Як у Вільногірській громаді дбають про ВПО та їхній комфорт в евакуації?: дослідження ГО «Бахмутська фортеця»

Семаковська Тетяна 17:42, 18 Травня 2023

170350 1 large eaeaeЧерез повномасштабну війну близько 5 мільйонів українців змінили своє місце проживання та отримали новий для себе статус — вимушено-переміщена особа (ВПО). У Вільногірській громаді, що на Дніпропетровщині, також з’явилася громада переселенців. ГО «Бахмутська фортеця» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» провела опитування, щоб виявити основні запити ВПО у новій громаді. В ГО поговорили з локальною владою й дізналися, як працюють із переселенцями та чого бракує людям?

Опитування Вільногірської громади

зображення viber 2023 05 15 12 38 51 329 d7524

Вільногірськ. Фото: ГО «Бахмутська фортеця» 

ГО «Бахмутська фортеця» провела опитування ВПО, участь у якому взяли 145 осіб. Метою дослідження було зрозуміти чи є діалог між переселенцями та місцевою владою, визначити їхні потреби, налагодити співпрацю та комунікацію, допомогти інтеграції переселенців до місцевої громади.

«ГО«Бахмутська фортеця» провела опитування та аналіз потреб внутрішньо-переміщених осіб, тому що без опитування людей не було б зрозуміло, що першочергово потребують громадяни. Ні влада, ні гуманітарний штаб або представники ГО достеменно не знали раніше, як покращити життя цих людей зараз», — каже пані Ірина Латиш, аналітикиня, яка допомагала розробити опитування.

Як виявилося, місцевий уряд відкритий до спілкування, серед основних проблем, які принесе великий міграційний потік, журналістам назвали брак кадрів, щоб обслуговувати таку кількість людей, та житло. 

Дослідження  також показало, що 64% опитаних зверталися до місцевої влади та гуманітарного штабу, щоб задовольнити свої потреби. З них у 76% випадках проблема була вирішена і потреба закрита, ще 19% питань вирішено частково, одній людині важко було відповісти на це питання і тільки 2% не отримали допомоги зовсім. 

зображення viber 2023 05 15 12 38 51 546 963b6

У Вільногірську озеленюють вулиці. Фото: ГО «Бахмутська фортеця» 

Пані Ірина зазначає – в ході опитування виявили, що серйозною проблемою для ВПО є фінансове забезпечення.

«Спочатку розробляли загальну анкету, починали із загальних питань (демографічний розділ) – пояснює фахівчиня, – а вже далі перейшли до більш персоналізованих уточнень. Крім цього дізнавалися й психологічний стан переселенців».

Згідно з результатами звіту у Вільногірський міській територіальній громаді на початок травня 2023 року зареєстровано 1784 внутрішньо переміщених осіб (ВПО). З них:

  • працездатні жінки – 678;
  • працездатні чоловіки – 310;
  • діти – 471;
  • маломобільні, люди з інвалідністю та особи старші 60-ти років – 456;
  • ВПО, які перемістилися з Донецької області з початку повномасштабного вторгнення  – 778.

Screenshot 695 10f2d

Результати опитування. Фото: ГО

Однакова кількість опитаних осіб не мають заробітку або отримують пенсію — по 34%. Варто зауважити, що працевлаштовано лише 21% респондентів, та ще 11% мають тимчасовий підробіток. Через відсутність роботи люди відчувають фінансові проблеми. 90% опитуваних оформили статус ВПО, однак як виявилося в опитуванні є певна частка людей, які не знають, що можуть претендувати на гуманітарну допомогу від міжнародних організацій. 

Аналітикиня радить більше розповідати у громадах, де є ВПО, про можливість надання допомоги, як гуманітарної, так й психологічної. Допомогу для ГО також надали два студенти-переселенці, які разом з родинами тимчасово проживають у Вільногірський громаді, які сприяли організації в опитуванні.

зображення viber 2023 04 03 16 43 35 164 d2014

Опитування проводили на вулицях Вільногірська. Фото: ГО «Бахмутська фортеця»

«Не пригадую, щоб були агресивно налаштовані люди, загалом респонденти були ввічливими й відповідали на питання. В майбутньому я також розглядаю для себе можливість допомагати у соціальних опитування, цей досвід для мене був цінним», — каже Арсеній, студент.

