Катерина Додіна разом чоловіком Дмитром та донечкою Софією жила в Бахмуті. До повномасштабного вторгнення сім’я будувала безліч планів на життя. Дмитро хотів відкрити власний магазин, але 15 серпня 2022 року на 41 році його життя обірвалося.

Історією Дмитра Додіна поділилася з редакцією «Бахмут. IN. UA» його дружина пані Катерина.

Дмитро Додін був цивільним мешканцем Бахмута, не байдужий до інших, він любив життя, допомагав друзям, мав багато знайомих. Дмитро загинув 15 серпня від отриманих осколкових поранень й від опіків. Російська ракета поцілила в дім.

Дмитро Додін біля моря. Фото: архів родини Додіних

«Це все відбулося вночі, близько другої години. Від зривної хвилі винесло всі вікна, чоловік зміг вибратися з дому зі всіма пораненнями та опіками, він лежав на землі, до нього підійшов тато, він намагався допомогти. Діма хотів щось сказати, підняти руки, але в нього було поранення, не зрозуміло було, що він говорить. Тато намагався надати йому першу допомогу, але він загинув у нього на руках. Ми дізналися про це телефоном», — розповідає дружина загиблого.

Через сильні обстріли та пожежі на місце загибелі Дмитра не могла дістатися ні поліція, ні пожежники. Родину попросили сфотографувати тіло загиблого та будинок й передати дані поліції. Бахмутянина Дмитра Додіна поховали у дворі дому, бо через сильні обстріли ховати Дмитра на цвинтарі не було можливості.

Дмитро займався вантажними перевезеннями, любов футбол. Чоловік був активний, веселий та життєрадісний. Планів на життя було дуже багато, поки його життя не обірвалося таким жахливим способом, розповідає дружина загиблого.

Планів на життя було дуже багато, поки його життя не обірвалося таким жахливим способом, розповідає дружина загиблого.

Дмитро Додін. Фото: архів родини Додіних

Дмитро й Катерина познайомилися у 2008 році, сім’я прожила разом щасливі 14 років. У 2011 році в сім’ї з’явилися довгоочікувана донечка — Софія. Разом з дружиною чоловік хотів допомогти доньці реалізуватися. З останніх нереалізованих планів — відкриття власного магазину в Бахмуті, Дмитро мріяв мати свій бізнес, каже пані Катерина.

9 листопада Катерина разом з донькою евакуювалися з міста до Дніпропетровської області, звикнути до того, що Дмитра немає родині дуже важко. В новому місті Катерина разом з донькою почуваються, як гості. Пані Катерина додає, вони з чоловіком вірили, що все закінчиться швидко, жевріла надія, що Бахмут знову стане спокійним.

«Дмитро був найкращим татом, найкращим чоловіком. Мені важко говорити про нього в минулому часі. Для нас він завжди залишиться найкращим, найяскравішим, цілеспрямованим, добрим, сильним. Діма мав багато друзів, для мене він назавжди залишиться в пам’яті, наша донька на нього схожа», — говорить дружина Дмитра.

Нагадаємо, що внаслідок російської агресії в Бахмуті станом на 10 березня 2023 року вже 765 бахмутян отримали допомогу стаціонарну або ж амбулаторну внаслідок поранень. 164 особи померло внаслідок російської агресії.

Редакція хоче вшанувати кожного: цивільного, який помер у рідному місті від російських куль, волонтера, що допомагав, та військового, який обороняв країну.

«Бахмут. IN.UA» пропонує поділитися історією загиблого та вшанувати пам’ять мирних й військових людей у спецпроєкті“Бахмутський меморіал”. Заповнити анкету за посиланням – https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdWyuau3hynTah926BwymJl15n8ku5B8JxIe_6-SFo0LTwC6w/viewform

Читайте також: Захищаючи Бахмут, загинув журналіст Олександр Цахнів

Фото: «Бахмут. IN. UA»

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському та Покровському напрямках, де кількість штурмів суттєво зменшилася. Водночас на Лиманському напрямку інтенсивність атак зросла. На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася, а на Краматорському — російська армія наступальних дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, хоча активність російської армії тут знизилася. Українські військові зупинили 21 атаку, що на 9 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Російські війська намагалися просунутися у районах населених пунктів Софіївка, Добропілля, Білицьке, Молодецьке та у бік Вільного, Кучерового Яру, Ганнівки, Світлого, Красноподілля, Сергіївки й Муравки.

