Катерина Додіна разом чоловіком Дмитром та донечкою Софією жила в Бахмуті. До повномасштабного вторгнення сім’я будувала безліч планів на життя. Дмитро хотів відкрити власний магазин, але 15 серпня 2022 року на 41 році його життя обірвалося.

Історією Дмитра Додіна поділилася з редакцією «Бахмут. IN. UA» його дружина пані Катерина.

Дмитро Додін був цивільним мешканцем Бахмута, не байдужий до інших, він любив життя, допомагав друзям, мав багато знайомих. Дмитро загинув 15 серпня від отриманих осколкових поранень й від опіків. Російська ракета поцілила в дім.

Дмитро Додін біля моря. Фото: архів родини Додіних

«Це все відбулося вночі, близько другої години. Від зривної хвилі винесло всі вікна, чоловік зміг вибратися з дому зі всіма пораненнями та опіками, він лежав на землі, до нього підійшов тато, він намагався допомогти. Діма хотів щось сказати, підняти руки, але в нього було поранення, не зрозуміло було, що він говорить. Тато намагався надати йому першу допомогу, але він загинув у нього на руках. Ми дізналися про це телефоном», — розповідає дружина загиблого.

Через сильні обстріли та пожежі на місце загибелі Дмитра не могла дістатися ні поліція, ні пожежники. Родину попросили сфотографувати тіло загиблого та будинок й передати дані поліції. Бахмутянина Дмитра Додіна поховали у дворі дому, бо через сильні обстріли ховати Дмитра на цвинтарі не було можливості.

Дмитро займався вантажними перевезеннями, любов футбол. Чоловік був активний, веселий та життєрадісний. Планів на життя було дуже багато, поки його життя не обірвалося таким жахливим способом, розповідає дружина загиблого.

Планів на життя було дуже багато, поки його життя не обірвалося таким жахливим способом, розповідає дружина загиблого.

Дмитро Додін. Фото: архів родини Додіних

Дмитро й Катерина познайомилися у 2008 році, сім’я прожила разом щасливі 14 років. У 2011 році в сім’ї з’явилися довгоочікувана донечка — Софія. Разом з дружиною чоловік хотів допомогти доньці реалізуватися. З останніх нереалізованих планів — відкриття власного магазину в Бахмуті, Дмитро мріяв мати свій бізнес, каже пані Катерина.

9 листопада Катерина разом з донькою евакуювалися з міста до Дніпропетровської області, звикнути до того, що Дмитра немає родині дуже важко. В новому місті Катерина разом з донькою почуваються, як гості. Пані Катерина додає, вони з чоловіком вірили, що все закінчиться швидко, жевріла надія, що Бахмут знову стане спокійним.

«Дмитро був найкращим татом, найкращим чоловіком. Мені важко говорити про нього в минулому часі. Для нас він завжди залишиться найкращим, найяскравішим, цілеспрямованим, добрим, сильним. Діма мав багато друзів, для мене він назавжди залишиться в пам’яті, наша донька на нього схожа», — говорить дружина Дмитра.

Нагадаємо, що внаслідок російської агресії в Бахмуті станом на 10 березня 2023 року вже 765 бахмутян отримали допомогу стаціонарну або ж амбулаторну внаслідок поранень. 164 особи померло внаслідок російської агресії.

Редакція хоче вшанувати кожного: цивільного, який помер у рідному місті від російських куль, волонтера, що допомагав, та військового, який обороняв країну.

«Бахмут. IN.UA» пропонує поділитися історією загиблого та вшанувати пам’ять мирних й військових людей у спецпроєкті“Бахмутський меморіал”. Заповнити анкету за посиланням – https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdWyuau3hynTah926BwymJl15n8ku5B8JxIe_6-SFo0LTwC6w/viewform

Читайте також: Захищаючи Бахмут, загинув журналіст Олександр Цахнів

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Найскладніша ситуація на територіях Донецької області, підконтрольних Україні, спостерігається у Дружківці. Там відбуваються регулярні обстріли і відсутня комунальна інфраструктура. Є також населені пункти, куди немає доступу. Це Костянтинівка і Лиман.

Про ситуацію в області розповів Вадим Філашкін — голова Донецької ОВА.

Донецька область, актуальна ситуація

За офіційними даними, сьогодні в Донецькій області проживають 128 тисяч людей. На початку року ця цифра складала 200 тисяч, однак люди активно виїжджають з регіону.

Найскладніша ситуація зараз спостерігається у Дружківці. Там досі залишаються близько 4 тисяч жителів.

“Там зараз немає ні газу, ні водо-, ні електропостачання. Люди використовують питну воду зі свердловин, працюють пункти незламності. Зараз, на жаль, енергетикам немає можливості відновити електропостачання, тому що величезна кількість наших енергетиків отримали поранення. На жаль, є загиблі, пошкоджені транспортні засоби”, — зазначив Вадим Філашкін.

За словами голови Донецької ОВА, росіяни намагаються взяти під контроль об’їзні шляхи, які ведуть до Дружківки і Олексієво-Дружківки. Попри це тут триває евакуація, люди можуть виїхати в більш безпечні місця.

