Попри евакуацію комунальні підприємства деяких зруйнованих міст продовжують працювати, купують техніку, керівникам та працівникам нараховують зарплати. Бахмут та Сіверськодонецьк — не виняток. 

Редакція Бахмут IN.UA у співпраці з медіа  Фарватер Схід  проаналізували комунальні підприємства Бахмута й Сіверськодонецька. Наші колеги аналізували свої КП, які, як і Бахмутські, залишилися працювати в евакуації.  

Як працюють комунальні підприємства окупованих міст

У Бахмуті з населенням близько 73 тисячі людей до початку повномасштабної війни та окупації міста працювало 8 комунальних підприємств. У Сіверськодонецьку з населенням у понад 115 тисяч налічували 22 комунальних підприємства до окупації міста росіянами. 

Більшість КП і Бахмута, і Сіверськодонецька функціонують і зараз, їх керівництво отримує заробітні плати, періодично КП проводять закупівлі, міські бюджети підтримують їх безперебійну роботу. 

Що роблять працівники й керівництво цих КП, як звітують за пророблену роботу та скільки витрачають коштів з бюджету на утримання комунальних підприємств міст в окупації. Детальніше в матеріалах Бахмут IN.UA та Фарватер Схід. 

Бахмут. Комунальні підприємства

Ми аналізували роботу таких Бахмутських КП за півтора року — 2023 та перше півріччя 2024: 

• “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”,
• “Бахмут-вода”, 
• “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”, 
• “Бахмутська житлова управляюча компанія,
• “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”. 

А також роботу “Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради”.

Витрати комунальних підприємств. У скільки обходиться міському бюджету їх утримання

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва у відповідь на запит редакції  подає такі витрати станом на 1 липня 2024 року:  

• заробітна плата працівників, а це понад 2,6 мільйона гривень;
• витрати на електронні журнали, програмне забезпечення та канцелярське приладдя, що разом складає ще 17,6 тисячі гривень за період. 

Серед працівників нараховують 20,5 штатних одиниць, з яких 10 виконують свої обов’язки.

Що ж до зарплати керівництва, то заступниця начальника Управління — Надія Трофимова отримала у 2023 році — 541,5 тисячі гривень заробітної плати, а з січня по червень 2024 року — 324,8 тисячі гривень. Місячна зарплата Надії Трофимової коливається від 37 тисяч до 80 тисяч гривень. Загалом, зарплатний фонд Управління за 2023 рік складає 45,7 мільйона гривень, а за пів року 2024 — понад 22 мільйони гривень. 

КП “Бахмут-вода”.

Витрати на комунальне підприємство включають:

• фінансову підтримку для безперебійної роботи та виплати заробітної плати — понад 2,5 мільйонів гривень;
• оренду приміщень і оплату комунальних послуг — 90,8 тисячі гривень; 
• програмне забезпечення — 49,8 тисячі гривень; 
• придбання та реєстрація спеціалізованої техніки — 41 тисяча гривень; 
• запчастини для автомобільного транспорту — 67,4 тисячі гривень;
• паливо для перевезення гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади — 94,8 тисячі гривень. 

У відповіді на запит, нам повідомили, що КП не виконує свою діяльність у повному обсязі, а тому планів роботи немає, як і  у КП “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС” та  КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. 

Ще додали, що фінансова підтримка цим підприємствам надається рахунком міського бюджету.

Штатну кількість працівників “Бахмут-води” складає 101 працівник, з них 4 виконують посадові обов’язки, з іншими дія трудового договору призупинена. 

Заробітна плата керівника підприємства, Романа Спічкіна сягає від 34 тисяч до 137 тисяч гривень, залежно від місяця. Загалом Роман Спічкін заробив понад 903 тисячі гривень за 2023 рік і 292 тисячі гривень за пів року 2024. 

Загальний фонд заробітної плати “Бахмут-води” складає більш як 5,6 мільйона гривень у 2023 році й 2,3 мільйона гривень за перше півріччя 2024.  

