За Бахмут просто зараз тривають бої, місто окуповане росіянами, але про відбудову точаться дискусії, так само як це роблять жителі багатьох інших громад та міст, зокрема свій план відновлення вже представив Маріуполь. Центр близькосхідних досліджень – AMES За підтримки Нідерландської ГО “ПАКС” представив мапу відновлення для деокупованих громад.

Редакція «Бахмут. IN. UA» наводить основні кроки за якими можуть відновлювати деокуповані громади.

Перший етап — Розмінування

Етап розмінування перший. Фото: з відкритих джерел

Коли над Бахмутом знову буде український прапор розпочнеться відновлення фізичної безпеки. На територію зайдуть сапери, фахівці ДСНС, військові. Під час першого етапу будуть проводити заходи із розмінування, евакуація людей з населеного пункту (якщо такі, ще залишилися), надавати медичну допомогу, їжу та воду.

В основному цим займатимуться військові, потім до громад отримують доступ волонтери, що привозять провіант та ліки. Важливий аспект — з перших днів звільнення потрібно фіксувати військові злочини вчинені окупантами.

Аналітики центру зауважують, що важливо, щоб були зрозумілі правила для доступу в громаду, цим питанням мають займатися обласні адміністрації. Успішний приклад можна брати у Харківщини, де було створено координаційний центр в якому можна отримати перепустку, що дійсна протягом доби. 

Ними ж було створено чат, де волонтери та інші зацікавлені особи, обмінюються інформацією про потреби, можливості та події в громадах. Волонтери можуть далі шукати контактних осіб в громадах через яких у подальшому можна досліджувати потреби та координувати діяльність на місцях.

Другий етап — повернення ДСНС, поліції, лікарень, банків

ДСНС повертатиметься в місто. Фото: ДСНС

До другого етапу відносять відновлення людської безпеки: за планом мали в б відновити роботу поліції, ДСНС, лікарень, відділень банків (та інших установ де можна знімати готівку з карт). Служби повинні забезпечувати захист від пограбувань, мародерства та насилля. Також позивну функцію може виконувати ТРО.

Фахівці центру вважають, що це створить передумови для повернення підприємців, які зможуть надавати послуги. На другому етапі саме відчуття безпеки у деокупованій громаді керуватиме людьми в питаннях повернення та відновлення своєї діяльності. Будь то підприємець, фермер, чи продавець. Мова йде про зручності, як от мобільний інтернет, можливість зняти гроші.

Крім цього, цей період мають бути зафіксовані всі руйнування та пошкодження. Ймовірно, що саме тоді зможе працювати Комісія створена розпорядженням Бахмутського голови МВА, яка зможе відстежувати обєкти та оцінювати збитки. 

Варто звернути увагу, що багато людей прагнутимуть і матимуть право відновлювати своє майно власноруч, не дочікуючись відшкодувань. Це призведе до конфліктів та можливих спекуляцій на тему справедливості.

Гуманітарна допомога не має бути хаотичною

Гуманітарна допомога повинна бути систематичною. Фото: з відкритих джерел

Представники влади та військових адміністрацій мають вести діалог з представниками місцевих закладів (медицини, освіти, комунальних підприємств тощо) та підтримувати зв’язки з ОМС (депутати, вуличні/квартальні тощо). Це потрібно для того, щоб передавати актуальні потреби від громади та задовольняти їх. Умовно, якщо в місті немає жодної дитини, але людям привезуть суміші та підгузники — то користі з цього не буде.

Громада має мати чіткий список необхідного, а це буде давати можливість звертатися до донорів по конкретну допомогу. Варто уникати хаотичної роздачі гуманітарної допомоги, вона повинна бути регулярна, та якого безпечніша. Хаотична роздача приведе до створення натовпу коло місць реалізації гуманітарної допомоги, й створить небезпеку у громадах, що знаходяться в межах зони можливих обстрілів.

Також системна та чітка роздача допомоги допоможе уникнути постійного навантаження на пункти видачі,  коли люди куди приходитимуть в сподіванні, що “наткнуться” на нову хвилю гуманітарної допомоги. На додаток, у населення це зніме стрес, пов’язаний з перманентним “пошуком допомоги” як основної діяльності. 

