Кожен садівник та городник знає, що якість урожаю насамперед залежить від ґрунту та його стану. Тому важливо захистити землю, на якій ви плануєте щось вирощувати, від несприятливих умов і чинників. Одним з ефективних способів захисту ґрунту є мульчування.

Ольга М’ясникова, яка тримала в Бахмуті садовий магазин «Gardenside», поділилася з редакцією «Бахмут IN.UA», як правильно мульчувати ґрунт та яку мульчу для цього використовувати.

Мульчування ґрунту

Що таке мульчування і чим корисний цей агротехнічний прийом у садово-городній справі?

Мульча — це захисний шар, яким покривають верхню частину ґрунту між рослинами або довкола них. Мульча за своїми якостями та функціями схожа на природну підстилку, яка перепріває і стає гумусом. Сам процес покриття землі мульчею називають мульчуванням.

«Ґрунт мульчують для того, аби не випаровувалася волога; для захисту коріння рослин від спеки, щоб їм не було жарко; та щоб не росли бур’яни. Це три основні позиції, для чого застосовують мульчування», — пояснила Ольга М’ясникова.

Досвідчені садівники та городники використовують цей спосіб для запобігання:

• пересихання ґрунту,
• вітрової ерозії,
• переущільнення (зливами чи градом), 
• перегріву чи переохолодження, 
• вимивання поживних речовин, 
• заростання бур’яном.

Садовий інструмент для мульчування. Фото: Pinterest

Чим мульчувати сад?

На думку бахмутянки Ольги М’ясникової, сад краще не мульчувати, а засіяти травою. Якщо мова йде про яблуні, груші, сливи, черешні тощо. За її словами, сад, особливо великий, досить складно мульчувати. Однак, все залежить від площі ділянки.

Матеріали для мульчування

«Мульчувати ґрунт можна абсолютно всіма органічними матеріалами, які здатні перегнивати та збагатити землю. З часом органіка перегниє, перекопається і залишиться в землі. Тобто, це може бути хорошим добривом. Єдине, коли мульчуємо травою або бур’янами, які скосили, треба дивитися, щоб вони не встигли зацвісти та викинути насіння», — наголосила експертка.

Для мульчування підходить:

• солома,
• скіпа (тріска),
• трава, бур’яни,
• агроволокно, агротканина.

Солома

Якщо грядки непостійні, то найкращий варіант — мульчувати соломою. Потрібно вкладати хороший шар (від кількох до 15 сантиметрів). Водночас навіть товстий шар соломи добре пропускатиме повітря.

Мульчування картоплі соломою. Фото: з відкритих джерел

Скіпа

Скіпою (ред. подрібнена деревина, деревна стружка) та декоративною скіпою часто прикрашають грядки в саду або квітники. Є спеціальні машинки — подрібнювачі для гілочок, які полегшують і пришвидшують цей процес.

Мульчування декоративною скіпою. Фото: arpal.ua

Трава, бур’яни

Ґрунт можна мульчувати травою чи бур’янами, які не зацвіли та не встигли викинути насіння.

Мульчування травою. Фото: roslyny.com.ua

Агроволокно, агротканина

Садівники і городники використовують чорне та чорно-біле агроволокно. 

«Білим боком його треба класти догори, щоб не так було жарко корінню. Чорним вниз, аби бур’яни не проростали і волога не випаровувалася. Це дуже важливо для росту рослин. Якщо грядка постійна, то агроволокном вистачає роки на три.

 

Оптимальний варіант використовувати грядки з агроволокном і крапельним поливом. Такий спосіб значно полегшить працю», — пояснила експертка.

Мульчування з агроволокном. Фото: leto.ua

Читайте також: Які продукти не можна зберігати замороженими?  

Як правильно мульчувати ґрунт?