У багатьох людей немає документів, за якими їх можна ідентифікувати

Про роботу з ВПО редакції «Бахмут IN.UA» розповіла Олена Сторожко — начальниця відділу обслуговування громадян №10 сервісного центру Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду (ГУПФ)  Дніпропетровської області.

Пані Олена працює із переселенцями, проводить прийом людей, ідентифікує їх та перевіряє їхні документи, зокрема все, що стосується пенсійного забезпечення.

3а словами пані Олени наразі у її обов’язках немає такої послуги, як реєстрація. Людина звертається до Пенсійного Фонду, а у працівників установи є програмні дані по всій Україні, тож людині надають необхідну інформацію, навіть, якщо вона не зареєстрована як ВПО у громаді.

«У багатьох людей не було пенсійного посвідчення, немає трудової книжки, паспорта, а це необхідні дані, за якими особу ідентифікують. У багатьох людей, немає трудової книжки. Ще у 2020 році вступив в силу закон, за яким трудова книжка має бути в електронному форматі, і є 5-річний період, під час якого роботодавці мають це впровадити, але деякі підприємства не зробили цієї роботи, тому дуже складно. Також вони не можуть надати довідки, куди входила інформація про навчання, військову службу, інша інформація, а це впливає на призначення пенсії», — пояснює Олена Сторожко.

Відмова в наданні послуги може бути через відсутність документів

pasport dijsnyj 7ab9a

Паспорт України. Фото: з відкритих джерел

Олена Сторожко наголошує, що  послуги та доступ до них для ВПО та місцевого населення нічим не відрізняються. Однак, є випадки коли особі можуть відмовити у наданні послуги, що буває дуже рідко, каже пані Олена, з основних причин — недостатньо документів для призначення пенсії.

«Деякі підприємства надають, але буває що не можемо знайти, і тоді  однієї електронної книжки недостатньо. Також проблема, коли особу не знаходимо, то також відмовляємо, якщо вона, наприклад, залишилася на території так званої ДНР і не приїжджала і не оформлювалась в Україні, а тепер вона тут», — каже фахівчиня.

Найчастіше люди звертаються, щоб виготовити пенсійне посвідчення або підвищити пенсію

Олена Сторожко зазначає, що до основних запитів, з якими звертаються ВПО є виготовлення пенсійного посвідчення, або про розмір пенсії, про її підвищення, про надання документів чи про призначення пенсії.

У випадку, якщо в людини є достатня кількість документів, то такі послуги виконують протягом 10 днів. Однак, Пенсійний Фонд, каже пані Олена, сприяє у допомозі людині, якщо потрібно дістати якісь документи. Наприклад, якщо особа не звільнена офіційно, то звертаються до Центру зайнятості.

Вона додає, що з переселенцями працюють на виїзді в ЦНАПу, або ж люди самі приходять. Є загальна черга, але в працівників  ГУПФ, наприклад, немає обідньої перерви, тож приймають громадян постійно.

Людей інформують  про їх права та можливості громади через офіційний сайт, телеграм-канали або ж соціальні мережі. На думку Олени Сторожко, у випадку збільшення міграційного потоку ВПО, є ризик, що буде недостатня кількість працівників, щоб краще обслуговувати.

ВПО залишатимуться у громадах, бо не мають куди повертатися

Місцеве самоврядування розуміє, що чимало ВПО залишаться у своїх громадах, адже багатьом людям немає куди повертатися, водночас  місцева влада поки не має стратегії довгострокової роботи з внутрішньо переміщеними особами.

Єдина програма, яку було зазначено в ході інтерв’ю — міська цільова програма “З думкою про людей” на 2020-2024 роки щодо забезпечення соціальної підтримки. 

«На перспективу заплановано створення Консультативної ради при міському голові, до складу якої планується залучити представників ОМС, громадські організації та активістів ВПО. Рада буде сприяти максимальному розв’язанню питань ВПО. Як один з варіантів покращення взаємодії з переселенцями зазначено своєчасне оцінювання та задоволення потреб ВПО забезпечення права на житло, пенсійне та соціальне забезпечення, доступ до засобів  існування, реалізація права на освіту та медичне обслуговування», — каже Ніна Лимар, заступниця директора департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради.

