У Бахмутських пунктах обігріву можна буде зарядити телефон і поїсти

Семаковська Тетяна 16:15, 27 Жовтня 2022

AFP DIMITAR DILKOFF 268f2 52afeДо календарної зими залишилося близько місяця, хоча перші морози синоптики прогнозують вже незабаром. Бахмутяни, які залишилися в місті, активно готуються до зими, зокрема роблять запаси дров, вугілля та латають, пошкоджені обстрілами, дахи та вікна, міська рада облаштовує пункти обігріву.

Як повідомила нам начальниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради, Наталя Кисиличина, наразі місто працює над тим, щоб облаштувати пункти мобільного обігріву, і задовольнити базові потреби, тих хто залишився. Де саме облаштують пункти, поки невідомо.

«Там люди зможуть зарядити мобільні телефони, звісно, що зігрітися та поїсти. Наразі в Бахмуті дуже небезпечно, люди не можуть вільно пересуватися по вулиці. Практично щодня у нас обстріли, на жаль є й загиблі», – розповідає про поточну ситуацію в місті Наталя Кисиличина.

Внаслідок обстрілів сотні помешкань мають потрощені дахи та розбиті вікна. Над цією проблемою теж працюють, наголошує начальниця відділу. Зокрема, мова йде про співпрацю з УВКБ ООН, які надають місту тарпаулін (щільний брезент). Люди звертаються й напряму до міськради, щоб отримати матеріал.

Довідка: УВКБ ООН – це глобальна організація, яка присвячує свою діяльність порятунку життів, захисту прав та побудові кращого майбутнього для біженців, вимушено переміщених громад та осіб без громадянства.

До слова, пані Наталя зауважує, що всю актуальну інформацію, на кшталт безкоштовної евакуації чи наявної продукції у місті публікують на сторінці міськради у Фейсбук.

«У місті дуже слабкий інтернет, а так люди мають змогу оперативно дізнатися новину. Якщо у когось повилітали вікна, чи проблеми з дахом і є можливість ці пошкодження якось залатати, то звісно люди до нас звертаються. Ми надаємо певну кількість матеріалу, орієнтуючись на розміри пошкодження», — пояснює пані Наталя.

Вона додає, що можна звертатися за допомогою напряму в Бахмутську житлову управляючу компанію, там є люди, які видаються бахмутянам матеріали. Попри те, пані Наталя наголошує, що містян активно закликають евакуюватися.

«Ми постійно наголошуємо, що попереду нас чекає зима, буде вона холодною чи теплою, це все ж зима. У нас вже близько місяця немає світла у громаді, тільки в деяких районах є водопостачання. Газу немає і опалення не буде, тому звісно, що ми постійно закликаємо людей евакуюватися.

Проводиться евакуація за попереднім записом. Містян везуть автобусом до Покровська, звідки вони евакуюються до Кіровоградської області. Бахмутян там зустрічають, розселяють безкоштовно, допомагають оформити соцвиплати. На днях у нас була евакуація до Німеччини. Також є волонтери, до яких люди самостійно звертаються з проханням виїхати»,  наголошує начальниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради.

Втім люди з різних причин ухвалюють рішення не покидати Бахмут — хтось не може залишити літніх батьків, хтось хворих рідних. У людей є якісь переконання, що все перечекається та все буде добре, ділиться у розмові пані Наталя.

«Бахмутяни запасаються дровами, вугіллям. Міська влада щодня завозить хліб, його роздають людям безкоштовно. Дізнатися про те, які продукти є в бахмутських магазинах можна на сторінці міськради. Стосовно супермаркету «Лафар» магазин зачинився та тимчасово припинив свою роботу. Як мені відомо будівля, де був супермаркет постраждала внаслідок обстрілів», — каже пані Наталя.

Нагадаємо, мер Краматорська, сусідньої з Бахмутом громади, раніше у коментарі «Бахмут IN.UA» повідомив, що взимку проблеми з комунікаціями; зокрема — це відсутність води, опалення та каналізаційних систем, очікується у багатьох населених пунктах. Така ж ситуація, ймовірно, буде в самому Бахмуті.