Поради від бахмутянки Ольги М’ясникової:

1. Шар мульчі має бути таким, аби повністю покривав землю. Мульчування в кілька разів зменшує необхідність прополювання ділянки. Також коріння рослин, які страждають від спеки, стають більш захищеними.
2. Солому, траву (сіно) треба вкладати хорошим, товстим шаром. Земля не повинна проглядатися з-під нього. За таких умов волога випаровується довше, а бур’яни менше проростають.
3. При мульчуванні соломою в ґрунт необхідно додатково вносити азотні добрива. Солома сама по собі забирає поживні речовини, тому обов’язково треба підживити землю добривами.
4. Також при мульчуванні не варто сильно огортати плівку дуже близько до стебла рослини. Необхідно залишити коло діаметром до 10 сантиметрів, аби рослина мала простір і не почала загнивати.
5. На городі огірки, томати, кабачки краще мульчувати соломою або гілочками, скіпою. Це дуже хороший варіант.
6. Спосіб з агроволокном класний, але для нього грядки треба попередньо готувати перед посадкою. Тобто необхідно підготувати землю, зробити отвори, і прямо в них висаджувати рослини. Якщо рослини вже ростуть, то цей спосіб не підійде, адже ми їх просто зламаємо агроволокном.
7. За такої спеки, як у нас, важливо використовувати затіняючі сітки. Це теж дуже рятує рослини.
8. В сукупності мульчування, затіняючі сітки та крапельный полив — це ідеальний варіант догляду за рослинами. 

Затіняюча сітка від сонця на городі. Фото: prom.ua

Вам буде цікаво: 

• Як обрати обприскувач для саду? Поради від експерта з Бахмута
• Де провести вихідні в Києві?
• Креативні ідеї: як надати нове життя старим меблям?
• Де провести вихідні в Дніпрі?

Фото: kvitofor.ua

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 1 січня 2026 року розміри щомісячних виплат для внутрішньо переміщених осіб не зміняться, водночас держава зосередиться на житлових програмах та компенсаціях.

Детальніше про те, чого варто очікувати ВПО у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що передбачає державний бюджет для ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Яка підтримка для ВПО діятиме у 2026 році

Згідно з державним бюджетом на 2026 рік, система підтримки внутрішньо переміщених осіб загалом залишиться без кардинальних змін. Розміри щомісячних виплат не підвищуватимуть: дорослі отримуватимуть 2 000 гривень, діти та особи з інвалідністю — 3 000 гривень на місяць.

Зазначимо, що уряд у вересні ухвалив рішення щодо продовження виплат переселенцям ще на шість місяців — щонайменше до лютого 2026 року. Автоматичні зарахування коштів на банківські картки ВПО здійснюватимуть 15 та 28 числа кожного місяця.

З 2026 року для переселенців запроваджують нову разову допомогу — так звану сьому виплату у розмірі 2 000 гривень. Вона призначатиметься ВПО, які виїхали з небезпечних регіонів, за умови підтвердження безперервної офіційної роботи протягом останніх шести місяців.

Субсидії

В Україні продовжуватиме працювати програма підтримки ВПО шляхом надання субсидії на оренду житла. Таку допомогу надаватимуть тим, у кого немає власних будинків чи квартир у безпечному регіоні, тож вони вимушені витрачати на оренду понад 20% доходів та уклали офіційний договір. 

Оформити її можна одним із трьох способів:

• онлайн — через вебпортал або мобільний застосунок Пенсійний фонд України;
• особисто – зайти у сервісний центр Пенсійного фонду України;
• поштою — переслати документи на адресу територіального органу ПФУ.

Дані про нарахування надійдуть в особистий кабінет подавача на онлайн-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у розділ Моя субсидія. 

Житлові ваучери

Окремим напрямом підтримки стане житлова програма для ВПО, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. З 1 грудня 2025 року розпочався прийом заявок на отримання житлових ваучерів у розмірі 2 мільйони гривень на одну особу. Наразі програма доступна для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Подати заявку можна через застосунок “Дія”, а згодом — через ЦНАП або нотаріуса.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 січня 2026 року в Україні зміниться вартість оформлення паспортних документів. Нові розцінки стосуються адміністративного збору за виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки.

Про це повідомили представники Державної міграційної служби.

Скільки коштує оформлення паспортів і посвідок у 2026 році

З початку 2026 року в Україні збільшиться вартість бланків окремих біометричних документів, що вплинуло на загальну суму, яку потрібно сплатити під час оформлення паспорта громадянина України у форматі ID-картки.

Відтак, документи коштуватимуть:

• паспорт громадянина України (ID-картка) вперше — безплатно;
• паспорт громадянина України (ID-картка) до 20 робочих днів — 618 гривень;
• паспорт громадянина України (ID-картка) до 7 робочих днів — 988 гривень;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 20 робочих днів — 1147 гривень;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 7 робочих днів — гривень;
• посвідка на постійне проживання в Україні — 1235 гривень;
• посвідка на тимчасове проживання в Україні — 1140 гривень.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!