На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До України повернули 501 тіло, які, за твердженням росіян, можуть належати українським військовослужбовцям.

Про це повідомили представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Черговий етап репатріації тіл

16 червня 2026 року відбувся новий етап репатріаційних заходів, у межах якого до України повернули 501 тіло загиблих. За твердженням російської сторони, вони можуть належати українським військовим.

Повернення організували спільно Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаний центр при СБУ, ЗСУ, МВС, Офіс Уповноваженого з прав людини, Секретаріат Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти та ДСНС. Сприяння та підтримку в реалізації надав Міжнародний Комітет Червоного Хреста.

Особовий склад Обʼєднаного центру забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ЗСУ перевіз тіла до спеціалізованих державних установ.

Усі тіла направлять на ідентифікацію. Відповідні заходи здійснюватимуть слідчі правоохоронних органів спільно з представниками експертних установ.

Попередні обміни тілами

Процес повернення загиблих триває регулярно. Протягом попередніх місяців відбулося кілька подібних заходів:

• 14 червня в Україну повернули 522 тіла загиблих;
• 16 травня вдалося репатріювати 528 тіл;
• 9 квітня українській стороні передали 1000 тіл.

Читайте також:

Україні повернули останки тіл 522 загиблих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

16 липня в різних містах України відбулися мітинги проти відставки Михайла Федорова з посади очільника Міністерства оборони України. Люди збиралися в Києві, Дніпрі, Львові, Житомирі, Івано-Франківську. Однією з тих, хто підтримав мирний протест у Дніпрі, була волонтерка з Бахмута Жанна, яка довгий час допомагає українському війську.

Як пройшов мітинг у Дніпрі, розповідає Бахмут IN.UA.

Мітинг проти відставки Федорова у Дніпрі

16 липня у Дніпрі відбувся мітинг проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони України. Десятки людей зібралися під будівлею Дніпропетровської ОДА.

Мітингарі вийшли з картонками, на яких нанесли написи в підтримку Федорова, та скандували гасла проти відставки міністра. Серед мітингарів була бахмутська волонтерка Жанна, яка понад три роки активно волонтерить і закриває збори для потреб бійців на фронті.

“Я вирішила вийти, бо мене не влаштовує відсутність комунікації по відверто дивним рішенням від влади. Відставка неприйнятна, бо Михайло Федоров — ефективний міністр, який дуже вплинув на українське військо за той невеликий період часу, що був на посаді. Я вважаю, що надалі він міг би принести Україні ще більше успіхів на фронті”, — зазначила Жанна.

Що відомо про відставку Михайла Федорова

15 липня стало відомо, що Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони. Джерела видання “Українська Правда” повідомили, що рішення про усунення Федорова ухвалили через те, що Зеленський більше не міг миритися з постійним конфліктом між Федоровим і Сирським. Ймовірним кандидатом на посаду міністра оборони є Ігор Клименко, очільник МВС.

Після відставки Федоров опублікував перелік із 22 досягнень, які, за його словами, вдалося реалізувати команді Міністерства оборони. Серед головних результатів він виділив розвиток безпілотних технологій та реформування системи оборонних закупівель. Окремим напрямом стала підтримка українського оборонно-промислового комплексу та масштабування виробництва сучасного озброєння.

Михайло Федоров очолив Міністерство оборони з 14 січня 2026 року. До цього він відповідав за цифрову трансформацію України, розвиток застосунку “Дія” та цифровізацію державних сервісів.

Читайте також:

Кадрові зміни в Уряді: хто залишив свої посади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!