Відбудова Бахмута — це питання, яке викликає багато дискусій. Хоча поки невідомо, коли почнеться цей процес, важливо вже зараз працювати над планами, об’єднувати зусилля місцевої влади, експертів та громадськості задля формування спільного бачення. З планування починаються будь-які дії, тим паче такі масштабні. «Бахмут.IN.UA» висвітлює питання майбутньої відбудови вже певний час. Наша редакція вирішила продовжити роботу над цією темою та створити платформу для того, щоб дати можливість мешканцям міста та місцевій владі обговорити те, що на нас чекає після перемоги. 

Спільна дискусія щодо відбудови Бахмута із залученням представників місцевої влади, експертів та громадськості — це важливий елемент майбутнього відновлення міста.

21 липня наша редакція організувала онлайн зустріч, до якої долучилися близько 150 людей, серед яких були заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко та ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, нині міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов, а також багато інших зацікавлених у темі осіб.

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, співзасновник проєкту Українська миротворча школа Ігор Семиволос був модератором дискусії «Відновлення Бахмута». Фото: скріншот

Першочергово учасники обговорили результати опитування бахмутян, яке провела наша редакція. За кілька днів ми отримали понад 4000 відповідей від містян, які зазначали чи планують вони повертатися та яким чином готові долучитися до відбудови.

Результати опитування

«Бахмут.IN.UA» не вперше проводить опитування мешканців аби зрозуміти настрій людей щодо питання відбудови. Попереднє опитування було проведено у січні цього року. За такий невеликий проміжок часу тривалістю у пів року, ставлення людей до ідеї повернення до міста або участі у відбудові не змінилися, або продемонструвало позитивну динаміку.

Гендерна ознака

Кількість підприємців серед опитаних бахмутян

Вікова класифікація

Соціальний статус опитаних

Наприклад, за цей час трохи збільшився відсоток людей, які бажають повернутися до Бахмута у майбутньому з 81,9% до 83,3%. Хоча розрив невеликий, але навіть це зростання охочих є позитивним результатом.

Кількість охочих повернутися в місто

Також варто зауважити, що понад 63% з опитаних людей планують повернутися в місто одразу після закінчення етапу розмінування і всього 20% перед поверненням будуть зважати на наявність робочих місць.

В опитуванні ми також запропонували учасникам обрати один або декілька варіантів того, як має визначатися план розбудови міста. Найбільша кількість людей вважає, що такі процеси мають відбуватися через створення робочих груп та залучення експертів. В цілому багато респондентів обрали варіанти, які передбачають залучення громадськості до планування через громадські слухання, онлайн голосування за проєкти тощо. Втім, понад 34% людей позначили, що це задача виключно місцевих рад та експертів. Понад 40% респондентів готові подавати пропозиції до стратегії відбудови міста, і лише трохи менш як 9% зазначили, що не хочуть брати участь у цьому процесі.

План розбудови

Роль у відбудові

Бачення післявоєнного Бахмута

Стратегія відбудови. Вся інфографіка «Бахмут.IN.UA»

Варто зазначити, що більшість людей, які взяли участь в опитуванні наразі відчувають потребу саме у житлі, майже 76% респондентів. Це в понад два рази більше людей, ніж тих, які зазначили потребу у безпеці. Ймовірно, причиною такого результату є те, що більшість людей з Бахмута наразі перебувають в тилових, відносно безпечних місцевостях.

Основна потреба людей зараз як показало опитування і дискусія під трансляцією — негайне вирішення питання з житлом. Внесення змін в законодавство, щоб люди не чекали деокупації, а могли отримати гроші на купівлю чи будівництво. Фото: скріншот

В цілому результати опитування демонструють, що частина бахмутян не тільки хоче повертатися до міста за можливості, а й готові активно брати участь у відбудові. Понад половина людей зазначили, що хочуть відбудовувати власне житло. Але багато також готові долучатися до інших активностей задля відновлення міста.

Вам буде корисно:

• Як отримати компенсацію за зруйноване житло?
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію?

Що обговорювалося на дискусії?

Першою виступила Інеса Мішеніна, підприємниця з Бахмута, яка була дотична до організації офлайн зустрічі бахмутян у Києві. На цьому заході містяни порушувати питання майбутньої відбудови та  обговорювали процес подачі документів задля отримання компенсації. Пані Інеса наголосила, що дуже важливо налагодити комунікацію та взаємодію між міською радою та громадськістю. Також вона зауважила, що мешканцям не вистачає інформації, зустрічей та роз’яснень з боку органів місцевого самоврядування щодо питань, що пов’язані з життям громади зараз та з майбутнім Бахмута.

Заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко розповів про те, що комунікація міської ради та громади постійно відбувається в відкритих осередках, через наради та через обговорення теми подальшої відбудови. 

«Стратегія відбудови, стратегія розвитку це кроки, які повинні бути виконанні після того, як завершаться бойові дії. Як буде відбудовуватися місто, що хочуть бачити мешканці громади, які плани у міської ради та які плани та прогнози місцевого бізнесу. Ці всі кроки має об’єднати стратегія розвитку», — розповів Олександр Марченко.

За прикладом подібних документів з інших громад, термін виконання планів відбудови може розтягнутися на десятки років. Але важко порівнювати досвіди різних населених пунктів з Бахмутом. Адже, за приблизними даними в громаді зруйновано близько 90% всієї інфраструктури.

«Ми маємо інформацію та вносимо до реєстру те, що 90% багатоквартирних будинків мають пошкодження або зруйновані. 36% приватних будинків та 638 об’єктів інфраструктури мають пошкодження або зруйновані. Дані про пошкодження вони дуже приблизні, ці дані вносилися до того часу, коли ми перебували на території міста і громади. Ці дані вносяться за інформаційними повідомленнями. Але повної картини, що пошкоджено, а що зруйновано на території громади ми, на жаль, не маємо», — розповів чиновник.

Заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко. Фото: скріншот

Для початку відбудови міста важливо зробити перший крок, який можна схарактеризувати як «Невідкладні дії». Це деокупація, розмінування, тобто налагодження безпекової ситуації тощо.

Другий етап — це оцінка потреб для відновлення критичної інфраструктури. Всі комунальні підприємства міста вже прораховують суми, які потрібні на відновлення інфраструктури, за яку вони відповідають. У місті ухвалили порядок з відновлення критичної інфраструктури та працюють над підрахунком всіх цих процесів. Першочергово інфраструктура, яка буде відновлюватися, має забезпечити шляхи та умови для розмінування.

Наступний крок — це планування. Після вивчення візії відновлення Маріуполя та плану відновлення Ірпеня, міська рада працює над розробкою планів відбудови Бахмута. Крім того, представники міської ради відвідують форуми та інші заходи з теми відбудови, зустрічаються зі спеціалістами, зокрема з архітекторами та урбаністами, щоб отримати консультації або залучити експертів до процесу планування. Місто також шукає міжнародних партнерів та потенційні співпраці, які у майбутньому допоможуть з відбудовою міста, зокрема у фінансовому плані. 

Для початку відбудови міста важливо зробити перший крок, який можна схарактеризувати як «Невідкладні дії». Фото: скріншот

«Другий крок, який зараз ми вже робимо, це оцінка потреб для відновлення критичної інфраструктури. За дорученням голови військової адміністрації, всім комунальним підприємствам була поставлена задача прорахувати на сьогоднішній день та ціни, скільки повинно бути використано коштів на відновлення. У місті розроблено порядок першочергового відновлення критичної інфраструктури. Щоб під час проведення робіт з розмінування та розчищування було все, що потрібно в першу чергу. 

 

Ми визначилися також, які мости першочергово мають бути відновленими на території міста і громади та скільки це буде коштувати. Мобільний зв’язок та інтернет, і далі вже йде соціальна інфраструктура та екологія», — повідомив Олександр Марченко.

Розмінування — важливий крок перед відбудовою Бахмута. Фото: скріншот

Ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов презентував розроблену стратегію відбудови міста Маріуполь.

В Маріуполі після активних боїв теж було зруйновано близько 90% інфраструктури міста. Місцева рада підрахувала кількість руйнувань та розробила візію того, як це можна відбудувати. Наприклад, в часи радянського союзу багато міст будувалися без врахування бажань та потреб людей, тому у візії відбудови міста маріупольчани вирішили це змінити.

Цей документ містить швидкі кроки, які потрібні для запуску життя у місті у короткі терміни після деокупації. Тобто, це створення принаймні мінімальних умов для життя тих, хто досі живе в Маріуполі та тих, хто забажає повернутися одразу після деокупації. Після цього вже буде потреба у розробці та реалізації довгострокової стратегії відновлення міста, яка займає багато років та залежить від різних факторів таких, як міжнародна підтримка, активність бойових дій, кількість мешканців, що повернуться.

В Маріуполі залучили профільних експертів до планування процесу відновлення базових потреб населення: комунальні послуги, безпека, робочі місця тощо. Міська рада також залучає мешканців до розробки візії відбудови через опитування. А вже після таких консультацій з громадськістю за планування беруться експерти. 

Стратегія відбудови Маріуполя може стати прикладом для Бахмута. Фото: скріншот

«Ми порахували кількість руйнувань, і те, що нам потрібно зробити. За результатами цього ми створили проєкт, який називається Mariupol Reborn. Він складається з декількох етапів. Перший етап це написання візії майбутнього Маріуполя, те як саме має виглядати місто Маріуполь. Наступний крок, який ми передбачаємо це «Швидкі кроки». Кроки для того, коли місто буде деокуповано. Це те, як запустити роботу інфраструктури міста: і транспорту, і дитячих садочків, і шкіл, запустити перші робочі місця, почати відновлювати більш вцілілі будівлі.

 

Наступний етап, який ми вже почали робити, це оцінка пошкоджень. на сьогоднішній день ми вже розуміємо всі пошкодження у місті, які є на теперішній час. Ми всі ці пошкодження нанесли на мапи, електронні мапи міста і ми розуміємо, в якому стані знаходяться зараз будівлі в місті», — повідомив Микола Трифонов.

Ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов. Фото: скріншот

Висновки

Важливо, що до дискусії та до опитування долучилося багато людей. Бахмутяни активно ставили питання, які ми передамо в Бахмутську міську раду і опублікуємо відповіді. Це демонструє не тільки актуальність теми, але й готовність бахмутян працювати над відбудовою свого міста на різних ролях. Ця зустріч не буде останньою, а є тільки початковим етапом роботи над стратегіями та планами, які допоможуть у майбутньому відновити інфраструктуру та життя у місті. Наразі Бахмут вивчає досвід інших громад та активно комунікує з експертами, які можуть допомогти з плануванням конкретних кроків з відбудови інфраструктури.

За результатами зустрічі можна сказати, що міській раді треба активніше комунікувати з мешканцями, вивчати їх думку та візію щодо відбудови. Заступник міського голови Олександр Марченко зазначив, що поки міська рада не має ресурсів створювати додаткові чати в Телеграмі, та вони будуть продовжувати свою роботу з інформування в осередках, можуть відповісти на отриманні питання і брати участь в таких дискусіях.

За приклад можна взяти як досвід Маріуполя у цьому питанні, так і розробити власні методи співпраці з громадськістю. Тим паче, що за результатами опитування, громада має бажання бути залученою до цього процесу. Основним моментом, який ми маємо пам’ятати, є те, що без дій та активної участі, ефективної відбудови не станеться. Наша редакція продовжить висвітлювати цю тему й працювати над організацію подальших дискусії та заходів і надалі.

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

Фото: скріншот

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Весною 2025 року розпочався проєкт “Спільне бачення нового дому”. Мета проєкту — не просто збудувати будинки, а об’єднати людей. Йдеться про створення дружньої, інтегрованої спільноти, де бахмутяни і місцеві мешканці Гостомельської громади зможуть жити поруч, будувати нові зв’язки, зберігаючи ідентичність своїх громад. Проте шлях цього проєкту виявився складнішим, ніж очікували. Земельна ділянка, навколо якої вибудовувався весь проєкт, не була погоджена. 

Що відбувається з проєктом зараз і які зміни в нього внесли? Розповідаємо у матеріалі.

Що передбачав проєкт першочергово?

Громадська організація “Бахмутська фортеця” разом із партнерами планувала реалізувати проєкт “Спільне бачення нового дому”. У межах цього проєкту мала проводитись робота над розробкою бачення розвитку конкретної земельної ділянки у Гостомелі. Нашою метою було провести дослідження та сформувати спільне бачення майбутнього простору через залучення як бахмутян, так і мешканців Гостомеля.

Особливістю проєкту є людиноцентричний підхід — майбутній квартал планувалося створювати з урахуванням голосу людей, адже саме вони мали визначати, яким буде цей простір. Дослідження передбачало розробку рекомендацій та завдань для створення архітектурної концепції на конкретній ділянці, орієнтованій на потреби обох громад. 

Також проєкт включав відкриту комунікацію та активне залучення мешканців до обговорення, щоб новий квартал відповідав їхнім очікуванням і став прикладом якісної співпраці між громадами. Однак, ділянка в Гостомелі, яку планували брати першочергово, не буде фігурувати у цьому проєкті. Відповідно ми хочемо детально прокомунікувати причини змін, особливо враховуючи негативний досвід попередніх відмов у наданні земельних ділянок

Зміна планів: чому довелося шукати нову землю

Початковий план реалізації проєкту відбувався навколо конкретної земельної ділянки в селищі Гостомель, яку Бахмутська адміністрація хотіла використовувати на умовах суперфіцію під будівництво житлового кварталу для бахмутян.

Олександр Марченко — представник Бахмутської міської військової адміністрації, який координує комунікацію з громадами-партнерами. Під час зустрічі він розповів, що робота над пошуком нової ділянки в Гостомельській громаді триває. Цього разу це має бути земля комунальної власності.

За словами Марченка, попередній досвід із приватною землею показав, що такий шлях надто ризикований. Виникає логічне питання, чому МВА одразу не шукала землю у власності громади? На це питання відповідь дав Олександр Марченко.

“До нас вийшли з пропозицією надати земельну ділянку, саме приватну. Вона знаходиться в дуже зручному місці, це проїзне місце, там можливо було створити й парки, сквери, набережну. Тому ця земельна ділянка була привабливою, вона, за першими домовленостями, надавалась безплатно в користування”, — каже Олександр Марченко

Саме тому зараз шукають земельну ділянку у власності громади, щоб уникнути юридичних колізій.

“Ми втратили багато часу, бо договір, який нам запропонували, був неприйнятним для органів місцевого самоврядування. Але ми не здаємося. Є повне порозуміння з місцевою владою Гостомеля, і проєкту бути”, — наголосив він.

Приватний власник на початковому етапі пропонував передбачити у договорі частку житлових приміщень під свої потреби (за повідомленням — близько 12%), при цьому землю планувалося передати в користування на умовах суперфіцію (тимчасове право користування).

Наприклад, якщо умовно вартість усього проєкту становила б $300 млн, то 12% житлових приміщень дорівнювали б приблизно $36 млн вартості готового об’єкта, які власник отримав би у вигляді відповідної площі.

Примітка. Договір суперфіцію — це угода, за якою власник земельної ділянки надає іншій особі право користуватися цією ділянкою для забудови (будівництва житлових, промислових, побутових та інших споруд). Головна особливість такого договору полягає в тому, що право власності на споруди, зведені на цій ділянці, належить не власнику землі, а землекористувачу (особі, що отримала право суперфіцію). 

Софія Бондар: “Мета не змінилася — змінилися методи”

Урбаністка ГО “Розквіт” Софія Бондар розповіла, що після невдачі з ділянкою команда вирішила не згортати роботу, а адаптувати її під нові реалії.

“Ми зрозуміли, що наша мета — створення житла для бахмутян у Гостомелі — залишається актуальною незалежно від ділянки. Просто тепер у нас трохи інші завдання, інші методи й кінцеві результати”, — каже Софія.

Якщо раніше дослідження стосувалися конкретного простору — майбутнього кварталу і його планування, то тепер команда зосереджується на глибшому вивченні самої громади переселенців.

“Ми ввели термін “інтеграція” — це про те, як бахмутська громада може влитися в інше середовище, не втративши себе. Ми хочемо дослідити особливості ідентичності бахмутян, їхні потреби, цінності, проблеми адаптації. Це дослідження стане основою для подальшого етапу, коли ділянка буде визначена”, — пояснює вона.

Тепер замість архітектурних планів команда працює над аналітичним документом, який матиме три розділи, а саме:

Дослідження житлових моделей — як в Україні та Європі вирішується питання житла для ВПО, які існують сценарії заселення, які політики працюють.

Ідентичність бахмутської громади — результати опитувань, історії людей, їхнє бачення дому і потреби.

Рекомендації щодо подальшого проєктування. Фінальний блок — це рекомендації для органів влади та проєктувальників: як планувати інтеграцію, на що звертати увагу при виборі ділянки й заселенні.

“Цей документ стане аргументованою позицією для місцевої влади. Він допоможе пояснити, чому житло для бахмутян потрібне саме зараз, і посилить переговорну позицію з донорами. Ми хочемо, щоб Бахмутська адміністрація виглядала не просто як прохач фінансування, а як стратегічний партнер із чітким баченням”, — пояснює Софія Бондар.

Голос громади: опитування і партисипація

Попри всі зміни, ми не відмовилися від головного принципу — залучення людей. У листопаді стартувало опитування серед бахмутян, щоб зібрати дані про їхні потреби, умови проживання, бачення майбутнього дому. Результати дослідження стануть базою для майбутнього технічного завдання архітекторам і донорам, коли земельне питання буде вирішено.

“Для нас важливо почути кожного. Опитувальник допоможе отримати інформацію про реальний стан і водночас дасть контакти для глибинних інтерв’ю. Потім ці результати ми обговоримо з громадою на відкритій онлайн-події”, — пояснила Софія.

Щоб охопити більше людей, до процесу долучаються хаби бахмутян у різних містах. Отримати посилання на анкету можна через співробітників хабу чи через команди хабів. З метою верифікації бахмутян, його не публікують у відкритому доступі.

Після онлайн опитування відбудеться публічна презентація результатів, також через хаби буде поширюватися інформація про зустріч. У планах також публічна презентація проєкту.

“Ми вже не одні“: досвід, який переймають інші

Попри труднощі, Олександр Марченко переконаний, що цей проєкт має велике майбутнє — і вже став прикладом для інших громад.

“Ми вже не одні. За нами пішов Маріуполь — вони отримали дві земельні ділянки у Василькові й Білій Церкві. Ми спілкуємося, допомагаємо один одному, підглядаємо, як це можна зробити. Основне питання зараз — це пошук коштів. Але ми працюємо й не здаємося”, — каже він.

Для бахмутян тема житла залишається найболючішою. Варто зазначити, що наразі ефективного комплексного механізму для розв’язання житлового питання для мешканців, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях — на державному рівні досі немає. Частково перші компенсації для переселенців з ТОТ відкриє Постанова 1176. Згідно з нею внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, передбачається державна компенсація на придбання житла. На ці потреби виділили 120 мільйонів євро, ці кошти 3 тисячі родин зможуть отримати ваучери та придбати власне житло. Постанова запрацює вже в кінці листопада.

“Дев’яносто дев’ять відсотків звернень громадян — це питання житла. Люди втомилися чекати, але ми шукаємо всі можливості. Якщо не вийшло з тією ділянкою — знайдемо іншу і будемо працювати”, — наголосив посадовець.

Попереду — новий етап

Попри зміну формату, проєкт “Спільне бачення нового дому” продовжується.
До кінця грудня команда планує завершити дослідження, узгодити з Міжнародним фондом “Відродження” оновлений план дій і підготувати фінальний документ із рекомендаціями.

Паралельно Бахмутська міська військова адміністрація разом із Гостомельською громадою проводить технічний аналіз кількох земельних ділянок — двох у межах Гостомеля та однієї поруч із ним. За словами Олександра Марченка, рішення щодо конкретної локації мають ухвалити після отримання повного пакета документації від громади.

“Ми домовилися, що Гостомельська громада надасть викопіювання з технічної документації. Після цього ми проаналізуємо обмеження і визначимося, яку ділянку можна взяти в роботу”, — уточнив він.

Таким чином, проєкт не призупинено — він переходить у фазу партисипації та підготовки, яка має забезпечити сталість наступних етапів. Його ключові завдання — завершити дослідження, погодити зміни з донорами та визначити землю, на якій у перспективі може постати житло для бахмутян.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.Проєкт “Імпульс” реалізують Фонд Східна Європа та Міжнародний фонд “Відродження” за підтримки Norad та Sida. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

“Спільне бачення нового дому”: розповідаємо про передпроєктне обговорення житлового кварталу в Гостомелі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Гощі (Рівненської області) розробляють розрахунок, щоб визначити технологію будівництва житла для переселенців із Бахмутської громади. Для цього провели закупівлю на майже 100 тисяч гривень, гроші використають з місцевого бюджету.

Детальніше у матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для бахмутян у Гощі: на якому етапі

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради опублікувало закупівлю на розроблення техніко-економічного розрахунку (ТЕР) для вибору технології будівництва житла для бахмутян у Гощі.

Закупівлю провели без використання електронної системи, тобто сама процедура закупівлі провелася поза системою Prozorro. Очікувана вартість робіт склала 99 999 гривень

Переможцем стало ТОВ “Архітектурно-проєктне бюро”, яке виконуватиме підготовку ТЕР. Угода з виконавцем уже підготовлена. Роботи планують завершити до 31 грудня 2025 року.

Нагадаємо, що у липні 2025 року Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі. За 33 тисячі гривень замовили архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконуватиме ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”.

Йдеться про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП. На цих ділянках плануються роботи з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Нагадаємо, що 20 червня у селищі Гоща Рівненської області виділили земельну ділянку для будівництва житлового кварталу для бахмутян. Таке рішення ухвалили депутати Гощанської селищної ради. Площа ділянки склала близько 6 гектарів.

Вперше проєкт житла для бахмутян презентували у листопаді 2024 року, на конференції Rebuild Ukraine. Він передбачає побудову невеликого району для бахмутян в Гощі. Попередня вартість такого проєкту складає 111 мільйонів доларів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!