Комунальні підприємства з окупованих територій України були евакуйовані в більш безпечні громади. Робота деяких КП триває дистанційно. При цьому співробітники отримують зарплати і витрачають бюджетні кошти на різні закупівлі.

Чи є доцільним зберігання комунальних підприємств з окупованих громад, редакція Бахмут IN.UA розпитала в Олександра Слобожана — виконавчого директора Асоціації міст України.

Як працюють комунальні підприємства в евакуації

Комунальні підприємства з окупованих територій України були евакуйовані до більш безпечних регіонів. Вони зберегли штат працівників та продовжують отримувати зарплати попри те, що фактично не надають послуг у своїх громадах. Наприклад, бахмутські підприємства, такі як “Бахмут-вода”, “Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради”, “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”, “Бахмутська житлова управляюча компанія” та “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”, теж працюють дистанційно.

За словами Олександра Слобожана, ліквідувати ці підприємства не можуть з кількох причин. По-перше, це допомога людям, які там працюють.

“Перший момент — ці люди, які працюють у комунальному підприємстві, вони отримують зарплату. Таким чином держава не витрачає на соціальну допомогу. Вони отримують зарплату з того сформованого місцевого бюджету, який є в розписі державного бюджету. Другий момент — ці працівники не впливають на безробіття по країні”, — каже Олександр Слобожан.

Однак, аби підприємства могли зберігати свою ефективність і не бути баластом для бюджету, їх залучають до роботи на нових місцях. Переважно там, де є переселенці з громади, яку представляє КП. Якщо ж роботи для них немає, то працівників переводять у простій.

“Вони (ред. комунальні підприємства) мають працювати, а не просто бути “сплячими” як кадровий потенціал на майбутнє. Як роблять деякі територіальні громади? Вони їх релоковують, наприклад, у Львівську, Волинську чи інші тилові області, і завантажують роботою по обслуговуванню переселенців зі своєї громади до періоду, поки територія не буде звільнена або відновлена. Це перший момент. Другий момент — по деяким формуються так звані економічні профілі. Їх переводять зовсім в інші структури, де є дефіцит кадрів, і де вони працюють за своїм профілем. І третій момент — їх відправляють на простій для економії коштів та збереження кадрового потенціалу, якщо жодної роботи немає. Ось такий комплексний підхід. Звісно, що це мало бути державною політикою Міністерства економіки, а так у нас кожна громада впроваджує свої практики”, — зауважив Олександр Слобожан.

Фактично на сьогодні керівництвом комунальних підприємств займається місцева влада. Врегулювання роботи КП на державному рівні немає. Тому підприємства продовжують функціонувати дистанційно, не виконуючи своїх колишніх робочих обов’язків.

“На сьогодні це відповідальність місцевої влади, але місцева влада в повній мірі не може реалізувати ці ініціативи без погодження з центральною владою. Ось у чому проблема. І тому багатьом таким підприємствам руки не доходять у плані погодження і вони і не займаються роботою, і не релоковані. Єдиний плюс — люди отримують зарплату, сплачують податки і не збільшують рівень безробітніх. По-правильному, громади, релокувавши підприємства на безпечну територію, мають повністю завантажити їх тим функціоналом, який був раніше. Позитивні приклади є в Маріуполя, Старобільська, Покровська”, — каже виконавчий директор Асоціації міст України.

Подібні практики дозволяють підприємствам і зберігати команду, і працювати для своїх людей. Також це має позитивний ефект для самої громади, які належить КП, адже податки від діяльності йдуть у її бюджет.

Окрім фактичної роботи, комунальні підприємства також залучають до підготовки документів, які вимагає Кабмін:

• план відновлення;
• комплексна програма відновлення;
• статистика.

Щодо майна комунальних підприємств, то якщо воно залишилось на окупованій території, фактично воно визнається втраченим. Якщо ж обладнання чи цінності вдалось вивезти, то вони залишаються на балансі релокованих підприємств.

Читайте також:

• Бахмут та Сіверськодонецьк: як працюють комунальні підприємства в евакуації та у скільки обходяться міським бюджетам
• 17 млн грн на комунальні підприємства: у міськраді прокоментували обурення бахмутян
• Чим займаються комунальники Донеччини та чи готові КП до евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У січні 2026 року Часовоярська міська військова адміністрація та її структурні підрозділи провели низку закупівель через систему Prozorro. Серед основних витрат — масштабні поштові послуги, забезпечення супутникового інтернет-зв’язку та ремонт техніки. Загальна сума витрат за місяць майже сягнула 1 мільйона гривень.

