Юрій Казаковшенок з дружиною Людмилою жив у Бахмуті. Родина прожила разом 42 щасливих роки шлюбу. Молодята побралися в юності, й від тоді не розлучалися. Всі друзі та рідні чоловіка згадують його, як добру та чуйну людину. Юрій загинув у вересні 2022 року у віці 64 роки внаслідок обстрілу. В той день він зробив дуже багато добрих справ. Редакція вшановує загиблих жертв війни.

Історією бахмутянина в межах спецпроєкту «Бахмутський Меморіал» поділилася його дружина пані Людмила Казаковшенок.

Людмила та Юрій познайомилися в молодості, дівчину привабив високий та красивий хлопець, пара почала зустрічатися. Потім юнак пішов в армію, а по поверненні Юрій та Людмила одружилися, разом прожили 42 роки. Виховували в шлюбі чудових дітей, зараз пані Людмила має й онуків.

Юрій та Людмила. Фото: особистий архів героя

«Чоловік пішов в гараж, де його поранило обстрілами. Ми залишалися в Бахмуті разом, годували собак сусідів, допомагали місцевим. Жили й ховалися, військовим нашим допомагали чим могли, водою теж. Коли Юрія поранило його відвезли військові в лікарню, потім в Костянтинівку, чоловіку осколками поранило всі внутрішні органи. В лікарні він прожив лише два тижні, помер 29 вересня, обстріл був 14», — каже пані Людмила.

Юрій був дуже добрим, згадує про нього дружина. Він завжди намагався всім допомогти, не міг пройти повз чужої проблеми. Друзі про нього відгукуються так само. Бахмутянин любив ремонтувати машини, робити щось своїми руками.

Пан Юрій в Бахмуті. Фото: особистий архів героя

В 2004 році Юрій пережив важко черепно-мозкову травму, інцидент стався під час роботи, на певний час бахмутянин втратив зір. В 2020 році Юрію повернули зір, останні роки він міг бачити. В день поранення бахмутянин він встиг зробити багато добрих справ, допоміг місцевим, тваринам.

Пан Юрій любив тварин. Фото: особистий архів героя

Бахмутянина поховали в Костянтинівці, всі рідні згадують його світлим й добрим чоловіком. Подружжя хотіло евакуюватися, Юрій до останнього допомагав рідному місту, й не встиг виїхати.

Нагадаємо, що внаслідок російської агресії в Бахмуті станом на 10 березня 2023 року вже 765 бахмутян отримали допомогу стаціонарну або ж амбулаторну внаслідок поранень. 164 особи померло внаслідок російської агресії.

Редакція хоче вшанувати кожного: цивільного, який помер у рідному місті від російських куль, волонтера, що допомагав, та військового, який обороняв країну.

«Бахмут. IN.UA» пропонує поділитися історією загиблого та вшанувати пам’ять мирних й військових людей у спецпроєкті “Бахмутський меморіал”. Заповнити анкету за посиланням – https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdWyuau3hynTah926BwymJl15n8ku5B8JxIe_6-SFo0LTwC6w/viewform

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Читайте також: Бахмутянин Дмитро Додін загинув після прильоту ракети в дім — Меморіал загиблих

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!