Військовим з Бахмутського напрямку потрібні засоби радіоелектронної боротьби, вони допомагають нашим військам працювати по російських дронах. Аби придбати РЕБи для захисників Бахмутського напрямку потрібно зібрати 250 тисяч гривень.
РЕБи допомогають створити перешкоди для звʼязку між оператором та усією зброєю з радіоелектронним обладнанням: БпЛА, системою ППО чи артилерією. За допомогою РЕБів у ворога придушують мобільний та супутниковий звʼязок, аби його дезорієнтуватися.
Загалом є два види РЕБів портативні та стаціонарні. Перші можна використовувати, як рюкзак, а другі в окопах. Воїни з Бахмутського напрямку мають потребу в портативних РЕБах. Їх зручно використовувати для виходів на бойові завдання.
Після деокупації територій відбувається не тільки розмінування та в’їзд у місто української влади та правоохоронних органів, але й починається важливий етап — пошук та ексгумація тіл цивільних та військових. На прикладі Харківщини ми дізналися, як це відбувалося у селі Мала Рогань, про ці процеси розповів Сергій Прокопенко, харківський журналіст та головний редактор локального видання Gwara Media, а про пошуки тіл військових безпосередньо на Донеччині, зокрема й в Бахмутському районі, розповів Олексій Юков, член пошукового загону “Плацдарм”.
Чи можуть бути цивільні корисними при пошуку тіл, куди передають тіла, та до чого потрібно готуватися вже зараз — читайте у матеріалі.
Яка ситуація в Бахмуті
Зараз Бахмут окупований, а до міста немає доступу. На момент окупації, а це весна 2023 року, тут ще залишилися цивільні, люди з різних причин ухвалили рішення не евакуюватися попри всі заклики від влади та волонтерів. Вже згодом російські окупанти почали публікувати повідомлення про знаходження тіл цивільних за різними адресами. Першого лютого 2024 року окупанти надіслали фото приватного будинку на вулиці Сибірцева та повідомили, що знайшли там тіло жінки.
Пропагандисти ще у 2023 році обіцяли розпочати в Бахмуті розмінування, а відтак й пошук тіл, втім жодних пошуків тіл, звісно, не було. Крім руїн, зруйнованих життів та смертей, росія не принесла нічого.
У кінці березня 2024 року загарбники знову показали кадри з приватного будинку в Бахмуті, де знайшли тіла вбитих своїми ж військами цивільних. Росіяни показали наслідки свого вторгнення — рештки тіл бахмутян у підвалі. Останки, ймовірно, пролежали там близько року.
Вже зараз можна говорити, що після деокупації Бахмута останки людей будуть знаходити у різних місцях, й вже зараз потрібно готуватися до цього процесу.
Пошукова група “Плацдарм”: пошуки тіл на Донеччині
Керівник пошукової групи “Плацдарм” Олексій Юков вже не перший рік разом з іншими волонтерами займається пошуком та ексгумацією тіл військових, як український, так й російських. Група “Плацдарм” працювала безпосередньо у районі Кліщіївки, Курдюмівки та Андріївки. Звідси вивозили рештки тіл та передавали у морг. Олексій пояснює, що це дуже не легка робота не тільки морально, але й фізично, адже російські FPV-дрони не дозволяють працювати, волонтери ризикують життям, щоб повернути додому загублені душі.
Однак, за час своєї роботи він зустрічав й тих осіб, які намагалися нажитися на родичах зниклих безвісти військових, виманюючи у людей кошти. Тому слід обережно ставитися до всіх дзвінків та повідомлень, які ви отримуєте від незнайомих людей.
На думку Олексія цивільні можуть бути корисні у пошуку тіл інформаційно, тобто повідомляти, де бачили тіло, давати точну локацію тощо.
“Багато хто хоче допомогти. Втім якщо ми будемо долучати просто людей, які в цьому нічого не розуміються, то можемо накоїти лиха”, — пояснює співрозмовник.
Крім того, далеко не кожен цивільний зможе брати участь у пошуку чи ексгумації тіл, адже є багато факторів, до яких не можливо звикнути й вони можуть шокувати: трупний запах, останки людей, які вже почали розкладатися тощо, тому потрібна ще й психологічна витримка. Співрозмовник додає, що допомагає відволіктися від важкої праці — робота з діткамию. Олексій Юков також тренер з таїландського боксу й навчає маленьких українців:
“Ми проводимо фізичні та медичні тренування для дітей. Тобто, накладання турнікетів, щоб діти могли, якщо, не дай Боже, станеться лихо десь поруч або з ними, надати собі чи своїм близьким допомогу. Я вважаю, що психологічний стан вирівнюється завдяки спілкуванню з дітьми. Це мертве і живе, минуле і майбутнє. Оці ці моменти, вони дуже допомагають. Це усвідомлення, що ти десь там загубився на війні, а що ти ще живий”.
