Про заборону церкви московського патріархату в українському суспільстві йшлося ще до початку повномасштабної війни. Проте ще й досі у багатьох областях України цілі парафії належать до московського патріархату. 

Законопроєкт №8371

У соцмережах обговорюють законопроєкт №8371 “Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій”. Тобто діяльність релігійних організацій, центр яких знаходиться у рф заборонятимуть в Україні. 

“За” проголосували 267 нардепів у першому читанні ще у жовтні минулого року.

Далі мали додавати правки. На початку травня 2024 у пресслужбі апарату Верховної Ради повідомили, що законопроєкт досі проходить юридичну експертизу перед голосуванням у другому читанні.  Так у ВР відреагували на інформацію про затягування оприлюднення матеріалів до другого читання.

Днями військові ЗСУ Артем Карякін та Віталій Овчаренко опублікували відео звернення у соцмережі Х (Twitter) із закликом заборонити діяльність московського патріархату в Україні.

За словами військовослужбовців, адептам фсб в обличчі представників російської церкви не місце в країні під час війни. Тому вони вимагають у депутатів Верховної Ради прийняти законопроєкт №8371 про заборону УПЦ-МП та закликають суспільство підтримати цю ініціативу, вони певні, що це врятує життя тисяч українців.

Как военнослужащий ЗСУ обращаюсь к Верховной Раде Украины с просьбой поддержать и принять законопроект №8371 о запрете Российской православной церкви в Украине

Считаю, что адептам ФСБ в лице РПЦ не место в нашей стране, особенно в момент тотальной войны за право существования… pic.twitter.com/z6kAkd4Kb9

— східний (@samotniyskhid) June 3, 2024

Російській церкві не місце в Україні!

Я Віталік Овчаренко солдат #ЗСУ, звертаюся до депутатів Верховної Ради України із закликом заборонити діяльність Російської Православної Церкви (РПЦ) в Україні та проголосувати за законопроект N_8371 про заборону РПЦ в Україні!

Російським… pic.twitter.com/TREqeEVzoo

— Віталік «Донецк» Овчаренко 🇺🇦 (@Vit_Ovchar) June 3, 2024

У соцмережах читачі здебільшого згодні з військовими.

Думки українців про московський патріархат

Результати опитування, яке нещодавно провели у Київському міжнародному інституті соціології говорять про те, що понад 80% опитаних українців не довіряють УПЦ-МП, а 63% вважають, що її треба заборонити. 

Ще 83% хочуть, аби держава так чи інакше втручалася у діяльність московської церкви. 

“Насправді, це не церква, а філія ФСБ в Україні. І те, що вона продовжує існувати, функціонувати й задурювати людям голови — геть неприйнятно. Суспільство, великою мірою, «дотисло» депутатів, тому що збір голосів за цей законопроєкт був украй важким. Перший законопроєкт про заборону РПЦ я подала 26 березня 2022 року, коли ще російські війська стояли біля Києва і коли почали з’являтися повідомлення про те, що священники УПЦ-МП радісно зустрічали окупантів і працювали на них” — стверджувала народна депутатка та ініціаторка одного із багатьох законопроєктів про заборону російської православної церкви ще у 2022 році — Інна Совсун, в інтерв’ю Громадському радіо. 

Бахмут IN.UA також провели опитування серед наших читачів щодо їхніх думок про заборону УПЦ-МП:

В опитуванні щодо відвідування церкви московського патріархату взяли участь 259 наших читачів. Більшість з них — 73% не відвідують, 15% — відвідують, ще 8% — відвідували до повномасштабного вторгнення. Щодо заборони УПЦ-МП: з 280 голосів — 70% підтримують заборону, 19% — ні, ще 9% не змогли відповісти однозначно. 

Московський патріархат на Донбасі: російська пропаганда та коригування вогню

Раніше Бахмут IN.UA розповідали про Митрополита Горлівського Митрофана, який після 2014 служив у церквах на територіях Лиманського, Слов’янського районів, а проживав у тимчасово окупованій Горлівці. Більшість церков Бахмутського району так само належала до парафії Митрополита. 

Митрофан освячував заходи на чолі з окупаційним керівництвом, як от захарченко та пушилін. Також підтримував запровадження християнської етики у школах окупованих міст. Ця “етика”  мала на меті  перевиховати українських дітей в окупації  у “граждан днр”, також священник звертався до президента України зі звинуваченнями ЗСУ в обстрілах Горлівки. 

