Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 30 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали

Семаковська Тетяна 17:40, 3 Вересня 2024

Під час війни для багатьох українська мова стала сакральним символом незламності, важливою частиною життя для тих, хто ідентифікує себе, як громадянина України.

Бахмут IN.UA підготував 30 цікавих та маловідомих фактів про українську мову, про які ви могли не чути.

День рідної мови

Історія свята має досить сумне походження, яке досить близьке для кожного українця. Справа в тому, що 21 лютого 1952 року в Бангладеші жорстоко придушили мітинг студентів, які виступили проти заборони на використання їх рідної бенгальської мови.

Вже в 1999 році на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовного та культурного різноманіття було прийнято рішення започаткувати день Міжнародний день рідної мови.

Факт 1. Без “ґ” в алфавіті

Літера “Ґ” / ілюстрація Бахмут IN.UA

У 1933 році з українського алфавіту вилучили букву “ґ”. Це зробили з ідеологічних міркувань, бо тогочасна російська влада вважала, що використання літери “ґ” наближає українців до західного стилю мови й віддаляє їх від російської мови.

В ті часи відомі письменники Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути “ґ” в абетку. Утім, вдалося це зробити лише у 1990 році. Сьогодні ж кожен українець регулярно використовує “ґ” у щоденному вжитку.

Факт 2. 134 заборон

Українську мову неодноразово намагалися заборонити росіяни, через що її можна назвати однією з рекордсменок у світі. Вважається, що загалом таких спроб було 134. Найвідоміші з них — Валуєвський циркуляр та Емський указ. Спроби ввести жорстку заборону були й задовго до цих документів. Наприклад, в 1627 році церква наказала спалити та заборонити всі книги українською.

Факт 3. “Чорнобаївка” лідирує

“Паляниця”, “Збройні Сили”, “Стугна”, “Козак”, “Зміїний” і  “Чорнобаївка” — це одні із найуживаніших слів української мови за перші 100 днів повномасштабного вторгнення. Їх використовували українці кожного дня по декілька разів.

Факт 4. Першим був “мед”

мед у банках
Слово “мед” було одним із перших у писемній українській мові / Вікіпедія

Першими словами, які були написані українською мовою, стали “мед” і “страва”. Їх записав візантійський історик Пріск Панійський у 448 році, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України.

Однак, її формування почалося задовго до цього. Як вважає науковець Василь Кобилюха, українська мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери зі санскриту.

Факт 5. Найдовші слова

Часто можна почути жарти, що у німецькій мові дуже довгі слова, які складаються з великої кількості літер. Найдовше слово в українській мові також не маленьке, у ньому аж 30 букв. Це — “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Таку назву має спеціальний хімікат для боротьби зі шкідниками, як-от комарі. Але в народі слово має спрощену форму — “дуст”.

У свою чергу, в мові згадувалось ще довше слово “а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота”, в якому аж 38 літер.

Найдовшою абревіатурою в українській мові вважається ЦНДІІТЕДМТП, що розшифровується так: Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання.

Будинок, де жив Котляревський / Вікіпедія

Факт 6. Котляревський дав українській мові офіційний статус

Івана Котляревського вважають зачинателем української мови. Це відбулося після публікації твору “Енеїди”, його письменник писав на підґрунті полтавського діалекту. Писав він живою розмовною мовою не просто так, а тому що у 1729 році видали указ, який зобов’язував переписати з простої книжної української мови на російську.

Тож, щоб не писати російською, Котляревський використав хитрий прийом — створив твір живою розмовною українською мовою. У 2019 році “Енеїда” потрапила до списку 100 найкращих українських літературних творів за версією Українського ПЕН-клубу.

Факт 7. росія розмовляє українською

На планеті близько 45 мільйонів людей володіють українською мовою. Її використовують у Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США й навіть у росії.

Для діток є книги із набором паліндром / Книгарня Є

Факт 8. Паліндроми

Українська мова має унікальну особливість, яка притамана лише їй — це паліндроми. Ними називають “дзеркальні” фрази або слова. Унікальність у тому, що їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось кілька прикладів паліндромів:

  • я несу гусеня;
  • де помити мопед;
  • кит на морі романтик;
  • кіт утік.

З повсякденного вжитку можна виокремити такі слова:

  • зараз;
  • дід.

Факт 9. Лайба й кіндейка

Крамниця велосипедів або донецьких лайб на Хрещатику / Вікіпедія

Українська мова багата на діалектизми — це слова, цілі фрази або граматичні форми, які використовують лише у певній місцевості. Донеччина також має цікаві приклади діалектизмів:

  • порожняк (брехлива інформація);
  • лайба (велосипед);
  • кіндейка (маленька кімнатка або офіс);
  • тормозок (перекус);
  • бакай (вибій з водою на дорозі).

Факт 10. Київ та Полтава — столиці мови

Сучасна українська літературна мова ґрунтується на полтавсько-київському діалекті. Вся річ у тому, що автори, які першими писали живою українською мовою, походили з Полтавщини та Київщини.

Факт 11. Найуживаніша та найменш уживана букви в мові

Найуживанішою буквою в мові вважається “п”. Саме з неї починається найбільша кількість слів.

Своєю чергою, найменш вживаною буквою з українського алфавіту в словах є “ф”. Її наявність вказує на те, що слово є запозиченим, адже раніше, її вимовляли як сполучення букв “хв”. Наприклад, хвіртка, Хведір тощо.

Відмінок, який є лише в український мові / фото ілюстративне

Факт 12. Унікальність серед усіх слов’янських мов

Українська мова має одну особливість, яка виділяє її серед усіх слов’янських мов — це кличний відмінок. Саме солов’їна стала єдиною, що зберегла його. Тому в нас є цілих сім відмінків.

Тарас Шевченко / фото з відкритих джерел

Факт 13. “Заповіт” та переклади

Українська література досить популярна в світі, особливо це стосується творчості Тараса Шевченка. Його “Заповіт” має найбільше перекладів серед усіх творів українською мовою. Вірш переклали на 140 мов світу.

Факт 14. Найбільш вживані слова

Українські науковці, проаналізувавши мову, виявили те, які слова найчастіше використовують громадяни в побуті. Це іменник “рука”, прикметник “великий” дієслово “бути” та займенник “він”.

Факт 15. Як називали українську мову в минулому

Українська мова в різні історичні періоди називалася людьми по-різному. Серед назв, які широко використовувалися, виділяють:

  • проста;
  • русинська;
  • козацька.

Історично ж вважається, що найуживанішою назвою української мови до середини XIX століття була “руська”.

Факт 16. У 18 столітті українська мова фунціонувала лише на західноукраїнських землях

На початку XVIII століття російський цар петро І у Східній Україні заборонив друкувати українською мовою релігійну літературу. Її почали витісняти російською. Тоді повноцінно українська мова функціонувала фактично лише на західноукраїнських землях, які перебували в складі Австро-Угорщини.

Факт 17. Офіційний правопис в Україні не є єдиноприйнятним

В Україні є офіційний правопис української мови, але він не є єдиноприйнятим. Наприклад, деякі книговидавництва схиляються до використаня „скрипниківки“, або по-іншому використовують іншомовні слова.

Факт 18. Тлумачний словник налічує 130 тисяч тлумачень

Словник української мови / Вікіпедія

Український тлумачний онлайн-словник понад 130 000 тлумачень із словника української мови та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами.

Факт 19. Українська абетка налічує 33 літери

Українська абетка складається з 33-ох літер, неформально туди включають ще апостроф, але офіційно цей знак туди не входить.

Факт 20. Без “ї” немає України

Буква “ї” тринадцята в українській абетці. У “ї” є унікальне поєднання звуків (й+і), таке звучання було властиве розмовній мові на території Русі. Правильно вживати її слід чітко промовляючи без наближення до “і”. Літери “ї” немає в жодній іншій мові, а для нашої країни вона особлива, адже без неї не буде слів “Україна” та “українська” пише Ольга Дубчак у книжці “Чути українською”.

Факт 21. З початку повномасштабного вторгнення 57% українців стали більше спілкуватися українською

За даними соцопитування на замовлення Суспільного, 57 % українців стали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни.

Факт 22. Українська книга завойовує нові полиці книжкових

За даними Української асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів, більшість книжок, що їх реалізують в Україні, виходили друком у російській мові. Після початку вторгнення україномовної літератури стало значно більше, й попит на неї росте, тоді як на контент російською падає.

Факт 23. В Україні існує понад десяток діалектних словників

В Україні налічують понад десяток словників з різними діалектами, наприклад: полтавська говірка, лемківська говірка, гуцульська, бойківська тощо.

Факт 24. Словник від Жадана та Забужко

Сергій Жадан / Вікіпедія

В Україні існує словник сучасного українського сленгу, який містить понад 5 тисяч слів і словосполучень, узятих з живої мовної стихії. Зокрема, у словнику є сленг з творів відомих українських письменників Любка Дереша, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Оксанм Забужко та інших.

Факт 25. Щорічний радіодиктант

Щороку 27 жовтня в Україні святкують День української писемності та мови. До цього дня влаштовують щорічний флешмоб — Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — тисячі українців доєднуються до написання.

Факт 26. Русифікація медіа Донеччини

У 2005 році в Донецькій області було зареєстровано 990 періодичних видань, з яких тільки 18 видавалися виключно українською мовою. Ситуація змінилась після Революції Гідності, нові україномовні видання відкривалися на території всього регіону.

Факт 27. В 19 столітті тривала “Азбучна війна”

Азбучна війна, це боротьба української громадськості Галичини в 19 столітті проти спроб латинізувати український алфавіт. Перше протистояння було у 1834 році, коли український вчений Лозинський, запропонував увести замість не відповідної фонетичній системі української мови “мертвої” кирилиці польський алфавіт.

Але Лозинський не врахував, що в умовах штучної роз’єднаності українського народу латинізація алфавіту була, по суті, спрямована на відрив західної частини України від східної. Лозинського розкритикували, люди протестували проти рішення.

Факт 28. Перший підручник української мови

Перший підручник сучасної української мови / Вікіпедія

“Грама́тка” авторства Пантелеймона Куліша була надрукована у 1857 році. Ця книга є одним з перших підручників сучасної української мови. Її надрукували у москві.

Факт 29. Найдовше слово

В українській мові є слово, яке складається з 30 літер! Це “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Це хімікат для боротьби зі шкідниками.

Факт 30. 150 діалектизмів у творі

У творі “Слово о полку Ігоревім” налічують до 150 діалектизмів таких, як болоня, велми, гораздь, жалощи, зегзиця, зоря, клекьть, ковьілиє, лада, смага, тутнути, чрьленьїи, щекоть тощо.

Факт 31.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста

Валентина Твердохліб 11:00, 30 Червня 2025

15-річний Мирослав Коцько з Бахмута активно досліджує історію свого рідного краю. Юнак працює з історичними документами, картами та збирає свідчення краєзнавців і місцевих мешканців. Зараз Мирослав Коцько збирає інформацію про мікрорайон Будьонівка, що розташовується на півдні  Бахмута.

Що вже вдалось дізнатися та як до дослідження можуть долучитися бахмутяни, Мирослав Коцько розповів редакції Бахмут IN.UA.

Бахмут, район Будьонівка, історія

Будьонівка — це приміський район в південній частині Бахмута. До повномасштабної війни його населення становило близько 2 тисяч людей.

У кінці ХІХ століття не існувало тієї Будьонівки, яка є зараз. Тут були заселеними лише дві вулиці, а решта  земель використовувались для випасу худоби. Тоді ж ці вулиці входили до так званого передмістя Бровар.

“Як відомо з документів, тут були пасовища для худоби, озеро, струмочок, що здавна зветься Четвериковим яром. Забудованими  були лише вулиці  Тимірязєва й  Колодязна, які йдуть перпендикулярно від місця злиття Четверикового ручая та його лівого припливу. Оскільки тоді Будьонівки як такої не існувало, ці дві вулиці входили до старого передмістя Бровар, про яке майже ніхто не пам’ятає з тих, кого я опитував. Ця назва зустрічається на старому плані 1911 року, який у мене є в дуже нечіткій якості і там ледве читається ця назва. Її я також знайшов у джерелі за 1897 рік, яке мені порадив наш краєзнавець Михайло Кулішов. Там згадується “предместье Броварь”, а також вказується чисельність населення — 166 душ”, — розповідає Мирослав Коцько.

будьонівка
Будьонівка на плані початку ХХ століття / мапа надана Мирославом Коцьком
будьонівка
Назва “Бровар” на плані 1911 року / мапа надана Мирославом Коцьком

Також юний дослідник збирає інформацію щодо самої назви “Будьонівка” — як вона виникла та розвивалася. Є деякі твердження, що назва району з’явилась у роки Національно-визвольних змагань. У цій місцевості, нібито, розташовувалась Перша Кінна Армія радянського воєначальника Будьонного.

“Назва Будьонівка, нібито, закріпилась через те, що в роки Національно-визвольних змагань, так званої громадянської війни, в цій місцевості стояла “Конница Будённого”. Місцеві згадують, що тут були полки і кіннота. Але це лише за згадками людей, деякі краєзнавці спростовують цей факт. Тому це твердження ще потребує доведення. Саме це і підштовхнуло мене залучати ширшу аудиторію задля отримання можливості спростувати або ж навпаки підтвердити ту чи іншу інформацію. Як-то кажуть, хочу “копнути глибше”, — зауважує Мирослав Коцько.

Як можуть допомогти бахмутяни

Наразі юний дослідник історії збирає дані про Будьонівку. Він просить бахмутян ділитися відомими їм фактами, щоб зробити велике дослідження. У майбутньому вся зібрана інформація стане основою для нового пізнавального відео на Youtube-каналі Мирослава Коцька.

мирослав коцько
Юний дослідник історії Бахмута Мирослав Коцько / фото надане Мирославом Коцьком

“Зобразити історію Будьонівки вкрай складно, адже багато хто вважає, що це зовсім новий район. Хоча це не так. Тож я звертаюся до бахмутян, які мешкали на вулицях Будьонівських, а також розташованих поряд: Бахмутської, Широкої, Нижньомаріупольської, Тітова, Севастопольської, Піонерської чи Спартаківської. Частина цих вулиць входила до того самого передмістя Бровар і об’єднувалася з нинішньою Будьонівкою. Ваші спогади, розповіді від бабусь і дідусів стануть дуже корисними для відродження історії південних околиць Бахмута”, — звертається до бахмутян Мирослав Коцько.

Якщо ви маєте інформацію, спогади чи документи, які можуть допомогти в дослідженні Будьонівки, пишіть повідомлення Мирославу Коцьку в Facebook.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Віра Корен: біографія французької акторки з Бахмута, яка підкорила світ

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 29 Червня 2025
Виступ видатної акторки з Бахмута / фото Comédie-Française

Віра Корен — уродженка Бахмута, яка зуміла здобути визнання на світовій сцені, ставши однією з найяскравіших зірок французького кіно XX століття. Її шлях — це історія про талант, незламність і жагу до мистецтва, яка не зникла попри війну, еміграцію та нове життя в іншій країні.

Детальніше про те, як звичайна дівчина з Донеччини стала символом елегантності французького кіно ХХ століття — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Віра Корен: біографія акторки

Французька акторка театру і кіно, режисерка Віра Корен народилася в українському місті Бахмут 17 червня 1901 року в родині шевця єврейського походження. Її повне ім’я — Віра Ребекка Корецька.

Після поразки Української революції вона емігрувала до Франції. Там навчалася у консерваторії та на театральних курсах у Парижі. Вже з 1922 року почала зніматися в кіно під псевдонімом Віра Корен (Vera Korène), а з 1931 року грала на сцені відомого Comédie-Française, де стала провідною акторкою.

Друга світова та післявоєнний період

Віра Корен / фото з Вікіпедії

Друга світова війна різко обірвала кар’єру Віри Корен і поставила під загрозу її подальшу долю: після окупації Франції нацистами уряд Віші позбавив акторку громадянства. У червні 1940 року вона була змушена тікати з країни. У листопаді того ж року Віра опинилася в Канаді, звідки намагалася пробитися до Голлівуду — безрезультатно. Деякий час вона жила в Бразилії, шукаючи нові можливості.

У цей час у Франції відбувалися зміни: у Comédie-Française почали активно шукати свою зірку, щоб повернути її назад. Історія нагадувала справжній детектив — до пошуків долучили навіть журналістів, які публікували статті в провідних світових виданнях. Але навіть після цього акторка, ображена на керівництво театру за звільнення, не поспішала повертатися до Франції. Керівник театру протягом двох років намагався переконати Віру повернутися до Парижа. У 1945 році вона таки повернулася — з величезним успіхом. Її знову прийняли до Comédie-Française і одразу довірили провідні ролі.

Одна з ролей акторки / фото IMDb

Згодом акторка перейшла до ролі організаторки театральних постановок. Зокрема, вона очолила Театр епохи Відродження (Théâtre de la Renaissance), яким керувала до 1978 року. Одночасно Корен читала лекції з мистецтва в Сорбонні та співпрацювала з різними театрами й режисерами світу, зокрема й українцями. Так, у 1962 році вона разом із Сержем Ліфарем, тодішнім керівником Паризької опери, поставила спектакль “Страждання святого Себастьяна” за однойменною п’єсою Габріеле Д’Аннунціо.

Останні роки

Останні роки свого життя Віра Корен провела в передмісті Парижа, в будинку для людей літнього віку.

Вона померла 20 листопада 1996 року у віці 95 років. Видатну актрису та режисерку українського походження поховали на цвинтарі Пантен під Парижем.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як росіяни окупували українську церкву

Віра і зараз має великий вплив на політику і суспільну свідомість, а раніше вона повністю поглинала людське життя. Залежність української церкві від московії формувалася доволі […]

297486867 458330609635371 6632402909176424591 n 1a642

Історичні перемоги українців: як Святослав Хоробрий розгромив Хозарський каганат

  Спецпроєкт Бахмут IN.UA «Перемагали раніше – переможемо зараз!». Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.