Ольга Люліна народилась у Бахмуті. Там її родина розпочала бізнес, відкривши піцерію-бар «Маяк», яку залюбки відвідували місцеві жителі. Водночас підприємиця відкрила в місті невелику ятку (лавку для торгівлі), де продавала фаст фуд. Після вторгнення росії в Україну жінка евакуювалася з Бахмута. Тепер вона будує плани і відновлює бізнес у Чернігові.

Про це повідомляється в сюжеті телеканалу «Дитинець».

Допомога українським військовим

До повномасштабного вторгнення жінка вже знала, що таке війна. Вперше від російських обстрілів їй довелось тікати в 2014-му році. Однак, перечекавши місяць, сім’я повернулась у Бахмут.

«Якраз пройшов період найгарячіших обстрілів. І одразу ми додому прилетіли. Всі були в паніці, ніхто не працював. Коли знову почалися бойові дії, з Дебальцевого виводили…Наш заклад «Маяк» багато хлопців пам’ятають. Вони приходили після того «котла», ми їх годували безкоштовно. Це був душевний та тяжкий момент», — пригадує бахмутянка.

Мешканка Бахмута Ольга Люліна

Щасливе життя в Бахмуті зруйнувала війна

Після тих подій Ольга вирішила залишитись у Бахмуті. Родина в 2021 році святкувала Новий рік у повністю відремонтованій квартирі.

Ремонт квартири розпочався в 2012-му році

Новий рік у новій квартирі

Сім’я вважала своє життя дуже щасливим, поки війна не прийшла до них вдруге.

«Ніхто навіть і не думав про можливий наступ росіян. Ніхто в це не вірив. 24-го лютого ми готувались до дня народження двох моїх племінників. У нас день народження, а тут — війна (ред. почалась). Сидиш і не розумієш: було настільки страшно. Коли літаки пролітали люди стрімголов тікали, виїжджали», — розповіла жінка.

Родина Люліних вирішила залишитися в Бахмуті, бо не думала, що бойові дії затягнуться надовго. До того ж, люди не хотіли покидати своїх рідних, житло та бізнес.

Спочатку всі жили в квартирі на першому поверсі, а потім переїхали до підвалу. Там люди чекали, що ось-ось все закінчиться.

Родина жила в таких умовах

У липні 2022-го року ятку, в якій жінка продавала їжу пошкодили вибухова хвиля та уламки.

Згодом у Бахмуті зникли електрика та водопостачання, а доставка продуктів та ліків до міста стала фактично неможливою. Через постійні обстріли сім’я прийняла рішення їхати спочатку до Дніпра, а потім евакуюватися у Чернігів, до родичів.

«Сил більше не було, поїхали. Чоловік ще приїздив туди. Батько був до листопада, сидів і охороняв майно, щоб не вкрали. Потім його ледь-ледь вивезли», — згадала пані Ольга.

Вона точно не знає, коли зруйнували її будинок, дачу та кафе-бар «Маяк». Фото знищеного житла жінка випадково побачила в мережі.

«Нічого немає, все знищене. Найстрашніше те, що ми не знаємо, коли зможемо повернутися», — зазначила підприємиця.

Будинок, в якому жила сім’я Люліних

Нове життя в Чернігові

Бахмутянка, втративши все майно, не опустила руки і почала заново будувати своє життя в Чернігові. Взяла кредити, позичила гроші і відкрила нову точку з фаст фудом на Центральному ринку міста.

Працівники ринку у захваті від виробів бахмутянки, усім про неї розповідають та пропонують зайти до неї і спробувати самим.

Тепер пані Ольга годує чернігівців смачною шаурмою, чебуреками та млинцями з начинками, які дуже схожі на деякі страви бахмутського кафе-бару «Маяк»

За словами мешканки Бахмута, Чернігів її приємно вразив, зокрема добрими людьми.