Гарно зарекомендували себе локальні хаби, які стали центрами для роздачі допомоги. Місце має бути відомим для мешканців, як альтернативний варіант можна створити місцеві групи самоорганізації, такі як інститут вуличних чи квартальних. Ці люди будуть адресно доставляти допомогу. Важливо приділити увагу тому, що допомогу всі мешканці отримували рівномірно, бо в інакшому випадку почнуть конфлікти, а для громади, яка й так травмована — це погрішить моральний стан.

Важливо, не переборщити із гуманітарною допомогою, бо тоді це негативно відобразиться на підприємцях, які відновлюють діяльність, бо наявність у населення великої кількості продуктів та супутніх товарів отриманих безкоштовно, стає перешкодою для відновлення. 

Як працюватиме церква після деокупації громади?

Читайте також: Чи є майбутнє у церкви УПЦ МП в деокупованому Бахмуті?

Храми повинні  згуртовувати людей. Фото: з відкритих джерел

Релігійні організації можуть виконувати дві задачі:

• функцію гуманітарного хабу
• та надання психологічної/духовної підтримки. 

Релігійні організації на рівні з місцевою владою спроможні залучати жителів громади до суспільно корисних справ й зменшити рівень напруги, між тими, хто виїхав та тими, хто залишався до останнього.

Робота в деокупованій громаді

Робочі місця мають створюватися місцевим бізнесом. Фото: з відкритих джерел

Люди, які повернуться у Бахмут мають мати можливість заробляти гроші, це поверне відчуття контролю над власним життям і відчуття власної гідності. Як варіант, можна використовувати громадські роботи, що будуть безпечними для учасників програми та корисними для громади:

• прибирання
• відновлення об’єктів інфраструктури 
• волонтерство із надання допомоги менш мобільним верствам населення тощо

Під час другого етапу має бути повноцінне відновлення доступу до радіо та телебачення, друкованої преси. Один із варіантів — оповіщення через Телеграм-канали, Viber-групи, але за умови появи інтернету. Новини можуть крутити по радіо, по гучномовцю, тощо.

Які новини повинні бути:

• де можна отримати допомогу
• графіки відключення світла/води
• де отримати додаткову інформацію
• очікуваний час відновлення роботи установ, підприємств тощо, 
• новини про важливість психологічної підтримки

Наріжним каменем в деокупованих громадах буде питання справедливості, основою якого буде лояльність/нелояльність до окупантів, цей фактор також треба врахувати.

Третій етап — майбутнє громади

Плани на майбутнє десятиріччя допоможуть громаді відчувати стабільність. Фото: Rawpixel Ltd.

Аналітики відзначають, що фактично досвіду з впровадження третього етапу наразі немає, тому опиратимуть на загальні уявлення та досвід подій 2014 – 2016 років.

Серед основних напрямків – робота з майбутнім. В громаді підніметься розмова про п’яти-десятирічне майбутнє, має бути оцінка потреб та перспектив розвитку територій.

Вам буде цікаво:

• Стало відомо, якими етапами та за яким прикладом відбудовуватимуть Бахмут
• Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?
• Модульні будинки для працівників та голосування в громаді: бахмутянин Олексій Кононенко розповів про бачення відбудови Бахмута

Залучення ресурсу для відбудови громади буде окремою діяльністю. Мова йде не тільки про державні установи та інфраструктуру, а про весь спектр можливих послуг, включно з ринком праці. Для цього громадам необхідно опановувати роботу з грантами, фандрайзингом тощо.

Основна підтримка на цьому етапі має бути спрямована на середній клас, який найбільше спроможній створювати та посилювати соціальний капітал в громаді. Це можуть бути гранти, програми сприяння тощо. А історії успіху мають демонструватися як історії успіху самої громади.

Досвід окупації

Так бахмутяни бачать книжкові крамниці в своєму місті. Фото: Буде Бахмут

Важливим етапом у відновлення громади є робота з колективною пам’яттю, це один із останніх етапів. Мова йде про досвід окупації, героїзацію опору, героїзацію місцевих військових та активістів та відмову від колаборації. 

Має відбуватися документування та дослідження історій людей та контексту в якому вони перебували до початку війни, в період окупації та після звільнення. Звісно, має бути залучення іноземних партнерів задля репрезентації досвіду боротьби громад за демократичні цінності на локальному рівні. 

Якщо на першому етапі жорстка централізація може стати інструментом для подолання екстремальних ситуацій (наближення фронту, катастрофи тощо), то на другому та третьому етапам відновлення демократичних інститутів та процедур. Прозорість має стати ключовим фактором.

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!