Проблеми з житлом – брак коштів у громаді для створення нового житла для ВПО

Screenshot 696 b5a46

Це соціальний гуртожиток, який відремонтували за кошти громади та кошти державного бюджету ще у 2014 році. Наразі тут проживає близько 30 переселенців, які приїхали у 2014 році і після повномасштабного вторгнення.

«За оренду житла ми не платимо, лише комунальні послуги. Взимку у нас виходило 1500 гривень, зараз близько 1000 гривень. Умови гарні – в кожній кімнаті є санвузол, кухня на кожному поверсі, кімнати просторі, комфортні», – розказує пані Наталя, переселенка з Волновахи, яка переїхала з чоловіком в березні 2022 року.

Керівництво громади розглядає інші можливості щодо побудови додаткового житла чи ремонту наявних будівель, які є у комунальній власності, але поки на це бракує коштів.

Як виявилося, майже 80% опитуваних орендують житло, а це стає додатковим тягарем для їхнього бюджету. Лише 3% опитуваних вказали, що не мають матеріальних потреб.

Проблеми з ліками та випадки психологічного розладу у ВПО

Загалом, у роботі з ВПО викликами для громад ще є випадки психологічного розладу у дітей, оформлення пенсії, якщо втрачено документи, трудову книжку і зміна підсудності судів, що ускладнює логістику.

Представники місцевої влади також наголошують на нестачі медикаментів, передовсім від хронічних захворювань. Попри це, люди запевняють, що критичні потреби переселенців їм вдається забезпечувати.

Окремо відзначають необхідність психологічної допомоги, в тому числі для дітей. Нагадаємо, за підтримки ГО «Бахмутська Фортеця« у Вільногірську діє психологічний осередок для дітей із мамами.

Людям потрібно виговоритись і поділитись своїми переживаннями, оптимально, щоб слухачем став саме психолог. Із запитами на таку допомогу здебільшого зверталися на початку повномасштабного вторгнення, якщо той чи інший орган влади не може задовольнити потребу психологічної допомоги, тому рекомендують звернутися до громадських організацій, кажуть у місцевій владі, і до речі, рекомендують звертатися за такими послугами саме до ГО “Бахмутська Фортеця”.

Найбільше вимушено-переміщені особи сумують за домом

На питання “Чого вам зараз не вистачає найбільше?” учасники опитування могли обрати декілька варіантів відповідей. Як виявилося, найбільше людям не вистачає грошей та рідної домівки. Тільки двоє респондентів зазначили, що потребують психологічної допомоги.

Водночас за результатами аналізу можна констатувати, що пошук роботи не є суттєвою проблемою для ВПО.

Screenshot 697 4e8d3

Результати опитування

До найпопулярніших нематеріальних потреб опитуваних загалом відноситься медичне обслуговування, значно менший попит на юридичну або правову допомогу, і замикає трійку найбільш значущих потреб відновлення документів

Що можна покращити у Вільногірській громаді для комфорту ВПО?

Загалом результати проведеного дослідження показали, що насамперед слід враховувати пріоритети допомоги для переселенців. Нижче наводимо основні пункти, які допоможуть громадам покращити й свої життя й життя переселенців. 

Що потрібно зробити?

