Розмінування, радіо та повернення бізнесу: інструкція з відновлення Бахмута на прикладі деокупованих громад

Семаковська Тетяна 16:45, 13 Липня 2023

4 71d7bЗа Бахмут просто зараз тривають бої, місто окуповане росіянами, але про відбудову точаться дискусії, так само як це роблять жителі багатьох інших громад та міст, зокрема свій план відновлення вже представив Маріуполь. Центр близькосхідних досліджень – AMES За підтримки Нідерландської ГО “ПАКС” представив мапу відновлення для деокупованих громад.

Редакція «Бахмут. IN. UA» наводить основні кроки за якими можуть відновлювати деокуповані громади.

Перший етап — Розмінування

mini rozminuvannya 1 e2de4

Етап розмінування перший. Фото: з відкритих джерел

Коли над Бахмутом знову буде український прапор розпочнеться відновлення фізичної безпеки. На територію зайдуть сапери, фахівці ДСНС, військові. Під час першого етапу будуть проводити заходи із розмінування, евакуація людей з населеного пункту (якщо такі, ще залишилися), надавати медичну допомогу, їжу та воду.

В основному цим займатимуться військові, потім до громад отримують доступ волонтери, що привозять провіант та ліки. Важливий аспект — з перших днів звільнення потрібно фіксувати військові злочини вчинені окупантами.

Аналітики центру зауважують, що важливо, щоб були зрозумілі правила для доступу в громаду, цим питанням мають займатися обласні адміністрації. Успішний приклад можна брати у Харківщини, де було створено координаційний центр в якому можна отримати перепустку, що дійсна протягом доби. 

Ними ж було створено чат, де волонтери та інші зацікавлені особи, обмінюються інформацією про потреби, можливості та події в громадах. Волонтери можуть далі шукати контактних осіб в громадах через яких у подальшому можна досліджувати потреби та координувати діяльність на місцях.

Другий етап — повернення ДСНС, поліції, лікарень, банків

203489 1 2 a0933

ДСНС повертатиметься в місто. Фото: ДСНС

До другого етапу відносять відновлення людської безпеки: за планом мали в б відновити роботу поліції, ДСНС, лікарень, відділень банків (та інших установ де можна знімати готівку з карт). Служби повинні забезпечувати захист від пограбувань, мародерства та насилля. Також позивну функцію може виконувати ТРО.

Фахівці центру вважають, що це створить передумови для повернення підприємців, які зможуть надавати послуги. На другому етапі саме відчуття безпеки у деокупованій громаді керуватиме людьми в питаннях повернення та відновлення своєї діяльності. Будь то підприємець, фермер, чи продавець. Мова йде про зручності, як от мобільний інтернет, можливість зняти гроші.

Крім цього, цей період мають бути зафіксовані всі руйнування та пошкодження. Ймовірно, що саме тоді зможе працювати Комісія створена розпорядженням Бахмутського голови МВА, яка зможе відстежувати обєкти та оцінювати збитки. 

Варто звернути увагу, що багато людей прагнутимуть і матимуть право відновлювати своє майно власноруч, не дочікуючись відшкодувань. Це призведе до конфліктів та можливих спекуляцій на тему справедливості.

Гуманітарна допомога не має бути хаотичною

275353086 1033904470495425 392785524394669203 n 66385

Гуманітарна допомога повинна бути систематичною. Фото: з відкритих джерел

Представники влади та військових адміністрацій мають вести діалог з представниками місцевих закладів (медицини, освіти, комунальних підприємств тощо) та підтримувати зв’язки з ОМС (депутати, вуличні/квартальні тощо). Це потрібно для того, щоб передавати актуальні потреби від громади та задовольняти їх. Умовно, якщо в місті немає жодної дитини, але людям привезуть суміші та підгузники — то користі з цього не буде.

