Російська окупаційна армія намагається втримати в своїх руках Бахмут та відсунути від нього Сили оборони України. ЗСУ повільно просуваються вперед на південь від міста-фортеці та, дійшовши до залізниці, тримають під вогневим контролем трасу Бахмут-Горлівка.
Про це військовий експерт Іван Січень розповів у інтерв’ю «Gazeta.ua».
Характер боїв біля Бахмута
Іван Січень зауважив, що бої довкола Бахмута мають різноспрямований характер. Так, на північних околицях міста загарбники ведуть наступальні дії в напрямку Оріхово-Василівки. Водночас на південних околицях Бахмута окупанти протидіють просуванню ЗСУ із Кліщіївки та Андріївки на схід.
Росіяни намагаються утримати в своїх руках Бахмут та відсунути від нього з’єднання Сил оборони. Жорстка оборона зс рф у цьому районі поєднується з контрнаступальними діями. У разі досягнення успіху росія зможе розгорнути наступ на Часів Яр, а від нього — на Слов’янськ і Краматорськ або на захід, до рубежу річки Кривий Торець і міста Дружківка. За рахунок зазначеного будуть забезпечені вихідні райони для подальшого просування в глибину території України.
Іван Січень // військовий експерт
Ситуація поблизу Бахмута / фото DeepStateMapLive
Успіхи ЗСУ під Бахмутом
За словами експерта, загальна обстановка на Бахмутському напрямку залишається незмінною. Українські захисники повільно просуваються вперед на південь від Бахмута, дійшли до залізниці та тримають під вогневим контролем автотрасу Бахмут-Горлівка.
Російським військам вдалося трохи потіснити Сили оборони України на півночі від Бахмута, однак це жодним чином не вплинуло на їх положення. Через перенесення пріоритетної уваги сторін на інші напрямки, Бахмутський напрямок певним чином відходить на другий план. Ні російські сили, ні українські значних резервів там не мають. А тому в найближчій перспективі суттєвих просувань в той, чи інший бік там, найімовірніше, не буде.
У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.
Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.
Які документи містять інформацію з обмеженим доступом
Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:
журнал бойових дій;
бойові накази та розпорядження;
координати місця зникнення;
відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
документи про евакуацію;
відомості про склад і розташування підрозділів.
Як родинам отримати потрібні відомості
Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.
Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.
Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.
Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти
Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.
Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.
В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята пенсія”, проте що він означає насправді та чи передбачена така виплата законодавством у 2026 році?
Відповіді на ці питання — у матеріалі Бахмут IN.UA.
Що таке 13-та пенсія в Україні
В українському законодавстві офіційного поняття “тринадцята пенсія” як щорічної додаткової надбавки не існує. Жоден нормативний акт не передбачає автоматичної виплати 13-го платежу наприкінці року. Цей термін є виключно побутовим формулюванням.
Під так званою 13-тою пенсією неофіційно мають на увазі суму пенсійних виплат, яка була офіційно нарахована людині, але залишилася невиплаченою у зв’язку з її смертю. У Пенсійному фонді України (ПФУ) наголошують: ці кошти не анулюються і не зникають, вони можуть бути передані близьким родичам померлого.
Хто має право на отримання коштів
Отримати недоотриману пенсію померлого можуть лише визначені категорії осіб:
члени сім’ї, які були офіційно зареєстровані та проживали разом із пенсіонером на день його смерті;
непрацездатні члени родини, які перебували на утриманні померлого (навіть у тому випадку, якщо вони фактично мешкали за іншою адресою).
Важливий нюанс: якщо за виплатою одночасно звертаються одразу кілька родичів, які мають на це законне право, загальна сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.
Від чого залежить розмір виплати
Фіксованої ставки чи гарантованої суми для “тринадцятої пенсії” не існує. Її розмір розраховується суворо індивідуально і залежить виключно від двох факторів:
щомісячного розміру пенсії, яку отримував померлий;
періоду, за який нараховані кошти залишилися фактично невиплаченими (наприклад, за поточний місяць чи кілька місяців).
Як оформити виплату: способи та документи
Недоотримана пенсія не перераховується родичам автоматично. Щоб її отримати, обов’язково необхідно подати відповідну заяву до органів ПФУ. Зробити це у 2026 році можна двома способами:
офлайн — звернувшись особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду;
онлайн — дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ (за наявності кваліфікованого електронного підпису).
Разом із заявою заявник повинен надати пакет підтверджувальних документів, зокрема:
свідоцтво про смерть пенсіонера;
паспорт та ідентифікаційний код заявника;
документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
довідки, що засвідчують факт спільного проживання з пенсіонером на момент його смерті (довідка про склад сім’ї, про реєстрацію місця проживання);
актуальні реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.
У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму […]
В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята […]
Українці, які успадкували пошкоджене або знищене внаслідок війни житло, можуть претендувати на компенсацію, навіть якщо нерухомість досі оформлена на померлого власника. Таке право мають і […]
Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в […]
Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які […]