Юрій Казаковшенок з дружиною Людмилою жив у Бахмуті. Родина прожила разом 42 щасливих роки шлюбу. Молодята побралися в юності, й від тоді не розлучалися. Всі друзі та рідні чоловіка згадують його, як добру та чуйну людину. Юрій загинув у вересні 2022 року у віці 64 роки внаслідок обстрілу. В той день він зробив дуже багато добрих справ. Редакція вшановує загиблих жертв війни.
Історією бахмутянина в межах спецпроєкту «Бахмутський Меморіал» поділилася його дружина пані Людмила Казаковшенок.
Людмила та Юрій познайомилися в молодості, дівчину привабив високий та красивий хлопець, пара почала зустрічатися. Потім юнак пішов в армію, а по поверненні Юрій та Людмила одружилися, разом прожили 42 роки. Виховували в шлюбі чудових дітей, зараз пані Людмила має й онуків.
Юрій та Людмила. Фото: особистий архів героя
«Чоловік пішов в гараж, де його поранило обстрілами. Ми залишалися в Бахмуті разом, годували собак сусідів, допомагали місцевим. Жили й ховалися, військовим нашим допомагали чим могли, водою теж. Коли Юрія поранило його відвезли військові в лікарню, потім в Костянтинівку, чоловіку осколками поранило всі внутрішні органи. В лікарні він прожив лише два тижні, помер 29 вересня, обстріл був 14», — каже пані Людмила.
Юрій був дуже добрим, згадує про нього дружина. Він завжди намагався всім допомогти, не міг пройти повз чужої проблеми. Друзі про нього відгукуються так само. Бахмутянин любив ремонтувати машини, робити щось своїми руками.
Пан Юрій в Бахмуті. Фото: особистий архів героя
В 2004 році Юрій пережив важко черепно-мозкову травму, інцидент стався під час роботи, на певний час бахмутянин втратив зір. В 2020 році Юрію повернули зір, останні роки він міг бачити. В день поранення бахмутянин він встиг зробити багато добрих справ, допоміг місцевим, тваринам.
Пан Юрій любив тварин. Фото: особистий архів героя
Бахмутянина поховали в Костянтинівці, всі рідні згадують його світлим й добрим чоловіком. Подружжя хотіло евакуюватися, Юрій до останнього допомагав рідному місту, й не встиг виїхати.
Нагадаємо, що внаслідок російської агресії в Бахмуті станом на 10 березня 2023 року вже 765 бахмутян отримали допомогу стаціонарну або ж амбулаторну внаслідок поранень. 164 особи померло внаслідок російської агресії.
Редакція хоче вшанувати кожного: цивільного, який помер у рідному місті від російських куль, волонтера, що допомагав, та військового, який обороняв країну.
Евакуація з Донеччини / фото Facebook-сторінка гуманітарної місії “Проліска”
У Бахмутському районі Донеччини попри бойові дії залишаються понад 600 людей. Вони проживають у громадах, які підконтрольні Україні. Централізованої евакуації з цих громад немає, втім вивозити людей поки є можливість.
Про це під час брифінгу у відповідь на запитання редакції розповів Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.
Бахмутський район: громади і населення на листопад 2025 року
Станом на листопад 2025 року в населених пунктах Бахмутського району, підконтрольних Україні, продовжують жити 602 людини. Це мешканці п’яти громад. За останніми даними, які збирала Донецька ОВА, налічуються:
в Соледарській громаді — 42 людей;
в Сіверській громаді — 330 людей;
в Часовоярській громаді — 110 людей;
у Званівській громаді — 13 людей;
в Торецькій громаді — 99 людей.
Дітей у Бахмутському районі не лишилось, всіх їх раніше евакуювали.
За словами Дмитра Петліна, евакуація з Бахмутського району можлива лише броньованим транспортом.
“Евакуація проводить не кожного дня, і це такі мінімальні евакуації по 1-2 людині. Зокрема, з Сіверської громади евакуація триває”, — повідомив Дмитро Петлін.
