російської мови в Україні, довгий час саме українська відчувала на собі подібні дії. Такі наративи мають виправдати жорстоку війну, яку розпочали росіяни на території України майже 10 років тому. Російське суспільство не вважає Україну окремою країною, тому такі інформаційні меседжі працюють на внутрішню аудиторію.

На додаток, їх відлуння інколи можна почути від самих українців. Через десятиліття впливу роспропаганди, небажання до змін багато людей і досі не вважають, що варто переходити на спілкування українською. Проте, це є ідентифікатором нашої нації, наша мова вижила після століть заборон та намагань знищити її з боку рф. Важливо її розвивати, переходити на неї, просувати та вдосконалювати свої навички.

Російська мова є одним зі способів ведення гібридної війни рф проти України та всього демократичного світу, «велікій рускій язик» це частина їх кровожерливої культури та натури. Тому, принципова позиція щодо збереження російської мови в Україні тільки допомагає росіянам впливати на свідомість українців та продовжувати інформаційні атаки на країну. 

«Наших людей катують і вбивають російською мовою. Я знаю дітей, які бачили, як на їх очах знущались над мамою. Російською мовою. Знаю батьків, на очах яких, катували їх дітей. Російською мовою. Знаю полонених, які після повернення з полону, заново звикали до української, бо більше року її не чули і як вони від цього плакали. Годинами. Зрештою ми всі бачили, як за слова «Слава Україні» нашого військового вбили. І тепер бачимо, як нашим відрізають голови. Заживо.

Останнє, що ці люди чули перед смертю – російська мова їх катів. Пам’ятайте, що ці відео, крім нас, бачили також жінки і діти цих чоловіків. Знаєте що відбувається з цими людьми, коли вони чують російську? В одних болить шкіра на тілі, у інших з’являється рвотний рефлекс, в третіх починаються панічні атаки, бо їм здається, що зараз їх знову будуть катувати, ще у когось просто течуть сльози рікою і людина нічого не може сказати(годинами), а хтось місяцями не спить. Так реагує їх психіка. Вони нічого не можуть з цим зробити. При тому, що раніше деякі з них самі були російськомовними.» – написала на Facebook українська правозахисниця Наталія Панченко

Українська це мова нашої держави, мова, яка збереглася попри постійні заборони та намагання знищити її. Facebook сторінка «Переходь на українську».

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Семаковська Тетяна 15:00, 10 Березня 2026
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Валентина Потапова / фото “Альменда”

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

  • безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
  • безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
  • отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 11:00, 7 Березня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Важливо

Де у Дніпрі пройти “Скринінг 40+”: огляд 5 медичних закладів та умови державної програми

В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]

В Україні остаточно вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень: де і як їх обміняти

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]

16:00, 02.03.2026 Скопіч Дмитро

Виплати за поранення військовослужбовцям у 2026 році: суми, умови отримання та причини відмов

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]