Після гучного скандалу із розкраданням коштів на відбудову у Гостомелі, ми вирішили дослідити, чи можна запобігти таким історіям, наприклад в Бахмуті? Адже він теж чекатиме відбудови. Як виявилося, війна для недобросовісних забудовників стала приводом для наживи. Попри все, що пережив Гостомель та його жителі, знайшлися такі люди, що фактично розкрали гроші, за які українцям мали відбудувати житло. Зокрема, в Гостомелі до оцінки зруйнованого майна і його ремонту були найняті особи, які цим ніколи не займалися. Частина робіт, про яку відзвітували так звані підрядники, була ще раніше оплачена власниками. А деякі з цих виконавців знаходились на окупованій території у той час, коли повинні були працювати у Гостомелі, чи мали звʼязок з Донецькою окупаційною владою.

Редакція «Бахмут.IN.UA» дізнавалася у аналітикині руху Чесно, бахмутських підприємців, платформи Прозорро та Бахмутської міськради, як місто може уникнути потенційного скандалу із нечесною відбудовою.

Передмова: будівельний скандал в Гостомелі

Журналісти Bihus.Info зробили власне розслідування про відбудову в Гостомелі, а точніше про обмивання грошей, яке виявили в результаті. Після виходу сюжету президент Володимир Зеленський звільнив очільника Гостомельської селищної військової адміністрації Сергія Борисюка. 

Завдяки роботі Bihus.Info громадськість дізналася, що гостомельська селищна військова адміністрація перерахувала мільйони гривень підставним ФОПам та компаніям, які нібито займалися відбудовою селища після російської окупації і бойових дій. Однак, насправді відбудови не було.

Серед підставних фігур опинився мешканець тимчасово окупованого Донецьку, пенсіонерка з Миколаєва та священник з Рівненщини. Фейкові ФОПи отримали гроші, а от мешканці Гостомелю взамін не отримали обіцяної відбудови.

Чиновники повинні розуміти, що за ними слідкують

Ірина Латиш, аналітикиня руху «Чесно», вважає, що Бахмут може уникнути скандалу з корупційними схемами при відбудові. 

«В незалежності від того, чи потрібно буде проводити тендер, чи ні — чиновники, які відповідальні за закупівлі та за процес, мали б перевіряти ТОВ (Товариство з обмеженою відповідальністю), або тих ФОПів, з якими вони укладають договори. Перевіряти мають хоча б ту інформацію, яка є публічною. Чиновники, які займатимуться питанням відбудови, ставлять підписи й приймають безпосередньо рішення, мають відповідально ставитися до цього процесу», — зазначає аналітикиня руху «Чесно».

Вона додає, що ті люди, які раніше займалися тендерними закупівлями й оголошували конкурси, вже мають досвід, як потрібно обирати добросовісних підрядників й не стати жертвою горе-забудовника.

«Тут питання може бути в іншому, ймовірно, якоїсь злочинної змови між підрядниками та чиновниками. В першу чергу це має контролювати громадськість, а держслужбовці мають знати, що їх контролюють, що є певна недовіра. Тому що там вже був певний прецедент (ред. мається на увазі скандал в Гостомелі). Ми тільки починаємо відбудовувати країну, й подібні прецеденти ще можуть бути», — каже фахівчиня.

За її словами, громадяни можуть відстежувати, куди йдуть державні кошти, за допомогою різних платформ. Одна з них – це пошуково-аналітична система 007. Тут можна відслідкувати, на що витрачають фінанси та з ким співпрацюють органи місцевої влади. 

«Влада має розуміти, що громадяни її контролюють й тримають руку на пульсі. Всі дані про компанії можна перевірити у вільному доступі, дізнатися, чим підрядник займався раніше, чи були у нього договори, чи виконувала влада якісь держзакупівлі. Чогось нового в плані перевірки — немає. Чиновники мають розуміти, що вони не мають права наживатися на горі простих людей й використовувати скрутну ситуацію для власної наживи», — пояснює аналітикиня. 

Максим Лациба. Фото: з відкритих джерел

До слова, про процеси залучення активної громади писав громадський діяч Максим Лациба. На його думку, 25% всіх проектів  (мова йде про кошти) відновлення від міжнародних донорів мають реалізовуватися руками українських громадських організацій та благодійних фондів.

«Через українські ГО і БО має здійснюватися відбудова і організація роботи соціальної інфраструктури зруйнованих міст і сіл:  закладів позашкільної освіти, садочки, початкова школа, бібліотека, клуб, сільські амбулаторії, ФАП. Саме так, міжнародні донори мають давати гроші на побудову нового садочка або закладу первинної медицини не лише сільській раді або ОДА. Саме ГО і БО мають також отримати контракти на будівництво закладів соціальної інфраструктури, їх наповнення обладнанням і персоналом. Донори і держава можуть спільно фінансувати функціонування соціальної інфраструктури міст і сіл через ГО і БО», — вважає активіст. 

