Бахмут – сіра зона, бої за місто тривають просто зараз, звідси виїхали близько 70 тисяч мешканців. Повернення в український Бахмут чекають, але коли відбудеться деокупація невідомо, але візію відновлення міст подібних до Бахмута вже придавлюють.

Редакція «Бахмут. IN.UA» проаналізувала головні тези з матеріалу Deutsche Welle про відбудову Північної Салтівки, які можуть бути корисними для Бахмута.

Північна Салтівка: бомбардування

Північна Салтівка — це район на північному сході міста Харків, він один із найгустонаселеніших районів міста. Під час початку повномасштабної війни у 2022 році Салтівку бомбардували російські війська, як наслідок тут майже кожна будівля пошкоджена. Подекуди не вистачає один або два поверхи. Колись людний район — зараз значно поменшав. Але чимало харків’ян повернулися сюди, деякі й нікуди не виїжджали. 

У розтрощених квартирах люди намагаються тримати лад, наприклад місцева мешканка Світлана Ореєхова піднімається у свою квартиру, аби приготувати їсти. В її квартиру влучило ще в квітні 2022 року. Але ремонтувати дім не поспішають, Світлана спить в наметі на вулиці, жінка боїться, що вдома її можуть поховати завали.

Місцева влада має свої погляди на руйнування, квартиру Світлани Орєховою відновлюють лише частково, спальню та кухню відмовляються ремонтувати. Подібних історій у Північній Салтівці — багато. Пенсіонерка, з якою вдалося порозмовляти журналістам каже, що у її будинку обіцяли відновити все. Однак, місцевому керівництву, вочевидь бракує грошей на ці потреби, у людей досі не забиті вікна, нема опалення, води й частково газу. 

Влада запевняє, що немає достатнього фінансування

У Харківському департаменті житлового господарства кажуть, що потрібно робити експертизу кожного будинку, вона займає 90 днів, але може сягати й 120 діб.

“Процес не може бути швидким, тому що до повномасштабного вторгнення ніхто в Україні не розумів, як ремонтувати будинок, коли туди прилетіла ракета або міна”, – пояснює заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Євген Пасенов.

Ремонтні роботи, навіть, коли вони почнуться не завершаться швидко. Відтак, у департаменті житлового господарства пояснюють, що відверто коштів на відбудову бракує. У випадку, якщо житло харків’ян відновлюватимуть лише за бюджетний кошт — це займе десятиліття, бо наразі обсяг пошкоджень сягає дев’яти мільярдів доларів.

Як долучити гроші на відбудову житла? 

В Харкові зараз близько 5 тисяч пошкоджених будинків, поки відновили близько двохсот. У департаменті житлово-комунального господарства кажуть, що постійно шукають додаткові джерела фінансування. Допомагають й інші українські міста, зокрема Київ.

Але поки дійде черга до всіх мешканців Салтиківки, люди самостійно роблять житло. Харків’янин Андрій Дяків за свої кошти вклав вікна, й почав ремонтувати загальні зони в будинку. Однак, таких, як Андрій небагато, чимало є тут пенсіонерів, які не мають коштів, їхній єдиний дохід — пенсія.

Вам буде корисно:

• Як отримати компенсацію за зруйноване житло?
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію?

Фото: Вікіпедія

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На тимчасово окупованих територіях працюють комісії від “днр”, які обстежують пошкоджене обстрілами житло. Та роботу цих комісій не можна назвати справедливою. Будинки, які зазнали значних руйнувань, окупанти визнають придатними для проживання, щоб їх мешканці не могли отримати раніше обіцяні компенсації.

Як окупанти дурять мешканців ТОТ, розповідає Бахмут IN.UA.

Жителі Авдіївки не можуть отримати компенсацію за зруйновані будинки

Окупаційна влада “днр” активно дає обіцянки про видачу компенсаційного житла і грошових компенсацій за зруйновані оселі. Їх, нібито, гарантовано можуть отримати власники зруйнованого житла на ТОТ. Головною умовою отримання компенсації є акт обстеження комісії.

Однак насправді свої обіцянки окупанти не виконують. Жителі ТОТ скаржаться, що комісії визнають зруйновані будинки придатними для проживання. Через це люди не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло.

Про один з таких випадків повідомила мешканка Авдіївки. Вона розповіла, що її квартира розташована в напів зруйнованій багатоповерхівці. Доступу до самого під’їзду немає, оскільки вхід завалений. Члени комісії залізли у квартиру через вікно і оцінили її стан як задовільний, адже в оселі вціліли стіни і перекриття.

Та при цьому окупанти розповідають людям про майбутнє відновлення. Перш за все, нібито, будуть відновлювати так звані “важкі будинки”. Обіцяють відновити їх до осені. Але люди цим обіцянкам не вірять.

Нагадаємо, що віцепрем’єр рф марат хуснуллін систематично не виконує свої обіцянки. Наприклад, він говорив, що в першу чергу в Авдіївці будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання. Та цього за рік окупації міста так і не сталося. Про це вже в листопаді 2024 року заявив той же марат хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Щодо відновлення житла, то і в цьому напрямку немає значних просувань. Судячи із заяв ватажка “днр” дениса пушиліна, відновлення житлового фонду хотіли розпочати одразу після захоплення міста. У березні 2024 року він заявив, що першочергово будуть відновлені 19 багатоповерхівок.

Однак, і ці плани окупанти не реалізували. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала про один “відновлений” будинок на 40 квартир.

Компенсації за житло в Маріуполі

Подібні випадки фіксують у Маріуполі. Комісії пишуть у документації все, що їм накаже окупаційна влада, а людей відправляють до забудовників.

