ЗСУ продовжили наступ в районі Бахмута, речник Східного угруповання українських військ капітан Ілля Євлаш заявив, що українські війська звільнили ще 2 км території на Бахмутському напрямку. Водночас російські блогери стверджують, що ЗСУ намагаються прорвати їх оборону на схід від Кліщіївки, а із заявою про захоплення Оріхово-Василівки окупанти, ймовірно, поспішили.
Ситуація на фронті довкола Бахмута/ Інститут вивчення війни
МО РФ заявило, що підрозділи Південного угруповання російських військ відбили українські атаки в районі Майорського. Російські блогери кажуть, що українські війська намагалися прорвати їх оборонні позиції вздовж залізниці на схід від Кліщіївки. Також джерела рф стверджують, що ЗСУ контратакували біля Оріхово-Василівки.
24 і 25 вересня кілька російських блогерів стверджували, що російські війська витіснили українські сили з їхніх позицій в Оріхово-Василівці, і що тепер російські війська контролюють цей населений пункт. Один військові оглядачі в рф визнали, що візуального підтвердження цих заяв немає.
Нагадаємо, що вчора 25 вересня росіяни звітували про захоплення цього населеного пункту. Російський блогер зазначив, що лінія фронту біля Бахмута останнім часом не змінилася, тим часом окупанти контратакували біля Курдюмівки.
Російські війська продовжили наземні атаки поблизу Бахмута 25 вересня, але не досягли жодних підтверджених успіхів.
Український Генштаб повідомив, що окупанти провели безуспішні атаки поблизу Кліщіївки та на схід і південний схід від Богданівки.
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Ситуація з евакуацією в Донецькій області знову набирає обертів. Загострення проблем з електропостачанням, перебої з водою та регулярні російські обстріли змушують жителів регіону залишати свої домівки.
Про тенденції виїзду, найгарячіші напрямки та виклики для волонтерів редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Чому посилюється евакуація з міст Донеччини
Основними містами, звідки наразі найчастіше виїжджають люди, залишаються Краматорськ та Слов’янськ. Однією з головних причин посилення евакуації Євген Ткачов називає проблеми з критичною інфраструктурою.
“Особливо підштовхує людей зникнення електрики і великий проміжок, поки її відновлюють. Люди, мабуть, починають розуміти, що будь-якої миті вона зникне зовсім. І тоді для багатьох буде дуже складно проживати в багатоповерхівках. Тому я бачу, що саме ця категорія більше виїжджає“, — пояснює представник “Проліски”.
Проблема електропостачання безпосередньо впливає на наявність води у квартирах. За словами Євгена, тиск часто буває слабким, через що вода не доходить до верхніх поверхів, а в багатьох випадках зникає повністю.
Водночас російські обстріли продовжують залишатися головним фактором небезпеки. Як зазначає представник місії, поняття безпеки на Донеччині зараз просто не існує, адже удари завдаються постійно і по різних населених пунктах.
“Вчора в Олександрівці, через котру проходять всі транзитні шляхи, прямо посеред білого дня десь о 5-й КАБами відпрацювали по центру і по дорозі, по якій йде евакуація. Дрони залітають і в Краматорськ, і в Слов’янськ“, — розповідає представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Жителі міст бачать, як закриваються будівельні магазини, зменшується трафік перевізників та скорочується кількість автівок на вулицях. Як наслідок: “Зранку вже замітно, з кожним тижнем Краматорськ, Слов’янськ пустіше і пустіше”.
Куди переїжджають мешканці області
Не всі жителі Донеччини одразу вирушають до інших областей України. Частина людей намагається знайти прихисток у віддалених селах власного регіону або на межі з сусідніми областями.
“Слов’янськ та Краматорськ пустішають. Навіть люди з цих місць намагаються виїхати в села, котрі подалі, наприклад, навіть в своїх регіонах. Зі Слов’янська там на Билбасівку хочуть приїхати, на Черкаське, на кордоні з Харківською областю, або сюди в Олександрівку“, — зазначає Євген Ткачов.
За його словами, жителі приватного сектору тримаються за власні будинки набагато довше. Наявність врожаю, худоби та власних колодязів дозволяє їм долати труднощі, з якими стикаються мешканці багатоповерхівок, тому евакуація з сіл відбувається значно повільніше.
Як працює евакуація з речами від місії “Проліска”
Гуманітарна місія “Проліска” реалізує проєкт безкоштовної евакуації родин разом із їхнім майном. Для реєстрації необхідно звернутися на номер гарячої лінії 0800 688. Від людей не вимагають жодних документів під час реєстрації, проте просять чітко підготувати відповіді щодо складу сім’ї, адреси та переліку майна.
“Те, що для нас дуже важливо, і це іноді буває складніше всього — тобто перерахувати те майно, яке люди хочуть вивезти. Тому що щось ми веземо, щось ми не веземо, бо різні випадки бувають. Іноді люди хочуть і трішечки свій бізнес перевезти, і будівельні матеріали, або там 20 мішків з вугіллям. Тому просто підготувати відповіді, яке саме майно, тому що в нас різні вантажівки, різні об’єми, різна вантажоспроможність“, — наголошує представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Якщо речей небагато, місія об’єднує вантажі двох або трьох родин. Людей транспортують мікроавтобусами, а їхні речі — вантажівками. Окремим питанням є евакуація тварин. Волонтери готові допомагати, але просять господарів заздалегідь продумати деталі. Маленьких тварин можна перевозити на колінах у мікроавтобусі, а великих — у вантажівках, обов’язково у клітках або спеціальних переносках, враховуючи погодні умови.
Небезпеки та виклики для евакуаційних бригад
Робота евакуаційних бригад супроводжується постійними небезпеками та технічними труднощами. Ворожі обстріли відбуваються протягом усього світлового дня, тому пристосуватися до безпечного часу виїзду неможливо. Російська армія часто завдає ударів по інфраструктурних об’єктах, зокрема по автозаправних станціях.
“В дорозі бачимо автозаправочні станції згорівші. Тому зараз наші водії отримали інструкцію, що на автозаправочних станціях ніяких хот-догів, ніякої кави. Швиденько заправились і швиденько тікати. Це навіть не тільки прифронтова територія, а й в Харківській, і в Донецькій областях“, — розповідає Євген Ткачов.
Крім обстрілів, волонтери стикаються з логістичними труднощами. Робота засобів радіоелектронної боротьби глушить навігатори, а відсутність табличок із назвами перейменованих вулиць та номерами будинків суттєво ускладнює роботу фахівців під час пошуку адрес.
Інтенсивне використання безпілотних літальних апаратів, цифрових засобів зв’язку та супутникової навігації суттєво підвищило вимоги до захисту військових підрозділів і критичної інфраструктури. У таких умовах важливу роль відіграють комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ), які забезпечують виявлення, аналіз і протидію радіоелектронним загрозам. Вони дають змогу знижувати ефективність каналів зв’язку, навігації та передачі даних противника без прямого вогневого впливу, підвищуючи стійкість особового складу, техніки та об’єктів інфраструктури.
Що таке комплекси РЕБ
Комплекси РЕБ – це спеціалізовані апаратно-програмні системи для контролю електромагнітного середовища та впливу на радіотехнічні засоби в певних частотних діапазонах.
До їх складу можуть входити:
приймальні модулі радіомоніторингу;
антенно-фідерні пристрої;
блоки цифрової обробки сигналів;
передавальні модулі створення перешкод;
системи керування та аналізу спектра.
Принцип роботи базується на виявленні джерел випромінювання, визначенні параметрів сигналу та формуванні контрольованого радіоелектронного впливу. Під час проєктування враховуються вимоги електромагнітної сумісності, енергоефективності та стійкості до зовнішніх факторів відповідно до стандартів IEC 61000.
Основні види комплексів РЕБ
Мобільні комплекси
Монтуються на транспортних платформах і забезпечують швидке переміщення між позиціями. Відзначаються автономним живленням, оперативним розгортанням та інтеграцією із засобами зв’язку.
Стаціонарні системи
Призначені для тривалого захисту важливих об’єктів. Оснащуються потужними антенними комплексами та засобами моніторингу спектру.
Автомобільні рішення
Поєднують мобільність із підвищеними енергетичними можливостями та можуть інтегруватися в систему управління підрозділом.
Портативні комплекси
Використовуються мобільними групами та підрозділами охорони. Компактність і автономність дають змогу застосовувати їх у складних умовах.
Де застосовуються комплекси РЕБ
Сфера використання систем радіоелектронної боротьби постійно розширюється через зростання кількості засобів, що працюють у радіочастотному спектрі.
Основні напрями застосування:
захист стаціонарних позицій;
прикриття військової техніки;
охорона командних пунктів;
безпека логістичних маршрутів;
супровід мобільних груп;
захист промислових і критично важливих об’єктів.
У сучасних умовах комплекси РЕБ дедалі частіше інтегруються з системами радіотехнічної розвідки, засобами ситуаційної обізнаності та автоматизованими контурами управління.
Критерії вибору системи РЕБ
Ефективність системи залежить не тільки від потужності. Важливими є й інші характеристики:
надійність компонентів;
стабільна робота в різних погодних умовах;
електромагнітна сумісність;
можливість оновлення програмного забезпечення;
гнучкість і можливість масштабування;
професійна технічна підтримка.
Особлива увага приділяється середньому напрацюванню на відмову (MTBF), стійкості до вібраційних навантажень та відповідності вимогам експлуатації у польових умовах.
Чому варто обирати перевірені рішення
Досвід показує, що надійність системи визначається не лише технічними характеристиками, а й якістю її реалізації. Перевірені комплекси створюються на базі промислових компонентів, проходять тестування та демонструють стабільну роботу в реальних умовах.
Не менш важливими є можливість модернізації та якісний сервісний супровід. Це допомагає підтримувати ефективність обладнання протягом тривалого часу та зменшує ризик непередбачених відмов.
Комплекси РЕБ сьогодні є важливою складовою сучасних систем безпеки. Вони допомагають контролювати електромагнітне середовище, підвищують стійкість до радіотехнічних загроз і доповнюють інші засоби захисту.
Колишній мер російського міста Чайковське, яке розташоване в Пермському краї, потрапив у полон до ЗСУ. Олексія Третьякова взяли у обмінний фонд поблизу населеного пункту Кліщіївка. […]
Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]
Аграрії Донеччини у надзвичайно складних умовах продовжують працювати на продовольчу безпеку регіону і країни. За інформацією Донецької ОВА, в області вже зібрали урожай ранніх зернових […]
