26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безпекова ситуація на Донеччині продовжує погіршуватися, що змушує місцевих мешканців активніше покидати свої домівки. Щоденні обстріли та зростаюча загроза від ворожих дронів змінюють настрої людей, які до останнього залишалися у прифронтових містах.

Редакція видання Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим, який безпосередньо займається порятунком цивільного населення, щоб дізнатися про актуальну статистику виїздів, популярні напрямки для евакуації та головні виклики для волонтерських спільнот.

Звідки виїжджають найчастіше та чому змінилися настрої

За словами Богдана Зуякова, останнім часом евакуаційний процес став надзвичайно насиченим. Люди масово виїжджають як за допомогою волонтерів, так і самостійно. Найбільша кількість заявок на порятунок надходить з Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Миколаївки.

Головною причиною активізації виїздів є постійні обстріли та загальне психологічне виснаження місцевого населення.

“Раніше ми бачили, що люди тримаються за город. Зараз ми бачимо тенденцію, що все ж таки навіть город не тримає. Дронів багато. Настрої у людей погіршуються, а через це і є евакуація“, — пояснює волонтер.

Він додає, що ворожі атаки (зокрема удари FPV-дронів) відбуваються постійно, незалежно від часу доби чи дії комендантської години.

Кого евакуюють волонтери: статистика та вікові категорії

За останній тиждень лише одному екіпажу Богдана Зуякова вдалося вивезти близько 50 осіб з Миколаївки та Дружківки.

Левову частку евакуйованих (близько 60%) становлять пенсіонери та люди похилого віку. Родин з дітьми серед пасажирів волонтерських авто менше, проте з великих міст, таких як Краматорськ та Слов’янськ, зараз активно виїжджає молодь, використовуючи для цього власний транспорт або рейсові автобуси.

Куди евакуюються від війни мешканці Донеччини

Географія переселення мешканців Донецької області має певну закономірність. За спостереженнями волонтерів, найчастіше люди обирають для тимчасового проживання Дніпро, Київську область (Бучу, Ірпінь, Київ), а також населені пункти Полтавщини.

Такий вибір зумовлений двома основними факторами:

• наявність родичів або знайомих у цих регіонах.
• бажання залишатися географічно близько до рідного дому.

“Кожному хочеться бути якомога ближче до дому. Є наміри та сподівання, що вони повернуться“, — зазначає волонтер.

Головні виклики евакуації: від дорогого пального до відмов

Окрім очевидних безпекових ризиків, пов’язаних із роботою під обстрілами, невеликі волонтерські спільноти стикаються з серйозними фінансовими та логістичними проблемами. На відміну від великих благодійних організацій, які мають постійне спонсорування, малі ініціативи гостро відчувають нестачу ресурсу, зокрема, пального.

“Логістика складна, зараз дуже дороге пальне… Складніше знаходити пальне, складніше оплачувати це все. Відповідно, складніше евакуювати людей, тому що наш ресурс став більш обмеженим“, — зізнається співрозмовник.

Ще однією проблемою, з якою періодично стикаються волонтери, є “хибні виклики” та відмови від евакуації. Найчастіше такі ситуації виникають тоді, коли заявку на виїзд залишають не самі люди, а їхні стурбовані родичі з інших регіонів. Коли екіпаж приїжджає за адресою, місцеві мешканці заявляють, що нікуди не збираються їхати.

Щоб мінімізувати такі ризики та не витрачати дорогоцінний час і пальне, волонтери намагаються обов’язково телефонувати безпосереднім заявникам напередодні виїзду (якщо є зв’язок) і їдуть лише на стовідсотково підтверджені адреси.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: чи були випадки примусового вилучення дітей після нового закону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Дніпрі розпочинається новий етап прийому заявок на отримання багатоцільової фінансової допомоги від Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Родини, які належать до вразливих категорій населення, мають можливість отримати виплату в розмірі 10 800 гривень на кожного члена сім’ї.

Детальніше про те, як саме отримати грошову допомогу — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога від УВКБ ООН в Дніпрі

З 16 березня 2026 року в місті Дніпро відкривається пункт надання консультацій та реєстрації на отримання грошової допомоги.

Прийом громадян здійснюватиметься за адресою: вулиця Юліуша Словацького, 14. Орієнтир – праворуч від Театру опери і балету, неподалік набережної. Пункт працюватиме по буднях, з понеділка по п’ятницю, з 09:30 до 16:00. Субота та неділя – вихідні дні.

Організатори наголошують, що запис на реєстрацію та самі консультації відбуваються виключно в порядку живої черги. Записатися на прийом у телефонному режимі неможливо. Як тільки фахівці набирають максимальну кількість людей, яку здатні опрацювати за день, черга закривається.

Хто має право подати заявку

Претендувати на фінансову підтримку можуть громадяни, які відповідають одному з трьох юридичних статусів:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО), які перемістилися в межах України впродовж останніх шести місяців (необхідно мати діючу довідку ВПО);
• особи, які повернулися в Україну з-за кордону після вимушеного переміщення до іншої країни через воєнні дії (статус має бути підтверджений відповідними документами);
• особи, які повернулися до своїх місць постійного проживання після вимушеного внутрішнього переміщення через воєнні дії, що розпочалися з 24 лютого 2022 року (необхідно надати підтвердження наявного раніше статусу ВПО).

Жорсткі фінансові обмеження та критерії вразливості

Організатори зазначають, що відповідність одному із зазначених вище статусів не гарантує отримання виплат. Існують суворі додаткові умови, без дотримання яких подати заявку неможливо.

По-перше, родина не повинна була отримувати грошову допомогу від УВКБ ООН раніше. Також претенденти не повинні були отримувати фінансову підтримку від будь-яких інших благодійних чи гуманітарних організацій протягом останніх трьох місяців.

По-друге, щомісячний дохід родини повинен бути меншим за 6 318 гривень на одного члена сім’ї.

По-третє, родина повинна обов’язково підпадати хоча б під один із визначених критеріїв вразливості:

• родина, яка складається лише з одного з батьків (батька або матері) та виховує одного або кількох дітей віком до 18 років, або опікується особами похилого віку (55 років і старше);
• родина, яку очолює одна або кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше), або особа похилого віку, яка виховує одну чи кількох дітей віком до 18 років;
• родина, у складі якої є одна або кілька осіб з особливими потребами, такими як інвалідність або тяжкі хронічні захворювання (обов’язкова наявність документального медичного підтвердження).

Як підготуватися до реєстрації: важливі деталі

Благодійники звертають окрему увагу на процедуру безпосереднього спілкування з фахівцями у пункті збору даних. Під час консультації та запису заявнику необхідно:

• одразу чітко озвучити, кого саме він планує записати на отримання допомоги (перелічити всіх бажаючих членів родини);
• обов’язково мати при собі оригінали паспортів та індивідуальних податкових номерів (ІПН) всіх осіб, яких подають на реєстрацію;
• чітко знати та вміти пояснити родинні зв’язки між усіма заявленими членами сім’ї;
• на момент реєстрації бути переміщеним саме за останні 6 місяців (для категорії ВПО).

Читайте також:

Допомога на оплату комуналки для ВПО: як переселенцям у Полтавській області отримати виплати від Карітас

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!