Громада має мати чіткий список необхідного, а це буде давати можливість звертатися до донорів по конкретну допомогу. Варто уникати хаотичної роздачі гуманітарної допомоги, вона повинна бути регулярна, та якого безпечніша. Хаотична роздача приведе до створення натовпу коло місць реалізації гуманітарної допомоги, й створить небезпеку у громадах, що знаходяться в межах зони можливих обстрілів.

Також системна та чітка роздача допомоги допоможе уникнути постійного навантаження на пункти видачі,  коли люди куди приходитимуть в сподіванні, що “наткнуться” на нову хвилю гуманітарної допомоги. На додаток, у населення це зніме стрес, пов’язаний з перманентним “пошуком допомоги” як основної діяльності. 

Гарно зарекомендували себе локальні хаби, які стали центрами для роздачі допомоги. Місце має бути відомим для мешканців, як альтернативний варіант можна створити місцеві групи самоорганізації, такі як інститут вуличних чи квартальних. Ці люди будуть адресно доставляти допомогу. Важливо приділити увагу тому, що допомогу всі мешканці отримували рівномірно, бо в інакшому випадку почнуть конфлікти, а для громади, яка й так травмована — це погрішить моральний стан.

Важливо, не переборщити із гуманітарною допомогою, бо тоді це негативно відобразиться на підприємцях, які відновлюють діяльність, бо наявність у населення великої кількості продуктів та супутніх товарів отриманих безкоштовно, стає перешкодою для відновлення. 

Як працюватиме церква після деокупації громади?

Читайте також: Чи є майбутнє у церкви УПЦ МП в деокупованому Бахмуті?

trip impressions ukraine bahmut hramy P1260174 1 c9a3f

Храми повинні  згуртовувати людей. Фото: з відкритих джерел

Релігійні організації можуть виконувати дві задачі:

  • функцію гуманітарного хабу
  • та надання психологічної/духовної підтримки. 

Релігійні організації на рівні з місцевою владою спроможні залучати жителів громади до суспільно корисних справ й зменшити рівень напруги, між тими, хто виїхав та тими, хто залишався до останнього.

Робота в деокупованій громаді

photo bef0d

Робочі місця мають створюватися місцевим бізнесом. Фото: з відкритих джерел

Люди, які повернуться у Бахмут мають мати можливість заробляти гроші, це поверне відчуття контролю над власним життям і відчуття власної гідності. Як варіант, можна використовувати громадські роботи, що будуть безпечними для учасників програми та корисними для громади:

  • прибирання
  • відновлення об’єктів інфраструктури 
  • волонтерство із надання допомоги менш мобільним верствам населення тощо

Під час другого етапу має бути повноцінне відновлення доступу до радіо та телебачення, друкованої преси. Один із варіантів — оповіщення через Телеграм-канали, Viber-групи, але за умови появи інтернету. Новини можуть крутити по радіо, по гучномовцю, тощо.

Які новини повинні бути:

  • де можна отримати допомогу
  • графіки відключення світла/води
  • де отримати додаткову інформацію
  • очікуваний час відновлення роботи установ, підприємств тощо, 
  • новини про важливість психологічної підтримки

Наріжним каменем в деокупованих громадах буде питання справедливості, основою якого буде лояльність/нелояльність до окупантів, цей фактор також треба врахувати.

Третій етап — майбутнє громади

people hands showing startup business plan paper r P9CJP5Y 95423

Плани на майбутнє десятиріччя допоможуть громаді відчувати стабільність. Фото: Rawpixel Ltd.

Аналітики відзначають, що фактично досвіду з впровадження третього етапу наразі немає, тому опиратимуть на загальні уявлення та досвід подій 2014 – 2016 років.

Серед основних напрямків – робота з майбутнім. В громаді підніметься розмова про п’яти-десятирічне майбутнє, має бути оцінка потреб та перспектив розвитку територій.

Вам буде цікаво:

Залучення ресурсу для відбудови громади буде окремою діяльністю. Мова йде не тільки про державні установи та інфраструктуру, а про весь спектр можливих послуг, включно з ринком праці. Для цього громадам необхідно опановувати роботу з грантами, фандрайзингом тощо.

