Психологиня з Бахмута Юлія Макогон долучилася до збору на машину для ЗСУ 

Семаковська Тетяна 13:08, 4 Листопада 2022

71238042 2325109424192591 2459783682303459328 n 3e86eЧому вона вирішила долучитись до збору та поради як триматись морально під час війни, психологиня розповіла в нашому матеріалі. 

У соціальній мережі Фейсбук Марія Савчук розпочала збір на пікап для 54 бригади Реактивного дивізіону в Донецькій області. Юлія Макогон долучилась до збору, щоб допомогти хлопцям наблизитись до перемоги.

«20 жовтня, ввечері, я зайшла на свою сторінку ФБ і  побачила сторіс Марії Савчук, яка написала що допомагає своєму другові, який воює зараз в 54 бригаді. Як холодною водою обдало… Це ж наша Бахмутська 54-ка!!» – розказує Юлія. 

Майже все життя, з трьох років, Юлія прожила в Бахмуті. Для неї це вже як корінням врости в своє місто. Але настав день, коли потрібно було ухвалити важке рішення. 

«Коли ти в відпустці, це одне відчуття. А тут ти не розумієш, скільки це має тривати. Не розумієш, бо не готовий до таких випробувань. І стало гірко, потекли сльози, бо без них нікуди, це такий собі супровід, коли боляче. А боляче, бо знаєш де зараз ці хлопці, для яких Марія почала збір», – ділиться Юлія Макогон.

313468771 643407650833868 8990456263660866971 n a0c5c

Збір йшов близько двох місяців. Юлія  долучилась до збору 20 жовтня, а вже 31 жовтня вони разом з Марією закрили його разом.  

«Сьогодні закрито збір на машину ЗСУ, для хлопців, які зараз там де, дуже, дуже гаряче! На знак подяки всім, хто проникливо поставився до нашого прохання, ось такий вийшов експромт», – пише Юлія на своїй сторінці в Фейсбук. 

Психологиня розповідає, що раніше робила різні невеликі донати, але після цієї сторіс з відчуттями почало відбуватись щось неймовірне. 

«Остання велика сума, якою закрили збір була зі словами “Чого мовчиш, та кажи скільки не вистачає?” А були і такі, які запитували, чи ще щось потрібно. Навіть купили за свої гроші теплу білизну».

313487147 1222235228359456 2978562226783012974 n 2e19c

Також, Юлія поділилась порадами з нашими читачами, як триматись морально під час цієї війни та що робити зі своїми емоціями:

«Хочу звернути увагу на те що наші емоції розфарбовують наші думки.  І коли люди кажуть: «Не переймайся, все буде добре», то це не ті слова, які необхідні. Потрібно знаходитися у реальному часі, і розуміти що відбувається зараз з тобою. Не треба чекати коли це закінчиться, бо ці очікування відбирають наші сили. Кажу так, бо на собі випробувала».

Психологиня зауважила, що якщо самим все ж таки важко впоратися, треба звернутися до фахівця й не соромитись. 

«Запитайте себе, що я можу зробити протягом п’яти хвилин, найближчої години, або ж завтра зранку. На що я можу вплинути, щоб відчувати себе краще? Зверніть увагу на те, що особисто вам допомагає відновлюватись або додає життєвий ресурс. Обов’язково підтримуйте зв’язки з близькими, та обіймайтеся», – підсумовує Юлія Макогон.

Фото на головній з архіву Юлії Макогон.

Читайте також: 

Тренерка з Бахмута Олена Ковригіна відновила бізнес на Сумщині

Як бахмутські волонтерки облаштовують притулок для собак на Дніпропетровщині

Додавайтесь до нашого Телеграм-каналу Бахмут живе тут та підписуйтесь на Інстаграм, щоб отримати новини про Бахмут та його жителів. Підписуйтесь на наш новий Ютуб-канал Донеччина в евакуації.

Кожен має допомагати фронту: сім думок військових про війну, мобілізацію та цивільних

Семаковська Тетяна 13:00, 3 Жовтня 2024
Військові ЗСУ / фото The Sun

Як військові сприймають мобілізацію? Як ставляться до зросійщення? Що думають про відповідальність кожного українця в цій війні?

Характер” – медіа, що працює з усіма аспектами військового досвіду, розповідає, що думають військові про мобілізацію, спілкування російською, відповідальність й очікування від цивільних.

Про мобілізацію

Мобілізація для військових – безпосередня реальність, пов’язана з обов’язком і відповідальністю перед державою. Тоді як для багатьох цивільних ця тема табуйована. 

Є наша історія з людьми, які бояться війська і не готуються психологічно, фізично, тактично. Шукають собі ворога у вигляді ТЦК, корупції, Зеленського. Шукають виправдання себе.  Я називаю це кволістю душі. Коли ти шукаєш собі виправдання, шукаєш ворога чи причину, чому ти кращий за інших і чому у війську не маєш бути“, – говорить Христина Кудрява, майор, офіцерка Національної гвардії України. 

Ми йшли на війну, щоб наші знайомі не відчули, що таке війна. А потім офігіли від того, що вони її дійсно не відчули“, – каже Катерина “ООН” Галушка. 

Валерія “Нава” Суботіна з побратимом / фото з Instagram

“У деяких людей в голові відбулась якась дурня – типу, військові хай воюють. А військові – це хто? Це колишні цивільні. Хтось в 2014 році прийшов на війну, хтось в 2022. Чим ці люди більш військові, ніж ви військові?”, – вважає Валерія “Нава” Суботіна.

Про зросійщення

“Зараз багато людей, які раніше перейшли на українську, знову повернулися до російської. Тому що моди і хайпу недостатньо. Потрібно, щоб ти всередині зрозумів, чого ти зросійщений. 

