Затримки Заходу з наданням Україні техніки, необхідної для проведення контрнаступальних операцій, мали ефект снігової лавини на українську спроможність проводити та підтримувати контрнаступальні операції.
Про це повідомляє Інститут вивчення війни.
Не почавши створювати умови для надання Україні бронетехніки в травні і червні, коли потреба в ній стала очевидною, Захід так і не був готовий зробити це, коли почалися українські контрнаступи.
Таким чином, українці не мали жодних гарантій того, що вони отримають заміну втраченим або пошкодженим під час нового контрнаступу системам озброєння, і тому, ймовірно, стали більш обережними у прийнятті рішення про початок і продовження контрнаступу після звільнення західних районів Херсонської області.
Неспроможність взяти на себе зобов’язання щодо забезпечення контрнаступу в повному обсязі після завершення херсонського контрнаступу призвела до затримок з ініціюванням будь-яких подальших контрнаступів.
Наслідки цієї невдачі та обережність, яку вона, ймовірно, викликала в українських лідерів, можуть допомогти пояснити той факт, що українські офіційні особи регулярно заявляли, що мають намір продовжувати контрнаступи взимку 2022 і 2023 років, тоді як деякі західні офіційні особи натомість говорили, що очікують затишшя в бойових діях взимку і тому не бачать нагальної потреби в наданні додаткових матеріалів.
Українські війська, у будь-якому разі, не розпочали нового широкомасштабного контрнаступу після відходу росіян із західного берега Херсонської області в середині листопада.
Росіяни скористалися цими затримками і нездатністю скористатися вікнами вразливості, які створили їхні власні поразки і некомпетентність, мобілізувавши живу силу і техніку та почавши раціоналізувати власні сили.
Вони відновили наступ на Бахмут наприкінці липня, хоча він набрав обертів лише тоді, коли сили Вагнера почали наступати на нього (хоча й без значних територіальних здобутків) у жовтні-листопаді.
Бахмутський наступ збігся з драматичною повітряною кампанією проти української цивільної інфраструктури, яка розпочалася 10 жовтня і в якій використовувалися залишки російських запасів високоточних ракет, а також безпілотники, які москва придбала в Ірані.
Як наступ на Бахмут, так і кампанія з використанням безпілотників чинили тиск на Україну, який відволікав її від підготовки до подальших контрнаступів: наступ на Бахмут відволікав українські підкріплення на оборону міста, а атаки на інфраструктуру – відволікали увагу українського командування від поля бою. Брудний сезон у жовтні та листопаді також сповільнив операції, але не зупинив їх.
Фото: Генштаб
Читайте також: Загарбники навмисно поширюють фейки про успіхи на Донеччині
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!