  • Розробити стратегію інтеграції ВПО у місцеву громаду із залученням самих ВПО, громадського сектору та бізнесу;
  • забезпечити постійний перегляд та актуалізацію програм та планів підтримки ВПО відповідно до потреб ВПО, що змінюються.
  • регулярно проводити дослідження потреб ВПО, щоб слідкувати за актуальними потребами ВПО
  • сприяти участі ВПО у житті громади та прийнятті рішень, заохочувати до участі у соціальних та волонтерських проєктах. Річ в тому, що наявність, навіть, часткової зайнятості, хай і безоплатної, позитивно відображається на психологічному стані людей, які відчувають свою залученість до загальної справи;
  • збільшити можливості пройти перекваліфікацію або короткотермінове навчання  з отримання додаткових навичок та вмінь, організації підприємницької діяльності тощо, з урахуванням потреб на ринку праці; (Нагадаємо, що раніше ми писали як організувати у своїй громаді допомогу вимушеним переселенцям).
  • актуалізувати питання забезпечення робочими місцями ВПО. Програма релокації підприємств може стати стартовим етапом;
  • залучити донорські організації та реалізувати грантові програми підтримки малого бізнесу;
  • створити майданчик для дозвілля дорослих, де б ВПО мали змогу спілкуватись із приймаючим населенням та сформувати моделі поведінки, які ґрунтуються на співпраці, активізмі і волонтерстві;
  • розглянути можливості надання психологічної допомоги для дітей;
  • впровадити програму надання психологічної підтримки із заходами профілактики вигорання та виснаження працівників, які безпосередньо працюють із ВПО.

Фото: з відкритих джерел

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Анулювання статусу УБД: за яких умов військові можуть втратити посвідчення та пільги

Семаковська Тетяна 15:15, 13 Травня 2026
Українські військові / фото Генштаб

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани також зобов’язані вчасно оновлювати свої особисті дані в державних реєстрах.

Детальніше про те, чому можуть анулювати статус УБД — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Значення статусу та перелік пільг

Посвідчення учасника бойових дій надає військовим доступ до системи державних компенсацій. Втрата цього статусу автоматично означає припинення фінансової підтримки від держави, зокрема скасування комунальних пільг та спеціальних надбавок до виплат.

Згідно з даними Пенсійного фонду, статус УБД відкриває доступ до таких форм забезпечення:

  • знижки на оплату житлово-комунальних послуг;
  • пільговий проїзд;
  • медичне забезпечення;
  • податкові пільги;
  • пріоритет у певних державних програмах;
  • додаткові пенсійні гарантії та спеціальні надбавки.

Причини скасування статусу

Механізм позбавлення статусу регламентується постановою Кабінету Міністрів №203. Документ визначає дві підстави для анулювання посвідчення. Перша — виявлення неправдивих даних, поданих під час оформлення статусу. Друга — встановлення судом факту вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину під час виконання бойових завдань.

З початком повномасштабної війни кількість військовослужбовців із правом на пільги зросла. Разом із цим збільшилося фінансове навантаження на бюджет. Держава переводить систему соціального забезпечення ветеранів до моделі постійної верифікації. Аналогічний підхід уже застосовується для перевірки отримувачів пенсій, субсидій та виплат внутрішньо переміщеним особам через електронні реєстри.

Правила збереження виплат

Отримання частини пільг залежить від актуальності інформації в базах Пенсійного фонду України. Ветеран зобов’язаний повідомити установу протягом 30 днів у разі зміни:

  • місця проживання;
  • складу сім’ї;
  • переліку споживаних комунальних послуг.

Невчасне оновлення інформації призводить до затримки або повного припинення надання окремих пільг, зокрема адресних доплат та комунальних знижок. Це відбувається навіть без юридичного анулювання статусу УБД.

Зарахування стажу та вихід на пенсію

Учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Для чоловіків пенсійний вік становить 55 років, для жінок — 50 років. Для отримання виплат необхідно накопичити мінімальний страховий стаж: 25 років для чоловіків; 20 років для жінок.

Держава зараховує період військової служби до трудового та страхового стажу військовослужбовця. Ця норма діє незалежно від того, чи сплачував роботодавець єдиний соціальний внесок за мобілізованого працівника. Такий механізм дозволяє військовим зберігати свої пенсійні права під час проходження служби та захищає їхні майбутні виплати.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 12 Травня 2026

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Юлія Сирота / фото з особистого архіву героїні

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота займається допомогою ВПО / фото з особистого архіву героїні

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Анулювання статусу УБД: за яких умов військові можуть втратити посвідчення та пільги

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани […]

Важливо

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До […]

16:00, 12.05.2026 Скопіч Дмитро

Виплати ВПО у 2026 році: як самостійно перевірити статус нарахування коштів

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду […]

Уряд оновив програму “Власна справа”: як отримати гранти до 2,5 мільйона гривень

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю. Про це повідомила прем’єр-міністерка України […]

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або […]