У суспільстві живуть міфи, що заважають демократичним перебудовам в Україні. Наші журналісти і відеографи вирішили зібрати і спростувати ці міфи напередодні позачергових виборів до Верховної Ради України. Тож, читайте матеріал і дивіться анімаційний ролик.
Поспілкувавшись зі студентами бахмутських вузів, ми виділили п’ять найпоширеніших причин, за якими молодь не хоче голосувати, і вирішили навести контраргументи для їх спростування.
МІФ№1. Мій голос не має значення
Розповсюдження цього міфу руйнує мотивацію виборця прийти на виборчу дільницю і скористатись головним інструментом демократії.
У Конституції України закріплено, що наша держава є демократичною. Відповідно до ст.5 головним джерелом влади в Україні є народ. Існує два види демократії – пряма, коли народ напряму здійснює управління державою, та представницька – коли рішення приймаються через обраних представників. В нашій країні діє друга форма. Саме виборче право, коли людина обирає «виконавців своєї волі» у Верховній Раді, місцевих радах чи в особі президента, і є головним інструментом демократії.
Якщо людина не голосує, то голоси розподіляться пропорційно до тих виборців, хто використав своє право. Тільки після виборів ви зможете дізнатись, наскільки інтереси цих виборців відповідають вашим особистим, але змінити результати буде не можливо.
Для розуміння важливості кожного голосу, треба зануритися в процедуру виборчого процесу. Кожна людина, яка читала закони про вибори президента чи народних депутатів, брала участь у роботі виборчих дільниць, розуміє, що кількість бюлетенів, що отримуються на дільницю, дорівнює кількості виборців. Також є відсоток для помилкового заповнення, і ці бюлетені щільно рахуються. Після підрахунку голосів невикористані бюлетені рахуються і пошкоджуються, щоб ніхто більше не міг ними скористатись. Тобто маніпуляції на виборчій дільниці можливі тільки з наявними бюлетенями. Вашим голосом можуть скористатись, якщо ви самі не прийдете на дільницю і не використаєте свій бюлетень.
МІФ№2. Вибори нічого не вирішують
Обираючи представників до законодавчої влади, громадяни надають їм право виконувати надані Конституцією функції. Народні депутати України приймають закони, що стосуються всіх сфер нашого життя – освіти, охорони здоров’я, культури та спорту. Вони встановлюють прожитковий мінімум, рівень мінімальної заробітної плати, пільги в громадському транспорті, рівень стипендій та пенсій, приймають програми підтримки для малого та середнього бізнесу, розмір державних податків та зборів з громадян та підприємств і багато іншого. Зазвичай пропозиції за цими питаннями надає Уряд, чи проект рішення може подаватися групою нардепів, але прийняття рішення відбувається більшістю. Тобто від складу Верховної Ради – від ефективності роботи народних депутатів, їх мотивації, кваліфікації залежить соціально-економічний стан країни.
Щоб подивитись чим займаються народні депутати, які закони вже прийнято, які знаходяться на опрацюванні, треба зайти на сайт Верховної Ради України. В електронному кабінеті народного депутата можна подивитись історію відвідувань, подані законопроекти, запити і прослідкувати всю діяльність обранця.
Для прикладу, прослідкуємо таким чином діяльність обраного по мажоритарному одномандатному округу № 46 Сергія Клюєва. Хоча представник «Партії Регіонів» жодного разу за час передвиборчих перегонів (і більше року перед ними!) не був на окрузі, він отримав підтримку виборців у 2014 році. Під час останніх п’яти років Клюєв не опікувався проблемами виборців, не працював в Раді, тому що був відсутній в країні. Усе це відображається на сторінці Клюєва на сайті Верховної Ради.
Скріни з електронного кабінету народного депутата по 46-му округу Сергія Клюєва.
МІФ№3. Я поза політикою – мене це не стосується
Не можна жити в державі і бути поза політикою, бо більшість загальної інфраструктури, якою користується людина, утримується за державні кошти. Наприклад, утримання і ремонт доріг, медичне обслуговування, початкова і вища освіта, культура, спорт, молодіжна політика, підтримка вразливих верств населення і так далі.
Якщо ви не працюєте, не сплачуєте податки і не отримуєте від держави якусь фінансову допомогу у вигляді стипендії чи пенсії, навіть у цьому випадку при кожній покупці в магазині ви сплачуєте податок на додану вартість – ПДВ, який складає – 20%. Тобто з чеку в 500 гривень в супермаркеті ви оплачуєте 100 гривень. Усі ці кошти надходять до державного бюджету, а розподілом бюджету займаються народні депутати.
Щоб зрозуміти скільки податків ви оплачуєте, наскільки фінансово ви залежні від державної політики, можна скористатися сайтом «Ціна держави».
На сайті Ціна Держави ми розрахували податки за рік при зарплатні 15000 гривень.
МІФ№4. Вибори – це дуже нудно та складно
Враховуючи те, що саме у виборчу кампанію кандидати активізують свою діяльність, проводять зустрічі з виборцями, з’являється безліч політичної реклами в ЗМІ, на біг-бордах, яка дуже часто стає предметом критики та матеріалом для мемів, нудним цей час назвати важко.
Треба зрозуміти що половину депутатів (загальна кількість Ради 450 осіб, тобто 225 нардепів) ми обираємо за партійними списками, а другу – за мажоритарною системою, коли в кожному окрузі перемагає лише один депутат.
Щодо складності аналізу діяльності кандидатів, то з такою кількістю журналістських розслідувань про діяльність партій та одіозні фігури в них це не забирає багато часу. Подивитись, які кандидатури зареєструвались по одномандатному округу № 46, куди відноситься Бахмут, Бахмутський район, Соледарська, Сіверська громади, м. Часів Яр, можна на сайті ЦВК.
Щоб більш детально зрозуміти правила виборчого процесу, можна ознайомитись із Законом про вибори народних депутатів.
- Політика брудна справа – там все куплено
Останні вибори Президента, коли людина без адмінресурсу перемогла на виборах, можуть повністю зруйнувати цей міф. Треба також розуміти, що за законністю виборчого процесу спостерігають представники кандидатів і незалежні спостерігачі від українських громадських організацій та міжнародних організацій, ЗМІ. Під час чергових виборів Президента України, призначених на 31 березня 2019 року, Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів 139 громадським організаціям. Для порівняння: на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року такий дозвіл було надано 10 громадським організаціям.
Скріни зі звіту ЦВК по виборам Президента 2019.
Не слід забувати, що міжнародні спостерігачі від ОБСЄ, Європарламенту і НАТО визнали попередні вибори президента в Україні демократичними.
Сподіваємося, що наші аргументи доведуть вам, що не варто довіряти міфам! У наших наступних матеріалах ми більш детально розкажемо про виборчу систему, функції народних депутатів та як їх обирати, використовуючи критичне мислення.
Слідкуйте за новинами на сайті і будьте відповідальними громадянами!
Читайте і дивіться також: Чого бахмутська молодь чекає від парламентських виборів? (Відео)
Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.