На Костянтинівському напрямку відбулося різке зниження інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 7 атак, що на 30 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новопавлівки.

Водночас зростання кількості штурмів спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 9 спроб російської армії просунутися (що на 6 атак більше, ніж минулої доби) у районах населених пунктів Колодязі, Зарічне та в бік Глущенкового, Дерилового й Лимана.

На Слов’янському напрямку зафіксовано зменшення тиску. Російські війська здійснили 2 атаки (що на 7 менше, ніж попередньої доби) у районі Озерного та в бік Миколаївки.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 2 250 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 750 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 363 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 44 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 8 бойових броньованих машин;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 танки;
• 3 засоби протиповітряної оборони;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

Російська армія активізувалася на Костянтинівському та Покровському напрямках — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупованому Донецьку працюють захоплені школи, які навчають дітей за російськими стандартами. Однією з провідних шкіл у Донецьку окупаційна влада вважає гімназію №6. Цей навчальний заклад активно поширює пропагандистські наративи та формує в дітей лояльність до окупаційної влади. Керує гімназією Альбіна Афенченко. Вона очолила заклад у 2003 році, а після захоплення Донецька підтримала окупаційну владу і є директоркою закладу донині.

Що відомо про Альбіну Афенченко і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Альбіна Афенченко, біографія

Альбіна Афенченко народилася 9 липня 1968 року в Донецьку. У 1987 році закінчила Донецьке педагогічне училище і отримала професію вчителя початкових класів.

Має дві вищі освіти. У 2002 році випустилася з Донецького інституту соціальної освіти, отримавши кваліфікацію вчителя географії. А у 2011 році закінчила Сумський педагогічний інститут післядипломної педагогічної освіти за спеціальністю “Управління навчальним закладом”.

Трудову діяльність Альбіна Афенченко розпочала в 1985 році. Вона влаштувалася на посаду вчительки початкових класів у школу №58 в місті Макіївка. Тут вона працювала до 1987 року.

У 1992 отримала посаду у школі №6 міста Донецьк. До 1998 року працювала вчителькою початкових класів. З 1998 по 2002 роки була педагогинею-організаторкою та вчителькою географії. З 2003 року стала директоркою цього навчального закладу. Його вона очолює і донині.

Як працює Донецька гімназія №6 після окупації

Гімназія №6 продовжила роботу після окупації. Альбіна Афенченко, підтримавши окупантів, зберегла посаду директорки. Сьогодні в гімназії активно поширюють пропагандистські наративи та нав’язують учням російське бачення історії і війни проти України. Цьому сприяє директорка закладу.

Гімназія №6 була одним із перших навчальних закладів Донецька, які пройшли державну акредитацію освітньої діяльності в рф. А у 2015-2016 навчальному році на базі гімназії проходила апробація (ред. перевірка, випробування на практиці та офіційне перед остаточним впровадженням) нових навчальних програм з історії та хімії. Заклад поступово переходив на російські стандарти.

Серед пропагандистських заходів, які проводять у гімназії за ініціативи директорки, є так звані “розмови про важливе”. Це обов’язкові уроки, які проводять щотижня. На цих заняттях розглядають та обговорюють конкретні теми, які є загальними для всіх класів, у тому числі початкових. Примітно, що серед загальних тем, такі як збереження довкілля чи розмови про моральні цінності, є багато уроків, зосереджених на пропаганді російських цінностей і наративів. Зокрема, у лютому 2026 року для дітей проводили урок про важливість захисту Батьківщини та знайомили їх з “подвигами земляків із “днр”. А у травні проводили традиційні уроки, присвячені Дню перемоги. Таким чином дітям нав’язують позитивний образ військових російської армії.

Примітним є і навчальне середовище у гімназії. В головному холі дітей зустрічає портрет путіна, російський герб та прапори рф і “днр”. А в коридорах розміщені інформаційні стенди про військових, які брали участь у війні в Україні.