Як організовують процес пошуку тіл на деокупованих територіях
Насамперед — це зона відповідальності поліції та прокуратури, які безпосередньо займаються пошуками та ексгумацією тіл, а також фіксують воєнні злочини, що були вчинені на деокупованих територіях. Олексій Юков пояснює, що їх група співпрацює з іншими організаціями, які також шукають тіла, волонтери допомагають один одному.
“Розкопками допомагаємо, тому що в нас є спеціалісти, це археологи. Фактично, люди, які можуть правильно розчистити рештки, не втратити якісь елементи, які можуть бути дуже важливі, наприклад, це актуально для фіксації воєнних злочинів: відстріляні гільзи, кулі, які могли бути в тілах. Тобто всі ці дрібнички важливо не втратити у ході роботи”, — каже Олексій Юков.
Та додає, що “Плацдарм” співпрацює з поліцією, а також з Генеральним штабом.
“Якщо потрібна допомога, то цивільна військова адміністрація може звернутися до поліції, Генерального штабу або напряму до нас. Ми завжди відкриті для діалогу і для співпраці. Вже неодноразово співпрацювали із Донецькою обласною адміністрацією стосовно пошуку загиблих, жодних проблем у цьому немає. Важливо розуміти, що ми займаємося пошуком тіл військових, а поліція, наприклад — цивільними особами, які загинули внаслідок бойових дій. Але завжди пересікається, бо ми ж розуміємо, що це війна. І на війні можуть бути в одній ямі, як цивільні, так і військові. Тобто тут треба чітко розуміти, як правильно відпрацювати дану локацію”, — поясню Олексій Юков.
Ексгумація тіл на Харківщині
Сергій Прокопенко — головний редактор харківського видання Gwara Media, йому довелося побачити процес ексгумації тіл на власні очі, адже він висвітлював новини з деокупованих територій.
“Перший раз я побував на ексгумації десь весною 2022 року (ред. село звільнили 25 березня), коли докупували селище Мала Рогань. Я до цього ніколи не був на ексгумації. У селищі ми були присутні при виявленні тіл цивільних в приватному будинку. Там була пара, дружина чоловіка мала поранення в око, і їй не могли надати медичну допомогу. Вона полежала деякий час та загинула, чоловік закопав її у дворі. Це було найстрашніше, що я міг уявити. А потім я побачив ще страшніші речі”, — пригадує у розмові Сергій Прокопенко.
Він додає, що при ексгумації була слідча група прокурорів і криміналістів. Вони прийшли на город, де закопали загиблу та почали її відкопувати. Тіло жінки дістали з могили, вона була загорнута у ковдру.
“Тіло було білого кольору. Це було дуже страшно, був сильний запах. Її забрали в мішок і відвезли. Все фотографувала поліція, знімали на фото й те місце, де в неї було око. Тому я це все запам’ятав, цей запах переслідував мене кілька днів. Але я знаю, що це не так ще страшно. Бо люди були в страшніших місцях”, — каже Сергій.
Під час ексгумації на Харківщині команда Сергія зняла документальний фільм “Атака на цивільних”. Gwara Media досліджувала тему воєнних злочинів
“Документування цього процесу підвищує довіру до всього, що відбувається. Це є стимулом для діалогу і створення контексту для правосуддя і правозахисного процесу. Також, це питання національної ідентичності і історичної пам’яті”, — розмірковує Сергій у розмові.
Він пояснює, аби потрапити на деокуповані території потрібно пройти кілька етапів, зокрема – це слідування за представниками правоохоронних органів, поліції, СБУ, прокуратури. Вони першими потрапляють у такі міста та села, роль військової адміністрації тут не настільки важлива.
Чим можуть бути корисні цивільні при ексгумації?
Сергій погоджується з думкою Олексія Юкова про те, що цивільні можуть бути інформаторами, але також бути задіяними, як свідки воєнних злочинів. Мова йде про тих людей, які перебували в окупації та могли бачити те, що відбувається.
Якщо територія вже безпечна для цивільних, то вони також можуть допомагати копати, аби витягувати людей з братських могил.
“Ця чорна робота найважча, значна її частина робиться руками невідомих для суспільства людей, зморених сонцем”, — Сергій Прокопенко, редактор Gwara Media.
