На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

28 січня 2026 року в Києві, у Медіацентрі Україна, презентували проєкт “Спільне бачення
нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу ВПО з Бахмута”. Захід
об’єднав бахмутян, представників громадських організацій, органів місцевого
самоврядування та експертного середовища.

Під час події учасники говорили про захист прав внутрішньо переміщених осіб,
презентували результати дослідження щодо можливих рішень житлових потреб
переселенців з Бахмута.

Окрему увагу присутніх сфокусували під час дискусійної панелі “Питання проблеми житла
для ВПО” на довгостроковому вирішенні житлових потреб бахмутян. Участь у ній взяли
заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко,
заступник начальника Гостомельської сільської військової адміністрації Олександр Івченко,
голова Ради ВПО Київської області та радник голови Київської облдержадміністрації
Олександр Явтушенко, голова Асоціації молодих ВПО України та ініціатор законопроєкту
№1116 Аркадій Петросян. Спікери панелі говорили про виклики державної житлової
політики перед переселенцями та законодавчі ініціативи в Україні.

Емоційним компонентом заходу стала презентація проєкту “Bakhmut Before”. В експозиції
представили фотоспогади бахмутян їхнього мирного рідного міста. Експозиція стала
нагадуванням про значення збереження пам’яті, ідентичності та зв’язку громади зі своїм
домом навіть в умовах вимушеного переміщення.

Проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу
ВПО з Бахмута” реалізовували команди ГО “Бахмутська фортеця” (аплікант проєкту), ГО
“Антикризовий медіа-центр”, та урбаністичної коаліції “Ro3kvit” в партнерстві з
Бахмутською міською військовою адміністрацією.

Примітка. Захід проводився у межах Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом
«Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції
(Sida). Зміст заходу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду
«Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Читайте також:

ВПО з окупованих територій лишилися без пенсій у січні: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд України запроваджує механізм автоматичного захисту прав споживачів комунальних послуг. Відтепер за період відсутності тепла або води, а перерахунок відбуватиметься без участі громадян.

Про це повідомила Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України.

Автоматичний перерахунок без заяв

В Україні ухвалили рішення, яке гарантує автоматичний перерахунок плати за комунальні послуги, якщо вони не надавалися або надавалися неналежної якості через наслідки ворожих обстрілів або з інших причин. Це стосується теплопостачання, водопостачання та вивезення побутових відходів.

За словами Юлії Свириденко, споживачам не потрібно подавати жодних додаткових заяв чи звернень до комунальних служб для відновлення справедливості у платіжках. Надавачі послуг зобов’язані самостійно здійснити перерахунок за весь період, протягом якого сервіс не надавався, та відобразити ці зміни у квитанціях. Оператори також повинні оприлюднити інформацію про кількість днів відсутності послуг у кожному будинку.

“Суми перерахунку будуть відображені у платіжках за січень 2026 року“, — резюмує прем’єр-міністерка.

Читайте також:

В Україні триває масштабна інвентаризація нерухомості для розселення ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!