До повномасштабного вторгнення Краматорськ знали, як центр важкого машинобудування, місто обласного значення з населенням майже 150 тисяч, адміністративний центр Донеччини. Однак, війна зробила це місто іншим.

Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA» побувала у Краматорську

Як на місто вплинула війна

Краматорськ вже був свідком війни, з 12 квітня по 5 липня 2014 року місто перебувало під окупацією, були й обстріли.

Один із масованих артобстрілів стався 10 лютого 2015 – загинуло 17 людей, серед поранених – 32 військових і 26 цивільних, в тому числі п’ятеро дітей, повідомляли в облдержадміністрації, поцілили тоді з окупованої Горлівки ракетними установками «Смерч».

Попри це, після звільнення Краматорськ – культурний осередок Донеччини, де проходили презентації українських авторів, відбувалися різноманітні заходи, концерти, фестивалі.

Під час повномасштабної війни місто зазнає значних руйнувань.  

Краматорськ. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

«Востаннє я була в Краматорську на початку вторгнення, у березні 2022-го. Тоді у місті був хаос, люди намагалися без зайвої потреби не виходити з дому, багато хто виїздив, чи хоча би планували їхати. Містяни були налякані від перших за повномасштабну війну прильотів по житлових будинках. Потяги та автобуси з міста – евакуаційні. Заїхати ж до міста можна було лише приватними рейсами. Заставлені дошками перші поверхи, заклеєні скотчем вікна, напівпорожні парки та площі, постійні повітряні тривоги та зруйновані обстрілами росіян будинки. Такий вигляд має Краматорськ сьогодні», – каже журналістка.

Цілять росіяни не лише по житлових будинках, знищують і промислові підприємства, наприклад у травні цього року поцілили в Новокраматорський машинобудівний завод – найбільше в Європі підприємство індивідуального важкого машинобудування.

Читайте також: “Хотіли, щоб люди любили своє місто”: розповідь санітара 24-ї ОМБР про вклад у громаду Світлодарська

У Краматорську пошкоджено адмінбудівлю НКМЗ. Фото: Павло Кириленко

Попри те, що знищений росіянами Бахмут всього за 60 кілометрів, продовжуються систематичні обстріли області, прилеглих міст і самого Краматорська та незважаючи на заклики евакуюватися до більш безпечних регіонів від керівництва області – місто продовжує жити у війні.

До Краматорська можна дістатися з більшості великих міст України.  Здається житло, як подобово, так і довгостроково. Ціни приблизно дорівнюють цінам у Запоріжжі. Попит пояснюють тим, що Краматорськ – місце зустрічі родин військових.

Працюють деякі мережі супермаркетів, маленькі магазини, ринок, аптеки, містом курсує громадський транспорт. Відчинено навіть кілька кав’ярень та закладів громадського харчування.

Чому люди не залишають місто поблизу лінії фронту

Безлюдні вулиці в місті. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Велика кількість людей залишається у місті. Є й такі, що евакуювалися та встигли повернутися.

Місцева жителька Наталя з чоловіком – пенсіонери, прожили у Краматорську майже все життя. Влітку минулого року виїхали до родичів у Полтавську область. Тоді, говорять, було «гучніше», рідні наполягли на евакуації. Проте невдовзі подружжя повернулося додому.

«Зараз теж не завжди тихо, але вдома краще» – говорить жінка.

В евакуації жили то у родичів, теж перселенців, то на зйомних будинках. За час в евакуації встигли пожити в кількох селах на Полтавщині.  Виїжджали не самі. З собою двоє котів, не завжди можна одразу знайти житло, де дозволяють з тваринами. В евакуації переселенцям допомагали як сусіди, так і місцева влада – забезпечували необхідними продуктами, надавали послуги соціального працівника.

Оскільки Наталя та Євген люди похилого віку, мають проблеми зі здоров’ям, тож постійні переїзди даються взнаки. Взимку цього року подружжя повернулося до рідного Краматорська. Довго вагалися, чи варто повертатися. Коли в місті почався опалювальний сезон – вирішили, що час додому.

Читайте також: Рік окупації Світлодарська: що відбувається в місті?

У Краматорську від російських обстрілів страждають цивільні будинки. Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Тут, у рідному місті, говорять, все знайоме, звикли і до свого дому і до умов, що в їхньому віці важливо. В Краматорську отримують гуманітарну допомогу – продукти.

Наразі планують залишатися, і сподіваються, що виїжджати більше не доведеться. Проте знайомих, що виїхали попереджають, що масово повертатися до міста все ж не варто – рано.

За час мого перебування у Краматорську росіяни здійснили удар по центру міста, влучили у піцерію, де були люди. Поранено 64 людини, 13 загиблих.

В кількох квартирах будинку, де живе Наталя вибило вікна, їх дім  недалеко від місця прильоту. Наступного дня вікна заклеїли плівкою, її видають безкоштовно у ЖЕКу.

 «Поки літо – з цим легше. Ближче до зими – буде видно», –  говорить жінка.

Будинок, в якому живуть зараз напівпорожній, власники більшості квартир виїхали, ті хто лишилися – допомагають одне одному. Є тут і родини з дітьми.

Попри близькість до лінії фронту подружжя залишається у місті, адже вважає, що в багатьох містах України нині небезпечно, але тут, у рідному Краматорську вони принаймні вдома.

Фото: Журналістка редакції «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!