Юрій Казаковшенок з дружиною Людмилою жив у Бахмуті. Родина прожила разом 42 щасливих роки шлюбу. Молодята побралися в юності, й від тоді не розлучалися. Всі друзі та рідні чоловіка згадують його, як добру та чуйну людину. Юрій загинув у вересні 2022 року у віці 64 роки внаслідок обстрілу. В той день він зробив дуже багато добрих справ. Редакція вшановує загиблих жертв війни.

Історією бахмутянина в межах спецпроєкту «Бахмутський Меморіал» поділилася його дружина пані Людмила Казаковшенок.

Людмила та Юрій познайомилися в молодості, дівчину привабив високий та красивий хлопець, пара почала зустрічатися. Потім юнак пішов в армію, а по поверненні Юрій та Людмила одружилися, разом прожили 42 роки. Виховували в шлюбі чудових дітей, зараз пані Людмила має й онуків.

Юрій та Людмила. Фото: особистий архів героя

«Чоловік пішов в гараж, де його поранило обстрілами. Ми залишалися в Бахмуті разом, годували собак сусідів, допомагали місцевим. Жили й ховалися, військовим нашим допомагали чим могли, водою теж. Коли Юрія поранило його відвезли військові в лікарню, потім в Костянтинівку, чоловіку осколками поранило всі внутрішні органи. В лікарні він прожив лише два тижні, помер 29 вересня, обстріл був 14», — каже пані Людмила.

Юрій був дуже добрим, згадує про нього дружина. Він завжди намагався всім допомогти, не міг пройти повз чужої проблеми. Друзі про нього відгукуються так само. Бахмутянин любив ремонтувати машини, робити щось своїми руками.

Пан Юрій в Бахмуті. Фото: особистий архів героя

В 2004 році Юрій пережив важко черепно-мозкову травму, інцидент стався під час роботи, на певний час бахмутянин втратив зір. В 2020 році Юрію повернули зір, останні роки він міг бачити. В день поранення бахмутянин він встиг зробити багато добрих справ, допоміг місцевим, тваринам.

Пан Юрій любив тварин. Фото: особистий архів героя

Бахмутянина поховали в Костянтинівці, всі рідні згадують його світлим й добрим чоловіком. Подружжя хотіло евакуюватися, Юрій до останнього допомагав рідному місту, й не встиг виїхати.

Нагадаємо, що внаслідок російської агресії в Бахмуті станом на 10 березня 2023 року вже 765 бахмутян отримали допомогу стаціонарну або ж амбулаторну внаслідок поранень. 164 особи померло внаслідок російської агресії.

Редакція хоче вшанувати кожного: цивільного, який помер у рідному місті від російських куль, волонтера, що допомагав, та військового, який обороняв країну.

«Бахмут. IN.UA» пропонує поділитися історією загиблого та вшанувати пам’ять мирних й військових людей у спецпроєкті “Бахмутський меморіал”. Заповнити анкету за посиланням – https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdWyuau3hynTah926BwymJl15n8ku5B8JxIe_6-SFo0LTwC6w/viewform

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Читайте також: Бахмутянин Дмитро Додін загинув після прильоту ракети в дім — Меморіал загиблих

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!