Щеплення для дорослих є важливим процесом не тільки індивідуальному здоров’ю людини, але й має значний вплив на громадське здоров’я. Вакцини допомагають запобігти інфекційним хворобам, таким як грип, правець, кашлюк, гепатит, пневмококова інфекція, гострий гепатит тощо. Вони активують імунну систему, щоб впоратися зі шкідливими мікроорганізмами та запобігають розвитку хвороби.

Вакцинація в дорослому віці є дуже важливою з точки зору збереження здоров’я та зниження ризиків виникнення різних захворювань. Вакцини допомагають запобігти інфекційним хворобам та дозволяють уникнути серйозних ускладнень та смертельних випадків. Крім того, це формує колективний імунітет, який забезпечує повноцінний захист громади від спалахів та епідемій інфекційних хвороб. Щоб зрозуміти, які щеплення роблять дорослим та чому за цим важливо слідкувати, наша редакція поспілкувалася з представниками Бахмутського центру первинної медико-санітарної допомоги. 

Вакцинація у дорослому віці

Вакцинація у дорослому віці є важливою складовою профілактики серйозних захворювань. Фото: з відкритих джерел

«Під час війни, через відсутність доступу до чистої води, базових умов гігієни та медичної допомоги, перебування великої кількості людей одночасно у сховищах, потягах, тимчасових прихистках є ризик поширення інфекційних захворювань. Тож, зараз украй важливо захистити від них себе і дітей, тобто вакцинуватися. Кір, краснуха, епідемічний паротит, поліомієліт, дифтерія, кашлюк можуть швидко поширюватися та загрожувати вам і вашій дитині. До того ж при травмах існує високий ризик заразитися правцем та гепатитом В. Відтак, нещеплені або не повністю щеплені діти та дорослі у небезпеці», – розповіла нам медична сестра Бахмутського центру первинної медико-санітарної допомоги.

Нагадаємо, раніше ми розповідали експертну думку лікаря-акушера про те, як підготуватися до вагітності. Підготовка до вагітності — важливий етап, щоб все пройшло вдало та максимально комфортно для пари й майбутньої дитини, слід дбати про своє фізичне та ментальне здоров’я.

Ключові правила вакцинації

Спеціалістка поділилася списком основних правил та рекомендацій, якими треба керуватися для того, щоб зробити щеплення:

• Кілька вакцин можна вводити в один день. Це звичайна міжнародна практика та вона зменшує кількість візитів до медичного закладу. Єдине правило — робити щеплення в різні ділянки тіла, наприклад у праве та ліве плече, у праве та ліве стегно, одночасно можна й прийняти оральні вакцини.
• Застосування багатокомпонентних вакцин зменшує кількість уколів і візитів до медичного закладу.
• Після гострих захворювань щеплення можна робити одразу після одужання.
• Для вакцинації не обов’язково укладати декларацію / переукладати декларацію з лікарем на новому місці.
• Тим, хто народився до 2000-х та не були вакциновані від гепатиту B, рекомендовано зробити це щеплення.
• Якщо у вас є сумніви, чи були ви вакциновані від кору, слід щепитися від цієї інфекції.
• Літнім людям та людям із хронічними захворюваннями варто зробити щеплення від пневмококової інфекції. Як COVID-19, так і грип можуть ускладнюватися бактеріальною пневмонією. Її найпоширеніша причина — пневмокок.
• Усім людям, старшим від 5 років, потрібно вакцинуватися від COVID-19.
• Вагітність — не причина відмовлятися від щеплення проти COVID-19! Навпаки: невакциновані вагітні ризикують тяжко перенести COVID-19 і померти внаслідок хвороби, тому захистити їх щепленням надзвичайно важливо. Не гайте часу – зробіть щеплення якнайшвидше.
• Вакцинуватися від COVID-19 можна жінкам, які годують грудьми. Припиняти грудне вигодовування після щеплення не потрібно!
• Слід пройти сезонну вакцинацію від грипу на будь-якому терміні вагітності.
• Вакцинація не потребує підготовки. Не потрібно здавати аналізи, проходити обстеження.
• Єдиним справжнім протипоказанням є серйозна алергічна реакція на першу дозу вакцини, наприклад, анафілактичний шок. Умовним протипоказанням під час пандемії COVID-19 є температура, бо це може бути симптомом COVID-19. Щоб така людина не заразила інших під час вакцинації або по дорозі на щеплення, попросіть її залишатися вдома і прийти на вакцинацію після одужання.