Редакція не володіє достовірною інформацією, чи залишилися зараз у Бахмуті цивільні, на момент окупації вони ще були у місті. Потім окупанти регулярно подавали списки тих, кого вивезли до непідконтрольних Україні територій, доля цих людей здебільшого лишається невідомою.
У вересні 2023 року ми зафіксували один з останніх списків вивезених з Бахмута, а в березні 2024 року росіяни повідомили, що вивезли людей з Іванівського, це село неподалік від Бахмута. Ймовірно, що саме ці люди могли бути свідками російських воєнних злочинів, зокрема й вбивства цивільних, останки яких й показують росіяни.
Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Російський телеграм-канал опублікував фейкову інформацію. Як пише російський фейкомет, в Україні почали продавати браслети з молитвою, що має «оберігати» чоловіків від представників ТЦК. Чому це неправда — пояснює редакція Бахмут.IN.UA.
Хто поширює фейк?
Фейк опублікував офіційний канал російського Інформаційного Козачого Агентства ПІКА. Окрім цього, допис є й у проросійському пабліку “На самом деле в Днепре”, який налічує 26 тисяч підписників та нібито інформує про новини міста Дніпро. Адміністратори каналів використали риторику про так звану «могилізацію», аби вкотре просувати тезу про те, що українцям варто скласти зброю і не вступати до лав ЗСУ.
Що не так із цією “молитвою”?
Ми перевірили фото на наявність ознак будь-якого редагування за допомогою сервісу FotoForensics.
Ділянки зображення виділені білими крапками, тож фото зазнавало редагування: накладення додаткових зображень та елементів. Тож ми здійснили пошук оригінального зображення за допомогою Google Lens. Виявилось, що оригінальне фото фейкомети взяли з оголошення на сайті українського маркетплейса Prom.
Як бачимо, фото відредагували у графічних редакторах: до оригінального фото з маркетплейса додали інші елементи, щоб відтворити нібито рекламу оберега з “молитвою”. На це зображення наклали назву товару “Браслет з молитвою від ТЦК”, опис матеріалу “Нержавіюча сталь” та довжину “20 см”.
Варто звернути увагу на головний елемент – “молитву від ТЦК”, текст якої також турботливо надрукували. Та чи відповідає переклад українською справжньому змісту напису? Ми зробили переклад напису браслета в Гугл-перекладачі і з’ясували, що це молитва Отче Наш іспанською мовою, яка українською звучить наступним чином:
«Отче наш, що єси на небесах. Нехай святиться ім’я Твоє. Прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. Не введи нас у спокусу і визволи нас від лукавого. Амінь».
Жодного збігу з оригінальним написом, і тим паче жодної згадки про ТЦК у молитві — головна ознака недостовірності зображення. До того ж відсутня інформація про те, який саме інтернет-магазин має такий “оберіг” у своєму асортименті : ані назви, ані посилання на сторінку чи сайт.
Отже, враховуючи все вищенаписане, робимо висновок: це справжнісінький фейк. Перш ніж розповсюджувати таку інформацію, варто перевірити: чи правдива вона? Звісно, не всі вміють користуватися спецсервісами для перевірки фото на наявність редагування графічними редакторами. Але, аби перевірити конкретно даного роду інформацію, можна просто вбити у пошуковик “купити браслет із молитвою від ТЦК”, та побачити, що жодного реально існуючого товару на торговельних майданчиках немає.
Читайте також:
Хочеш виграти електросамокат? Завітай у військомат: проросійські канали поширюють фейк
В Україні запустили освітню програму “Мрій та досягай”, спрямовану на підтримку жінок, які постраждали внаслідок війни. Взявши участь у програмі, українки можуть отримати нові навички […]
Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала інформаційне поле міста Шахтарськ, куди звозили бахмутян, які залишилися в місті після окупації. Наприкінці жовтня 2024 року в Шахтарськ ще продовжують […]
У селищі Гоща Рівненської області планують побудувати житловий квартал для бахмутян. Проєкт будівництва житла для переселенців розробили в “Метінвесті”. Бахмутська делегація представила проєкт на виставці-конференції […]
Переселенці та переселенки, які проживають у місті Обухів, Київської області, 26 та 27 листопада, можуть зареєструватися на грошову допомогу від УВКБ ООН. Сума виплати на […]
Бахмутський міський центр зайнятості більше не працює. Установу реорганізували і приєднали до новоутвореного Слов’янсько-Бахмутського управління Донецької обласної служби зайнятості. Про це в коментарі редакції “Бахмут […]