Також в області є міста, куди вже не можна дістатися. Це Костянтинівка і Лиман. Завезти туди їжу, воду чи ліки неможливо.

Читайте також:

• З Дружківки евакуювали шістьох людей з тваринами: відео
• З Дружківки евакуювали дві родини з дітьми — виходити довелося пішки
• У зонах примусової евакуації на Донеччині залишаються понад 200 дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

6 липня місто Вишневе, що на Київщині, зазнало масованої ракетної атаки російської армії. Після удару розпочалася потужна детонація вибухонебезпечних предметів. Дев’ятеро людей загинули, десятки дістали поранення, а понад 500 жителів довелося евакуювати. Генеральний штаб ЗСУ заявив про відсутність приналежності об’єкта, де сталася детонація, до сфери управління Збройних сил України. За кілометр від епіцентру вибухів опинилася переселенка з Бахмута Жанна Засядько, яка разом із сусідами чотири години провела в заблокованому підвалі.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з жінкою та дізналася, як саме бахмутянка пережила масштабну трагедію у Вишневому.

Як бахмутянка опинилася у Вишневому

Жанна Засядько виїхала з Бахмута у квітні 2022 року. Спочатку жінка жила у селі Суботці Кіровоградської області, де не мала знайомих чи рідних. Через рік родина переїхала до Врадіївки Миколаївської області. Відсутність роботи змусила дітей Жанни шукати нове місце проживання для працевлаштування. Згодом знайомі порекомендували переїхати до Вишневого. Нове місто повністю влаштовувало родину через наявність транспортного сполучення, магазинів та роботи. Сім’я почала облаштовувати побут на новому місці.

Кілька років життя минуло в цьому місті, 6 липня 2026 мало бути звичайним деним, якби вранці, Жанна не прочитала у соціальних мережах попередження про атаку. Після початку ракетного обстрілу мешканці будинку спустилися до підвалу. Коли пролунали повідомлення про дорозвідку, жінка почула незвичайний гул, який постійно наростав.

“Таке враження, що щось як снаряди падають. Вибухи були не дуже сильні, але відчувалися. А потім вже почалося масштабніше. У нас у підвалі дуже багато дітей було. Вони почали кричати, тому що хвилею дім почало колихати, на нас сипався пил, штукатурка. Таке враження було, що нас зараз просто привалить у тому підвалі“, — згадує героїня.

Від вибухової хвилі двері підвалу деформувалися та заклинили. Мешканці залишалися заблокованими всередині протягом чотирьох годин, поки на вулиці тривала детонація. Коли звуки вибухів почали стихати, а в приміщенні стало нічим дихати, людям довелося самостійно вибивати двері.

Наслідки детонації для житлового сектору

Будинок переселенки розташований орієнтовно за кілометр від населеного пункту. Евакуація в їхньому житловому комплексі не проводилася, адже її організували безпосередньо в самому Вишневому.

Оселя бахмутянки залишилася цілою, адже вона не зачиняла вікна, що дозволило вибуховим хвилям проходити бьез перешкод. Мешканці будинку, які залишили вікна на режимі провітрювання або просто зачиняли, зазнали матеріальних збитків.

“Сусіди зверху розповіли, що у кого були на провітрювання відкриті вікна, то погнуло, повиривало фурнітуру. Навіть пластикові гачки на шторах, які створювалися загнутими, просто випрямилися вибуховою хвилею в інший бік“, — описує наслідки бахмутянка.

Допомога постраждалим

Матеріальну компенсацію за пошкодження Жанні не пропонували, оскільки її житло вціліло. Психологічної підтримки постраждалим мешканцям комплексу також не надавали. Бахмутянка додає, що її родина отримує лише стандартні соціальні виплати. Цих коштів не вистачає на покриття витрат на оренду нерухомості, тому діти змушені багато працювати.

За словами Жанни Засядько, після подій 6 липня серед мешканців зберігається високий рівень тривожності. Частина людей почала щовечора виїжджати з дітьми до безпечніших укриттів, навіть за відсутності сигналу повітряної тривоги.

Сама пані Жанна рятується від панічних атак медикаментами та знаходить розраду в роботі.

“Я дуже панікую. У мене серце колихає, тіло труситься, на ліках сиджу. Збираюся з силами, бо не розумієш, що тебе очікує і як жити далі. Я тут у сусідів три години на день наглядаю маленьку дитинку. Вона надихає. Наче друге життя відкривається, бо ти повністю вкладаєшся в цю дитину“, — ділиться у розмові з нами жінка.

Що відомо про детонацію у Вишневому

Нагадаємо, що в ніч проти 6 липня Вишневе зазнало масованої атаки російської армії, яка спричинила вторинну детонацію на території складських приміщень. Як повідомили в ДСНС, руйнувань зазнав приватний житловий сектор, пошкоджені також об’єкти бізнесу, адміністративні та виробничі будівлі

Крім того, внаслідок трагедії загинули семеро осіб, ще 26 отримали поранення, а через загрозу подальших вибухів та масштабну пожежу із небезпечної зони евакуювали 600 людей.

Читайте також:

Як любов до української мови привела до роботи у видавництві та поетичної спільноти: історія Анастасії Саржевської з Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!