Основна підтримка на цьому етапі має бути спрямована на середній клас, який найбільше спроможній створювати та посилювати соціальний капітал в громаді. Це можуть бути гранти, програми сприяння тощо. А історії успіху мають демонструватися як історії успіху самої громади.

Досвід окупації

346259718 186936473839305 818403009623031424 n 49df0

Так бахмутяни бачать книжкові крамниці в своєму місті. Фото: Буде Бахмут

Важливим етапом у відновлення громади є робота з колективною пам’яттю, це один із останніх етапів. Мова йде про досвід окупації, героїзацію опору, героїзацію місцевих військових та активістів та відмову від колаборації. 

Має відбуватися документування та дослідження історій людей та контексту в якому вони перебували до початку війни, в період окупації та після звільнення. Звісно, має бути залучення іноземних партнерів задля репрезентації досвіду боротьби громад за демократичні цінності на локальному рівні. 

Якщо на першому етапі жорстка централізація може стати інструментом для подолання екстремальних ситуацій (наближення фронту, катастрофи тощо), то на другому та третьому етапам відновлення демократичних інститутів та процедур. Прозорість має стати ключовим фактором.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Семаковська Тетяна 15:30, 15 Жовтня 2026

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут IN.UA поговорив із трьома жінками, які навесні та влітку 2026 року виїжджали з Краматорська та Слов’янська. Вони розповіли, скільки грошей знадобилося для переїзду, хто допомагав їм фінансово та як планували забезпечувати себе на новому місці.

Скільки коштує переїзд із Донеччини

Героїні, з якими поспілкувалася редакція Бахмут IN.UA, виїжджали з Краматорська та Слов’янська навесні й улітку 2026 року. Кожна мала різні обставини, одна переїжджала самостійно, інша, з дитиною, а третя жінка, пенсіонерка, вирушила до родини, яка вже облаштувалася в іншому місті. Відрізнялися й витрати. Комусь вдалося знайти житло через знайомих і не платити рієлтору, хтось мусив одразу внести кілька платежів за орендовану квартиру. А для тих, хто переїжджав до родичів, найбільшими початковими витратами стали дорога та перевезення речей.

Примітка. Однак від часу переїзду наших героїнь ситуація змінилася. Під час підготовки матеріалу редакція Бахмут IN.UA зателефонувала кільком перевізникам, які займаються транспортуванням особистих речей. Вони повідомили, що більше не здійснюють перевезень із Краматорська та Слов’янська через небезпеку. Це не означає, що перевезти майно з цих міст зараз неможливо взагалі. Проте знайти перевізника може бути складніше, ніж навесні чи влітку. Тому наведені в матеріалі суми відображають витрати конкретних родин на момент їхнього переїзду, а не актуальну вартість таких послуг для всіх переселенців.

40 тисяч гривень від батьків і кімната за 6 тисяч: історія Катерини з Краматорська

Катерина, молода дівчина з Краматорська. Її батьки наразі залишаються в рідному місті, а сама вона вирішила переїхати до Києва. У столиці дівчина сподівалася знайти роботу та почати самостійне життя. Наразі Катерина не працює (ред. вона переїхала у серпні, і пошуки роботи розпочала, як каже, лише кілька тижнів тому) , тому на перший час фінансово їй допомагають батьки. Також при переїзді вони дали доньці 40 тисяч гривень заощаджень, які мали покрити початкові витрати на переїзд і проживання.