У дискусії під фейсбук-постом думку активіста розкритикували, оскільки дописувачі бачать багато ризиків з можливістю створювати ГО під підрядні роботи, зокрема, некомпетентність громадського сектору у цій сфері. Однак така дискусія триває на різних рівнях і в необхідності залучення громадськості ніхто не сумнівається. Питання лише у формі.

Чи можливі корупційні схеми через Прозорро або Dozoro?

Система Prozorro. Фото: з відкритих джерел

Prozorro — це спеціальна електронна система публічних закупівель, де держава може оголосити тендер, а представники бізнесу чесно змагаються на торгах за можливість стати постачальником для неї.

Існує також платформа Dozorro, де будь-хто може надати зворотний зв’язок державному замовнику чи постачальнику,  обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, проаналізувати закупівлі окремого замовника.

За допомогою цих двох платформ корупційні схеми мали б звестися до мінімуму. Але чи так це насправді й, чи можливо через Prozorro здійснити так звану оборудку — пояснює фахівчиня.

«Були випадки, коли тендери прописувалися під одну конкретну компанію, тут питання до недоброчесності як влади, так і компанії. Це все у наших руках, ми можемо відслідковувати закупівлі, подивитися, які компанії брали участь. Дуже часто подаються зауваження, що тендер має прописану дуже специфічну умову, яка є припустимо тільки в одного підрядника», — ділиться прикладом експертка.

Інструменти впливу на владу при появі горе-забудовника

Гроші, які можна “заробити” на відбудові приваблюють горе-забудвників. Фото: з відкритих джерел

За словами пані Ірини, сьогодні громада вже має важелі впливу на тих чиновників чи підрядників, які вирішать заробити грошей на війні. Взяти хоча б приклад Гостомелю, де голову Гостомельської адміністрації звільнили після скандалу.

Громада, яку намагаються ошукати підрядники, може також подати заяву в прокуратуру або до інших правоохоронних органів. Крім того, в процесі відбудови важливо слідкувати за закупівлями та тими, хто стає виконавцями робіт.

«Важливо публічно про це говорити. Чиновники часто думають, що якщо про це не говорять, то про це ніхто не знає. Тому публічне висвітлення важливе», — каже Ірина Латиш.

Підприємець з Бахмута впевнений, що для успішної відбудови потрібно міняти законодавчу базу для підрядників

Бахмут після приходу росіян. Фото: з відкритих джерел

Примітка: Наш співрозмовник забажав залишитися анонімним

Підприємець з Бахмута, який раніше працював у будівництві, вважає, що в Україні будівельний бізнес все ще має корупційні схеми. Тому він пропонує почати зі зміни законодавчої бази. Хоч це і тривалий процес, але лише завдяки йому можна подолати корупцію.

Щодо об’єктивності Prozorro підприємець має сумніви. Він зазначає, що працював із цією системою, і розмірковує, що вона дозволяє прописати такі умови, які можуть виконати тільки конкретні забудовники, а це дає змогу прописувати тендер під конкретного підрядника.

«Сама система Prozorro — дуже цікава, її ідея хороша, але для того, щоб вона працювала, її потрібно доробляти, щоб не було можливості прописувати умови під конкретні фірми. Також Prozorro не враховує того, що в компаній є певний досвід роботи в тому чи іншому регіоні. Тобто це навпаки позитивна сторона, бо керівники знають сильні сторони цієї компанії, а сам підрядник знає особливості будівельних робіт в тому чи іншому регіоні. Крім того, тут грає й фактор впізнаваності. Люди ж можуть впливати на забудовника, особливо, якщо його знають», — пояснює підприємець.

Він наводить конкретний приклад, коли в Бахмуті школу реконструював підрядник з іншого регіону й намагався зробити не як найкраще, а як найшвидше, бо мав справи в іншому регіоні. Система Prozorro цього не враховує, пояснює чоловік.

«Уникнути долі Гостомельського скандалу в Бахмуті, звісно, що можна, але не можна просто взяти систему Prozorro, переробити її та сподіватися, що все запрацює. Це все зв’язані законодавчі процеси, які треба переглядати та покращувати. Можливо, брати приклад із західного простору, країн, які змогли побороти корупцію», — каже співрозмовник.

Роман Ованесов, бахмутянин та власник будівельної компанії, вважає, що в Бахмуті корупційних схем не буде

Будівельні роботи. Фото: з відкритих джерел

Бахмутянин Роман Ованесов каже, що Бахмут при виборі підрядників та відбудові, ймовірно, не матиме проблем з корупцією, адже попри критику міського керівництва, яка лунала — у Бахмуті не було скандальних забудов.

Система «Прозоро», на думку Романа, у перші роки свого створення справді працювала чудово. Однак з часом горе-забудовники адаптувалися до нових умов й знайшли «лазівки», щоб провертати корупційні схеми. Однією з таких стало прописування тендера під конкретну компанію.

«Ті, хто дійсно мав досвід, хто мав фахівців та засоби для виконання необхідних робіт — вони справді вигравали ці дорогі тендери через систему «Прозоро» й брали участь. Все було справедливо. Втім, у зв’язку з цим багато корупціонерів втратили значну частку доходу, яку вони отримували нечесним шляхом. А нова корупційна система дозволяла обходити ці кути й обманювати», — пояснює підприємець.

