Пам’ятники легендарному Тарасу Шевченку — важливий елемент будь-якого міста в Україні, будь-якої громади. Однак монумент так і не з’явився в Бахмуті.

Про те, чому так трапилось та як цей факт намагалися виправити місцеві мешканці, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA

Пам’ятник Тарасу Шевченку в Бахмуті

До 1973 року в Бахмуті стояв пам’ятник Кобзареві. Біля нього часто збиралися місцеві жителі, любили фотографуватися. Однак його демонтували та так і не встановили знову. 

Розв’язати це питання активно намагалися вже в 90-х. Саме тоді, в 1992 році, місцева влада прийняла рішення про встановлення пам’ятника Шевченку. Гроші ж на це збирали всією громадою. Однак, як розповідав керівник ГО “Просвіти” Іван Бірчак в інтерв’ю сайту 06274.ua в жовтні 2013 року, рішення так і не було виконано. Цьому завадила як інфляція, так і байдужість.

Нові спроби встановити пам’ятник

У 2013 році питання встановлення монумента знову з’явилося в інформаційному просторі. Тоді народний депутат Олександр Бригинець просив відкопати пам’ятник, начебто закопаний в центральному парку Бахмута. Хоча краєзнавці підтвердили факт того, що пам’ятник закопували, але тоді повідомили, що скульптура Тараса Шевченку зроблена з бетону навряд чи збереглась. Тоді розташувати скульптури пропонували на алеї біля Центральної лікарні Бахмута, на перехресті вулиць Миру та Лермонтова.

Трохи згодом, у 2016 році, до Бахмутської міськради надійшла петиція про встановлення пам’ятника Шевченку. Тоді містяни не підтримали її.

Остання спроба була вже у 2020 році, коли в Інтернеті з’явилася петиція правозахисниці Оксани Болотюк щодо розв’язання питання з встановлення пам’ятника видатному українському митцю Тарасу Шевченку. Вона пропонувала встановити його на площі Свободи, де раніше стояв пам’ятник леніну.

Відповідна петиція також провалилася. За увесь час вона зібрала всього 69 підписів із 250 необхідних для розгляду.

Нагадаємо, щороку, 9 березня, люди з усього світу святкують день народження Тараса Григоровича Шевченка — легендарного поета, прозаїка, мислителя, живописця, графіка, громадського діяча та справжнього пророка для всього українського народу. Його життя — це символ боротьби українського за свободу, за власне право на існування. Про те, як жив Кобзар та про які факти з його життя майже ніхто не знає, дізнавайтесь у матеріалі Бахмут IN.UA.

Читайте також:

• День пам’яті Героїв Небесної Сотні: архівні кадри з Бахмута
• Місто-фортеця: бахмутський історик розповів, як правильно ставити наголос у назві
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Бахмуті вулиця Воїнів-інтернаціоналістів — отримала назву вулиця Дніпрової Чайки.
Дніпрова Чайка – це літературний псевдонім видатної української письменниці Людмили Олексіївни Березіної.

Дніпрова Чайка: перейменування вулиць у Бахмуті

Майбутня письменниця народилася 1 листопада 1861 року на сучасній Миколаївщині в родині священника. В 1879 році закінчила Одеську гімназію та працювала вчителькою в сільських школах Херсонської губернії.

У 1885 році Дніпрова Чайка приїжджає до Херсона, куди був відправлений у заслання її чоловік. Вона і тут пише вірші, оповідання, лібрето дитячих опер. В одеському альманасі “Нива” вперше надрукували два вірші Дніпрової Чайки (“Вісточка” й “Пісня”) та оповідання “Знахарка”, яке є фактично фольклором.

Дніпрова Чайка працювала у багатьох жанрах, добре відомі її вірші, п’єси, казки, оповідання, нариси. Основні теми творчості — тяжка селянська доля, життя інтелігенції, революційні події 1905 року.

Казка “Коза-Дереза”: хто авторка

Відома Дніпрова Чайка і як дитяча письменниця. Для дітей писала казки, вірші, лібрето дитячих опер:

• “Коза-дереза”;
• “Краплі-мандрівниці”;
• “Пан Коцький”;
• “Весна-красна”.

Довгі роки творчі зв’язки єднали Дніпрову Чайку з основоположником української музичної культури Миколою Лисенком. Саме на лібретто Дніпрової Чайки композитор створює свої три дитячі опери, які були написані з 1888 по 1892 роки. Дніпрова Чайка та її чоловік брали участь у громадському та літературному житті Херсона, створивши активне культурне середовище, куди ввійшли багато культурних діячів.

Завдяки херсонській “Громаді” Дніпрова Чайка особисто познайомилася з корифеями української сцени Марією Заньковецькою, Іваном Карпенком-Карим, Миколою Садовським, Павлом Саксаганським.

У 1903-1904 роках письменниця співпрацює з організацією допомоги політичним в’язням Херсонської тюрми. Її дім стає місцем зустрічі місцевих політичних діячів та митців. Людмила потрапляє до списку неблагонадійних, її заарештовують, а потім за нею встановлюється гласний нагляд поліції. Гоніння з боку влади підривають здоров’я письменниці. Твори Дніпрової Чайки виховують у юних і дорослих читачів ідею перемоги добра над злом.

Читайте також:

• Авдіївська та Керамічна: підписано Розпорядження про перейменування 106 вулиць (Оновлено)
• У Бахмуті з’явилися вулиця Дульнева: розповідаємо на честь кого назвали
• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ми продовжуємо згадувати Іловайський котел. Архівні світлини, що можна переглянути в матеріалі зроблені на камеру телефона безпосередніми учасниками добровольцями батальону “Донбас” Олексієм Антиповим та Анатолієм Винагородським.

Іловайський котел: що сталося

Іловайський котел відбувся у ніч з 28 на 29 серпня, коли українські сили (на той час це були добровольці) опинилися в оточенні. Проросійські бойовики мали відкрити гуманітарний коридор для українських військових, о 8:15 добровольці організованими колонами почали виїздити з міста. Перші колони безперешкодно рухалися повз російські укріплені позиції, проте через деякий час російські війська відкрили вогонь, розстрілявши колони на марші.

Згідно з даними Національного військово-історичного музею, у боях 7—31 серпня 2014 року загинули 368 українських бійців, а ще 18 вважають зниклими безвісти.

Читайте також:

• “Звільнення Бахмута”: як виглядає свобода очима росіян
• Як зараз виглядає центр Бахмута: фото
• 2 роки російського терору: як рф знищує Донеччину
• “Час не лікує!”: як у Бахмуті вшановували Іловайську трагедію у 2017

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!