Христина Кудрява / фото Elle

Якщо твоя мама з тобою говорила російською мовою, це не значить, що ця мова тобі рідна. Тому що до твоєї прабабусі прийшли кацапи і розкуркулили її. І сказали, що ти, якщо не будеш “разгаваривать по-русски”, нічого в цьому житті не досягнеш. Або потрапиш в заслання. І людина, яка живе в страху, що її можуть вбити або ж навіть гірше – зробити боляче її близьким, буде виховувати наступне покоління так, щоб їм було трошки легше“, – пояснює Христина Кудрява.

Про відповідальність

Ігор Штолис / фото з Instagram

“Я не розумів, чому я у своєму молодому віці повинен жертвувати найкращими роками, а інші ні? У мене була претензія до інших людей: чому вони не пішли на фронт добровольцями, як це зробив я? Мені не було навіть з ким поділитися цими думками. Вдома я міг спілкуватися з мамою, з батьком, але мені здавалося, що ніхто мене не розуміє”, – говорить Ігор Шолтис, ветеран АТО, учасник Революції Гідності, військовослужбовець підрозділу “Нахтіґаль”.

“Я не звертаю увагу на дрібниці. Є люди, які кажуть, що треба йти кричати “ааа, вони крадуть” під Верховну Раду. Але це нічого дасть. Ти бачиш проблему і маєш шукати шляхи її ефективного вирішення, спосіб покращити ситуацію. Без “а я не можу, а я не вплину””, – переконаний Віктор “Лелека” Лахно, військовослужбовець ЗСУ, колишній військовополонений.  

Люди почали забувати. Хтось виїхав, бо вважає, що це більше не його/її обов’язок. Але дуже боляче спостерігати за тими молодими хлопцями і дівчатами, які не прожили життя. Хтось загинув, хтось втратив здоров’я, хтось отримав інвалідність на все життя. І цього здоров’я не повернеш. Не може бути так, що військові максимально “завантажені” у війну, а цивільні мають можливість від неї відгородитися. Так не може бути. Всі мають бути дотичні до армії“, – говорить Оксана, бойова медикиня Центру спеціального призначення НГУ “Омега”, з позивним “Оксі”.

І додає, що для допомоги фронту необов’язково йти в армію. Кожен може робити свою справу і мати якийсь маленький дотик до війни.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво

Валентина Твердохліб 15:45, 2 Жовтня 2024
Бахмутянин Вадим Глущенко, який запустив швейне виробництво / ілюстрація Бахмут IN.UA

Бахмутянин Вадим Глущенко виїхав з рідного міста 10 років тому. Спочатку він жив за кордоном, але все ж таки вирішив повернутися до України. Тут він відкрив власну справу з виготовлення сумок, рюкзаків і шоперів.

Історію бахмутянина Вадима Глущенка розповідає Бахмут IN.UA у своєму відеорепортажі.

Відкриття власної справи

Для Вадима Глущенка війна почалась у 2014 році. Бахмутянин покинув рідне місто понад 10 років тому. Евакуювався з сім’єю спершу в Чорногорію, де прожив чотири роки та встиг запустити свою справу: родина займалася клінінгом, чисткою поверхонь та трансфером товарів.

Згодом чоловік повернувся в Україну і почав працювати тут. Сьогодні він засновник Urban Wind у Хмельницькому. Разом з сім’єю Вадим закупив кілька швейних машинок та іншого обладнання і почав виготовляти сумки, рюкзаки, шопери. Частково витрати на обладнання покрив грант.

У планах і надалі розвивати потужності та вийти на європейський ринок.

У рідний Бахмут Вадим мріяв повернутися завжди. Ще до повномасштабного вторгнення були думки розвинути виробництво та повернутись у місто. Проте з’являлось чимало викликів: приміщення для виробництва, персонал, який потрібно навчати, житло та й повномасштабна війна, яка унеможливила остаточне повернення.

Детальніше історію підприємця з Бахмута дізнавайтеся в нашому репортажі за посиланням.

Примітка. Серед тих, хто перегляне відео та залишить коментар від 5 слів, ми з Urban Wind розіграємо розкладну сумку-шопер з написом “Заспокой своє серце”. Очікуйте на результати наступної п’ятниці.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кожен має допомагати фронту: сім думок військових про війну, мобілізацію та цивільних

Як військові сприймають мобілізацію? Як ставляться до зросійщення? Що думають про відповідальність кожного українця в цій війні? “Характер” – медіа, що працює з усіма аспектами […]

швейне виробництво

Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво

Бахмутянин Вадим Глущенко виїхав з рідного міста 10 років тому. Спочатку він жив за кордоном, але все ж таки вирішив повернутися до України. Тут він […]

“Так гарно, як вдома, не буде ніде”: бахмутянка Каріна Тренбач поділилась історією життя в Гадячі

Бахмутянка Каріна Тренбач зараз проживає у Гадячі на Полтавщині, але народилась та виросла в Бахмуті. Дівчина багато подорожувала Україною та встигла побачити чимало інших міст, […]

“Це був останній потяг з Покровська”: як проходить евакуація на Донеччині. Відеорепортаж

Евакуація з Покровська потягом більше не проводиться, тепер відправним пунктом став Павлоград. Як донеччани рятуються від війни евакуацією відзняв наш відеооператор Роман Потапенко. Покровськ, евакуація […]

11923519 453870464784471 700907376 o da83b

Маленький Лас-Вегас: як Бахмут у 2016 році бачили тогочасні ВПО

Бахмут — місто, яке ще у 2014 році відчуло вплив війни. Мова йде не тільки про бойові зіткнення, але й про тогочасних внутрішньо переміщених осіб […]

12:00, 22.09.2024 Скопіч Дмитро