 КП “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС” 

Серед витрат на підприємство: 

• фінансова підтримка для безперебійної роботи та виплати заробітної плати складають 3,1 мільйона гривень; 
• придбання та реєстрація техніки й обладнання для потреб КП — 2,9 тисячі гривень; 
• придбання палива для доставляння гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади ще 11,2 тисячі гривень.

Штатна чисельність працівників “Прогресу” складає 37,5, з них 2 виконують обов’язки.

Роман Гапєєв, керівник підприємства,  за 2023 рік отримав заробітну плату більш як 273 тисячі гривень, а з січня по червень 2024 — понад 136 тисяч гривень. Його щомісячна зарплата, на відміну від інших керівників та керівниць КП Бахмута незмінна і складає 22,7 тисячі гривень. Плани роботи КП не надають, бо наразі у повному обсязі підприємство не виконує свою роботу.

“Бахмутська житлова управляюча компанія

Витрати КП включають: 

• фінансову підтримку для безперебійної роботи та виплати заробітної плати — 6.8 мільйона гривень;
•  придбання та реєстрація техніки й обладнання для потреб КП — 30,9 тисячі гривень; 
• придбання палива для доставляння гуманітарної допомоги до осередків підтримки мешканців громади 14,9 тисячі гривень.

КП наразі не виконує роботу в повному обсязі.  На липень 2024 у штаті КП 5 працівників, 4 з яких виконують свої обов’язки, один працівник проходить військову службу за контрактом, робоче місце за ним зберігається. Заробітна плата керівника Олександра Бондарєва за 2023 рік склала 845 тисяч гривень, за перше півріччя 2023 — понад 286 тисяч гривень. Місячна зарплата коливається від мінімальної у 15 тисяч гривень до 153,8 тисячі торік, а тепер сягає до від 34 до 86 тисяч максимальної оплати праці. Загальний фонд заробітної плати КП сягає понад 3,2 мільйона за 2023 рік і більш як 568 тисяч за перше півріччя 2024 року. 

“Бахмутське бюро технічної інвентаризації”

Витрати склали більш як 1,1 мільйона гривень, серед них: 

У штаті КП — 7 працівників, 5 з них виконують свої обов’язки та отримують заробітну плату. 

“Бюро технічної інвентаризації” відновило роботу у липні 2023 року, втім планів роботи у КП не надають, аргументуючи тим, що діяльність підприємства залежить від попиту осіб, що звертаються за послугами, відтак планувати діяльність недоцільно. 

 У КП надали звіт про роботу, а саме: консультації, платні послуги, довідки тощо: 

Керівник КП Андрій Атаманченко за друге півріччя 2023 отримав понад 212 тисяч гривень, а за перше півріччя року 2024 — більш як 319 тисяч гривень. Минулого року зарплата Атаманченка була у середньому 23 тисячі гривень, за виключенням жовтня, тоді він отримав понад 70. Цього ж року зарплата керівника БТІ стартує від 40 і сягає 96 тисяч у березні.

Зростання зарплат деяких керівників КП у 2024 році фіксують і колеги з Сіверськодонецька. Зокрема, якщо минулого року середньомісячна заробітна платня директора КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» з середніх 42 тисяч у квітні-жовтня 2023 року збільшилася майже на третину і складає у середньому 65 тисяч у 2024 році.

Загальний фонд заробітної плати Бахмутського БТІ за період червень-грудень 2023 сягає понад 532 тисячі гривень, а за січень-червень 2024 — 795,8 тисячі гривень. 

Серед усіх вказаних КП лише БТІ відновило роботу в евакуації, відтак звітує про пророблену роботу. У листопаді 2023 року редакція писала про скарги жителів Бахмутської громади на роботу БТІ. Тоді бахмутяни повідомляли про такі проблеми: довге очікування довідок, відсутність чітких термінів відповіді, непрофесійне спілкування, зокрема грубість у розмовах, скидання телефонного дзвінка тощо.

