На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет міністрів України завершує підготовку до запуску нового механізму забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Програма під назвою “Будиночки в селі” розширить інструменти підтримки громадян, які втратили власні домівки через війну.

Про це розповів Павло Фролов, народний депутат та Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

“Будиночки в селі”: безплатне житло для ВПО

За словами Павла Фролова, робота над збільшенням фінансування житлових потреб ВПО розпочалася ще минулого року, коли завдяки поправкам до державного бюджету вдалося залучити 1 мільярд гривень.

“В цьому році це 1,5 мільярда гривень. Це субсидія на вирішення житлових проблем ВПО. Це облаштування місць тимчасового проживання, переобладнання нежитлових приміщень в житлові, облаштування всіх місць проживання переселенців. І дійсно півмільярда ми змогли вибити на так звані будиночки на селі“, — розповів народний депутат.

Виділення 500 мільйонів гривень спеціальної житлової субвенції з держбюджету саме на програму “Будиночки в селі” стало можливим завдяки ініціативі Тимчасової спеціальної комісії. Незабаром Кабінет міністрів має остаточно ухвалити відповідну постанову для запуску програми.

Як відбуватиметься пошук оселі

Головна новація програми полягає у тому, що держава купуватиме вже готові будинки у сільській місцевості, які наразі пустують та не використовуються власниками. При цьому пошук таких осель покладається безпосередньо на самих внутрішньо переміщених осіб.

“Передбачено, що буде такий заявочний принцип. Тобто самі переселенці зможуть шукати будинки на селі. Тобто будинки, які перебувають у власності когось, в яких там не живуть люди. Поки в проєкті є гранична сума, це до 500 тисяч гривень вартість цього будинку“, — пояснив Голова Спеціальної комісії.

Алгоритм дій передбачає, що після того, як переселенці самостійно підберуть вільну оселю, вони мають звернутися до місцевої громади. Люди пропонують знайдений варіант місцевій владі та заявляють про свою готовність там проживати. Після цього за сприяння громади держава фінансує викуп цього об’єкта нерухомості.

Умови соціальної оренди та оплата послуг

Важливо зазначити, що придбані за державні кошти будинки не передаватимуться у приватну власність переселенців. Це житло перейде до комунальної власності місцевих громад.

Надалі ці будинки будуть передаватися ВПО на умовах соціальної оренди. Згідно з планом, першочергове право на отримання такого житла матимуть найбільш вразливі категорії переселенців.

Фінансові умови для ВПО передбачають абсолютно безкоштовну оренду наданого житла. Родинам доведеться сплачувати виключно за фактично спожиті комунальні послуги. Автори ініціативи переконані, що такий механізм стане реальним шансом для багатьох сімей знайти затишок у безпечних громадах та відновити гідне життя.

Читайте також:

У Полтаві видадуть гігієнічні набори для ВПО: хто може отримати допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В ніч на 20 квітня українські військовослужбовці завдали удару по позиціях протиповітряної оборони російських окупаційних військ. Головною ціллю стала ворожа радіолокаційна станція у Донецькій області, а також зенітний комплекс на Запоріжжі.

Про це повідомив Роберт Бровді, відомий за позивним “Мадяр”, український військовослужбовець та командир 414 Окремої бригади БпС ЗСУ “Птахи Мадяра”.

Удар по радіолокаційній станції на Донеччині

Сили оборони України вразили радіолокаційну станцію, яка входить до складу російського зенітно-ракетного комплексу “С-350 Витязь”. Під час бойових дій її використовують для виконання ключових завдань: виявлення повітряних цілей, їхнього постійного супроводу в повітрі, а також для точного наведення ракет на визначену ціль. Знищення установки відбулося в районі населеного пункту Новоолександрівка, що в Олександрівському районі Донецької області.

Окрім успішних дій на Донецькому напрямку, українські військові також завдали втрат ворогу в Запорізькій області. Сили оборони України атакували російську протиповітряної оборони — зенітний ракетний комплекс “ТОР-М2КМ”. Ця ворожа ціль була уражена в околицях тимчасово окупованого міста Мелітополь.

Читайте також:

DeepState оновив карту боїв: війська рф просунулись у Бахмутському районі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!