Щоб зменшити витрати, дівчина вирішила не орендувати окрему квартиру, а жити разом із двома іншими дівчатами. За підселення в кімнату вона платить 6 тисяч гривень на місяць. Житло вдалося знайти через знайомих, так Катерина зекономила на послугах рієлтора, а для заселення їй потрібно було внести лише плату за перший місяць. Утім, ще до переїзду дівчина витратила гроші, щоб переконатися, що квартира їй підходить. Вона спеціально їздила до Києва на огляд житла, тоді автобусний квиток в один бік коштував близько 2 тисяч гривень. Стільки ж довелося заплатити за дорогу назад. Ще приблизно 1 500 гривень Катерина витратила на одну ніч у готелі у столиці. Таким чином, лише поїздка для огляду квартири обійшлася їй у 5 500 гривень, майже стільки ж, скільки коштує місяць проживання в орендованій кімнаті. Особистих речей дівчина мала небагато. Їх вона відправила поштою. Точну вартість доставки Катерина не пам’ятає.

Скільки грошей знадобилося Катерині

Стаття витратСума
Квиток до Києва для огляду квартири2 000 грн
Зворотний квиток2 000 грн
Ніч у готелі1 500 грн
Гроші на перший час від батьків40 тис грн
Оренда кімнати за перший місяць6 000 грн
Разом 51 500 грн

До цієї суми не входять квиток для остаточного переїзду, доставка речей “Новою поштою”, харчування, транспорт містом та інші повсякденні потреби. Якщо припустити, що всі перелічені витрати Катерина оплачувала з 40 тисяч гривень, які дали батьки, після них у дівчини залишалося б 28 500 гривень. Однак це не означає, що всі ці кошти вона зможе витратити лише на проживання: попереду ще інші витрати, точний розмір яких невідомий. Катерина сподівається знайти роботу в Києві, щоб надалі самостійно оплачувати житло й не залежати від фінансової підтримки батьків.

Понад 32 тисячі гривень за переїзд із дитиною: історія Людмили

Людмила виїхала з Краматорська разом із дитиною. До переїзду родина мешкала у власному житлі. Тому оренда квартири стала для жінки новою та однією з найбільших статей витрат. Новим місцем проживання Людмила обрала Харків, у цьому місті вже живуть її знайомі. Дорога бусом коштувала 1 113 гривень з людини. За два квитки жінка заплатила 2 226 гривень. Перевезти речі допомогли родичі, які мали мікроавтобус. Завдяки цьому Людмилі не довелося самостійно шукати транспорт для перевезення майна. Найбільше грошей знадобилося для заселення у квартиру. Щоб не витрачати гроші на дорогу на перегляд квартири, подруга Людмили обійшла 3 оселі, вона показувала жінці через телефон умови, так Людмилі вдалося зекономити бодай на квитках туди-назад.

Щомісячна оренда житла в Харкові для Людмили становить 12 тисяч гривень. Однак під час заселення потрібно було заплатити значно більше, ніж одну місячну плату. Окрім першого місяця оренди, Людмила мала сплатити комісію рієлтору, це 50% вартості місячного проживання, тобто 6 тисяч гривень, і ще 12 тисяч гривень становив заставний платіж. Отже, тільки для заселення у квартиру Людмилі потрібно було 30 тисяч гривень. Разом із дорогою, понад 32 тисячі.

Скільки коштував переїзд Людмилі з дитиною

Стаття витратСума
Два автобусні квитки до Харкова2 226 грн
Оренда квартири за перший місяць12 000 грн
Комісія рієлтора — 50%6 000 грн
Заставний платіж12 000 грн
Разом32 226 грн

Це лише відомі витрати на дорогу та заселення. У розрахунок не входять комунальні платежі, продукти, побутові покупки й витрати на дитину. До переїзду Людмила працювала продавчинею. У вона знайшла нову роботу, також у продутковому магазині. Вона також сподівається отримати допомогу для ВПО. Для Людмили переїзд означає не тільки витрату значної суми на початку, а й появу постійного платежу, якого раніше не було. У Краматорську родина мала власне житло, а тепер повинна щомісяця знаходити кошти на оренду.

