На Донеччині тривають осінні польові роботи. Аграрії засівають поля озимими культурами. Та темпи посівної досить невисокі. Наразі засіяно близько третини запланованих посівних площ.

Про це під час брифінгу повідомила заступниця директора Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОВА Олена Рибакова.

Сівба озимих культур на Донеччині

Наразі в Донецькій області тривають осінні польові роботи: завершується збирання пізніх зернових та технічних культур, готується ґрунт і проводиться сівба озимих культур.

Темпи засівання площ під озимину наразі повільні. На це вплинули погані погодні умови, зокрема затяжні дощі.

“Під урожай наступного року зараз аграрії сіють озимі зернові культури. Передбачається, що озимими культурами буде засіяно 65 тисяч гектарів. Наразі засіяно 22 тисячі гектарів, це 34% до прогнозу. Роботи уповільнилися через несприятливі погодні умови, зокрема дощі”, — зазначила Олена Рибакова.

Польові роботи можуть тривати і до початку зими. Та якщо поля все ж не встигнуть засадити озиминою, то їх будуть обробляти вже навесні. “Простоювати” земля не буде.

“Якщо не засіють озимими, то це не значить, що землі, які можна засіяти, не будуть оброблені у весняну посівну. Навесні їх можна буде засадити яровими чи соняшником, це не страшно. Аграрії ризикують лише тим, що, наприклад, якщо засіяти озимими, то урожай будуть збирати вже в липні, а якщо засіяти у травні соняшник, то його можна збирати у вересні. Тобто, аграрій матиме більше витрат”, — зазначила Олена Рибакова.

Урожай-2024 на Донеччині

Загалом у 2024 році сільськогосподарські культури на Донеччині вирощувалися на площі 310 тисяч гектарів. З них 52% — це зернові культури, 38% — технічні культури, зокрема соняшник, і решта посівів — картопля, овочеві та кормові культури.

Зернові культури зібрано на площі 151 тисяч гектарів при урожайності 20,6 центнерів з гектара. Валовий збір зерна склав 311 тисяч тонн.

Загалом, як зазначила Олена Рибакова, аграрний рік на Донеччині виявився складним, урожайність низька. На це вплинули кілька факторів.

“Цього року, окрім війни, ще й погодні фактори сприяли тому, що врожайність низька. Заморозки, відсутність вологи, засуха — все це негативно вплинуло на урожай. Взагалі дуже важкий був рік для аграріїв”, — підсумувала Олена Рибакова.

Читайте також:

• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Які збитки понесли аграрії Донеччини через війну: відповідь ОДА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 вересня відзначають День троянд. З цієї нагоди згадуємо Бахмут, який до окупації потопав у зелені та квітах. Зібрали фотографії троянд, які цвіли у різних куточках міста.

Бахмут, троянди

До теми:

“Хочемо повернутися і знову садити троянди та шипшину”: історія бахмутської родини Вороненків, які евакуювались до Німеччини

Уряд подав на розгляд парламенту проєкт державного бюджету на 2027 рік. У документі закладено суттєве збільшення фінансування заходів підтримки внутрішньо переміщених осіб. Загальна сума передбачених коштів складає 83,2 мільярда гривень. Це на 11,6 мільярда гривень більше, ніж було виділено у 2026 році. Відповідно, номінальне зростання видатків на допомогу ВПО становить 16,2%.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Скільки передбачено коштів на підтримку ВПО в проєкті держбюджету-2027

У 2027 році уряд визначив ключовими пріоритетами підтримки переселенців збільшення фінансування житлових програм, надання соціальних послуг та інтеграцію у нові громади.

Вперше від початку повномасштабної війни видатки на базову допомогу на проживання ВПО не зменшуються. На цю статтю передбачено 39,6 мільярда гривень. Порівняно з 2026 роком сума зросла майже на 0,9 мільярда гривень, що становить збільшення на 2,3%.

Значно розширюється фінансування супутніх програм підтримки. На соціальні послуги для ВПО виділено 4 мільярди гривень, що демонструє зростання на 100%. На програми зайнятості спрямують 3,5 мільярда гривень із приростом у 52,2%.

Левова частка бюджету орієнтована на забезпечення переселенців житлом та виплату компенсацій за втрачену нерухомість. На підтримку тимчасового проживання ВПО передбачено 12 мільярдів гривень, що на 79,1% перевищує показники минулого року. Ще 1,5 мільярда гривень піде на будівництво та реконструкцію житла для тимчасового проживання.

Розподіл інших ключових видатків на житлові програми виглядає так:

• 11,5 мільярда гривень піде на компенсації за знищене майно (зростання на 6,5%);
• 8 мільярдів гривень закладено на житлові ваучери для ВПО з тимчасово окупованих територій та сертифікати “єВідновлення”, точний розподіл яких уряд визначить окремим рішенням;
• 5,5 мільярда гривень виділено на компенсації за знищене житло за програмою “HOME” (зростання на 5,8%);
• 3,7 мільярда гривень спрямують на покриття першого внеску та відсотків за перший рік за програмою “єОселя” (зростання на 37%);
• 3,4 мільярда гривень призначено для виплат за програмою “єВідновлення” на ремонт пошкодженого житла (зростання на 6,3%).

Читайте також:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!