На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Різдво — це свято, яке проходить у сімейному колі. Подекуди його традиції осучаснюють, роблячи їх оптимальними для сучасних поколінь та доповнюють особливостями регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Андрієм Тимчаком — майстром вертепу зі Званівки — про те, як в умовах евакуації йому вдається зберігати різдвяні традиції та готуватися до цьогорічного Різдва.

Різдвяні традиції Донеччини під час війни: як до свята готується родина Андрія Тимчака

За словами Андрія Тимчака, після демобілізації та переїзду на нове місце життя в евакуації змушує “плисти за течією”. Проте, навіть так він усвідомлює, що цього року підготовка до Різдва проходитиме по-іншому. Зміна дати святкування з 7 січня на 25 грудня стала незвичною після десятиліть усталеної традиції, однак нині з’являється більше пояснень щодо походження нової дати, а тому перехід сприймається спокійніше.

“Все пішло від Зимового сонцестояння — максимально довга ніч та мінімальний день“, — каже пан Андрій.

Примітка. Зимове сонцестояння — це астрономічна подія, яка знаменує найкоротший світловий день та найдовшу ніч у Північній півкулі. Воно відбувається з 20 по 22 грудня. 25 грудня в цьому контексті почало використовуватися ще в Давньому Римі, коли Юлій Цезарь в юліанському календарі позначив цю дату, як день, коли відбувається зимове сонцестояння.

Андрій Тимчак вважає, що збереження традицій рідного краю під час війни є важливим, адже раніше різдвяний період займав значну частину його життя — від підготовки вертепів до колядок і щедрівок. Нині святкування стало менш масштабним, але він підкреслює, що Різдво залишається святом у душі, тривалість якого визначає внутрішній стан людини.

“З 1 грудня до 20 січня Різдво було моїм життям: підготовка вертепів, виступи, коляди, щедрівки — два місяці щороку вся сім’я жила цим. Через такі традиції ти відчуваєш себе частиною спільного свята. Зараз я святкую Різдво, але цього значно менше, ніж було раніше“, — зазначає пан Андрій.

Він також зізнається, що мріє повернутися на Донбас і знову займатися розвитком культури в Донецькій області, адже різдвяна традиція для нього — це цінний досвід і великий скарб.

Традиції святкування в колі сім’ї

У родинному колі Андрій Тимчак планує Різдво зі святою вечерею, зберігаючи основні елементи традиції. Проте, він вважає, що свято можна трохи осучаснити, поєднуючи, наприклад, в меню Святвечора пісні та непісні страви, орієнтуючись на побажання дітей.

“Спочатку аналізуєш те, а що взагалі таке “Різдво”. Чи це трагедія, чи це не трагедія. Якщо це не вона, то чому вся їжа має бути пісною? Це ж свято народження Сина Божого. І все. З’являється висновок, що треба змінювати“, — пояснює майстер вертепу зі Званівки.

В сім’ї Андрія Тимчака головним атрибутом традиційного столу, окрім куті, буде смажена птиця. Також чоловік каже, що на столі обов’язково буде:

• хліб;
• вареники;
• голубці з картоплею;
• зварена квашена капуста з пісною заправкою;
• мачанка (ред. традиційна українська страва з розтертого сиру, сметани, часто з додаванням часнику, зелені, горіхів, яка подається як соус до хліба або картоплі);
• холодець;
• вино.

Читайте також:

12 страв на Святвечір 2025: повний список, що приготувати до святої вечері

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найбільше атак ворога зараз фіксують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Активно штурмують окупанти і на Костянтинівському напрямку.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

На сьогодні на Покровському напрямку, за твердженням Генштабу, фіксують найбільшу кількість атак. Протягом минулої доби тут зупинили 34 ворожих штурмів. Окупанти атакували поблизу Никанорівки, Родинського, Красного Лимана, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Новосергіївки, Горіхового та Дачного.

В Оперативному командуванні “Схід” зазначають, що ЗСУ контролюють північну частину міста Покровськ. У центральній частині блокують просування противника.

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 16 атак. Окупанти атакували поблизу Щербинівки, Яблунівки, Олександро-Шультиного, Клебан-Бика, Русин Яру та в бік Софіївки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Новоселівки, Колодязів та Зарічного. Загалом минулої доби тут відбулось 5 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував один раз, намагаючись просунутись у районі Дронівки.

На Краматорському напрямку росіяни наступальних дій не проводили.

Втрати рф за 23 грудня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 23 грудня російська армія втратила:

• близько 1090 військових;
• 3 танки;
• 4 бойових броньованих машин;
• 45 артилерійських систем;
• 3 РСЗВ;
• 1031 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 159 одиниць автомобільної техніки.

Читайте також:

• Сили оборони відійшли з Сіверська: місто під вогневим контролем ЗСУ
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини
• Українські військові знищили танки та ЗРК “Оса” біля Покровська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!