26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У лютому 2026 року начальник Донецької ОДА Вадим Філашкін призначив нового очільника Департаменту освіти і науки. Ним став Ігор Гаєвий — директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти. Поєднувати державну службу з посадою в навчальному закладі він не може, тому Бахмутський ЦПТО отримав нову виконувачку обов’язків директора. Нею стала Людмила Калініченко.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомив Ігор Гаєвий.

Хто керуватиме Бахмутським ЦПТО у 2026 році

У лютому 2026 року Департамент освіти і науки Донецької ОДА отримав нового очільника. Ним став Ігор Гаєвий, директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти. Цей навчальний заклад він очолював з 2019 року. За керівництва Ігоря Гаєвого заклад розвивався і поступово модернізувався.

З 2023 року навчальний заклад працює в селищі Гоща на Рівненщині. Бахмутський ЦПТО став позитивним прикладом релокації, оскільки освітяни змогли зберегти роботу закладу і викладацький колектив, відкрити нові потужності і робити вклад у розвиток приймаючої громади.

Ігор Гаєвий повідомив редакції, що більше не керує Бахмутським ЦПТО, оскільки цього не дозволяє робота на державній службі. Новою очільницею закладу стала Людмила Калініченко, яка раніше була заступницею з навчально-виробничої роботи. Зараз вона є виконувачкою обов’язків директора.

Які плани має новий очільник Департаменту освіти і науки Донецької ОДА

У розмові з редакцією Ігор Гаєвий поділився планами щодо роботи на посаді очільника Департаменту. Загалом задач і планів багато, але першочерговим на сьогодні є збереження освіти Донеччини. Воно передбачає збереження освітянських колективів та евакуацію навчальних закладів з їх подальшою релокацією.

“Завдань дуже багато. По-перше, це збереження і реформування освіти Донеччини. Ви знаєте, що зараз освітяни Донеччини в дуже складній ситуації знаходяться. Потрібна і релокація деяких закладів у більш безпечні райони нашої країни для збереження колективів і дітей. І зараз ця евакуація проходить, як обладнання, так і учнів. На сьогодні для нас найголовніше — збереження наших закладів і допомога їм у тих умовах, в яких вони зараз залишаються”, — каже очільник Департаменту освіти і науки.

Особливу увагу приділятимуть релокації і налагодженню роботи закладів профтехосвіти, адже якісне навчання на технічних спеціальностях неможливе без практичних уроків. Тому Донецька ОДА працює над пошуком приміщень, які можна обладнати під майстерні. Разом з цим триває робота і щодо розміщення учнів з Донеччини. Мета — надати їм не лише якісну освіту, а й безпечне середовище для навчання.

“Очільник Донецької військової адміністрації, Вадим Філашкін, звернувся до очільника Закарпаття з тим, щоб там можна було розташувати заклади профтехосвіти. І туди потрібно буде вивезти обладнання. Окрім цього, у нас є ще заклади, які в інших регіонах знаходяться, і там потрібно робити так, щоб ми були конкурентоспроможні. По-перше, ми ставимо перед собою завдання, щоб у наших закладах навчалися діти з нашого регіону, і вони могли не тільки отримувати освіту, а й знаходитись у більш безпечному середовищі. Для цього працюємо у сфері розбудови, ремонту приміщень, гуртожитків, щоб діти могли там навчатися і проживати. Якщо говорити про профтехосвіту, то працюємо в напрямках створення, відродження майстерень. До прикладу, в тому ж Бахмутському ЦПТО відкрили сучасну майстерню для електриків. Такі ж майстерні ми думаємо відкривати і в інших закладах”, — зауважив Ігор Гаєвий.

Попри дистанційний формат роботи і евакуацію, заклади освіти Донеччини продовжують роботу з впровадження реформ освіти, зокрема і “Нової української школи”. Але разом з цим є виклики щодо роботи закладів середньої освіти, які продовжують роботу онлайн.

“У більшості наших шкіл саме онлайн-навчання, і як воно буде далі — зараз я вам не можу сказати. Хоча у нас вже з’являються школи, котрі працюють офлайн. Наприклад, Краматорський ліцей, який працює в Перечині на Закарпатті. Також є маріупольська школа в Києві, куди можуть вступати діти з нашого регіону, і проходити навчання офлайн. На мій погляд, ми не повинні загубитися як освітяни Донеччини, бо в нас є дуже великі здобутки, і потрібно їх підтримувати”, — зазначив Ігор Гаєвий.

Читайте також:

• У бахмутських школах стартує програма профорієнтації для учнів 8-9 класів: що вона передбачає
• У бахмутських школах відкрили класи з українознавчим компонентом: що це і для кого передбачено
• Від шкільних вистав до громадських проєктів: історія Кирила Пономаренка з Бахмута, який об’єднує учнівську громаду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА визначила замовника будівництва нового житла для переселенців з Бахмутської громади. Квартири планують звести у селищі Гоща Рівненської області. Керуватиме будівництвом КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”.

Про це стало відомо з розпорядження начальника Бахмутської МВА № 52рр.

Хто відповідальний за будівництво житла для бахмутян у Гощі

Начальник Бахмутської МВА підписав розпорядження про визначення замовника робіт із будівництва житла для бахмутян. Йдеться про проєкт будівництва багатоквартирних будинків для ВПО в селищі Гоща Рівненської області. Загалом тут планують побудувати близько 570 квартир.

Замовником робіт визначили комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Саме воно відповідатиме за організацію та виконання будівельних робіт. Директор підприємства — Олександр Бондарєв — має забезпечити реалізацію проєкту.

Координувати виконання розпорядження буде заступник начальника Бахмутської МВА Олександр Марченко.

Нагадаємо, що у 2025 році в Гощі ухвалили рішення про передачу земельної ділянку під будівництво житла для ВПО з Бахмута. Загальна площа ділянки складає близько 6 гектарів. На реалізацію проєкту планують спрямувати кошти з бюджету Бахмутської громади. У 2026 році на ці потреби пропонують виділити 80 мільйонів гривень.

Днями КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” оголосило тендер на закупівлю робіт з розроблення проєктної документації будівництва. Очікувана вартість проєкту складає понад 62 мільйонів гривень.

Читайте також:

• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку
• Які населені пункти громади отримають компенсацію за зруйноване житло: відповідь Олександра Марченка
• Комісії затримують розгляд заяв ВПО на житлові ваучери: яка ситуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!