В Бахмуті пан Роман був власником двох підприємств, займався проєктними документаціями, а також безпосередньо будівельними роботами. За час роботи підприємець зіштовхувався з випадками, коли компанії намагалися виграти тендер нечесним шляхом. Наприклад, одна компанія, каже герой, вимагала для виконання робіт сертифікації одного конкретного будматеріалу.

«Ми брали участь в конкурсі не в Бахмуті. Там вимагався сертифікат вже на той матеріал, який ще не вживався. Але якщо торги ще йдуть, то ж невідомо, який саме матеріал зможе поставити підрядник. Потрібно було спочатку привезти цей документ, провести випробування, а вже потім сертифікувати. Ось такі випадки теж бували», — пояснює Роман Ованесов.

Коли в Україні говорять про корупцію, то часто в приклад ставлять іноземний досвід, однак він не завжди позитивний, впевнений Роман Ованесов. На його думку, випадків, коли в оману людей вводять міжнародні будівельні компанії, теж вистачає.

Вам буде цікаво

• Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?
• Новий європейський Баухаус: як Європейський Союз допоможе відбудувати Україну
• Комуністи та прихильники «русского міра»: кого можна знайти у списку почесних громадян Бахмуту
• Модульні будинки для працівників та голосування в громаді: бахмутянин Олексій Кононенко розповів про бачення відбудови Бахмута

У Бахмуті підрядники сплачували заставу

Гроші, які сплачують підрядники стають гарантією відсутності корупції. Фото: з відкритих джерел

Коли під час будівельних робіт на Донеччині підприємець мав досвід роботи в Бахмутській громаді, за його словами, тендери тут проводили чесно.

«У нас не було такого поширеного безладу, який є в інших областях. Ті тендери, в яких я брав участь, вони давали таку практику, що ми давали заставу, не ту, яка передбачена закупівлею, а саме за укладання договору, це як запобіжний захід. Тобто, ми укладаємо договір й надаємо ще півмільйона гривень своїх. Ми виконуємо весь договір, підписуємо акт застави, й аж тоді її отримуємо. Це була практика виключно в Бахмуті й в інших містах України, я її багато де не зустрічав», — пояснює підприємець.

Тендер не можуть виграти умовні “Роги та копита”

Прозорро прибрало низку корупційних схем. Фото: з відкритих джерел

Оскільки велику роль в процесі відбору забудовників відіграє саме платформа, через яку відбуваються торги, редакція «Бахмут.IN.UA» дізналася у платформи Prozorro, як працює ця система зсередини. На наші запитання відповів голова комунікацій у Прозорро Євген Гриценко. 

«Prozorro самостійно не відстежує доброчесність постачальників, але дає замовникам інструменти для її перевірки. Зокрема законодавство передбачає, що стосовно кожного переможця закупівлі треба перевірити, чи він не фігурує у реєстрі корупціонерів НАЗК або у “чорному списку” АМКУ, чи не має податкового боргу. Для цього є окремі реєстри, багато з яких інтегровані у систему Prozorro. Крім того, є чіткий перелік вимог, які замовники можуть встановити, щоб впевнитись, що та чи інша компанія зможе виконати замовлення», — відповідає Євген Гриценко.

До таких вимог відносять:

• наявність матеріально-технічної бази;
• працівників з певним доступом;
• наявність аналогічного досвіду. 

Відповідно, якщо учасник не надасть підтверджень, скажімо, виконання аналогічних контрактів, то його пропозицію відхилять, пояснюють у Prozorro.

«Якщо йдеться про відкриті торги на Prozorro, то зазвичай замовники прописують розгорнуту тендерну документацію, з великою кількістю вимог до постачальників, зокрема щоб тендер не могли виграти умовні “Роги та копита”. Адже вони самі мають бути в цьому зацікавлені», — каже пан Євген.

Що робити, якщо виграв підозрілий забудовник?

Горе забудовників в Україні багато. Фото: Depositphotos

За словами пана Євгена, платформа  Prozorro забезпечує відкритість і прозорість даних про тендери, що відбуваються у системі, але водночас не втручається у їх проведення. Інколи платформа отримує скарги про порушення в тендерах, але в цих випадках претензії були не до системи Prozorro, а до дій замовника. Цю інформацію скеровували до компетентних органів, а у випадку дуже масштабних чи нахабних зловживань організатори також публічно можуть висловити свою позицію.

На сторінці кожного тендера передбачена можливість повідомити Держаудитслужбу про порушення у здійсненні закупівлі, а учасники закупівлі можуть оскаржити її в Антимонопольний комітет України.

«Учасники бачать в системі всі рішення замовника, як і документи своїх конкурентів. І якщо вони бачать, що замовник безпідставно відхилив їх пропозицію, або ж неправомірно визнав переможцем іншу компанію, то можуть оскаржити це в АМКУ», — пояснює голова комунікацій у Prozorro Євген Гриценко. 

