На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни звітують про надання житла мешканцям окупованої Попасної, що на Луганщині. Людям не дають постійного житла, а лише кімнати у гуртожитках. При цьому за три роки окупації людей переміщують з одних міст в інші. Займаються цим переважно волонтери.

Про це йдеться в сюжеті російських пропагандистів.

Гуртожитки і періодичні переселення: що пропонують окупанти мешканцям Попасної

Російські окупанти звітують про надання житла людям з міста Попасна, що на Луганщині. Кімнати дали вісьмом людям. Однак, це не постійне житло, а приміщення в так званому пункті тимчасового розміщення (ПВР), облаштованому в одному з гуртожитків окупованого Первомайська.

Це вже не перше переселення людей. Раніше попаснян селили в ПВР міста Кадіївка, а тепер перевезли в Первомайськ. Конкретної причини переселення пропагандисти не називають, але зауважують:

“Тимчасові притулки, створені у 2022 році, найчастіше були в непристосованих та аварійних приміщеннях. Нині їм на зміну приходять 8 офіційних ПВР, де створено всі необхідні умови для життя”.

Умови, які пропонують людям, окупанти не показують. У сюжеті фігурує лише одна кімната, заставлена коробками і пакетами з речима. Якщо говорити про спільні приміщення, то в об’єктив потрапив лише один з коридорів. Судячи з кадрів, він давно не бачив ремонту. Спільні кухні та вбиральні не показують.

Людям, нібито, надають гуманітарну допомогу. Але роблять це не окупаційні адміністрації, а волонтери російського руху “Народний фронт”. Така ж ситуація із забезпеченням гуманітарною допомогою спостерігається і в окупованих населених пунктах Донеччини.

Пропагандисти кажуть, що наступним кроком стане переселення людей до їхніх відновлених квартир. Але навіть приблизних строків вони не називають. При цьому людям не виплачують обіцяних від рф компенсацій. Кажуть, що люди не можуть їх отримати без акта обстеження житла.

Читайте також:

• Пушилін заявив про видачу паспортів рф людям з нещодавно окупованих сіл Бахмутського району
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Місцеві мешканці намагаються повернутися в Бахмут і Соледар, але окупанти блокують в’їзд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимова погода з опадами, ожеледицею та зниженням температур суттєво впливає на проведення евакуацій з прифронтових громад Донеччини. Волонтери змушені коригувати маршрути, зменшувати кількість рейсів і працювати в умовах підвищених ризиків як для людей, так і для техніки.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, керівник гуманітарної місії “Проліска” на Донеччині.

Евакуація з Донеччини

За словами волонтера, негода безпосередньо впливає на темпи евакуації. Через сніг і слизькі дороги зменшується швидкість руху, а автівки часто заносить.

“Дуже впливає, тому що затримуються автівки, людям доводиться довше чекати на евакуацію. Швидкість на дорогах вже менша, і все йде повільніше“, — пояснює Євген Ткачов.

Додатковою проблемою стала технічна неготовність частини транспорту: деякі волонтери не змогли виїхати через відсутність зимової гуми.

Негода ускладнює не лише логістику, а й комунікацію з тими, хто евакуюється. У багатьох містах людей вивозили з визначених точок збору, тоді як зараз виникають проблеми з цим.

“Там, де ще кілька днів тому люди могли дійти пішки, зараз холодно й слизько. Вони телефонують і просять забирати саме з адреси“, — розповідає волонтер.

Через погіршення погодних умов волонтери змушені й скорочувати кількість рейсів або переносити евакуацію.

“Сьогодні довелося відкладати евакуацію на завтра. Якщо, умовно, зазвичай можна зробити три рейси, то за таких умов — лише два“, — зазначає Євген Ткачов.

У результаті не всі охочі можуть виїхати в запланований день.

Ризики на дорогах і загрози безпеці

Попри складні погодні умови, загрози з боку російських військ не зникають. Волонтери наголошують, що навіть під час снігопаду дрони залишаються небезпечними.

“Сьогодні була погода, яка теоретично погана для дронів, але ми бачили спалену дроном військову автівку під час снігопаду“, — каже евакуаційник.

Окрему небезпеку становить ожеледиця та військовий транспорт, який рухається на непридатній для льоду гумі.

Погода як фактор зростання заявок на евакуацію

За спостереженнями волонтера, саме похолодання та проблеми з комунальними послугами частіше підштовхують людей до рішення виїжджати, ніж обстріли.

“Коли тепло, люди навіть із вибитими вікнами залишаються. А коли холод і негода — приходить розуміння, що далі так жити не вийде“, — зазначає співрозмовник.

Водночас зі зростанням кількості заявок евакуаційні можливості тимчасово зменшуються.

Як волонтери готуються до зими

Щоб працювати в зимових умовах, евакуаційні команди заздалегідь готують техніку та водіїв.

“Зимова гума, утеплення автівок, тренінги для водіїв, нові акумулятори, перевірка омивачів, буксирів і аварійних знаків — усе це обов’язково“, — розповідає Євген Ткачов.

Основний акцент волонтери зараз роблять на технічній підготовці, яка дозволяє максимально безпечно працювати на дорогах у прифронтовій зоні взимку.

Читайте також:

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!