Кошти на КП у 2023 році

У жовтні 2023 році для бахмутських комунальних підприємств виділили близько 17 мільйонів гривень.

Зокрема для підприємства “Бахмут-Вода” торік виділили майже 5,9 мільйона гривень. 

КП “Бахмутелектротранс” отримав близько 4 мільйонів гривень, а витратив понад 3 мільйони гривень. З них 60 тисяч гривень витратили на оренду приміщень та оплату комунальних послуг.

На Бахмутську житлову управляючу компанію виділили 4 мільйони гривень.

На Бахмутський комбінат комунальних підприємств виділили 2 мільйони гривень, а станом на 1 жовтня виділили понад 1 мільйон гривень.

На підприємство “Прогрес” тоді виділили 1 мільйон гривень

У відповідь на матеріал читачі Бахмут IN.UA висловили обурення виділенням коштів на КП зруйнованого міста в окупації. 

Олександр Марченко, заступник начальника Бахмутської МВА, у коментарі редакції пояснював, що “Відбувається робота, пов’язана з функціонуванням підприємств. На сьогодні підприємства не ліквідовувались. Виконується робота, пов’язана з документацією. Тому і гроші виділялись. У нас існують програми по підтримці комунальних підприємств, роботі комунальних підприємств. У 2022 році, а також у 2023 роках вносились зміни до цих програм. І кошти вже виділялись у 2023 році”. 

Що роблять КП в евакуації? 

Крім офіційних запитів редакція намагалася зв’язатися з Управлінням розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради аби запитати конкретні обов’язки робітників, які досі продовжують працювати у бахмутських КП в евакуації. А також прокоментувати премії працівників. А ще, чому не звітують про роботу, якщо отримують фінансування з бюджету? Чи отримують відсоток зарплати працівники, які перебувають у штаті, але не виконують обов’язків? Чи заброньовані ці працівники від служби в ЗСУ? І загалом, який стратегічний сенс має утримання КП міста в евакуації. Виконувачка обов’язків начальниці Управління  розвитку міського господарства та капітального будівництва відмовилася спілкуватися з журналістами й кинула слухавку. З директорами КП зв’язатися теж не вдалося.

Ми зверталися за коментарями в телефонах і месенджерах та відкладали матеріал, оскільки в пресслужбі попросили час на коментарі. Зрештою відмовились відповідати усно або оперативно письмово й повідомили, що дадуть відповіді лише на ще один запит, відтак відповіді на наші питання ми мусимо чекати ще. Ми оновимо матеріал щойно отримаємо відповіді.

До порівняння, фонд заробітної плати працівників “Сєвєродонецьктеплокомуненерго” за пів року становить майже 6 мільйонів гривень разом з ЄСВ. Ці витрати складаються із заробітної плати 11 діючих працівників та 50 робітників, які знаходяться у статусі “простою не з вини працівників” з оплатою у 2/3 посадового окладу. Фактично більшість працівників отримають платню не за виконану роботу, а за те, що вони є.

Загальний фонд бюджету Бахмута — 408 мільйонів гривень, частина бюджету йде в тому числі на підтримку комунальних підприємств в евакуації: безперебійну роботу, виплату заробітних плат, оренду приміщень тощо. 

Читайте також:

• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• 17 млн грн на комунальні підприємства: у міськраді прокоментували обурення бахмутян
• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупаційній адміністрації так званого “Старобешівського муніципального округу днр” начальником відділу економічного розвитку, торгівлі, інвестиційної політики та підтримки підприємництва призначено Дмитра Єриша. Він є фіналістом кадрового конкурсу окупантів “Донбас. СВОї Герої”.

Що відомо про Дмитра Єриша та його діяльність на тимчасово окупованій території? Редакція зібрала досьє.

Дмитро Єриш: освіта та трудова діяльність

Дмитро Олександрович Єриш має вищу освіту. Відомо, що він закінчив Донецький університет економіки та права. У відкритому доступі немає інформації щодо дати його народження чи інших деталей ранньої біографії.

До початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Єриш працював начальником відділу розвитку мережі Центрального Республіканського Банку — фінансової установи, створеної окупаційною владою на захопленій території Донеччини.

Участь у бойових діях проти України

У 2022 році Дмитро Єриш добровільно вступив до лав незаконних збройних формувань. Він служив у складі 107-го стрілецького полку “народної міліції днр” та брав безпосередню участь у бойових діях проти Збройних Сил України. Згідно з російськими джерелами, Єриш воював на Попаснянському та Маріупольському напрямках.

Під час боїв на півдні Донеччини його підрозділ нібито потрапив в оточення. Протягом трьох діб вони утримували позицію під постійним вогнем, внаслідок чого Єриш отримав поранення. Після відновлення він продовжив службу в штабі в окупованій Попасній, а пізніше був комісований.

Участь у кадрових конкурсах окупантів

Після повернення з фронту Дмитро Єриш активно долучився до російських кадрових програм, спрямованих на інтеграцію учасників так званої “сво” у владні структури. Спочатку він брав участь у федеральному проєкті “Час героїв”, а згодом увійшов до списку 50 фіналістів регіонального кадрового конкурсу “Донбас. СВОї Герої”. Метою цього конкурсу є формування управлінського корпусу “республіки” саме з-поміж колишніх бойовиків.

У межах програми Єриш проходив стажування під керівництвом заступника голови “адміністрації Донецька” Володимира Зайцева. За словами наставника, стажер активно вивчав нормативно-правову базу, брав участь у нарадах, виїжджав на території та відвідував окупований Великоновосілківський район.

“Кадровий конкурс дав можливість не лише продемонструвати свої компетенції, а й отримати зворотний зв’язок від експертів. Навчання та наставництво дозволили швидше освоїти специфіку роботи в органах місцевого самоврядування“, — зазначає сам Єриш.

Плани на новій посаді

Після завершення стажування Дмитра Єриша призначили начальником відділу економічного розвитку в Старобешівському районі. На новій посаді колишній бойовик планує провести аудит поточних економічних проєктів, запустити ініціативи з підтримки малого бізнесу та сформувати пул пропозицій для зовнішніх інвесторів.

“Ключовим завданням вважаю синхронізацію галузевих планів із довгостроковими цілями розвитку Старобешівського муніципального округу. Також бачу одним із завдань створення умов для стійкого зростання доходів бюджету“, — заявляє новопризначений керівник.

Зазначимо, що його призначення є частиною ширшої політики російської окупаційної влади щодо працевлаштування учасників збройної агресії проти України на керівні посади в захоплених українських регіонах.

Читайте також:

Російські дипломи, співпраця зі СберБанком і підозра в колабораціонізмі: досьє на ректорку захопленого ДонНУЕТ Світлану Дрожжину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році релокувався до Кривогу Рогу. З серпня 2014 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Дрожжина, яка до окупації Донецька працювала проректоркою з виховної роботи.

Що відомо про Світлану Дрожжину і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Дрожжина, біографія

Світлана Дрожжина народилася 24 грудня 1969 року. Її біографії немає у відкритих джерелах інформації. Звідки вона родом і яку освіту отримувала, невідомо.

Про професійний шлях Світлани Дрожжиної відомо лише з її слів. В інтерв’ю у межах пропагандистського проєкту “Жінки Донбасу” вона розповіла, що першим її місцем роботи була школа. Спочатку працювала вчителькою молодших класів, а згодом потім — вчителькою історії та правознавства.

До педагогічного колективу Донецького національного університету економіки та торгівлі долучилася у 2001 році. За її словами, її запросили до роботи в університеті. Спочатку Дрожжина була викладачкою правових дисциплін. За деякий час стала деканом і завідувачкою однієї з кафедр. У 2014 році обіймала посаду проректорки з виховної роботи.

Як Світлана Дрожжина стала ректоркою

З початком війни на сході України тодішній ректор ДонНУЕТ Олександр Шубін ухвалив рішення про переїзд навчального закладу. Від 3 листопада 2014 року Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського офіційно проводив освітню діяльність у місті Кривий Ріг. У квітні 2024 року ДонНУЕТ реорганізували шляхом приєднання до Криворізького національного університету.

