Сьогодні ми розповімо про те, як люди приймають рішення. Причому, критерії вашого вибору можуть бути різні: чи то ви купуєте смартфон, чи приймаєте співробітника на роботу, чи вибираєте свого майбутнього депутата. А ось саме напередодні парламентських виборів про це поговорити досить цікаво.
Коли ми хочемо щось купити, наприклад сучасний смартфон, то ми дуже прискіпливі – уважно вивчаємо технічні характеристики, спілкуємось з експертами, порівнюємо з іншими моделями. І тільки потім приймаємо рішення.
“Я керуюся фірмою-виробником, читаю відгуки користувачів, детально консультуюсь з продавцем, та й від ціни також багато чого залежить. Зараз, як правило, чим вище ціна, тим вище якість продукту”, – розповідає про те, як робить покупки Микита Безмен, працівник освітньої сфери.
Тобто приймаючи рішення про придбання нового обладнання, можна орієнтуватися на критерії ціни, продуктивності, експлуатаційних витрат і тому подібне.Та найголовніше – смартфон ми купуємо для себе.
А чому ж коли ми обираємо народних депутатів, тих, від кого буде залежати наше життя протягом 5 років, ми чинимо по-іншому?
На думку одного з бахмутських психологів Оксани Мавріної, людина робить вибір на підставі почуттів або на підставі розуму.
«Виходячи зі своїх потреб, людина обирає або спираючись на «personality» – про що говорили в її родині, як її виховували, що говорять в близькому її оточенні, що вона відчуває сама, або на підставі розуму та чіткого аналізу. Це стосується різних сфер нашого життя – чи ми купуємо телевізор, чи обираємо роботу, чи якогось з кандидатів у президента своєї країни», – каже Оксана Мавріна.
Так чому ж ми інколи ставимося до вибору свого депутата не так серйозно та відповідально, ніж коли робимо покупки?
Хтось може сказати, що в нас ще несформована політична культура, хтось зневірився обіцянкам політиків і голосує на зло всім або по приколу.
«Цього разу я буду голосувати, свій вибір зроблю виходячи з декільких факторів. Для мене головне — до якої партійної сили відноситься той чи інший кандидат, який в нього досвід у політиці. Його біографія мені також буде цікава, що він конкретно обіцяє зробити – тобто буду вивчати його предвиборчу програму», – розповідає Микита, Безмен, працівник освітньої сфери.
Під час передвиборчої кампанії, партії та кандидати у депутати готові вдаватися до різних методів, щоб сподобатись.
«Багато хто з людей тільки під впливом телереклами з емоційними виступами кандидатів приймають рішення за кого голосуватимуть. Комусь може сподобатись голос чи обличчя кандидата, а хтось проаналізує всі виступи, прочитає додаткову інформацію і лише потім зробить вибір», – каже Оксана Мавріна, психолог.
Експерти громадського руху «Чесно» підготували список критеріїв, за якими виборець зможе перевірити свого кандидата.
1) Політична міграція. Зверніть увагу, наскільки часто політик “перефарбовувався”, змінюючи партію чи фракцію? Перевірити, у яких партіях чи фракціях перебував політик, можна на сайті Верховної Ради України.
2) Фігурування в антикорупційних розслідуваннях. Про звинувачення політика у корупції можна дізнатись:
- у ЗМІ, які спеціалізуються на розслідуваннях (Bihus.Info, Радіо Свобода, Слідство.Інфо, вони фінансуються винятково західними донорами)
- у стрічці пошуку на офіційних сторінках правоохоронних органів (НАБУ, Нацполіціїчи Генпрокуратури).
3) Кнопкодавство. Конституція України зобов’язує народних обранців голосувати особисто. Кнопкодавство – Конституція України зобов’язує народних обранців голосувати особисто. Кожен прокнопкодавлений законопроект може бути скасованим рішенням Конституційного Суду. Кнопкодавство – це прояв політичної корупції, за який жодного депутата не було покарано. Тому карати маємо ми – виборці. Як? Не голосувати за кнопкодавів. 4) Прогули. Якщо ви не ходите на роботу без поважної причини – ймовірніше за все вас звільнять. У народних обранців інша історія: вони можуть взагалі не ходити на засідання парламенту протягом п’яти років і максимум покарання за це – у них заберуть зарплату у 18 тисяч гривень на місяць і опублікують прізвище у парламентській газеті “Голос України”. Якщо серйозно, то народного депутата обирали для того, щоб він представляв інтереси своїх виборців. Якщо ви віддали свій голос за людину, яка не представляє ваші інтереси взагалі – вважайте, що ви свій голос змарнували.
5) Декларації та стиль життя. Якщо у політика суцільні нулі у декларації, але він чи вона, наприклад, постійно їздить на власному дорогому авто та відпочиває на дорогих курортах – це, щонайменше, привід запитати, від якого доходу так живе ваш представник.
6) Програма. Людина, яка збирається представляти інтереси виборців, повинна мати план дій чи хоча б конкретні наміри, що вона планує здійснити. Якщо у програмі кандидата немає інформації про погляди кандидата, його бачення ключових проблем країни та методів їх вирішення – не думаємо, що голосувати за нього – хороша ідея.
Перед тим, як вибрати депутата, варто у себе запитати: Що для мене буде важливо в майбутньому? У якій країні я хочу жити? Коли ви відповісте саме собі, прочитаєте уважно програму кандидата, тоді ви зможете зробити виважений вибір. Ну а після зробленого вибору потім все буде залежати, знов-таки, не лише від обранця, а й від нас – ми постійно повинні контролювати та вимагати дій від своїх депутатів.
Читайте також:
Народний депутат – ваш представник у Верховній Раді на наступні 5 років
Прозорі вибори в Бахмуті: чим народний депутат може бути корисний для виборців? (Відео)
ТОП-5 міфів про вибори, які легко спростувати (відео)
Чого бахмутська молодь чекає від парламентських виборів? (Відео)
Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.