Коронавірус досі існує і на нього хворіють люди, тому не варто забувати про вакцинацію. Джерело: МОЗ

Чому важливо робити вакцинацію у дорослому віці?

Медична сестра пояснює, що у календарі щеплень для дорослих є обов’язковим щеплення проти дифтерії та правця. Ревакцинація дорослих проводиться кожні 10 років – упродовж всього життя. Людина шляхом щеплення нагадує своєму організмові, що у неї є імунітет до цих хвороб. 

«Усім дорослим рекомендуємо перевірити, коли вони востаннє отримували щеплення від дифтерії й правця: якщо минуло 10 років, час пройти ревакцинацію. Якщо ви не пам’ятаєте, коли востаннє вакцинувалися від дифтерії та правця, і не маєте доступу до документа про щеплення, краще вакцинуватись. Якщо вам час вакцинуватися, зверніться до свого лікаря або у медичний заклад місцевості, де ви зараз перебуваєте: послугу з вакцинації мають надати незалежно від того, чи підписана декларація», – радить медична сестра Бахмутського центру первинної медико-санітарної допомоги.

Слідкуйте за своїм календарем щеплень і в дорослому віці. Джерело: ЦГЗ

Попередити хворобу вакциною легше й ефективніше, ніж лікувати захворювання в лікарні, до того ж від правця немає специфічного лікування, пояснила медична сестра. Крім того, обов’язкові вакцини є безплатними для людей, для їх отримання варто звернутися до свого лікаря або у медичний заклад. 

«Вакцинація згідно з Національним календарем щеплень, а також від COVID-19 гарантована державою. Діти та дорослі можуть вакцинуватися від цих хвороб безоплатно в будь-якому державному або приватному медичному закладі, який уклав договір із НСЗУ і де є потрібні вакцини», – пояснила медична сестра.

Також героїня наголошує, що попри зняття статусу пандемії, COVID-19 нікуди не зник. Люди продовжують хворіти, і не всі переносять хворобу в легкій формі. Вакцина знижує ризик опинитись в лікарні в важкому стані й знижує ризик померти від коронавірусу.

Чи потрібно робити вакцини, які не є у списку обов’язкових та гарантованих державою?

Існує багато вакцин, які в нашій країні вважаються додатковими, а в інших країнах – це щеплення за календарем. Наприклад, проти вітряної віспи, менінгококу, пневмококу та інші. Всі ці вакцини спрямовані на те, щоб сформувати додатковий захист проти більшої кількості небезпечних хвороб. Особливо небезпечними ці хвороби є для людей, у яких нижчий рівень імунітету. А саме: діти до 5 років, люди похилого віку, вагітні та люди з супутніми хронічними захворюваннями, розповідає медична сестра. 

Зазначимо, що бахмутська лікарка розповіла, коли і як часто необхідно відвідувати мамолога?

Чек-ліст необов’язкових, але рекомендованих щеплень для дорослих. Джерело: МОЗ

Щеплення це найкраща профілактика від серйозних хвороб. Спеціалістка пояснила, тим небезпечні захворювання, що не включені до обов’язкового списку щеплень для дорослих. Проте, вакцини від них можна придбати за власний кошт:

• Менінгокок провокує менінгіт (запалення оболонок головного мозку). Дуже небезпечна хвороба в будь-якому віці. В нашій країні зареєстровані 2 вакцини: “Німенрикс”. для дітей з 6 тижнів і дорослих, і “Менактра”, для дітей з 9 місяців і дорослих.
• Пневмококова інфекція викликає пневмонію, менінгіт, запалення середнього вуха, синусит, бронхіт і передається повітряно-крапельним шляхом. Понад 40% смертей дітей до 5 років спричинено пневмококами. Найчастіше хвороба трапляється в дітей до 2 років, зокрема і новонароджених, а також у людей поважного віку. Особливо небезпечною пневмонія є для людей похилого віку, які мають додаткові супутні захворювання. Зареєстрованими в Україні вакцинами проти пневмокока є вакцина “Сінфлорикс”, для дітей до 5 років, та “Превенар-13”, якою можна вакцинувати дітей з 6 тижнів і дорослих. 