«Я вийшла з автобуса і побачила настільки місто красиве. Вже через пів години орендувала собі квартиру. Пішла на ринок і взяла в оренду вільний кіоск. Реклами у мене немає, натомість є «сарафанне радіо». Працівники на ринку розповідають людям, що тут смачно. Вони так стараються. Я їм дуже вдячна.

Мені тут дихається легше. А найголовніше, що тут настільки добрі люди. Я не очікувала», — поділилася Ольга Люліна.

Лаваш для смачної шаурми жінка робить власноруч. Смаколик від бахмутянки вартує лише 70 гривень

Історії підприємців із Бахмута, які мають працюючий бізнес

• Шматочок Бахмута у Львові: як бахмутянка відкрила сирний бізнес у місті Лева
• Майстер-універсал: як бахмутянка Інна Колягіна відкрила бізнес в новому місті
• Як перукарка з Бахмута живе й працює в Канаді
• Бізнес в евакуації: як працює фітнес-центр бахмутянки на Сумщині
• Сантехніка з Бахмута в Дніпрі: як бахмутянка відкрила магазин в евакуації?
• «Ця війна нас навчила не роз’єднуватися, а об’єднуватися»: історія бахмутянки, яка відкрила свою справу в Києві

Читайте також: Підприємці-ВПО можуть отримати грантову допомогу на розвиток бізнесу: як долучитися?

Фото: всі світлини скріншоти з сюжету телеканалу «Дитинець»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового сектору. Оновлений макроекономічний прогноз регулятора передбачає зростання міжнародних резервів до 70 мільярдів доларів США у 2026 році.

Детальніше про це розповіли в НБУ.

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження

Ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти збільшено з 50 тисяч до 200 тисяч гривень на календарний місяць. У межах цієї суми дозволено купувати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

Добовий ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зріс зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень.

Місячний ліміт на оплату товарів, робіт і послуг за кордоном із гривневих рахунків збільшено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень в еквіваленті. До переліку дозволених операцій додано оплату оренди житла за кордоном. Розрахунки можна проводити як карткою, так і через перекази (зокрема, через систему “SWIFT”) із попередньою купівлею валюти банком.

Додано можливість оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном переказом із валютного рахунку на рахунок отримувача через систему “SWIFT”. Для таких операцій встановлено окремий ліміт — 200 тисяч гривень на календарний місяць.

Ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на місяць для оплати валютною карткою послуг проживання за кордоном відтепер поширюється на оренду житла. Ці розрахунки також доступні за допомогою переказу з валютного рахунку на рахунок отримувача.

Нові умови для юридичних осіб

Добовий ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків в Україні та з валютних рахунків (в Україні і за кордоном) підвищено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Ліміт на зняття готівки з гривневих корпоративних карток за кордоном становить 140 тисяч гривень на календарний місяць замість 17,5 тисячі гривень на тиждень.

Ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток збільшено зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць. Валютними корпоративними картками можна розраховуватися без обмежень.

Введено “додатковий” ліміт для бізнесу, що формується за рахунок прямих благодійних внесків на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України, здійснених із 10 серпня 2026 року. Внески мають підтверджуватися аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами. Юридичні особи отримали право передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) пов’язаним компаніям у межах однієї бізнес-групи.

Експортери отримали дозвіл сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодування збитків контрагентам-нерезидентам за договорами з експорту товарів. Річна сума таких переказів обмежена 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту після 23 лютого 2021 року.

Також запроваджено зміни за такими напрямами:

• репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
• переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
• купівля валюти гарантами або поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
• розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями;
• переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду;
• перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

Правила для фінансового сектору

Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало дозвіл купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”.

З 1 вересня 2026 року банки отримають можливість під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не враховується.

Банкам дозволено повертати нерезидентам залучені кошти як інструменти капіталу у випадку відмови з боку регулятора в їх включенні до капіталу банку.

Читайте також:

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат: як відкрити рахунок “Турбота про дитину”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!