Детальніше про те, на що витрачав бюджетні кошти Часів Яр на початку року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закупівлі Часів Яра у січні 2026 року

У січні громада активно проводила тендерні процедури. Основна частина витрат припала на Часовоярську міську раду, тоді як військова адміністрація зосередилася на обслуговуванні транспорту.

Сама міська військова адміністрація протягом місяця реалізувала п’ять тендерів на загальну суму 19 350,02 гривні, спрямованих на підтримку автопарку:

• витратні матеріали для автомобілів — 7 100,02 гривні;
• запчастини для ремонту автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City — 5 300 гривень;
• запчастини для ремонту автомобіля RENAULT DUSTER LAIF — 3 450 гривень;
• техобслуговування та ремонт VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City — 1 750 гривень;
• техобслуговування та ремонт RENAULT DUSTER LAIF — 1 750 гривень.

Часовоярська міська рада здійснила найбільші закупівлі місяця на загальну суму 897 789,56 гривні. Значні кошти були виділені на логістику та цифрові послуги:

• послуги поштового зв’язку та організації перевезень великогабаритних відправлень — 360 000 гривень;
• послуги з пересилання внутрішніх посилок — 218 400 гривень;
• картки поповнення супутникового інтернету Starlink — 110 400 гривень;
• техпідтримка системи документообігу “ДОК ПРОФ 3” — 86 880 гривень;
• ремонт екскаватора Hyundai R180 W-9S — 56 074,56 гривні;
• квіти живі — 20 200 гривень;
• хостинг веб-сайту громади — 12 000 гривень;
• додаткове місце на поштовому сервері — 12 000 гривень;
• канцелярські товари — 8 750 гривень;
• доступ до мережі інтернет — 5 475 гривень;
• оновлення програми “M.E.Doc” — 5 100 гривень.

Що закуповували управління Часовоярської МВА

Структурні підрозділи міської ради у січні 2026 року зосередили свої витрати виключно на поштових та логістичних послугах. Загальна сума трьох тендерів склала 40 000 гривень:

• Відділ освіти Часовоярської міської ради витратив на поштові послуги (ТОВ “Нова пошта”) — 20 000 гривень;
• Відділ культури, спорту, сім’ї та молоді направив на перевезення пошти автотранспортом — 14 000 гривень;
• Фінансовий відділ міської ради замовив поштові послуги та перевезення великогабаритних відправлень на суму 6 000 гривень.

Скільки загалом витратили з бюджету

Загалом у січні 2026 року з бюджету Часів Яру витратили 957 139,58 на закупівлі.

Читайте також:

ПФУ відновлює виплати пенсіонерам з ТОТ: що потрібно зробити до 1 квітня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Проєкт постанови Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних виплат викликав критику правозахисників через низку норм, які, на їхню думку, суперечать чинному законодавству. Йдеться, зокрема, про вимогу підтверджувати факт неодержання пенсії від рф без визначеного механізму такого підтвердження, запровадження додаткових підстав для обмеження виплат недоотриманої пенсії, а також спробу встановити територіальні обмеження для мешканців ТОТ і ВПО. Юристи наголошують, що Кабмін не має повноважень розширювати перелік підстав для невиплати пенсій, визначених законом, і застерігають: ухвалення документа в нинішній редакції може призвести до масових неправомірних відмов у пенсійних виплатах і судових оскаржень.

Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, висловили застереження щодо запропонованих змін. Як нововведення, запропоновані у проєкті постанови, суперечать закону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Олеся Ляшук — юристка громадської організації “Група впливу”.

Призупинення пенсій мешканцям ТОТ: позиція юристів

Днями на сайті Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України оприлюднили проєкт постанови “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення окремих пенсійних і страхових виплат”. Він передбачає зміни у виплаті пенсій мешканцям тимчасово окупованих територій та пенсіонерам-ВПО з ТОТ, які наразі проживають за кордоном. Зокрема, виплата українських пенсій буде можлива лише в разі підтвердження пенсіонерами факту неодержання пенсій від рф.

На проєкт постанови відреагувала коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Правозахисники, вивчивши документ, заявляють, що запрпоновані зміни не відповідають чинному законодавству. У редакції, яку пропонує Мінсоцполітики зараз, ухвалювати їх не можна. 

Серед критичних зауважень щодо проєкту постанови юристка Олеся Ляшук виділяє факт недоотримання пенсії.