Зазначимо, що бахмутяни можуть евакуюватися навіть до сусідніх громад, де ситуація в місті є більш безпечною, зокрема це Костянтинівка та Краматорськ. У цих громадах вже відновлено газопостачання. Загалом його вдалося відновити у п’ятнадцяти пунктах Донеччини.

Начальник Донецької ОВА повідомив, що опалювальний сезон стартує на Донеччині з першого листопада. Однак, дата може змінитися в залежності від погоди чи військових дій. За його словами, росіяни обов’язково використають фактор морозів як зброю передусім проти цивільного населення.

Головне фото: AFP – DIMITAR DILKOF

Читайте також: Підготовка до зими, безкоштовні вікна та гуманітарка: чим займаються комунальники Бахмута?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

Продуктові набори для ВПО у місті Тернопіль: як отримати допомогу

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 28 Березня 2025
Продуктові набори / фото Міського центру турботи

Міський центр турботи у місті Тернопіль продовжує реалізовувати програму надання гуманітарної допомоги у вигляді продуктових наборів для ВПО.

Про це повідомили представники Міського центру турботи у місті Тернопіль в Telegram.

Гуманітарна допомога у Тернополі

Гуманітарна допомога у Тернополі надаватиметься ВПО, які проживають у місті чи районі та належать до однієї з наступних категорій:

  • багатодітні сім’ї;
  • вдовці та вдови;
  • особи, що опікуються сиротами;
  • одинокі матері чи особи, що самостійно виховують дітей;
  • одинокі особи похилого віку, старше 65 років;
  • сім’ї учасників бойових дій
  • особи з інвалідністю, пріоритет надаватиметься 1 та 2 групам;
  • новоприбулі переселенці, які прибули до міста у 2024 році та ще не отримували допомогу в Центрі турботи.

Як зареєструватися ВПО

Для отримання продуктового набору, необхідно заповнити спеціальну форму за посиланням. Вона буде відкрита 3 січня 2025 року.

Зазначається, що реєстрацію за формою повинна проходити лише одна доросла особа з сім’ї.

Якщо заявка була ухвалена, то з ВПО зв’яжуться представники Центру турботи та призначать отримання допомоги на певну дату. При собі ж потрібно буде мати наступний перелік документів:

  • довідку ВПО;
  • документ, що підтверджує особу отримувача допомоги;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);
  • супутні документи, які підтверджують належність до певної категорії вразливості.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута

Семаковська Тетяна 14:00, 28 Березня 2025

Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.

Більше про зустріч читайте в матеріалі.

Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.

Для чого потрібні діалогові формати?

Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.

Наталія Кертичак / скриншот із зустрічі

“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.

За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч,  майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.

“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.

Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.

Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.

Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська

Володимир Рибалкін / скриншот із зустрічі

Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.

Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.

“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.

Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.

“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.

Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.

“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.

Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі.
Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді. 

Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?

Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.

“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.

Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.

Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.

Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Продуктові набори для ВПО у місті Тернопіль: як отримати допомогу

Міський центр турботи у місті Тернопіль продовжує реалізовувати програму надання гуманітарної допомоги у вигляді продуктових наборів для ВПО. Про це повідомили представники Міського центру турботи […]

15:00, 28.03.2025 Скопіч Дмитро

Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута

Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів […]

хрест

Росіяни встановили поклонний хрест на в’їзді в Бахмут: фото

Російські окупанти привезли до Бахмута поклонний хрест від організації “руская община”, яка підтримує війну в Україні. Його встановили на в’їзді до міста. Про це повідомляють […]

викрили

Двоє зрадників зі Слов’янська та Нью-Йорка працювали на рф — їх викрили

У Донецькій області викрили двох агентів, яких завербувала рф. Це місцевий житель Слов’янська і мешканка селища Нью-Йорк. Вони доповідали ворогу про розташування Сил оборони. Про […]

померла

В Ясинуватій померла літня жінка, яку окупанти вивезли з Селидового

В окупованому місті Ясинувата померла літня жінка з Селидового. Її до так званої “днр” вивезли російські військові. Після “евакуації” жінка перебувала в місцевій лікарні, де […]