Днями на просторах пропагандистських каналів з’явилося відео, на якому начебто бійці ЗСУ самі через необережність вбили одного з побратимів. Таким чином російська пропаганда показує, мовляв, українська армія настільки ненавчена, немає налагодженості спільних дій, що в результаті отримує втрати в особовому складі.

Редакція «Бахмут. IN.UA» дізналася , чи має поширене відео фейкові ознаки, й що подібними роликами намагається продемонструвати росія, якщо воно штучне. Ми розглянули це відео із двох різних точок зору. За першою ставимо під сумнів саме відео та його зйомку. За другою, не виключаємо можливості, що відео оригінальне, а не змонтоване. 

Фейкове відео (ймовірні ознаки монтажу)

Чоловіки на фото в формі ЗСУ. Фото скріншот з відео

Пропагандистський канал опублікував відео, де начебто троє бійців ЗСУ йдуть на штурм ворога. Штурмові дії відбуваються в багатоповерхівці. В описі до відео росіяни дали наступні слова:

«В Артемовске (Бахмут) была найдена камера Гоу Про на которой видно как хохлы случайно прибаранели хохла. Это конечно была реально случайность, но кадры огонь», — підписали пропагандисти відео.

Ні дата, ні точка проведення зйомки невідомі, бо окупанти не вказують такі дані. Дії відбуваються у під’їзді типової багатоповерхівки.

Попри те, відео, опубліковане пропагандистами має 5 дивних фактів, які доводять, що ролик має фейкові ознаки, можливо воно змонтоване навмисно:

Чоловіки на відео. Фото: скріншот з відео

1. Чоловіки вдягнуті у форму ЗСУ поводять себе незлагоджено, поки один кричить команди, йому ніхто не відповідає ні жестами, ні словами. На початку відео лунає фраза “За нами на право, працюй, давай». Однак, команда направо лунає, але звук пострілів не співпадає з нібито вистрілами, складається враження, що звук просто записаний поверх оригінального відео;
2. Зброя, яку тримають чоловіки надто легка, вони розмахують нею наче іграшковою, ще один дивний факт, в одного з чоловіків гвинтівка перемотана скотчем. Навіщо зброю перемотувати скотчем? Невідомо, але ймовірно, герої відео хочуть приховати щось. 
3. Окупанти стверджують, що українські воїни самі вбили свого побратима пострілом з гвинтівки
4. На відео, коли лунають постріли рука чоловіка, ймовірніше за все, камера в нього прикріплена на шоломі, практично не змінює позицію, тобто не рухається.
5. Зверніть увагу, що впали двоє чоловіків, а не один, хоча в описі пропагандистів сказано, що саме одного підстрелили.

https://www.youtube.com/shorts/GJRVDhoJtDQ

Ось, наприклад,  на цьому відео оборонці Бахмута зі зброєю вступили в бій. При пострілах зі зброї їхні руки рухаються, на відміну від героїв відео. 

Ми звернулися за експертним коментарем до військового, який переглянув це відео з погляду, навіть, якщо воно було б реальним, й чоловіки на ньому справді воїни ЗСУ. На його думку, двох солдатів, які йшли першими застрілили особи, які були зверху, але аж ніяк не побратим знизу, як запевняють окупанти.

«Знизу третій не стріляв. Їх обох одною чергою зверху (ред. вбили або поранили). А хто зверху був невідомо. Але так, як наші стріляли, то точно по оркам. Й черга по ним була із Калаша. Звук інший. Наші працювали одиночними», — вважає військовий.

Відео опубліковане пропагандистами, може бути частково правдивим, на ньому, й справді можуть бути зафіксовані поранення двох українських солдатів окупантами. Втім, цей ролик абсолютно не відповідає опису, бо немає жодного логічного підтвердження того, що чоловіки, яких відносять до лав ЗСУ, на відео поранили один одного. Чутно чіткий постріл зверху, після якого двоє людей падають на землю.

Навіть самі росіяни в коментарях до відео бачать, що постріл, після якого чоловіки впали був зверху, а не знизу. Фото: скріншот з відео

Для чого росія поширює фейкове відео, де ЗСУ вбивають побратимів?

Вже раніше росія поширювала наратив, мовляв, в української армії немає злагодженості, ЗСУ й командири не співпрацюють між собою й не знають, що коїться. Через відсутність досвіду та співпраці між собою гинуть люди, так запевняють пропагандисти, як приклад вони наводили саме Бахмут. 

Такі ролики, де українські солдати, мовляв, вбивають своїх тішать росіян, які вбачають в ЗСУ безпорадного ворога. Але й нагадують їм про власні проблеми в армії, які намагаються приховати в МО рф. Втім, це вже не вперше у пропагандистських роликах відбувається так зване явище як «криве дзеркало», коли окупанти транслюють власні проблеми на інших.

Трагічна випадковість 

Що у висновку? Ми не можемо достеменно встановити, що відбувалося тільки за рахунок цього відео. Однак, ми звернулися за ще одним коментарем до іншого військового. 

За його припущенням, є ймовірність, що саме хлопець, який саме знімав, зробив постріл з підствольного гранатомету, граната влучила у сходи і поранила і його і товариша, який рухався попереду. Такі випадковості не підтверджують безпорадності українських військових на нашу думку, а підкреслюють ту небезпеку, якій вони себе піддають, захищаючі Україну від окупантів.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

• розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
• поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
• маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
• зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
• втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

• занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
• невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
• обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
• розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!