Російська окупаційна армія намагається втримати в своїх руках Бахмут та відсунути від нього Сили оборони України. ЗСУ повільно просуваються вперед на південь від міста-фортеці та, дійшовши до залізниці, тримають під вогневим контролем трасу Бахмут-Горлівка.
Про це військовий експерт Іван Січень розповів у інтерв’ю «Gazeta.ua».
Характер боїв біля Бахмута
Іван Січень зауважив, що бої довкола Бахмута мають різноспрямований характер. Так, на північних околицях міста загарбники ведуть наступальні дії в напрямку Оріхово-Василівки. Водночас на південних околицях Бахмута окупанти протидіють просуванню ЗСУ із Кліщіївки та Андріївки на схід.
Росіяни намагаються утримати в своїх руках Бахмут та відсунути від нього з’єднання Сил оборони. Жорстка оборона зс рф у цьому районі поєднується з контрнаступальними діями. У разі досягнення успіху росія зможе розгорнути наступ на Часів Яр, а від нього — на Слов’янськ і Краматорськ або на захід, до рубежу річки Кривий Торець і міста Дружківка. За рахунок зазначеного будуть забезпечені вихідні райони для подальшого просування в глибину території України.
Іван Січень // військовий експерт
Ситуація поблизу Бахмута / фото DeepStateMapLive
Успіхи ЗСУ під Бахмутом
За словами експерта, загальна обстановка на Бахмутському напрямку залишається незмінною. Українські захисники повільно просуваються вперед на південь від Бахмута, дійшли до залізниці та тримають під вогневим контролем автотрасу Бахмут-Горлівка.
Російським військам вдалося трохи потіснити Сили оборони України на півночі від Бахмута, однак це жодним чином не вплинуло на їх положення. Через перенесення пріоритетної уваги сторін на інші напрямки, Бахмутський напрямок певним чином відходить на другий план. Ні російські сили, ні українські значних резервів там не мають. А тому в найближчій перспективі суттєвих просувань в той, чи інший бік там, найімовірніше, не буде.
Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.
Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою
У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.
Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.
За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.
Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти
У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.
Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.
За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.
Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242
Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.
Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.
Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.
Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.
Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.
Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей […]
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що […]
Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям. Про […]
Коли у Краматорській українській гімназії починається онлайн-урок, пані Ірина насамперед думає не про правила української мови. Їй важливо знати, чи всі діти на зв’язку, як […]
Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. […]