Загалом, система Prozorro прибрала цілу низку корупційних схем, що були дуже поширеними в закупівлях: зокрема вже не є реальним підтасування документів учасників чи їхніх ставок на аукціонах, адже всі ці процеси відбуваються онлайн та одразу відображаються в системі.

Також за моніторинг контроль публічних закупівель відповідає Держаудитслужба, тож людина може повідомити про порушення чи зловживання їм зі сторінки кожного тендера в Prozorro. Також, додає пан Євген, завдяки Prozorro виходили резонансні розслідування у медіа та соцмережах, що своєю чергою змушували чиновників скасовувати закупівлі з завищеними цінами тощо.

Prozorro вже розробляє процедуру тендерів для міжнародних тендерів

Міжнародні донори можуть брати участь у тендерах Прозорро. Фото: з відкритих джерел

Євген Гриценко зазначає, що будівництво саме житлових будинків не здійснюється бюджетним коштом. 

«Водночас тендери на ремонт пошкодженого майна або ж будівництво соціальної інфраструктури, такої як лікарні, гуртожитки тощо за бюджетні кошти, мають оголошуватися через Prozorro», — каже пан Євген.

Закупівля публічними замовниками будівельних робіт через систему Prozorro обов’язкова в разі їх вартості від 1,5 млн грн. Виняток з цих правил діє для оборонних замовників на період дії воєнного стану. 

«Ми розуміємо, що майбутня відбудова буде великою мірою фінансуватися нашими міжнародними партнерами, тому вже зараз розробляємо окремі процедури для міжнародних донорів, аби їхні закупівлі також проходили в системі Prozorro», — пояснює Євген.

Чи є можливість змінити схему вибору підрядника у системі, якщо будуть запити від громадськості?

Бахмут зруйнований на 90%. Фото: з відкритих джерел

На думку Євгена Гриценка, сам підхід до визначення переможця в системі — перемагає той учасник, який дав найкращу ціну, і який відповідає всім вимогам тендеру — абсолютно прозорий та забезпечує кожному постачальнику можливість перемогти. 

Будь-які спроби замовника тут змахлювати стають видимими та можуть дати підстави контролюючим і правоохоронним органам розпочати перевірку. 

В Prozorro нам повідомили, що вони не уповноважені змінювати правила здійснення закупівель та обрання переможців. Правила встановлюють і змінюють ВРУ та Кабмін, а ДП Prozorro — оновлює та адаптовує систему відповідно до них. 

Водночас в законодавстві, а відповідно і в системі Prozorro, регулярно з’являються нові інструменти, які дозволяють враховувати все більше факторів під час оцінки пропозицій. Наприклад, оцінка життєвої вартості закупівлі, коли на тендері оцінюється не лише сама ціна товару, а і вартість його подальшої експлуатації, пояснюють в Prozorro.

Без дискримінації та з максимальною економією бюджетних коштів: як обиратимуть підрядників в Бахмуті?

Вибір забудовника проводитимуть опираючись на ефективність та екномію. Фото: з відкритих джерел

Редакція надіслала запит до Бахмутської міськради щодо потенційного вибору підрядника. Нам повідомили, що сама процедура закупівлі базується на забезпеченні рівних умов для всіх учасників. 

Запевняють, що вибирати переможця конкурсу будуть за принципами об’єктивності та чесності у відповідності до вимог Закону. Також у Бахмутській міськраді повідомили, що при виборі підрядника керуватимуться наступними принципами:

• добросовісної конкуренції серед учасників;
• максимальної економії бюджетних коштів;
• ефективності та пропорційності;
• відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель;
• недискримінації учасників та рівного ставлення до них;
• об’єктивного та неупередженого визначення переможця
• процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
• запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відбудова житлового сектору м. Бахмут буде проводитись забудовниками, які стануть переможцями процедур публічних закупівель будівельних робіт. Також тендерні пропозиції від можливих підрядників будуть надходити лише після оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, наголошують в міськраді. 

Якщо ж міська рада стикнеться з тим, що підрядник не виконуватиме свої обіцянки чи порушить строки їх виконання, вона вживатиме заходів для досудового врегулювання спору. У разі неефективності таких заходів влада звертатиметься із відповідним позовом до судових органів.

Водночас у відповіді на запит додають, що на теперішній час процедури закупівель будівельних робіт у м. Бахмут не проводяться у зв’язку з війною. 

Потрібен час, щоб змінити менталітет й зрозуміти — ти крадеш у своїх

Повертаючись до попереднього героя, додамо, що Роман Ованесов, як експерт у будівельній сфері, вважає, практика, коли підприємець дає заставу для проєкту — максимально скорочує можливість розкрадання, адже людина навіть якщо й замислить щось нечесне, вкраде у себе.

