8 листопада редакція опублікувала матеріал про те, скільки коштів виділила міськрада на комунальні підприємства міста Бахмут. На КП “Бахмут-Вода”, Бахмутський комбінат комунальних підприємств, Опитненське сільське комунальне підприємство “Прогрес”, Бахмутську житлову управляючу компанію та “Бахмутелектротранс” спрямували з бюджету 17 мільйонів гривень.

У коментарях під дописом бахмутяни висловили свої негативні думки щодо розподілу коштів, тож редакція звернулася за коментарем до заступника міського голови Олександра Марченка.

Гроші виділили на зарплати та оренду

У 2023 році станом на 1 жовтня для бахмутських комунальних підприємств виділили близько 17 мільйонів гривень. Гроші розподілили між великими компаніями — це:

• “Бахмут-Вода”;
• “Бахмутелектротранс”;
• Бахмутська житлова управляюча компанія;
• Бахмутський комбінат комунальних підприємств;
• Опитненське сільське комунальне підприємство “Прогрес”.

Що кажуть бахмутяни

У коментарях під новиною про витрату бахмутяни обурюються витратами. Люди незадоволені сумою, яку виділили на підприємства.

Що кажуть у міськраді?

Заступник начальника Бахмутської МВА Олександр Марченко пояснив редакції, чому саме такі суми виділили на підприємства та як їх витрачали.

За словами Олександра Марченка, на початку року 2022 року на території Бахмутської громади ще перебували підприємства, які працювали. Він пояснює, що у їхні функції входило не тільки забезпечення комунальними послугами мешканців громади.

Наприклад, додатково працівники підприємств займалася постачанням гуманітарної допомоги: вони розвозили воду, роздавали хліб тощо. Окрім цього, проводилась евакуація архівів та майна підприємств. Спочатку перевозили вище перечислене до Костянтинівки, а згодом вже до більш безпечних регіонів.

Олександр Марченко повідомив, що у 2023 році (кінець лютого, початок березня) влада була змушена евакуюватися з Бахмута. Своєю чергою, зменшилась кількість працівників на підприємствах.

Посадовець пояснює, що з кимось із працівників призупинили трудові відносини, хтось сам написав заявку про розрахунок, змінивши місце роботи. На підприємствах залишився штатний розпорядок.

Нагадаємо, що чималу частину суми, яка виділилася на підприємства, було розподілено саме на зарплати та розрахункові. Наприклад на КП “Бахмут-Вода” виділили загалом 5,9 мільйона гривень, з них близько 5 мільйонів витратили саме на:

• виплату заробітної плати;
• відрахування із заробітної плати;
• нарахування на заробітну плату;
• розрахункові при звільненні працівників підприємства.

За словами Марченка, процес звільнення працівників з Бахмутських комунальних підприємств починався з 24 лютого 2022 року і тривав майже рік, поки не дійшли до того стану і положення по чисельності підприємств, яке є станом на зараз.

Також у коментарі нам повідомили, що під час евакуації з міста працівники займалися вивезенням техніки, архівів. Крім того, окремі працівники готували техніку, щоб вона могла рухатись, адже попередньо її пошкодили окупанти обстрілами. Заступник начальника Бахмутської МВА розказав, що ні один з керівників комунальних підприємств, які займалися роботою у сфері ЖКГ, не покинув місто до того моменту, поки було можливо там перебувати й працювати.

Оренда приміщень

Битва за Бахмут почалася з серпня 2022 року, одним із найважчих періодів стала зима та початок весни 2023.

Редакція зібрала основні події у Бахмуті від листопада 2022 року до листопада 2023 року.https://t.co/JmctqAi6Ej

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) November 10, 2023

Окремою статтею витрат у бюджеті на КП стала графа “Оренда приміщень”. Олександр Марченко пояснює, що зараз орендують приміщення, в яких зберігається комунальна техніка. Йдеться про складські простори, на яких зберігається обладнання з підприємств, комп’ютерна техніка, прилади, архіви тощо.

Також відомо, що з підприємств, які займалися, вулично-дорожньою галуззю, залишалося обладнання, яке евакуювали разом з технікою.

Також посадовець додає, що на орендованих майданчиках проводять роботи з відновлення техніки. Зокрема, цим займається “Бахмут Вода” та комбінат комунальних послуг.

Як пояснив Олександр Марченко, станом на сьогодні є попит на техніку для перевезення гуманітарних вантажів. Відновлення техніки також буде важливим елементом при деокупації громади та міста, пояснює посадовець. Адже техніка, яка є на балансі у КП, повинна бути на ходу.

Марченко пояснив, що є й підприємства, які на 100% втратили всю свою техніку. Йдеться, зокрема, про тролейбусне управління. Втрачено кілька сміттєвозів, але чотири одиниці вдалося вивести на безпечну територію, на склади.

Техніку, яку врятували з-під російських обстрілів, можуть здавати в оренду, аби таким чином заробляти кошти в бюджет. Це реальний варіант, який розглядає міськрада, каже Олександр Марченко.

Додамо, що евакуйована техніка з Бахмута, яка належала місцевим підприємствам, вже була залучена для доставки гуманітарних перевезень для бахмутян. Машини використовували для транспортування гумвантажу між Дніпром та Жовтими Водами.

Читайте також:

• Ноутбуки, бензин та хліб: що закупляли за міський бюджет Бахмута
• Хто платив найбільший податок до бюджету?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!