Приїздивши до звільнених територій Донеччини за часів АТО Митрополит називав російську агресію росії проти України “громадянським протистоянням”, водночас вільно пересувався блокпостами, був шанованим гостем у керівництва звільнених від бойовиків міст, зокрема й Бахмута. 

З початком повномасштабної війни Митрополит “засвітився” й під час евакуації цивільних з Азовсталі, бо ж мав їх “заспокоювати”, ледь не супроводжуючи на фільтрацію. 

Цей священник — лише один із багатьох, хто проводив активну діяльність на користь росії протягом 8 років на звільненій території Донеччини. Церкви, що належать до московського патріархату, де Митрофан досі чинний Митрополит є у Краматорську та Слов’янську і зараз.

Редакція зверталася до СБУ із запитом, проте нам повідомили, що підозру священнику не оголошували. Станом на зараз підозри йому також ще немає. 

Тобто, якщо Митрополит вирішить перетнути територію України, то зможе вільно пересуватися й не отримати покарання. 

А ось настоятеля Лисичанського храму — Андрія Павленка, прокуратура таки затримала.

Навесні 2022 року священнику присудили 15 років за збір інформації про чисельність, дислокацію, техніку та озброєння ЗСУ в Сєвєродонецьку й у прилеглих селах. Крім того, Павленко надсилав російській армії списки людей, яких потрібно було арештувати після окупації міста та яких священників ПЦУ треба ліквідувати. У 2023 році Павленка обміняли на 28 українських військовослужбовців. Після обміну, з російського боку його зустрічав голова ПВК “вагнер” прігожин. 

Це лише декілька представників УПЦ МП, які працювали на користь росії до чи після повномасштабної війни. До прикладу, у реєстрі зрадників руху Чесно — їх 57, вони з різних областей України. Але не всі наразі мають вироки суду чи навіть підозри. 

Станом на січень 2024 року СБУ відкрила 7 кримінальних проваджень проти священників УПЦ-МП з початку повномасштабної війни: більшість — колабораційна діяльність, решта — пропаганда війни рф проти України та посягання на територіальну цілісність.

Серед останніх справ щодо діяльності УПЦ-МП — поширення антиукраїнської літератури, яку для своїх парафіян розповсюджували представники московського патріархату у своїх церковних лавках в Ужгороді, Житомирі, Миколаєві та Києві.

У примірниках зокрема йшлося про виправдання російської агресії проти України. 

Навіть кілька наведених справ щодо священників УПЦ-МП свідчать про небезпеку, яку вони несуть для парафіян своїх церков та країни загалом: від виправдання збройної агресії рф  до коригування ворожого вогню.

Московський патріархат — це потужний інструмент російської пропаганди, який досі законно продовжує діяти в інтересах рф на території України.  

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Російська церква створює «православні ПВК» для війни в Україні, — СБУ
• Чи є майбутнє у церкви УПЦ МП в деокупованому Бахмуті?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міський голова Покровська Руслан Требушкін відомий своїми одіозними заявами. Він звертався до Володимира Зеленського із закликом “укласти мир” з росією та розповідав про неважливість мовного питання в Україні. Зараз мер Покровська перебуває у простої через те, що його повноваження виконує Покровська МВА. Посадовець перебуває за кордоном і транслює у своїх соцмережах кадри з французьких Ніцци і Канн.

Де зараз перебуває Руслан Требушкін і які заяви він поширює, розповідає Бахмут IN.UA.

Як Руслан Требушкін опинився в Європі: пояснення посадовця

Руслан Требушкін — колишній регіонал та міський голова Покровська, який з кінця вересня 2022 року перебуває у простої за наказом Покровської МВА. Перебуватиме у простої він до кінця воєнного стану. 

Ще до повномасштабної війни Руслан Требушкін висловлював протиукраїнську позицію. Зокрема, 14 травня 2014 року на 77 сесії міськради Мирнограда він, як міський голова наголошував на “нелегітимності Київського режиму”, звинувачував Україну в розв’язанні війни, а військовослужбовців добровольчого батальйону “Дніпро” — у вбивствах мирних жителів. За часів Революції Гідності Требушкін був учасником Антимайдану. Він приїздив до Києва до бойовиків “Беркута” передати гуманітарну допомогу та стверджував, що силовики “захищають мир і порядок”.

Проросійське минуле не завадило Руслану Требушкіну продовжити керувати Мирноградською міською радою аж до 2015 року. З грудня 2015 року його обрали мером Покровська.