«Хижаки завжди йдуть на здобич. Коли з’являється таке велике будівництво, то завжди знайдуться аферисти, які хочуть щось заробити собі. Важко відповісти на це питання (ред. щодо того, чи може Бахмут уникнути корупційних скандалів під час відбудови). Я не знаю, хто там керуватиме, які фонди, тому що є досить корумповані структури. За мою практику були не тільки прозорі тендери, було коли й міжнародні організації проводили тендери. Хибна думка була, що ці організації тут не будуть мати корупції, тому що працівники цих організацій бралися з українських компаній. Потрібно достатньо часу, щоб змінити менталітет — зрозуміти, що ти крадеш у своїх, свого народу», — пояснює співрозмовник.

Ось перелік дій, які, на думку підприємця, можуть завадити розкраданню коштів: 

• запровадити механізми громадського контролю;
• забезпечити, щоб рішення приймалися особою не одноосібно;
• стежити за добропорядністю підрядника;
• залучити засоби контролю із правоохоронних органів.

Ми запитали пана Романа, чи готовий він допомагати як вже досвідчений підприємець. Це питання, на яке відповісти точно герой не зміг, адже саме повернення в Бахмут є болючою темою. Невідомо, скільки часу займе розмінування міста, коли воно стане безпечним, пояснює співрозмовник.

«Я вірю, що колись це настане, але чи буду я, чи це будуть мої діти, чи захочуть вони? Я в цьому невпевнений, тому що коли пересаджують дерево — воно завжди пускає коріння. В Бахмуті ті люди, які були українцями, зараз або закордоном або в Україні. Виникає таке питання, чи повернутися вони? Наскільки у них проростуть коріння у тих місцях, де вони зараз знаходяться?» — розмірковує Роман Ованесов.

Попри це, каже герой, він хотів би допомагати за можливості.

Що у висновку?

Підсумовуючи сказане нашими співрозмовниками, можемо назвати два головних рішення, які мають унеможливити корупційні схеми з відбудовою: 

Перше: Всі тендери про відбудову мають проходити через систему Prozorro на етапі вибору переможців, а не публікуватися заднім числом, вони повинні проходити як допорогові закупівлі.

Друге: потрібен контроль від громадськості за цими процесами, щоб і чиновники, й забудовники розуміли — за їхньою роботою слідкують й в разі чого можуть притягнути до відповідальності.

Фото: «Бахмут.IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

21 травня в Києві пройшла конференція “(Де)окуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення”. Захід організовано за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” як частину системної роботи зі створення діалогу між органами влади, місцевим самоврядуванням і громадянським суспільством. Формат заходу був спрямований на обговорення підходів до відновлення деокупованих і прифронтових територій, а також вироблення інституційних рішень, які дозволять громадам краще реагувати на виклики. З подібними ініціативами фонд працює не перший рік, і стабільність цієї підтримки є суттєвим фактором у довгостроковому плануванні.

Як заходи організовані Міжнародним фондом “Відродження” сприяють налагодженню довіри — розповіли виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко, директор програми “Демократія й належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження” Олексій Орловський. Про важливість заходу також розповів Олександр Ярема, держсекретар Кабміну та співголова Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд”»

Примітка. Конференція відбулась за сприяння Міністерства розвитку громад та територій України, Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Асоціації сприяння самоорганізації  населення, Центру політико-правових реформ (ЦППР), Платформи “Громадянське суспільство”, Громадської організації “Асоціація “Відродження та розвиток”, Міжнародного  фонду “Відродження”.

Міжнародний Фонд “Відродження”: як будувати міст довіри між громадою та владою

Міжнародний Фонд “Відродження” продовжує системну роботу, спрямовану на налагодження взаєморозуміння між представниками державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Одним з ключових напрямів діяльності залишається підтримка подій, які стають платформою для діалогу в умовах, коли цей діалог є особливо необхідним — у прифронтових і деокупованих громадах.

“Цей досвід вже має велику історію. Ми сподіваємось, що зможемо покращити наші політичні рішення та підходи. Хотіли би бачити ширше коло людей, розуміючи, які виклики в частині кваліфікованого людського потенціалу зараз ми маємо на теренах, які прилеглі до бойових дій, чи були деокуповані та зазнають зараз втрат. Розуміємо, що якогось єдиного та унікального рецепта тут немає”, — зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко.

У нинішніх умовах організація таких заходів — це не просто обговорення, а спроба сформулювати прикладні рішення, адаптовані до українських реалій. Як підкреслює пан Сушко, міжнародних аналогів подібних ситуацій, які можна було б безпосередньо використати, фактично не існує.

“Не можна сказати, що ось уже є хтось, хто розв’язував такі задачі. Ніхто їх в такому обсязі не вирішував, тому нам доводиться самостійно намацувати шлях для того, щоб не дати перетворити наші громади, які зачепила війна у сіру зону, в якій не буде життя”, — аргументує він.

У цьому контексті ключовим залишається співпраця всіх рівнів влади, як центральної, так і місцевої, включно з військовими адміністраціями — у тісному контакті з громадянським суспільством. Без цього налагодити ефективне відновлення територій буде неможливо.

“Міжнародний Фонд “Відродження” працює у цій темі свідомо, це є частина нашої стратегії: допомогти впровадити ті шляхи рішень, які дадуть нам зберегти людський капітал, економічний ресурс та напрацювати той унікальний досвід виживання у розвитку”, — резюмує Олександр Сушко.