Нагадаємо, що відучора розпочалась обов’язкова евакуація у примусовий спосіб дітей з селища Комишуваха Краматорської міської громади. Наразі там залишаються 12 дітей у семи сім’ях.
Читайте також:
На небезпечні території Донеччини повертаються родини з дітьми: як реагує поліція
Світлана Харіна — переселенка з Бахмута. Після початку війни жінка разом з родиною евакуювались на Київщину. Тут пані Світлана влаштувалась на державну службу, де пропрацювала понад два роки. А нещодавно жінка опанувала нове для себе хобі — створення анімованих відео за допомоги штучного інтелекту. Свої роботи вона присвячує двом містам — Часів Яру, де народилась і виросла, та Бахмуту, де створила сім’ю.
Про свої спогади з Бахмута та роботу зі штучним інтелектом Світлана Харіна розповіла редакції Бахмут IN.UA.
Про життя в Бахмуті до війни та евакуація
Світлана Харіна родом з Часів Яру. У своєму рідному місті вона жила до 2015 року, а потім переїхала в Бахмут. Рішення про переїзд вона ухвалила разом зі своїм коханим, який згодом став її чоловіком. Пара символічно уклала шлюб на День міста.
“До Бахмута я переїхала, тому що чоловік у мене там з’явився. Він працював на Укрзалізниці, а Часів Яр теж входив до їхнього ланцюжка обслуговування. Познайомились випадково, а потім виявилось, що ми маємо дуже багато спільних знайомих. У 2015 році я переїхала до Бахмута, там ми і зіграли весілля. Одружилися ми у 2015 році на День міста Артемівська. Тоді якраз деякий час не було великих святкувань і церемоній саме для молодят, а ми якось так потрапили, що для нас це все відновили. Для молодят тоді була урочиста подія”, — згадує Світлана Харіна.
Урочиста церемонія для молодят, влаштована до Дня міста / фото надане героїнею
З тих пір подружжя жило в Бахмуті, у них народилися двоє дітей.
У 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення, родина ухвалила рішення про переїзд. Це сталося після обстрілу району, в якому вони мешкали.
“Було потрапляння у військову частину і сильний вибух, а ми якраз поряд жили. Там чотири дев’ятиповерхівки, де магазин “Тіп-Топ”, недалеко від залізничного вокзалу. І після цього обстрілу я з дітками поїхала в Часів Яр. Ми десь тиждень там пожили, зрозуміли, що нічого хорошого далі не буде, і переїхали в Київську область. Це був кінець березня 2022 року. Ми родиною виїхали, батьків чоловіка і мою маму теж забрали. Зараз живемо всі недалеко один від одного”, — розповіла жінка.
Пошкоджений будинок у Бахмуті, де мешкала родина / фото надане героїнею
Про творчість зі штучним інтелектом
Переїхавши на нове місце, Світлана Харіна влаштувалась на роботу в Пенсійний фонд Донецької області. На державній службі вона працювала понад 2 роки, але через сімейні обставини звільнилась, зараз доглядає за дітьми. Залишившись без роботи, жінка знайшла для себе нове хобі — опанувала роботу зі штучним інтелектом та створює трендові відео.
У новому для себе творчому напрямку Світлана Харіна працює трохи більше місяця. Свої роботи вона присвячує двом містам — Часів Яру, де народилась і виросла, та Бахмуту, де створила сім’ю. Поштовхом до створення цих відео стало спілкування в одній зі спільнот бахмутян.
“Зараз я тимчасово не працюю, і, чесно кажучи, я вже не витримую читати ці всі страшні новини. Тому я вирішила відволіктися творчістю. Поштовхом до створення цих відео стало спілкування в одній з бахмутських груп. І на тому тижні Інна, адміністраторка цієї групи, розповіла, що вона теж почала захоплюватися штучним інтелектом, і показала свої згенеровані картинки. Це були новорічні кульки у вигляді знакових місць і символів, зокрема наша бахмутська сіль, шампанське. У коментарях я показала і свої роботи — бахмутські локації в скляних кулях-фігурках. Там були набережна, палац культури Мартинова, площа біля міськради. Так ми почали переписуватись у коментарях і я побачила, що людям це подобається. Тому вирішила викласти це і до себе в Instagram”, — розповіла Світлана Харіна.