Переїзд до дітей і життя на пенсію: історія Олени зі Слов’янська

Олена, старша жінка зі Слов’янська. На відміну від двох попередніх героїнь, вона не планувала починати життя в новому місті самостійно, жінка каже, що відмовлялася поки не прилетіло у сусідній будинок. Врешті переїхати її вмовили син із невісткою, які раніше оселилися в Полтаві. Жінка погодилася залишити рідне місто й переїхати до родини, у Полтаві вона житиме разом із сином, і його дружиною. Квиток до Полтави коштував Олені близько 2 тисяч гривень, його оплатив син. Особисті речі родина перевозила власним автомобілем. На пальне витратили приблизно 4 500 гривень. Таким чином, відомі витрати на переїзд становили близько 6 500 гривень.

Скільки коштував переїзд Олени

Стаття витратСума
Квиток до Полтави2 000 грн
Пальне для перевезення речей4 500 грн
Разом6 500 грн

Однак ці витрати не відображають повної вартості життя Олени після переїзду. Син із невісткою орендують у Полтаві частину будинку за 25 тисяч гривень на місяць. Обоє працюють, а Олена отримує пенсію. Жінка планує віддавати її повністю до спільного сімейного бюджету, щоб допомагати з оплатою житла та інших потреб. Розмір пенсії Олена не уточнила, тому визначити, яку частину витрат родини вона зможе покривати, наразі неможливо.

Для жінки зміниться не лише місце проживання, а й звичний побут. У Слов’янську Олена мала власний будинок і господарство. Вона вирощувала продукти на городі, тому частину харчів забезпечувала самостійно. Після переїзду до міста все необхідне доведеться купувати. Скільки грошей щомісяця йде на продукти, жінкане знає. Однак розуміє, що витрати на харчування інші, ніж удома, де можна було користуватися власним урожаєм. Є й інша стаття витрат, пов’язана з житлом, яке залишилося у Слов’янську. Перед від’їздом Олена попросила сусідів наглядати за будинком. За цю допомогу їм платитиме син, але скільки саме, жінка не знає. Хоча Олені не потрібно окремо орендувати житло, її переїзд також впливає на сімейний бюджет. Родина має оплачувати квартиру в Полтаві, купувати продукти та підтримувати будинок, який залишився у Слов’янську.

Від 6,5 до понад 32 тисяч гривень: скільки витратили переселенки

Історії трьох жінок показують, що вартість переїзду залежить від багатьох обставин: чи є родичі в іншому місті, чи потрібно орендувати окрему квартиру, скільки людей переїжджають і чи є можливість перевезти речі власним транспортом.

Порівняння відомих витрат героїнь:

ГероїняМаршрутПочаткові витратиВартість оренди
КатеринаКраматорськ — Київ51 500 грн6 000 грн/міс.
Людмила з дитиноюКраматорськ — Харків32 226 грн12 000 грн/міс.
ОленаСлов’янськ — Полтава6 500 грн25 000 грн/міс. за квартиру всієї родини

Найбільші відомі початкові витрати мала Людмила, яка переїжджала з дитиною. Лише за можливість заселитися у квартиру їй потрібно було заплатити 30 тисяч гривень. Ще 2 226 гривень коштувала дорога. Катерина змогла зекономити на оренді завдяки підселенню та пошуку житла без рієлтора. Проте навіть у її випадку відомі витрати становлять 11 500 гривень. При цьому частина платежів, зокрема за остаточний переїзд і доставку речей, залишається невідомою.

Найменше на сам переїзд витратила Олена, близько 6 500 гривень, але це стало можливим завдяки допомозі дітей та проживанню разом із ними. Водночас родина щомісяця платить за орендовану квартиру 25 тисяч гривень. Ці суми не можна вважати повною вартістю переїзду або першого місяця життя на новому місці. У кожної жінки залишилися витрати, які не вдалося точно підрахувати: харчування, комунальні послуги, ліки, транспорт, перевезення майна та інші повсякденні потреби. Крім того, фінансові обставини героїнь різні. Катерина мала 40 тисяч гривень заощаджень від батьків, які повинні допомогти їй протриматися до працевлаштування. Людмила після переїзду залишилася без роботи на кілька тижнів, а пані Олена отримує пенсію, яку планує спрямовувати на потреби родини.

