Рак молочних залоз, за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, став найбільш поширеним онкологічним захворюванням серед жінок. З початком повномасштабного вторгнення ця проблема загострилася ще більше. Тисячі переселенок турбувалися про те, щоб забезпечити базові потреби, насамперед дітей та інших членів родини, а тому відвідування мамолога постало на другий план. Після двох років повномасштабної війни жінки-ВПО стикнулися з іншою проблемою — це доступність медичних послуг. Йдеться не тільки про наявність цих послуг, але й обізнаність про них та їх якість.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Романом Чеботенком, медичним директором з хірургічного напрямку роботи у лікувально-діагностичному центрі КНП “БЛІЛ м. Бахмут”, а також з Вікторією Романюк, співзасновницею громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”. Дізнавалися про доступність медичних послуг для бахмутянок, а також про виклики, з якими стикаються пацієнтки з раком грудей під час війни.

Рак молочних залоз: регулярний огляд як профілактика захворювання

У Бахмуті до повномасштабної війни жінки мали змогу регулярно відвідувати відділення Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, де сімейний лікар/ка-терапевт/ка чи гінеколог/ня оглядали молочні залози. Тут проводили не лише первинний огляд пацієнток, але й за потреби — діагностику пухлин, якщо такі виявляли. Для жінок ці медичні послуги надавались безоплатно, адже вони входили до пакета послуг, який оплачує у програмі медичних гарантій Національна служба здоров’я України (НСЗУ). 

Крім того, у Бахмуті з 2011 року функціонувала ГО “Донна”, яка надавала психологічну допомогу жінкам, які перенесли онкологічну операцію молочної залози. У коментарі редакції нам підтвердили, що з початку повномасштабного вторгнення “Донна” перестала функціонувати.

Через російське вторгнення лікарні Бахмута релокувались, і зараз Бахмутська лікарня працює у Броварах, Дніпрі, а ще кілька амбулаторій є в Києві. У Броварах є можливість пройти обстеження на мамографі — про це нам повідомив лікар Роман Чеботенко.

Опитування бахмутянок

Він зазначає, що жінкам віком від 40 років огляд молочних залоз слід робити щороку, а жінкам молодше 40 — за направленням лікаря. Ми запитали у бахмутянок, чи проходять вони обстеження молочних залоз та з якою періодичністю. Участь в опитуванні взяли понад 200 жінок.

За результатами опитування:

• 2% бахмутянок відвідують мамолога двічі на рік;
• 1% бахмутянок відвідують мамолога тричі на рік;
• 17 % бахмутянок відвідують мамолога раз у рік;
• 18% бахмутянок відвідують мамолога дуже рідко;
• 60% бахмутянок не відвідують мамолога.

У коментарях одна з користувачок написала, що в Бахмуті вона відвідувала фахівця/фахівчиню раз на рік, але зараз не робить це, адже немає коштів на медичне обслуговування. 

Наступне опитування редакція провела, аби дізнатися про доступність медичних послуг в евакуації. Участь у ньому взяли 170 бахмутянок, серед яких 44% відповіли, що вони мають можливість ходити на огляд до мамолога у селі/місті, де наразі проживають. 54% відповіли, що не мають такої можливості.

Первинний огляд пацієнток та допомога онкохворим

Роман Чеботенко у коментарі редакції пояснює, що первинно оглядати жінок можуть сімейні лікарі/лікарки або терапевти/терапевтки.

“Якщо фахівець запідозрив якусь патологію у пацієнтки, то тоді для уточнення вона направляється на обстеження. У разі виявлення новоутворення жінку скеровують до лікарів в онкологічне відділення. Перш за все використовують апаратне лікування під наглядом. Якщо новоутворення злоякісне, то можливе втручання хімієтерапії”, — пояснює Роман Чеботенко.

Він додає, що до Бахмутської лікарні у Броварах за послугами обстеження на мамографі звертаються багато пацієнток. Кожна жінка може безплатно пройти обстеження та отримати результати мамографії. Платити за обстеження не потрібно, пояснює лікар, адже згідно з договором НСЗУ (Національна служба здоров’я України) медзаклад проводить безоплатне лікування пацієнтів, а також, за потреби, необхідні операції.

Рак та війна

Вікторія Романюк — співзасновниця громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”. ГО створена ще 2017 році, для захисту прав та інтересів пацієнтів з онкозахворюваннями та об’єднує онкопацієнтів/нток з усіх регіонів України. 

“Один з проєктів нашої організації – це закрита Facebook-група взаємопідтримки онкопацієнтів, яка видозмінювалася з часом. Спочатку була тільки жіночою, а потім ми почали приєднувати і лікарів, і чоловіків. У групі є модератори, які слідкують за тим контентом, що публікують. А також видаляють те, що не відповідає доказовій медицині або може зашкодити пацієнтам”, — пояснює Вікторія Романюк.

З початком повномасштабного вторгнення ГО також почала допомагати онкопацієнтам/кам ліками. Для цього є спеціальна форма, яку можуть заповнити як жінки, так й чоловіки. У формі людина вказує, які ліки їй потрібні, і якщо ГО має медикаменти, то зможе їх надати.

“На жаль, ми не можемо забезпечити усіх, кому потрібні якісь медичні вироби або лікарські засоби, тому що в Україні зареєстровано понад 1 мільйон онкохворих”, — пояснює співзасновниця громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”.

Водночас завдяки ГО пацієнт/к/и змогли отримати препарат гемцитабін. Його застосовують для лікування метастатичного раку молочної залози і прогресуючого або метастатичного раку яєчника. Ціна за препарат стартує від 1500 гривень, а придбати його зараз в Україні практично неможливо, адже в аптеках його немає у наявності.

Доступність медичних послуг для жінок-переселенок та культура догляду за здоров’ям

Жінки-переселенки стикаються з тим, що насамперед їм потрібно закрити базові потреби родини, тож похід до лікаря відкладається на невизначений терміном

“Медична реформа дала можливість отримувати медичну допомогу, незалежно від прописки або місця проживання, у тому закладі, який подобається. Але зараз ми бачимо, що людям не вистачає засобів для прожиття. Буквально днями ми роздавали пацієнткам протези для молочної залози, які нам теж надали благодійники. Одна з жінок, яка отримала цей протез, була змушена покинути свій дім, який зараз на ТОТ. Вона розповідала про те, що у неї не було протезу, тому вона зробила собі мішечок, у який насипала льон”, — згадує у розмові Вікторія Романюк.

Представниця ГО пояснює, що культуру турботливого ставлення до свого здоров’я треба виховувати у дітей ще з дитинства, аби дорослі дівчата та жінки не нехтували своїм здоров’ям.

Адже нерідко жінки приходять на обстеження вже тоді, коли щось болить. Серед пацієнток, з якими працює ГО “Афіна. Жінки проти раку”, багато жінок старшого віку, каже Вікторія. Нерідко ці жінки звикли ігнорувати тривожні дзвінки у здоров’ї, зокрема й через зростаючу бідність та скрутне фінансове становище. 

Адже навіть, якщо сама медична послуга безоплатна, жінка має витратитися на громадський транспорт, аби доїхати до лікарні, відпроситись з роботи чи залишити домогосподарство у селі. Й ці клопоти виглядають більш значущими й важливими ніж вчасний похід до лікаря. 

Варто звернути увагу, що рак молочної залози не має проявів фізичного болю. Натомість жінка може виявити новоутворення при самоогляданні грудей. 

Страх профілактичних оглядів

Попри те, що рак грудної залози  є переважно “жіночою хворобою”, він також розвивається і в чоловіків.

“У нас багато людей ігнорують походи до лікаря роками, десятиліттями навіть. А звертаються вже тоді, коли геть погано. Існує страх лікарів, хоча лікар та пацієнт мають бути партнерами, адже обоє зацікавлені у одужанні. Люди часом думають, що обстеження — це дорого, але не потрібно платити за те, за що вже заплатила держава”, — каже пані Вікторія.

Вікторія додає, що її ГО разом з БФ “Пацієнти України” втілює також проєкт “Гарантовано!” у партнерстві  з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я та за підтримки  проєкту USAID “Підтримка реформи охорони здоров’я”. Пацієнтам повідомляють про безоплатні медичні послуги та як їх отримати.

“Я думаю, що ще багато років доведеться працювати над тим, щоб викорінити ці радянські звички. Часто пацієнти, навіть якщо їх не просять, намагаються дати гроші — вони думають, що вони таким чином отримають кращу медичну допомогу, хоча це не так. Але є й активні люди, які відстоюють свої права на безоплатне обстеження чи лікування. Це важливо, бо це змінить систему”, — каже спікерка.

З досвіду Вікторії Романюк, і жінки, й чоловіки, які вже мають діагноз “рак молочної залози” зазвичай відкладання походу до лікаря аргументували тим, що немає нічого безоплатного. Тобто люди не вірять в те, що можуть отримати якісну консультацію у лікаря без доплати.

Вікторія пригадує, що часто люди повторюють тезу про це в коментарях під дописами, у яких ГО розповідає про безоплатні медичні послуги.

“Так, медичні послуги не безоплатні, кожна послуга має свою вартість, але оплачує ці послуги держава. Для пацієнта вони безоплатні. Ще один міф це те, що рак – вирок. Досить часто люди думають, що якщо діагностовано рак, то немає сенсу й лікуватися, бо все одно помреш. Насправді ж рак лікувати можна, і чим раніше виявити онкозахворювання та розпочати лікування, тим ефективнішим воно буде”, — додає співрозмовниця.

Контакти для допомоги онкохворим жінкам та жінкам, які хочуть пройти обстеження

Бахмутянки з онкологією можуть звернутися за фінансовою допомогою до Бахмутського Соцзахисту, якщо є у вас є потреба у грошовій допомозі. 

Контакти для звернення:

+380 (95) 350 4113, контактна особа — Оксана Миколаївна.

Форма на отримання медичних препаратів за наявності від ГО “Афіна. Жінки проти раку” за посиланням.

Також від ГО працює гаряча лінія “Пацієнт має право” за телефонами+380 (68) 911 3333 або +380 (66) 911 3333. Тут можна дізнатися все, що стосується лікування онкозахворювань та отримання медичних послуг в Україні.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати.

Які існують види допомоги, який розмір виплат у 2026 році та як правильно оформити документи — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Програми пенсійних виплат та право на їх отримання

На сьогодні в Україні діють три основні програми пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника. Громадяни можуть оформити стандартні виплати, пенсії для родин загиблих військовослужбовців, а також виплати для родичів осіб, які зникли безвісти. Важливо, що родини зниклих безвісти отримують право на пенсію через місяць після внесення поліцією інформації про зникнення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пенсія призначається непрацездатним членам родини, які перебували на утриманні годувальника. Обов’язковою умовою є наявність у померлого страхового стажу на день смерті. Винятком є діти — їм виплати призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні. До того ж усиновлені діти мають однакові права з рідними.

Згідно з законодавством, непрацездатними членами сім’ї вважаються:

• чоловік або дружина, батько чи мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
• діти до 18 років, або старші, якщо вони отримали інвалідність до повноліття;
• чоловік або дружина, а за їх відсутності — один з батьків, брат, сестра, дідусь чи бабуся, які доглядають за дитиною померлого до восьми років, незалежно від їхнього віку і працездатності.

Батьки або дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію у разі втрати джерела доходу.

Виплати родинам військовослужбовців та їх розмір у 2026 році

Право на пенсію за померлого військовослужбовця мають батьки та дружина чи чоловік, які досягли пенсійного віку. Для них не обов’язкова наявність страхового стажу або встановлення інвалідності. Також виплати отримують діти військового. Якщо захисник загинув під час виконання службових обов’язків, право на пенсію виникає не раніше, ніж за 5 років до досягнення віку, який дає право на пенсію за віком.

Розмір такої пенсії коливається від 30% до 70% від грошового забезпечення померлого. З 1 березня 2026 року Кабінет Міністрів України в рамках щорічної індексації суттєво підвищив мінімальні гарантовані виплати. Раніше мінімальна пенсія становила 7 800 гривень. Тепер для одного непрацездатного члена сім’ї ця сума складає 12 810 гривень на місяць. Якщо ж допомога призначається двом або більше членам родини (крім батьків, дружини та дітей), мінімальна сума становить 10 020 гривень для кожного.

У цивільних випадках розмір пенсії розраховується на основі стажу та заробітку померлого. На одну непрацездатну особу виділяється 50% від розрахованої пенсії за віком, на двох і більше — 100%, які розподіляються рівними частинами.

Процедура оформлення та необхідні документи

Звернутися за призначенням пенсії можна до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця прописки чи фактичного проживання. Альтернативний спосіб — подати електронну заяву через вебпортал ПФУ у розділі “Призначення пенсії”.

До заяви необхідно додати наступний пакет документів:

• документи про місце проживання;
• індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або свідоцтво про соціальне страхування заявника та померлого;
• свідоцтво про народження або паспорт заявника;
• довідка про склад сім’ї померлого за наявності;
• копії документів, що засвідчують родинні стосунки;
• свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання зниклим безвісти або оголошення померлим, чи витяг з ЄРДР;
• документи про вік померлого, якщо цих даних немає у свідоцтві про смерть;
• довідки з навчальних закладів про денну форму навчання дітей;
• довідка про те, що член родини не працює і доглядає за дитиною померлого до восьми років;
• документ про перебування членів сім’ї на утриманні;
• експертний висновок про зв’язок смерті з наслідками аварії на ЧАЕС, якщо це релевантно;
• документ від військової частини чи комісаріату про дату та причину смерті військовослужбовця;
• документи про стаж.

Читайте також:

Неврахований стаж: чому Пенсійний фонд не зараховує роки роботи та як добитися перерахунку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Абоненти мобільного оператора lifecell мають можливість отримати консультацію служби підтримки кількома способами. Зв’язатися зі спеціалістами можна через безкоштовні короткі номери, дзвінки з інших мереж, а також за допомогою месенджерів та онлайн-чатів.

Детальніше про те, як саме зв’язатися з оператором lifecell — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як зв’язатися з оператором lifecell

lifecell — одна з найпопулярніших компаній, яка надає послуги мобільного зв’язку в Україні. Її послугами користуються понад 10 мільйонів українців та українок.

Бренд має декілька робочих номерів, завдяки яким громадяни та громадянки можуть зв’язатися з оператором для розв’язання проблемних питань чи отримання додаткової інформації про умови власного тарифу.

Найшвидший спосіб зв’язку для абонентів мережі — короткий номер 5433. Дзвінки на цю лінію є безоплатними з мобільних номерів оператора. Після з’єднання з автовідповідачем абоненту необхідно прослухати голосове меню та обрати відповідний пункт для перемикання розмови на живого оператора.

Зв’язок з номерів інших операторів та міських телефонів

Для дзвінків з номерів Vodafone, Київстар або зі стаціонарних телефонів працює єдина гаряча лінія 0 800 20 5433. Дзвінки на цей номер не тарифікуються по всій території України. Цей спосіб підходить для випадків, коли основна SIM-картка втрачена, телефон зламався або виникли технічні збої на лінії.

Під час дзвінка з міського телефону апарат необхідно перевести в тональний режим. Для цього потрібно виконати наступні дії:

• знайти на трубці перемикач з позначенням “P/T” або “T” і перевести його в положення “T”;
• натиснути зірочку * після набору номера, якщо спеціального перемикача немає.

Після з’єднання необхідно діяти за стандартною процедурою — прослухати автовідповідач та обрати пункт для зв’язку з фахівцем.

Як зателефонувати оператору у роумінгу

Абоненти, які перебувають за кордоном, можуть зателефонувати до контакт-центру за номером +380 (63) 543 3111. З’єднання також відбувається через автовідповідач, де треба обрати пункт для зв’язку з експертом. Вартість такого дзвінка розраховується за розцінками оператора країни перебування.

Для уникнення додаткових роумінгових витрат компанія пропонує користуватися онлайн-чатом, який працює по всьому світу.

Текстова підтримка: онлайн-чат та соціальні мережі

Отримати текстову допомогу можна на офіційному сайті lifecell у розділі “Підтримка”. У вікні віртуального помічника треба ввести запит “консультація експерта” та пройти обов’язкову авторизацію за номером телефону.

Також існує варіант чату без авторизації за посиланням. Алгоритм дій тут наступний:

• вказати у спеціальній формі ім’я, номер телефону та електронну пошту;
• написати своє запитання у відповідне поле;
• натиснути кнопку “Почати розмову”;
• дочекатися з’єднання з оператором, яке відбувається протягом 5 хвилин.

Підтримка lifecell через Телеграм-бот

Зв’язатися з живим фахівцем можна через офіційний Телеграм-бот компанії. Для цього потрібно зайти у розділ “Підтримка” на сайті оператора та натиснути на іконку Telegram у нижньому правому куті, після чого відбудеться перенаправлення у додаток. Процедура з’єднання виглядає так:

• відкрити меню у боті та обрати пункт “Підтримка”;
• натиснути “Так” у вікні із запитанням “Вам потрібна консультація експерта?”;
• пройти авторизацію, ввівши свій номер телефону та код з SMS, або використати Супер пароль.

Читайте також:

Як зв’язатися з оператором ПриватБанк: усі способи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!