Церварикс. Фото: з відкритих джерел

• Папіломавірус людини надзвичайно поширений. Найчастіше передається через сексуальний контакт, тому більшість людей інфікуються після початку статевого життя. Інфекція сприяє розвитку раку шийки матки — одного із найпоширеніших видів раку. У більшості країн вакцину проти папіломавірусної інфекції вводять лише дівчатам з 9 років, а також жінкам. Але в деяких країнах це щеплення рекомендоване також і хлопчикам, наприклад, у Великобританії та Ізраїлі. Вакцинація від папіломавірусу дозволяє зупинити передачу вірусу від людини до людини. Краще  мати захист від ризику раку шийки матки,  раку порожнини рота і горла, статевих органів і ануса. В Україні зареєстрованими проти вірусу папіломи людини є вакцини “Церварикс” та “Гардасил”. Перша з цих вакцин надає захист саме проти двох серотипів, які можуть провокувати рак шийки матки, а друга – ще й проти інших двох серотипів, які провокують канділоми.
• Вітряна віспа — поширена і дуже заразна вірусна інфекція. Чим старша людина, тим тяжчий у неї перебіг вітрянки, але найважче її переносять дорослі. У маленьких дітей вітрянка може ускладнюватися запаленням легенів, а у старших дітей і дорослих — енцефалітом (запаленням мозку). Вакцинацію від вітрянки починають від 12 місяців. Деякі вакцини можна вводити з 9 місяців. Вакцинувати можна підлітків і дорослих. Вакцина “Варілрікс” створює захист проти цієї хвороби.

Чи допомагають щеплення від грипу?

Медична сестра пояснює, що грип особливо небезпечний для маленьких дітей, вагітних жінок, людей з хронічними захворюваннями та літніх людей — вони найбільше ризикують опинитися в лікарні й навіть померти. Щорічне щеплення від грипу — єдиний ефективний спосіб знизити ризик захворіти та запобігти ускладненням. Вакцинація не гарантує, що ви не захворієте зовсім, але точно знизить ризик госпіталізації й смерті.

Особливо уважно потрібно слідкувати за наявністю щеплень людям, які знаходяться в зоні ризику. Фото: з відкритих джерел

Щеплення особливо важливо зробити людям із груп ризику включно з медичними працівниками:

• людям, які у професійному житті можуть часто контактувати з хворими на грип;
• вагітним жінкам на будь-якому терміні вагітності;
• дітям від 6 місяців до 5 років;
• людям, старшим від 65 років;
• людям з хронічними захворюваннями серцево-судинної, легеневої, ендокринної систем (цукровий діабет, ожиріння);

«Вакцинуватися бажано у вересні-жовтні, хоча водночас щеплення рекомендоване протягом усього сезону. Ви можете вакцинуватися від грипу одночасно з вакцинацією від інших інфекцій, включно з коронавірусом: це зручно і безпечно. Важливо пам’ятати, що вакцина проти грипу не надає 100% захист від всіх застудних захворювань, які особливо проявляються в холодну пору року, але за статистичними даними, люди, які щорічно вакцинуються проти грипу, дійсно менше хворіють взимку на ГРВІ», – розповіла медична сестра.

Вакцинація перед виїздом за кордон

Спеціалістка розповідає, що якщо людина планує виїжджати за кордон, то потрібно звернутись, наприклад, до сайту Міністерства закордонних справ. У кожної країни можуть бути як рекомендації, так і вимоги для в’їзду в країну. Дивлячись, до якої країни людина планує їхати, вони можуть змінюватись. Тому, немає загального списку подібних профілактичних щеплень. Які щеплення роблять в дорослому віці при в’їзді за кордон залежить від напрямку подорожі та від бажання людини. 