На початку повномасштабної війни Руслан Требушкін перебував у Покровську. До весни 2023 року він публікував інформацію про життя в місті та звітував про допомогу місцевому населенню. Потім посадовець зник з медіапростору.

У лютому 2025 року Руслан Требушкін дав про себе знати, виклавши відеозвернення до Володимира Зеленського. Посадовець звернувся до президента російською мовою із закликом “укласти мир”, бо цього, за словами Требушкіна, хочуть жителі Покровська.

А вже у березні 2025 року мер Покровська записував відео з Бельгії, він перебував у Брюсселі. Там посадовець знімав відео з роз’ясненнями, як мешканцям Донеччини отримати тимчасовий захист у цій країні.

Мешканці Покровська обурювалися тим, що міський голова перебуває за кордоном. Люди вимагали пояснень: яким чином посадовець виїхав до Європи під час воєнного стану. Тоді ж Требушкін пояснив, що він, нібито, виїхав законно і перебуває в Бельгії у відрядженні.

“Одне з найчастіших питань: “Як мер Покровська опинився в Європі?”. Та дуже просто. Мер за законом має право. У нас в країні діє Конституція. Як мер має право розмовляти російською мовою, так само мер має право їздити у відрядження, відвідувати європейські інституції, інші країни світу. Це дозволено законом. Це мій прямий обов’язок. Тому зараз, перебуваючи у простої, з волонтерською діяльністю допомагаю, вказую, куди можна приїхати нашим переселенцям для того, щоб врятуватися від російських ракет”, — говорив Руслан Требушкін.

Також він зазначав, що залишається в Бельгії, бо йому “не залишили вибору”.

Які заяви поширює Руслан Требушкін

У своїх соцмережах Руслан Требушкін транслює неоднозначну позицію. З одного боку, він відкрито заявляє, що росія обстрілює українські міста. А з іншого — розповідає, що “не все так однозначно”. Так, на одному з відео Требушкін позує біля стенду з надписом “Демократія” і говорить, що в Україні обмежують права і свободи людей.

“З початком війни прав і свобод стало значно менше. У нас переслідуються незалежні ЗМІ, заборона на виїзд за кордон, у нас насильницька “бусифікація” і багато іншого”, — такі маніпулятивні заяви поширює посадовець.

У коментарях під відео люди висловлюють своє обурення і зазначають, що мер підігрує російській пропаганді. На що він відповідає, що “це проросла ненависть, яку вирощували 30 років”.

Де зараз перебуває Руслан Требушкін

Після серії відео з Бельгії Руслан Требушкін знову зник з соцмереж. Він нічого не публікував понад рік. Та наприкінці серпня 2026 року він знову повернувся в інфопростір з привітанням із Днем шахтаря. На цей раз Требушкін був у зовсім іншому образі. Якщо раніше це були відео на фоні державних будівель і в офіційному костюмі, то тепер він показує лайфстайл.

Руслан Требушкін транслює своє життя на Лазурному березі Франції. Він публікує кадри з поїздок на яхті, пробіжок та відпочинку на березі моря. При цьому каже, що жити у Франції має вимушено.

Часто в його відео фігурує чоловік, який представляється Сергієм Дмитровичем. Требушкін каже, що це чоловік з Покровська та активно рекламує його послуги. Каже, що всі бажаючі можуть замовити в нього ремонт будинку, вілли чи автомобіля. Разом вони записують відео про “успішний успіх” і діляться порадами, як відкрити бізнес на Лазурному березі. Секретом успіху називають відсутність ліні і працьовитість.

Сам Руслан Требушкін, за його словами, займається проєктами з будівництва і ремонту в Франції.

Доходи Руслана Требушкіна

Руслан Требушкін, як державний службовець, звітує про свої доходи в річній декларації. У декларації за 2025 рік він вказує, що отримав 193 920 гривень зарплати, як міський голова Покровська. Грошових активів він не має.

А в декларації за 2024 рік посадовець вказав заробітки, які він отримував за кордоном. Зокрема, він отримав 162 089 гривень, працюючи механіком в іспанській компанії AUTO ONE QUESADA, SL, яка має автосервіс і автосалон в Аліканте. Також він отримав 169 034 гривень за роботу в іспанській будівельній компанії LATERES INVEST, SL.