Фонтан на центральній площі Бахмута / фото згенероване героїнею
Своє перше анімоване відео жінка присвятила локації з Літаком. Його вона виконала у вигляді в’язаного тренду, який зараз набирає популярності в мережі. Відео набрало тисячі переглядів і сотні лайків, тому Світлана вирішила продовжувати творити в цьому напрямку. Каже, що спочатку ці роботи були як власне бачення міста, а зараз вона має на меті повернути бахмутян у теплі спогади.
“У лютому буде вже 4 роки, як почалася війна, як люди покинули свої домівки. Але я помічаю і в собі, і у спілкуванні з іншими, що людям хочеться вірити в те, що буде все добре. Ми так само сумуємо за своїм рідним містом, це частина нас, яка нікуди не дінеться. Наприклад, у мене з Бахмутом пов’язані майже 10 років життя, це приємна пам’ять. І хочеться, щоб вона такою і залишалася, а не фокусуватися на руїні, в яку перетворили місто. Тому мої відео — це можливість зберігати теплі для всіх нас спогади про рідне місто”, — каже жінка.
На сьогодні Світлана Харіна створила відео, на яких зображені Літак, палац культури Мартинова, алея троянд, Нижній парк. Зараз вона збирає побажання бахмутян щодо інших бажаних локацій та планує створювати інші ролики.
“Я хочу зафіксувати основні локації, що запам’яталися мабуть усім людям. Той же Літак, центр, набережна, може ще й зелені фігурки, які в місті були. Хочу зробити серію коротких відео на 6-10 секунд, як приємну пам’ять про місто”, — ділиться планами Світлана Харіна.
Чи важко опанувати штучний інтелект?
За словами пані Світлани, працювати зі штучним інтелектом деколи складно, але це захопливий процес.
“Я з цим розбираюся сама, пробую щось, експерементую. Якщо сказати, що це дуже складно, то ні. Просто цьому потрібно щодня приділяти час. Але це мені дуже подобається. Скажу чесно, за останній час, це, напевно, те, що викликає у мене великий захват, у мене очі горять, коли виходить щось гарно зробити. Звісно інколи важко, але я люблю вчитися новому. Якщо щодня цим займатися, приділяючи трохи часу, то можна очікувати гарні результати”, — розповідає жінка.
Єдиним викликом у роботі зі штучним інтелектом зараз є відключення світла, адже багато процесів потрібно робити саме за комп’ютером.
“Технічно зараз все залежить від світла, бо на телефоні не завжди можна відео згенерувати. Також є ще й грошове питання. Якщо, припустимо, фотографії можна ще якось безоплатно згенерувати, то генерація відео — для того, щоб отримати більш-менш якісний ролик тривалістю в понад 10 секунд, то за це треба платити”, — каже Світлана Харіна.
Зараз Світлана збирає побажання людей щодо нових анімацій. Написати коментар ви можете на сторінці ШІ-кріейторки в Instagram.
У Бахмутському районі Донеччини попри бойові дії залишаються понад 600 людей. Вони проживають у громадах, які підконтрольні Україні. Централізованої евакуації з цих громад немає, втім […]
Світлана Харіна — переселенка з Бахмута. Після початку війни жінка разом з родиною евакуювались на Київщину. Тут пані Світлана влаштувалась на державну службу, де пропрацювала […]
У Криворізькій міській територіальній громаді продовжується виплата матеріальної допомоги дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій. Отримати 5 тисяч гривень можуть також діти з числа внутрішньо […]
На Покровському напрямку українські захисники військові 55 штурмових і наступальних дій російських військ, завадивши противнику просунутися в районах низки населених пунктів. За останні дні вдалося […]
На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили в населеному пункті Краматорської міської громади. Про це під […]
