На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Суд призначив 12 років ув’язнення військовим армії рф, які викрали фермерів з Бахмутського району. До злочину причетні двоє чоловіків з окупованої Луганщини, які приєдналися до лав російської армії. Військових судили заочно.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Суд над окупантами

В Україні судили двох військових армії рф, які викрали і утримували в підвалах фермерів з Бахмутського району. У липні 2022 року перед в’їздом до села Стряпівка Соледарської громади чоловіки зустріли двох місцевих фермерів — 57-річного чоловіка та його 35-річну племінницю. Люди приїхали за свійською птицею та залишками речей.

Окупанти запідозрили людей у “розвідувальній діяльності” на користь ЗСУ. Цивільних затримали і відвезли до командного пункту. Там військовий із позивним “Бумер” під прицілом автомата відібрав у чоловіка і жінки документи та ключі від автівки, а потім закрив на ніч у льосі.

Зранку “Бумер” з командиром роти на позивний “Стєкло” допитали бранців. У людей відібрали майно і відправили до Володимирівки, де замкнули в підвалі. Згодом один із військових перевіз фермерів до Луганської області, де їх передали іншим військовослужбовцям. Щоб приховати маршрут, людям одягнули мішки на голови.

Вдавалися окупанти і до катувань. Людей закривали у підвалах, не давали їсти, надягали на очі пов’язки, зв’язували руки та залякували стратою. Чоловіка били, а жінку погрозами доводили до втрати свідомості.

Зрештою цивільних відпустили. Їх висадили посеред поля і залишили напризволяще. Чотири доби цивільні йшли пішки через лісопосадки по окупованій території. Лише майже через півтора місяця вони змогли повернутися на підконтрольну Україні територію.

Українські правоохоронці ідентифікували воєнних злочинців. Ними виявились рядовий і старший лейтенант 6-го мотострілецького полку південного округу зс рф, уродженці Луганської області. Суд довів їхню провину. За порушення законів та звичаїв війни чоловіків заочно засудили до 12 років позбавлення волі.

Читайте також:

• Передавала росіянам дані про захисників Маріуполя: суддю з Бердянська засудили на 15 років за держзраду
• Студентам на окупованих територіях пропонують скласти сесію в обмін на контракт із армією рф
• Дітей готують до війни. Як РФ мілітаризує дитинство на захоплених територіях України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до постанови Кабінету Міністрів № 812. Вони передбачають покладання додаткових обов’язків на ради ВПО, серед яких щоквартальні координаційні зустрічі та звіти, збір та аналіз даних шляхом фокус-груп, опитувань, запитів. Громадськість виступила проти цих змін, але уряд проігнорував звернення. За словами фахівців, ухвалені зміни несуть надмірне організаційне навантаження на голів рад ВПО, що може призвести до поступового зниження рівня участі.

Позицію щодо змін до постанови публікує благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”.

Уряд розширив повноваження рад ВПО

Уряд ухвалив зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 року № 812, які накладають додаткові повноваження на ради ВПО. Проти цих змін раніше виступили ради ВПО, надіславши спільне звернення з правками та застереженнями. Цей документ підписали понад 100 рад ВПО з усієї України. Однак зміни до постанови ухвалили без врахування пропозицій та зауважень.

“Голос громадськості проігнорували. Замість реального посилення спроможності консультативно-дорадчих органів, затверджені зміни до постанови № 812 накладають на них невластиві функції та створюють додатковий бюрократичний тиск”, — йдеться в позиції громадськості.

Ухваливши зміни, уряд зобов’язав голів обласних рад ВПО проводити щоквартальні координаційній зустрічі та звіти про утворення, діяльність та ефективність рад ВПО в області. На практиці це загрожує перетворити такі зустрічі на чисту формальність та створити надмірне організаційне навантаження на голів рад ВПО. У подальшому це може призвести до поступового зниження рівня участі голів Рад ВПО.

Крім цього, на ради ВПО переклали зобов’язання щодо збору та аналізу даних про потреби ВПО шляхом проведення фокус-груп, опитувань, запитів тощо. Цим на ради ВПО, які є консультативно-дорадчими органами, переклали функції органів державної влади. Це при тому, що ради ВПО не мають достатніх ресурсів та інструментів для якісного збору та аналізу даних.

Ще одним спірним положенням стало зобов’язання “забезпечення участі” представників ради у пленарних засіданнях місцевої влади. Ради ВПО наголошували, що можуть лише делегувати своїх представників для участі в таких заходах. Оскільки участь представників ради ВПО у пленарних засіданнях залежить як від організаційних та процедурних рішень відповідного органу влади, його регламенту та порядку проведення засідань так і від політичної волі посадових осіб.

Читайте також:

• У Бахмутській міській раді призначили уповноваженого з питань безбар’єрності
• Секретар молодіжної ради Бахмута закликав змінити порядок виборів: які зміни пропонує
• Скільки складають щомісячні витрати з бюджету на зарплати працівників Бахмутської міськради

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!