“У нас на рівні законодавства передбачено, що є певні особи, які можуть бути засуджені за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. На рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який фактично є основним законом, що регулює виплату пенсії, передбачено, що особи, які були засуджені за вчинення цих злочинів, на період засудження отримують пенсію в певному розмірі. Здається, в розмірі, який встановлюється для непрацездатного населення. Коли особи за якийсь певний період не отримують пенсію, створюється частина недоотриманої пенсії. Після звільнення особа може подати заяву про поновлення виплати пенсії, і в певному порядку дійсно пенсія повинна бути виплачена. Але на рівні проєкту постанови зараз встановлюється правило, що ось цю недоотриману пенсію особи, які були засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, не мають права отримувати”, — розповідає юристка.

Водночас саме поняття колабораціонізму в нинішніх умовах залишається складним для однозначного трактування. Йдеться про ситуації, коли люди на окупованих територіях могли співпрацювати з окупаційною владою вимушено — під тиском, через загрози безпеці або відсутність альтернатив для виживання.

За формальними ознаками такі дії можуть кваліфікуватися як злочини проти основ національної безпеки, однак обставини їх вчинення можуть суттєво відрізнятися. У цьому контексті ініціатива позбавити таких осіб права на отримання недоотриманої пенсії після звільнення викликає дискусію щодо співмірності додаткових обмежень та необхідності індивідуального підходу.

Ще однією критичною зміною, яка турбує правозахисників, є вимога щодо підтвердження факту неодержання пенсії від рф. По-перше, ця вимога не передбачена законом, а по-друге, немає чіткого механізму підтвердження даного факту.

“Станом на поточну дату на рівні законодавства врегульовано, що таке повідомлення подається особисто особою. Вона сама декларує те, що не отримує пенсію від російської федерації. А проєкт змін пропонує, що така інформація буде отримана від правоохоронних органів. Взагалі незрозуміло ні сам механізм, ні як правоохоронні органи будуть встановлювати цю інформацію. І чому ця інформація взагалі має враховуватись, бо це теж не відповідає чинному законодавству”, — зауважила Олеся Ляшук.

Правозахисники також наголошують на недопустимості встановлення додаткових обмежень для виплати пенсій за минулий час, недоотриманої пенсії та страхової виплати в разі смерті отримувача. Проєкт постанови визначає обмеження таких виплат за територіальним принципом, тобто за місцем проживання ВПО та для осіб, які залишились на тимчасово окупованих територіях. Також ці виплати неможливі у випадку засудження людини за деякі кримінальні правопорушення.

Ці обмеження також суперечать чинному законодавству і не можуть бути ухвалені, наголошують юристи.

“Ці обмеження не можуть бути встановлені через те, що в нас на рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування чітко передбачено підстави, коли пенсія не виплачується. І цей перелік підстав вичерпний, у ньому не встановлено обмежень щодо місця проживання пенсіонера на момент смерті. Його не можна розширювати проєктом постанови Кабінету Міністрів, додавати якісь нові додаткові підстави, яких немає в законі”, — каже Олеся Ляшук.

Головним фактором протирічь, які виникли у проєкті постанови, правозахисниця вважає те, що Мінсоцполітики вважає пенсії українців не їхнім майном, а соціальними виплатами, що є неправильним. Для позбавлення людини законної пенсії мають бути серйозні підстави, які передбачені в законі Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тому внесення змін до пенсійних виплат суперечить чинному законодавству.

“Чому виникають ці проблеми? Тому що в нас з Мінсоцом різні підходи з точки зору визначення пенсії. Що таке є пенсія? Загальноприйнятий підхід, який у тому числі встановлений на рівні Європейського суду, передбачає, що пенсія — це майно особи. Не соціальна виплата, якою її вважає Мінсоц. І фактично особа свою пенсію заробила давно, сплачуючи єдиний соціальний внесок. І для того, щоб позбавити особу пенсії або встановити якісь обмеження щодо її отримання, мають бути якісь суттєві порушення, вчинені особою. А оскільки Мінсоц вважає пенсію не як майно особи, а як соціальну виплату, то встановлює різні обмеження, які притаманні саме для отримання соціальних виплат. І тому, мабуть, через це виникають основні суперечності між правозахисниками і Мінсоцом з точки зору саме отримання пенсії”, — зауважила Олеся Ляшук.

У коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошують, що ухвалення постанови в запропонованій редакції створить системні ризики неправомірних відмов у призначенні та припиненні пенсійних і страхових виплат. Це призведе до масового оскарження таких рішень у судовому порядку. Тому правозахисники закликають переглянути проєкт постанови та привести його у відповідність до вимог закону.

Читайте також:

• ПФУ відновлює виплати пенсіонерам з ТОТ: що потрібно зробити до 1 квітня
• У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир
• Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!