Ключова тема

Конференцію «(Де)окуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення» провели у рамках ініціативи «Тиждень відкритого уряду», у столиці. Подія об’єднала представників центральної та місцевої влади, громадських ініціатив, експертів, щоб разом визначити шляхи подальшого розвитку територій, які зазнали впливу бойових дій чи залишаються поблизу лінії фронту.

“Це глобальний тиждень, який об’єднує партнерів, ініціативи, державу, громадські організації в проведенні різних публічних заходів, які демонструють прагнення діяти прозоро та бути відкритими до співпраці з громадою та відповідальними перед суспільством. Україна вже 14 років є членом цієї ініціативи, це приклад, який надихає”, — каже Олександр Ярема, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”.

У своїй промові Олександр Ярема нагадав про ініціативи, що стали результатом співпраці держави з громадянським суспільством, зокрема системи “Прозорро” та “Прозорро.Продажі”. Вони стали прикладами ефективного управління на принципах прозорості.

Сьогодні до ініціативи долучаються й громади на місцях. Через OGP Local – Ukrainian Resilience уже шість громад беруть активну участь у розбудові відкритого уряду на локальному рівні.

“Попри важкі обставини прифронтові громади та громади, які розташовані близько з лінією фронту демонструють стійкість, відповідальність, ініціативність у своїй роботі, у питаннях демократичного врядування та залучення громадян до прийняття рішень. Цінно для нас, що серед таких громад й Донеччина й Херсонщина та інші”, — наголошує пан Ярема.

Учасники конференції мали можливість обговорити не лише питання співпраці, а й пошук інституційних рішень, які дозволять громадам стабільно функціонувати в умовах невизначеності. Йдеться про безпекові аспекти, забезпечення базових послуг, а також про перегляд та удосконалення нормативної бази в частині роботи органів влади на територіях із військовими адміністраціями.

“Довіра громадян починається зі звичайних робочих процесів. Відкриті інституції, що ведуть діалог з людьми залучають їх до ухвалення рішень й звітують про свою діяльність. Це не лише ознака сучасного врядування, але й фундамент сильної держави”, — додає Олександр Ярема.

За його словами, участь громадян в ухваленні рішення — це не просто формальність, а стратегічна потреба. Саме ця співпраця допомогла Україні вистояти в перші тижні повномасштабного вторгнення й продовжує сприяти стійкості країни сьогодні.

Важливим є й розвиток публічного повноцінного діалогу органів влади, громадян, інститутів громадянського суспільства та поширення таких ефективних практик громадянської участі. Адже це важливо для України й в контексті руху до європейської спільноти і є нашими євроінтеграційними зобов’язаннями.

“Дуже важливого з боку секретаріату Кабінету Міністрів розвивати відкритість і участь на всіх рівнях. У минулому році Верховна Рада ухвалила закон “Про публічні консультації”, який створює правові основи для залучення громадян до політики на центральному та місцевому рівнях. Ми зараз працюємо над довгим планом дій ініціативи “Відкритий Уряд” і це також хороший інструмент для взаємодії держави та органів місцевого самоврядування”, — додає пан Ярема.

У межах конференції учасники та гості звернули увагу на ті теми, які досі залишаються чутливими, однак потребують обговорення вже сьогодні. Подібні майданчики якраз і створені для того, щоб ці непрості питання отримували своє місце в публічному діалозі, а не відкладалися на потім.

Йдеться, зокрема, про майбутнє проведення виборів на деокупованих та прифронтових територіях, а також про механізми компенсацій за зруйноване або пошкоджене майно громадян. Обидві теми мають вагоме суспільне значення та безпосередньо стосуються мільйонів українців, які постраждали внаслідок війни.

Формування рішень у цих сферах потребує виваженого підходу, широкого залучення представників громад, експертного середовища та державних інституцій. І саме завдяки ініціативам, підтриманим такими фондами, як Міжнародний фонд “Відродження”, вдається створювати простір, де складні питання можна обговорювати відкрито та предметно, з повагою до реалій і викликів, з якими стикається країна під час війни.

Вибори та права громад – чому це важливо навіть зараз

Попри те, що наразі вибори не на часі, у довгостроковій перспективі це питання вже зараз потребує обговорення. Як відзначив перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, значна частина територій, прилеглих до бойових дій, поступово втрачає спроможність до повноцінного життя через постійні загрози. Однак у міжнародному вимірі Україна вже стикається з питанням: яким чином буде забезпечено право на голосування на таких територіях після завершення активної фази війни. 

Корнієнко наголошує, що досвід, який нині напрацьовує Україна, може стати унікальним для світу, адже глобальні безпекові виклики стають реальністю і для інших країн. Однак перед цим українське суспільство має усвідомити: питання виборів на прифронтових територіях — це спільна відповідальність, а не виключно справа окремих громад.