У цей час окупанти захопили будівлю Донецького національного університету. Світлана Дрожжина розповідає, що тоді стало питання щодо переведення університету в статус “республіканського”. Хто керував цим процесом, вона не уточнює.

Коли окупанти захопили університет, керівництво навчального закладу виїхало. З керівного складу в Донецьку залишилась лише одна проректорка — Світлана Дрожжина. У серпні 2014 року так званий “міністр освіти днр” на зборах трудового колективу призначив її ректоркою.

У своїй риториці Світлана Дрожжина відкрито засуджує колег, які евакуювалися і офіційно продовжили роботу в Україні.

“Рятувало мене тільки той колектив людей, мої бойові друзі, які працюють зі мною до сьогодні. Ті, хто не поїхав ні до якого Кривогу Рогу, ні в Україну. Вони залишились тут і ми працюємо разом”, — зазначала Світлана Дрожжина.

За словами Світлани Дрожжиної, вона залишилася в Донецьку заради сина. Він воював на боці окупантів.

У березні 2024 року Світлана Дрожжина стала лауреаткою премії “За покликом жіночого серця” на всеросійському жіночому форумі “Жінки: зберігаємо традиції — розвиваємо росію”. Її представили там, як “першу жінку з новоросії, яка представила Донбас на премії такого рівня”.

Як ДонНУЕТ перетворили на російський університет

В інтерв’ю пропагандистам Світлана Дрожжина обурювалася, що ДонНУЕТ офіційно продовжив роботу у Кривому Розі під колишньою назвою. Це, за її словами, спровокувало відтік студентів з Донецька. Начебто, на це вплинула так звана “реклама” серед студентів, які виїхали, та те, що український ВНЗ надавав дітям гуртожитки. Про те, що молодь не хотіла продовжувати освіту під контролем окупантів, Дрожжина не згадує.

Відтік студентів був і через те, що університет мав статус республіканського. Випустившись з республіканського університету молодь могла працевлаштуватися лише в окупованих містах, оскільки їхні дипломи ніде не визнавалися. Тоді ж так звана ректорка вирішила, що університет має пройти акредитацію в рф, щоб видавати дипломи російського зразка.

У 2019 році за ініціативи Світлани Дрожжиної ДонНУЕТ подався на акредитацію в федеральну службу з нагляду в сфері освіти і науки (рособрнадзор). Псевдоректорка особисто везла документи на перевірку. У червні 2019 року ДонНУЕТ отримав акредитацію в рф. З тих пір студенти отримують дипломи російського зразка, а сам університет визнали “російським ВНЗ за межами російської федерації”. Такий статус ДонНУЕТ отримав одним із перших на окупованій Донеччині. Фактично Світлана Дрожжина особисто забезпечувала інтеграцію захопленого навчального закладу в російську систему освіти.

Окрім цього, Світлана Дрожжина налагодила співпрацю університету з російським СберБанком. У серпні 2026 року представники російського банку вперше взяли участь в оцінюванні дипломних робіт випускників. Після захисту дипломів представники банку провели індивідуальні кар’єрні консультації та заявили, що готові брати випускників на роботу.

Сама Світлана Дрожжина заявила, що навчальний заклад розвиватиме подальшу співпрацю.

“Співпраця зі Сбером — це не разова акція, а стратегічний вектор. Будемо розвивати спільні стажування та практико-орієнтовані курси”, — зазначила ректорка.

За словами Світлани Дрожжиної, у планах — інтеграція експертів СберБанку в навчальний процес, запуск спільних освітніх модулів та посилення кар’єрної підтримки студентів.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Дрожжиної на підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно неї. Повістка датована груднем 2025 року. Також є і раніша повістка від липня 2025 року.

Світлану Дрожжину підозрюють у здійснені пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Читайте також:

• Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”
• Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!