«Наприклад, якщо людина планує відвідати країни Африки, то бажано зробити щеплення проти жовтої лихоманки. Або якщо людина планує виїхати до США, то краще зробити щеплення проти поліомієліту або вітряної віспи (оскільки воно є в календарі щеплень цієї країни). Ми, як медики, радимо робити додаткові щеплення, але вибір завжди залишається за людиною», – розповіла медична сестра.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Військовослужбовці з Бахмута, призвані на службу або контрактники, можуть розраховувати на низку програм грошової підтримки від Бахмутської міської військової адміністрації (МВА), в межах яких можна отримати до 58 400 гривень. Крім того, деякі виплати можуть отримати й члени сімей військових.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіли у Бахмутській міській військовій адміністрації (МВА).

Грошова допомога військовим з Бахмута

Для військових з Бахмутської громади, діють місцеві програми соціального захисту на 2023–2026 роки. У їх межах допомогу можуть отримати:

• військовозобов’язані, мобілізовані після 1 січня 2024 року;
• особи, які підписали перший контракт із силами оборони на строк не менше трьох років.

Розмір допомоги

Виплата становить 20 прожиткових мінімумів — у 2025 році це 58 400 гривень. Фінансування здійснюється з бюджету Бахмутської громади.

Для отримання допомоги потрібно подати заяву та документи на електронну адресу Управління соціального захисту населення (УСЗН): [email protected].

Водночас представники МВА зазначають, що військові можуть отримати консультаційну допомогу з оформленням заяви та збором документів в осередках бахмутян по всій країні. Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, у будні з 9:00 до 17:00 працюють гарячі лінії за номером:

• +380 95 498 76 15;
• +380 99 713 93 80.

Чому можуть відмовити у наданні допомоги

Виплату можуть не призначити у таких випадках:

• заявник не належить до визначених категорій отримувачів;
• не подано необхідних документів;
• повторне звернення за тією ж підставою в межах одного року;
• у разі смерті заявника;
• при поданні неправдивої інформації.

Зазначається, що рішення про відмову в наданні матеріальної допомоги може бути оскаржене.

Інші програми для військових, УБД та ветеранів

Окрім грошової допомоги для військових діє ще низка програм підтримки, зокрема:

• матеріальна допомога учасникам АТО/ООС та військовим при звільнені зі служби — 10 прожиткових мінімумів (29 200 гривень у 2025 році). Надається за особистою заявою до УСЗН;
• грошова допомога військовим, які отримали поранення чи травму під час участі в бойових діях — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням;
• матеріальна допомога військовим з-поміж учасників бойових дій з нагоди Дня захисників та захисниць України — 3 прожиткових мінімуми (9 084 гривні у 2025 році). Надається на підставі клопотання військової частини А0693 (місто Бахмут) або за особистим зверненням з 1 серпня по 31 серпня;
• виплата військовим, звільненим з полону — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням.

Які програми передбачені для членів родин військових

Бахмутська МВА також надає різноманітну соціальну підтримку не тільки військовим, але й членам їх сімей, зокрема, тим, у складі яких є загиблі, зниклі безвісти чи полонені, а саме:

• щорічна виплата членам сімей загиблих — 15 000 гривень на кожного члені сім’ї. Надається на підставі особистого звернення членів сім’ї;
• матеріальна допомога дітям загиблих/зниклих/полонених — 10 000 гривень на дитину (до 18 років), яка при цьому навчається у закладах дошкільної, середньої освіти або у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти. Надається за особистим зверненням представника неповнолітньої дитини;
• одноразова виплата на поховання військових, які загинули після 24 лютого 2022 року — 40 000 гривень. Надається одноразово на підставі особистого звернення членів сім’ї загиблого військового;
• одноразова допомога на встановлення надгробка — до 50 000 гривень, але не більше фактичних витрат. Надається одноразово, за особистим зверненням членів сім’ї;

Окрім вказаних програм, у 2025 році сім’ям загиблих також видали сертифікати на 10 000 гривень у межах передачі відзнак Бахмутської МВА “Захиснику України — герою Бахмутської громади” (посмертно).

Читайте також:

Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!