“Коли мова зайде про вибори, у більшій частині громад збережеться воєнний стан. Безпека може бути (ред. безпекові умови для проведення виборів), але людей там може не бути. Нам треба визначитися всім суспільством це не питання цих громад, це питання до всього суспільства: “Чи готові ми до того, що будуть громади, у яких три мільйони людей обирає мера, а в якогось 100 людей”, — пояснює Олександр Корнієнко.

Крім всього іншого, після війни треба знайти правильні механізми участі громадськості на прифронтових територіях, адже стандартні механізми тут не працюватимуть. 

Разом із тим, повернення людей у звільнені або прифронтові населені пункти неможливе без розв’язання питання житла. Значна частина внутрішньо переміщених осіб наразі позбавлена можливості отримати компенсацію за зруйноване майно — насамперед на тимчасово окупованих територіях. Це ще один приклад, коли співпраця між центральною владою, парламентом та урядовими структурами має виняткове значення. Цю тему комунікувала Олена Шуляк, Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Олена Шуляк пояснює, що на законодавчому рівні по пошкодженому й зруйнованому житлу Комітет передбачив всі можливі механізми  для відшкодування й навіть на ТОТ. Наразі запуском цих механізмів займаються у Міністерстві розвитку громад й територій, 

“2023 рік ви пам’ятаєте так? Тоді ми говорили про Мелітопольський експеримент. Зараз технічні засоби надають можливість чітко зафіксувати де на ТОТ є руйнування, коли воно було, тип пошкодження. Моя особиста позиція ми повинні цей Мелітопольський експеримент і на Маріуполь і на Бахмут і на громади прифронтові де неможливо з погляду безпеки працювати 24/7 комісіям. Тут потрібно допомога уряду, бо якби парламент не хотів, як би ми не старалися з Сергієм Козирєвим, у нас самих нічого не вийде, бо ми все прописали й зафіксували й ухвалили”, — пояснює Олена Шуляк.

Вона додає, що поданий законопроєкт 11444 стосується зруйнованих населених пунктів. Згідно з ним, якщо житловий фонд у громаді зруйнований на понад 70%, то люди будуть отримують компенсацію без виїзду комісії, а все це житло прирівнюється до знищеного.

“Законопроєкт розглядатиме парламент, але без підтримки уряду у  таких питаннях, ми не можемо бути максимально ефективними”, — каже Шуляк.

Зустріч представників місцевого самоврядування, з Сумщини, Київщини, Донеччини  та інших областей, з центральною владою на одному майданчику стала важливим прикладом змістовного діалогу. Саме в таких форматах учасники можуть почути одне одного, узгодити бачення подальших дій і забезпечити реальну основу для ухвалення рішень, які матимуть довготривалі наслідки.

Завдяки послідовній підтримці подібних ініціатив, включно з тими, що реалізуються за сприяння Міжнародного фонду “Відродження”, вдається утримувати зв’язок між державними інституціями та громадами, і в складних умовах формувати майбутнє, в якому головну роль відіграє довіра до влади.

Чому діалог має відбуватись публічно

Конференції, подібні до тієї, що відбулася у рамках “Тижня відкритого уряду”, відіграють набагато важливішу роль, ніж просто професійні дискусії. Вони є необхідною платформою для відвертого обміну думками, усвідомлення реальних викликів та пошуку спільних рішень, особливо у питанні відновлення деокупованих і прифронтових територій.

Як зазначає Олексій Орловський, директор програми “Демократія й належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”, суспільству потрібно більше уваги приділяти майбутньому, і це не лише в контексті відбудови інфраструктури, а насамперед інституцій. Формування стійких місцевих органів влади, які здатні забезпечити стабільне життя громад, стане ключовим викликом у післявоєнний період.

“На мій погляд, тематика прифронтових й деокупованих громад в інформаційному полі досить специфічно висвітлюється. Це питання насамперед пов’язане з евакуацією та обстрілами, руйнуваннями тощо. Ми дуже мало говоримо про те, що має прийти після того, як наступить мир і після того, як ми деокупуємо ці території. Потрібно говорити про це публічно й шукати проблемні точки. Ця конференція про питання інституційного відновлення, це не про умовні стіни, про дахи про надання можливо якихось побутових послуг тощо. Ми говоримо про те як на цих територіях мають функціонувати інституції, ОМС на перспективу”, — пояснює Олексій Орловський.

Він наголошує, що сьогодні треба говорити, як залучати людей до ухвалення рішень та робити так, щоб голос громадянського суспільства був почутий представниками влади.

“Ця конференція приклад того, що ми намагаємося зібрати всіх представників сторін, аби проговорити проблемні моменти та визначати шляхи подальшого руху”, — каже директор програми “Демократія й належне врядування Міжнародного фонду “Відродження”.

Вже сьогодні є дослідження нам яким більше, ніж два роки працює аналітична група, це 4 громадські організації, які за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” проводять необхідну аналітику. Це:

• Асоціація сприяння самоорганізації населення Центр політико-правових реформ;
• Громадська ініціатива Луганщини;
•  “Асоціація “Відродження та розвиток”. 