Переїзд, це не лише витрати на дорогу

Для людей, які залишають Краматорськ і Слов’янськ і інші прифронтові місця, фінансові труднощі не закінчуються після прибуття до нового міста. Дві героїні нашого матеріалу після переїзду були змушені шукати роботу, поки вони не матимуть стабільного доходу, оплачувати житло та повсякденні потреби доведеться завдяки заощадженням, допомозі близьких. Олена має пенсію та підтримку дітей, однак також стикається з новими витратами. У Слов’янську вона жила у власному будинку, мала господарство й частину продуктів вирощувала самостійно. У Полтаві її побут залежатиме від спільного бюджету родини. Водночас можливості організувати переїзд теж змінюються. Якщо навесні та влітку героїні могли перевезти речі поштовою службою, за допомогою родичів або власним автомобілем, то зараз частина перевізників, яких опитала редакція, вже відмовляється працювати з Краматорськом і Слов’янськом через небезпеку.

Тому питання, скільки коштує бути переселенцем, не має однієї відповіді. Для когось це кілька тисяч гривень на дорогу до родичів, для когось, понад 30 тисяч лише на транспорт і заселення. Підраховуючи вартість переїзду, найпростіше скласти витрати на квитки, оренду житла, перевезення речей та продукти. Однак за цими сумами залишається те, що складно перевести у гривні, час і сили, які людина витрачає на те, щоб знову налагодити звичне життя.

Після переїзду навіть найпростіші побутові справи можуть перетворитися на окремі завдання. Потрібно знайти продуктові магазини з прийнятними цінами та якісними товарами, дізнатися, де купувати необхідні речі, як працює громадський транспорт, до якого лікаря звернутися та де отримати потрібні послуги. Окремий виклик, знайти нового сімейного лікаря, перевірених спеціалістів і медичні заклади, яким можна довіряти.

На все це потрібен час. Іноді такі пошуки означають ще й додаткові витрати. Наприклад, людина може заплатити за консультацію лікаря, але залишитися незадоволеною послугою й бути змушеною шукати іншого спеціаліста. Або придбати продукти в незнайомому магазині, витратити гроші й зрозуміти, що їхня якість чи смак не відповідають очікуванням. Для місцевих мешканців такі ситуації можуть бути звичайними побутовими незручностями. Але для людини, яка щойно переїхала, вони додаються до десятків інших питань, які доводиться вирішувати одночасно.

Є й соціальна складова. У рідному місті люди зазвичай мають своє коло спілкування: друзів, знайомих, сусідів, колег. Вони знають, до кого можна звернутися по допомогу, кому довірити певну справу чи з ким просто провести час. Після переїзду ці зв’язки часто залишаються на відстані, а нове коло спілкування доводиться формувати поступово. Такі, на перший погляд, дрібниці можуть виснажувати. Людина не просто змінює адресу, вона опиняється в середовищі, де навіть звичні дії потребують додаткових зусиль, рішень і пошуків. Саме тому вартість вимушеного переселення не можна визначити лише за витратами на дорогу та оренду квартири. До неї варто додати час, витрачений на адаптацію, емоційні ресурси, пошук нових соціальних зв’язків і побутові помилки, яких складно уникнути в незнайомому місті.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 14:00, 13 Жовтня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 14 жовтня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • зареєструвати місце проживання;
  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Скасування виплат ВПО: як дізнатися причину та куди звертатися

Іноді отримувачі допомоги на проживання ВПО дізнаються про її припинення лише після того, як кошти не надходять. Водночас окремого повідомлення із зазначенням причини припинення виплати […]

09:00, 11.10.2026 Скопіч Дмитро

Як отримати ваучер на навчання у 2026 році: інструкція та перелік документів

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати […]

14:00, 09.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника […]