ЗСУ продовжили наступ в районі Бахмута, речник Східного угруповання українських військ капітан Ілля Євлаш заявив, що українські війська звільнили ще 2 км території на Бахмутському напрямку. Водночас російські блогери стверджують, що ЗСУ намагаються прорвати їх оборону на схід від Кліщіївки, а із заявою про захоплення Оріхово-Василівки окупанти, ймовірно, поспішили.
Ситуація на фронті довкола Бахмута/ Інститут вивчення війни
МО РФ заявило, що підрозділи Південного угруповання російських військ відбили українські атаки в районі Майорського. Російські блогери кажуть, що українські війська намагалися прорвати їх оборонні позиції вздовж залізниці на схід від Кліщіївки. Також джерела рф стверджують, що ЗСУ контратакували біля Оріхово-Василівки.
24 і 25 вересня кілька російських блогерів стверджували, що російські війська витіснили українські сили з їхніх позицій в Оріхово-Василівці, і що тепер російські війська контролюють цей населений пункт. Один військові оглядачі в рф визнали, що візуального підтвердження цих заяв немає.
Нагадаємо, що вчора 25 вересня росіяни звітували про захоплення цього населеного пункту. Російський блогер зазначив, що лінія фронту біля Бахмута останнім часом не змінилася, тим часом окупанти контратакували біля Курдюмівки.
Російські війська продовжили наземні атаки поблизу Бахмута 25 вересня, але не досягли жодних підтверджених успіхів.
Український Генштаб повідомив, що окупанти провели безуспішні атаки поблизу Кліщіївки та на схід і південний схід від Богданівки.
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Ситуація на східному фронті залишається складною. Аналітики DeepState фіксують зміни лінії бойового зіткнення поблизу декількох населених пунктів Донеччини, а Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про високу інтенсивність бойових дій, зокрема на Покровському відтинку.
Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA
Як змінився фронт на Донеччині
Аналітики проєкту DeepState оновили мапу бойових дій, зафіксувавши просування окупаційних військ на кількох ділянках. Згідно з останніми даними, ворог має успіхи поблизу таких населених пунктів:
Удачне (Покровський район);
Гришине (Покровський район);
Привільне (Краматорський район).
Покровський напрямок: епіцентр боїв
За даними Генштабу ЗСУ, саме Покровський напрямок залишається найгарячішим в Донецькій області. З початку доби російські окупанти здійснили тут 23 спроби потіснити українських воїнів із займаних позицій. Водночас українські військові же відбили 18 атак.
Бойові зіткнення відбуваються в районах населених пунктів:
Шахове;
Новий Донбас;
Покровськ;
Світле;
Котлине;
Удачне;
Молодецьке;
Новопавлівка.
Також ворог намагається штурмувати у бік Іванівки, Ганнівки й Родинського.
Ситуація на інших напрямках
За даними Генерального штабу ЗСУ, активні бойові дії тривають і на інших відтинках фронту:
Лиманський напрямок — українські військові відбивали 2 атаки росіян в районі Зарічного та у бік Дробишевого;
Слов’янський напрямок — росіяни 3 рази намагалися просунутися у бік Закітного, Свято-Покровського та в районі Дронівки, дві атаки станом на зараз досі тривають;
Костянтинівський напрямок — загарбники здійснили 3 наступальні дії поблизу населених пунктів Щербинівка та Плещіївка, одна атака ворога досі продовжується;
Краматорський напрямок — на цьому відтинку фронту противник наступальних дій не проводив.
Вибухи в Дніпрі / фото Бахмутьского притулку “Лада”
Евакуйований із Бахмута притулок для тварин “Лада”, який нині функціонує у Дніпропетровській області, опинився в зоні підвищеного акустичного впливу під час нічної атаки “шахедів” та ракет. Через це багато утриманців зіштовхнулися зі стресом, а дехто навіть “відкотився” в адаптації до тихого життя не в зоні бойових дій.
Детальніше про те, як притулок пережив нічну атаку, редакції Бахмут IN.UA розповіла Марина Шажко керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”.
Нічна атака на Дніпропетровщині: як її зустріла “Лада”
За словами Марини Шажко, притулок розташований на відкритій місцевості, через що звуки вибухів під час атак на Дніпро та область чутно особливо гучно. Прильотів саме по території не було і фізично тварини не постраждали, але сам акустичний удар став серйозним випробуванням для утриманців.
Загалом, собаки, які жили в умовах війни та були евакуйовані із зон бойових дій, досить активно реагують на гучні звуки, адже спрацьовує інстинкт виживання.
“У тварин-переселенців стрес найчастіше проявляється панікою, тремтінням, різкими спробами сховатися. Деякі стають лякливими до будь-якого різкого звуку, інші можуть реагувати захисною агресією від переляку. Вони можуть метатися по вольєру, не реагуючи на голос. Тому тварини можуть травмуватися об вольєри або битися один з іншим“, — зазначає керівниця притулку.
Як зізнається співрозмовниця, на ранок після атаки спостерігалися полярні реакції собак: частина відмовлялася виходити з будок та їсти, інші ж перебували у стані гіперактивності та метушливості.
Найгіршим наслідком подібних ночей Марина Шажко називає “відкат” в адаптації. Тварини, які почали звикати до тиші, знову повертаються у стан постійного очікування небезпеки.
Серед фізичних проявів стресу фіксують:
спроби гризти власні лапи чи хвіст;
біг по колу;
загострення проблем зі шлунком;
серцеві розлади.
“У такі моменти їхня нервова система ніби знову повертається у стан небезпеки, і адаптацію доводиться підтримувати заново, крок за кроком“, — пояснює керівниця притулку.
Методи заспокоєння та робота персоналу
Для стабілізації стану тварин застосовують медикаментозну терапію (заспокійливі, серцеві препарати, ліки для шлунка) та поведінкову корекцію — тиха розмова та присутність людини поруч. Вночі з тваринами перебував охоронець, який заспокоював найбільш наляканих. Вдень до роботи долучаються три волонтерки. Попри обмежений людський ресурс, працівники намагаються приділити увагу кожному підопічному.
“Після сильного стресу ми насамперед даємо тваринкам спокій і можливість сховатися в будочках, якщо вони цього потребують. На жаль, у нинішніх умовах забезпечити повну тишу дуже складно, тому відновлення дається їм важче й повільніше. Нікого не змушуємо до контакту — просто тихо говоримо, сідаємо поруч, щоб вони відчували нашу присутність“, — каже керівниця “Лади”.
Нагальні потреби притулку
Заклад потребує допомоги небайдужих для відновлення здоров’я тварин. Наразі у списку найнеобхіднішого:
вологий корм (паштети) — критично необхідний для старих та хворих собак, а також тих, хто відмовляється від сухого корму через стрес;
ліки — потрібен широкий спектр препаратів (заспокійливі, для підтримки серця та шлунково-кишкового тракту).
Як допомогти
Отримати повний перелік необхідних медикаментів можна, зв’язавшись із керівництвом притулку телефоном: +380 (95) 199 9539. Відправка допомоги можлива через “Нову пошту” (доставлення сплачує притулок коштом балів гуманітарної програми).
Колишній мер російського міста Чайковське, яке розташоване в Пермському краї, потрапив у полон до ЗСУ. Олексія Третьякова взяли у обмінний фонд поблизу населеного пункту Кліщіївка. […]
Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]
Аграрії Донеччини у надзвичайно складних умовах продовжують працювати на продовольчу безпеку регіону і країни. За інформацією Донецької ОВА, в області вже зібрали урожай ранніх зернових […]