Навіть при формуванні цього консорціуму Міжнародний фонд  “Відродження” залучив як представників аналітичних центрів національного рівня, так й представників місцевих організацій.

“Ця аналітика, яка вже значною мірою покладена у розробку певних законопроєктів на цю тему. Зокрема, говоримо про закон про цивільно військові адміністрації. Говоримо про певні зміни до нашого законодавства про правовий стан у час воєнного стану. Це якраз те, на що ми, сподіваюсь ми зможемо вийти. Й надалі з органами державної влади працювати над удосконаленням законодавства у цій сфері”, — каже Олексій Орловський.

Олена Головкіна, керівниця проєкту  громадської організації “Асоціація Відродження та Розвиток”, представниця Консорціуму організаторів конференції наголошує, що сьогодні їх організація продовжує працювати над рішенням та посиленням спроможності активістів українського сходу впливати на процеси відновлення регіонів та підтримки Циклу заходів Студії Сходу,  дозволяє обговорити важливі теми для майбутнього спільноти й сформувати власну позицію:

“Наші партнери зробили велику роботу у напрямках: це адміністративний устрій, публічне адміністрування, це кадри, які можуть нам знадобитися після відновлення і 4 — це саме громадська участь”.

Вона додає, що саме таке обговорення дає можливість рухатися далі.

На завершення дискусії Наталя Петренко, яка очолює Шульгинську ТГ на Луганщині, наголосила, що саме подібні заходи дозволяють говорити відкрито й предметно про реальні потреби громад. І хоча мова часто йде про складні процеси, в їх основі завжди мають бути люди: їхнє повернення, участь і довіра.

Публічний діалог між владою та суспільством — це не елемент формальності. Це передумова сильного місцевого самоврядування, яке здатне діяти у мирний час і в умовах кризи. Саме завдяки системній роботі Міжнародного фонду “Відродження” вдається підтримувати ці процеси, забезпечуючи сталість та ефективність інституційних рішень на рівні громад.

“Сьогодні на панелі був приклад діалогу і конструктиву. Я вважаю, що це місток. В контексті відновлення — це лише про будівлі й дахи та газопроводи, це про людей, про інституційну спроможність держави організовувати правильний підхід до управління, повернення до місцевого самоврядування, відновлення довіри та людського капіталу, – підсумовує пані Наталя.

До теми:

• Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута
• ТОП-5 пропозицій для збереження ідентичності українського Сходу
• Влада та громадськість: як вони можуть співпрацювати (ВІДЕО)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161. Цей закон передбачає право на компенсацію для переселенців і переселенок, які мають зруйноване житло на окупованих територіях. Однак до сьогодні закон так і не запрацював. Для набуття чинності необхідний підпис Президента України.

Про можливість ухвалення закону №11161 та виклики в реалізації механізму виплат за житло на ТОТ у коментарі редакції Бахмут IN.UA розповіла народна депутатка, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

Чому не працює закон №11161 про компенсацію за житло на ТОТ

19 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161. Наразі цей законопроєкт є єдиним механізмом компенсацій житла для людей, чиє майно залишилось в окупації. Однак він так і не запрацював. Після ухвалення Верховною Радою документ передали на підпис до Президента України, та очільник держави так його і не підписав.

Очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк вважає, що головним викликом для реалізації закону є відсутність фінансування. Для його роботи потрібні трильйони гривень, яких у держави немає. Наразі коштів не вистачає навіть на ті заяви, які вже подані, не кажучи про можливі в майбутньому заяви за житло на ТОТ. Тому людям, чиє майно лишилось в окупації, не хочуть давати порожніх обіцянок.

“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання”, — зауважила Олена Шуляк.

Вирішення цієї проблеми народна депутатка бачить у передачі Україні заморожених російських активів. Ці кошти можна було б направити на відшкодування за втрачене житло.

“Ми коли розпочинали “єВідновлення” перші гроші, які надходили в Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, це були гроші російського “сбербанку”, який працював в Україні. Звідти ми забрали перші 17 мільярдів гривень і ці гроші пішли якраз на компенсації. Було би дуже справедливо, якби заморожені російські активи і доходи з цих активів були чітко перенаправлені на вирішення цього житлового питання. Якби ми чітко розуміли, що ми забезпечені грошима для того, щоб зробити такі компенсації, ми б з вами говорили в більш позитивному руслі. Загалом закон 11161 хороший, але він, на жаль, дуже популістський. Принаймні до того часу, поки не будуть знайдені кошти, щоб виплачувати такі компенсації”, — зазначила Олена Шуляк.

Нагадаємо, що у травні редакція Бахмут IN.UA проводила прямий ефір з ініціатором законопроєкту №11161 Аркадієм Петросяном. Щоб буде далі із законом і чи є важелі впливу для його підписання, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Скільком бахмутянам призупинили розгляд заяви про компенсацію за зруйноване майно
• Бахмутяни можуть отримати допомогу з подачею заяви до міжнародного Реєстру збитків: куди звертатися
• Компенсація за житло: яку суму виділила українцям Рада Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!