У 2023 році Альбіна Афенченко разом з педагогічним колективом гімназії №6 розробили проєкт “Патріотичний десант”. Для його реалізації гімназія виграла грант від міносвіти рф.

Проєкт “Патріотичиний десант” направлений не лише на учнів гімназії, а й на молодь і дорослих мешканців Донецька. Також з цим проєктом педагоги їздять іншими окупованими містами. Він передбачає проведення пропагандистських заходів на базі різних установ і просторів. За словами Альбіни Афенченко, мета проєкту — “допомогти людям усвідомити себе частиною єдиної держави та створити освітній простір для виховання справжніх патріотів”.

“Будучи свідками подій, що відбуваються на Донбасі, команда вчителів вирішила, що потрібно захистити підростаюче покоління від зовнішнього впливу, викликати в них любов до Батьківщини, навчити бути справжніми патріотами, цінувати свою самобутність та шанувати історичну пам’ять. Ми розповідаємо достовірну інформацію про конфлікт та причини початку сво”, — зазначала Альбіна Афенченко.

Окрім пропагандистської складової, у межах проєкту проводять мілітаризацію дітей та молоді. Педагоги гімназії проводять майстер-класи, де вчать базовим знанням військових спеціальностей. Школярі можуть спробувати себе в ролі танкіста, шифрувальника чи картографа.

Роль Альбіни Афенченко в політиці на ТОТ

Окрім роботи в освіті, Альбіна Афенченко провадить політичну діяльність і є медійною особою. Вона не раз давала інтерв’ю пропагандистам, де поширювала антиукраїнські тези.

Так, у березні 2023 року вона знялася для документального циклу “Обличчя Донбасу”. Під час розмови з пропагандистами жінка відкрито засуджувала педагогів, які виїхали з окупації та називала їх зрадниками. Також вона критикувала українську освіту. Серед її тез — те, що Україна свідомо переписувала історію задовго до війни. Однак директорка не згадує про те, що й сама була частиною української освіти до 2014 року. Що вплинуло на те, що вона радикально змінила погляди, Альбіна Афенченко не уточнює.

Також директорка гімназії №6 відкрито підтримує дії рф і висловлює підтримку російській армії.

“Я готова йти в бій. У нас жінки Донецька настільки відважні, що ми в колективі ромовляємо, що ось: “Дівчата, якщо буде треба допомога нашим, то підемо”. І це не красномовні слова, чесно. Зрозуміло, що в бій йти… Я не буду говорити, що я піду в бій з гранатою. Я буду готувати, я буду допомагати, я вмію перев’язувати рани, надавати першу медичну допомогу. Ми будемо йти до кінця. А кінець — це наша перемога”, — казала Альбіна Афенченко в документальному циклі “Обличчя Донбасу”.

Альбіна Афенченко активно підтримує псевдореферендуми і вибори на окупованій території. Не один раз вона була головою виборчої дільниці, яка працює на базі гімназії №6. У листопаді 2018 року Афенченко була головою виборчої дільниці на псевдовиборах голови “днр”, у 2022 році — на псевдореферендумі про входження “днр” у склад росії, а у 2026 році — на незаконних виборах до Держдуми рф.

Сьогодні Альбіна Афенченко також є діючою депутаткою Донецької міськради, яка підпорядкована “днр”. Її обрали від путінської партії “единая россия”.

Підозра у колабораційній діяльності та санкції

За даними Апарату РНБО України, Альбіна Афенченко перебуває у санкційному списку України. У березні 2019 року її внесли у санкційний список строком на 3 роки, а в жовтні 2022 року — строком на 5 років.

У жовтні 2024 року Лівобережна окружна прокуратура Донецької області оголосила Альбіні Афенченко підозру в колабораційній діяльності та добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

Читайте також:

• У школах окупованого Маріуполя запрацювали кадетські класи російських силових відомств: що відомо
• Ексголова НБУ та ще п’ятеро уродженців Донеччини потрапили під санкції ЄС через участь у виборах на ТОТ
• Палац культури Шевченка в окупованому Донецьку: хто керує закладом і чим він займається

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!