На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росії, ймовірно, вбили Станіслава Орлова, засновника розвідувально-диверсійної бригади “Еспаньйола”, відомої участю в боях за Вугледар, Бахмут і Часів Яр, а також численними воєнними злочинами, зокрема, вбивством українських військовополонених.

Про смерть Станіслава Орлова повідомили російські пропагандисти.

Ліквідація засновника “Еспаньйоли”: що відомо

За даними російських пропагандистів, Станіслава Орлова на позивний “Іспанець”, ймовірно, вбили під час затримання по справі незаконного привласнення 1,5 мільярда рублів або 781 мільйона гривень.

Водночас у самій неонацистській бригаді підтвердили загибель власного засновника. Проте, там також заявили, що не знають точної причини та місця загибелі, а також причетних. Всі дані наразі встановлює слідство.

Чим відомий Орлов та “Еспаньйола”

Станіслав Орлов прибув на окуповану частину Донбасу ще у 2014 році, долучившись до бойовиків бригади Безлера. У складі бригади він організував розвідувальну роту “Череп та кості”.

Розвідувально-диверсійну бригаду “Еспаньйола”, під егідою якої воювали сотні ультраправих і неонацистів, він створив у 2022 році. Як вказує “Мілітарний“, підрозділ був відомий своєю жорстокістю щодо військовополонених та цивільних, зокрема, її бійці закликали “видаляти статеві органи” і “зрізати губи, щоб оголити щелепу” українським військовополоненим.

Бригада брала участь у боях за Маріуполь та в облозі “Азовсталі”, у боях на Херсонському й Запорізькому напрямках, зіткненнях під Вугледаром, битвах за Бахмут, Часів Яр та Авдіївку. Водночас, за даними видання The Insider, сам Орлов тримався якомога далі від лінії фронту і керував бойовими дронами з москви.

Читайте також:

Росіяни розстріляли двох українських полонених біля Удачного

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Документальний фільм “2000 метрів до Андріївки”, який створив режисер Мстислав Чернов, потрапив до коротких списків номінантів на премію “Оскар” у 2026 році.

Про це стало відомо з коротких списків, опублікованих на сайті американської кінопремії.

“2000 метрів до Андріївки” може отримати “Оскар”

Стрічку “2000 метрів до Андріївки” включили до категорії “Документальний повнометражний фільм”. Водночас до номінації “Міжнародний повнометражний фільм”, на яку Україна також висувала картину, вона не пройшла.

Фільм присвячений подіям у селі Андріївка, що розташоване приблизно за десять кілометрів від Бахмута. Режисер Мстислав Чернов разом з Олександром Бабенком працювали безпосередньо на фронті разом із бійцями 3-ї окремої штурмової бригади, фіксуючи спроби українських військових звільнити Андріївку.

Крім того, до коротких списків премії “Оскар” потрапила ще одна робота українців — анімаційний документальний фільм Анастасії Фалілеєвої під назвою “Я померла в Ірпіні”. Його включили до номінації “Анімаційний короткометражний фільм”.

Читайте також:

Spotify назвав головних українських артистів і хіти 2025 року: хто увійшов у топи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!