У деяких будинках окупанти роблять ремонти вже три роки. Комунікації з окупаційною владою в людей немає, чітких строків відновлення не дають.

Нагадаємо, що раніше окупаційна влада Маріуполя заявила про завершення видачі компенсаційного житла місцевим мешканцям. За словами так званого “мера” Маріуполя олега моргуна, процес видачі компенсаційного житла завершився на 94%. Людям, нібито, видали 4,5 тисяч квартир. Однак, наведена окупантами статистика не відповідає дійсності. Кількість житла, яке нібито видали окупанти, — це 5% від загальної кількості знищених квартир. Адже всього за період блокади Маріуполя російські загарбники знищили 52 тисячі осель.

Читайте також:

• Пряма лінія в Шахтарську: на що скаржаться бахмутяни, які опинилися під контролем окупантів
• Як пушилін міняв риторику про відновлення Бахмута і Соледара
• Жителі Бахмута, які виїхали до “днр” і “лнр”, скаржаться на те, що у них не приймають документи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський центр професійно-технічної освіти 1 травня відкрив сучасний навчально-практичний центр. Тут опановуватимуть нові навички та відточуватимуть знання студенти, які навчаються на електромонтерів та електрослюсарів. Центр оснащений новітнім обладнанням, тож тут одночасно можуть працювати близько 150 студентів.

Про відкриття навчально-практичного центру редакції Бахмут IN.UA розповіла Людмила Калініченко — заступниця директора Бахмутського ЦПТО з навчально-виробничої роботи.

Бахмутський ЦПТО: навчально-практичний центр для електриків

1 травня в селищі Гоща Рівненської області відкрили навчально-практичний центр для студентів Бахмутського ЦПТО. Тут навчатимуться і практикуватимуться студенти спеціальності “Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування. Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”.

Центр має кілька локацій, які одночасно можуть вмістити 150 студентів. Для навчання і практики тут обладнали:

• кабінет професійно-теоретичної підготовки з ноутбуками, мультимедійним центром і системою конференц-зв’язку;
• слюсарну майстерню, де студенти опановують основи слюсарної справи, відпрацьовують операції з ремонту, складання та підгонки деталей;
• електромонтажну майстерню — головний майданчик для відпрацювання практичних навичок електромонтерів;
• лабораторію електротехніки, де студенти отримують професійні знання завдяки сучасному оснащенню.

Є серед обладнання центру й унікальні локації, які оснащені за європейськими стандартами. Наприклад, це стенд гібридної сонячно-вітрової електростанції. Тут електромонтерів готуватимуть до роботи з об’єктами відновлюваної енергетики.

Також для навчання залучені різні сучасні прилади, так руйнують міф про те, що заклади професійно-технічної освіти можуть навчати лише погано підготовлених учнів.

“Майстерні оснащені сучасним обладнанням, дещо було закуплене у Німеччині. Унікальними є вітрогенератори та сонячна станція в повному комплекті — із сонячними панелями та накопичувальними батареями. Також дуже важливою є лабораторія 3D-моделювання. Ми на ній вже виготовляли деталі для електротехнічного напрямку.

Під час відкриття цієї майстерні червоною ниткою проходила думка про те, що це справді прорив у професійно-технічній освіті. Бо на цьому обладнанні ми зможемо навчати майбутніх кваліфікованих працівників, яких зараз потребує наша країна відповідно до стандартів Європи”, — каже Людмила Калініченко.

Для відкриття навчально-практичного центру Бахмутський ЦПТО залучив кілька джерел фінансування. Приміщення для навчальної локації надав місцевий центр зайнятості.

“На початку 2024 року ми подали заявку до Міністерства освіти і науки для участі у програмі “100 майстерень”. Наш проєкт був погоджений, і нам надали допомогу в його реалізації. Коштував навчально-практичний центр 10 мільйонів 200 тисяч гривень. Фінансувався він, в основному, за рахунок коштів Європейського Союзу — близько 7 мільйонів гривень. 3,1 мільйони гривень — це кошти обласного бюджету. І ще одна частина — кошти з власного фонду, які ми маємо право заробляти відповідно до виробничо-економічної діяльності”, — розповіла Людмила Калініченко.

Чим важливий навчально-практичний центр Бахмутського ЦПТО

Заступниця директора навчального закладу стверджує, що відкриття локації допоможе підготувати кваліфіковані кадри, які необхідні українським підприємствам. Наразі на випускників Бахмутського ЦПТО є великий попит. Їх запрошують на роботу державні і приватні установи, зокрема і на Рівненщині, куди релокувався навчальний заклад.

“Підприємств-замовників кадрів у нас на теперішній час дуже багато, наших випускників беруть охоче. Зараз вони проходять виробничу практику, а далі будуть працевлаштовані на підприємства по всій Україні. Взагалі замовлення йдуть не тільки з Рівненської області, а й з інших прилеглих регіонів. Тому що такого актуального центру технічного напрямку, якого зараз дуже потребує наша країна, в цій місцевості немає. На відкритті нашого навчально-практичного центру були представники бізнесу, всі великі підприємства Рівненського району, зацікавлені особи з приватних підприємств та представники Рівненського РЕСу. Насправді професії електротехнічного напрямку дуже важливі, і ми намагаємось покривати цю потребу”, — зауважила Людмила Калініченко.

Станом на 1 січня 2025 року в Бахмутському ЦПТО налічувалось 619 студентів. У навчальному закладі сформовані 26 начальних груп, серед яких 7 — електротехнічного напрямку.

Читайте також:

• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• Створювали майстри з учнями: в Бахмутському ЦПТО відкрили сучасну лабораторію зварювальних робіт
• Проєкт “Бахмут-Гоща”: на якій стадії у 2025 році і які є виклики в реалізації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!