Читайте також:

Покровський “Миротворець”: чим відомий Руслан Требушкін

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупованому Донецьку працюють захоплені школи, які навчають дітей за російськими стандартами. Однією з провідних шкіл у Донецьку окупаційна влада вважає гімназію №6. Цей навчальний заклад активно поширює пропагандистські наративи та формує в дітей лояльність до окупаційної влади. Керує гімназією Альбіна Афенченко. Вона очолила заклад у 2003 році, а після захоплення Донецька підтримала окупаційну владу і є директоркою закладу донині.

Що відомо про Альбіну Афенченко і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Альбіна Афенченко, біографія

Альбіна Афенченко народилася 9 липня 1968 року в Донецьку. У 1987 році закінчила Донецьке педагогічне училище і отримала професію вчителя початкових класів.

Має дві вищі освіти. У 2002 році випустилася з Донецького інституту соціальної освіти, отримавши кваліфікацію вчителя географії. А у 2011 році закінчила Сумський педагогічний інститут післядипломної педагогічної освіти за спеціальністю “Управління навчальним закладом”.

Трудову діяльність Альбіна Афенченко розпочала в 1985 році. Вона влаштувалася на посаду вчительки початкових класів у школу №58 в місті Макіївка. Тут вона працювала до 1987 року.

У 1992 отримала посаду у школі №6 міста Донецьк. До 1998 року працювала вчителькою початкових класів. З 1998 по 2002 роки була педагогинею-організаторкою та вчителькою географії. З 2003 року стала директоркою цього навчального закладу. Його вона очолює і донині.

Як працює Донецька гімназія №6 після окупації

Гімназія №6 продовжила роботу після окупації. Альбіна Афенченко, підтримавши окупантів, зберегла посаду директорки. Сьогодні в гімназії активно поширюють пропагандистські наративи та нав’язують учням російське бачення історії і війни проти України. Цьому сприяє директорка закладу.

Гімназія №6 була одним із перших навчальних закладів Донецька, які пройшли державну акредитацію освітньої діяльності в рф. А у 2015-2016 навчальному році на базі гімназії проходила апробація (ред. перевірка, випробування на практиці та офіційне перед остаточним впровадженням) нових навчальних програм з історії та хімії. Заклад поступово переходив на російські стандарти.

Серед пропагандистських заходів, які проводять у гімназії за ініціативи директорки, є так звані “розмови про важливе”. Це обов’язкові уроки, які проводять щотижня. На цих заняттях розглядають та обговорюють конкретні теми, які є загальними для всіх класів, у тому числі початкових. Примітно, що серед загальних тем, такі як збереження довкілля чи розмови про моральні цінності, є багато уроків, зосереджених на пропаганді російських цінностей і наративів. Зокрема, у лютому 2026 року для дітей проводили урок про важливість захисту Батьківщини та знайомили їх з “подвигами земляків із “днр”. А у травні проводили традиційні уроки, присвячені Дню перемоги. Таким чином дітям нав’язують позитивний образ військових російської армії.

Примітним є і навчальне середовище у гімназії. В головному холі дітей зустрічає портрет путіна, російський герб та прапори рф і “днр”. А в коридорах розміщені інформаційні стенди про військових, які брали участь у війні в Україні.

У 2023 році Альбіна Афенченко разом з педагогічним колективом гімназії №6 розробили проєкт “Патріотичний десант”. Для його реалізації гімназія виграла грант від міносвіти рф.

Проєкт “Патріотичиний десант” направлений не лише на учнів гімназії, а й на молодь і дорослих мешканців Донецька. Також з цим проєктом педагоги їздять іншими окупованими містами. Він передбачає проведення пропагандистських заходів на базі різних установ і просторів. За словами Альбіни Афенченко, мета проєкту — “допомогти людям усвідомити себе частиною єдиної держави та створити освітній простір для виховання справжніх патріотів”.

“Будучи свідками подій, що відбуваються на Донбасі, команда вчителів вирішила, що потрібно захистити підростаюче покоління від зовнішнього впливу, викликати в них любов до Батьківщини, навчити бути справжніми патріотами, цінувати свою самобутність та шанувати історичну пам’ять. Ми розповідаємо достовірну інформацію про конфлікт та причини початку сво”, — зазначала Альбіна Афенченко.

Окрім пропагандистської складової, у межах проєкту проводять мілітаризацію дітей та молоді. Педагоги гімназії проводять майстер-класи, де вчать базовим знанням військових спеціальностей. Школярі можуть спробувати себе в ролі танкіста, шифрувальника чи картографа.

Роль Альбіни Афенченко в політиці на ТОТ

Окрім роботи в освіті, Альбіна Афенченко провадить політичну діяльність і є медійною особою. Вона не раз давала інтерв’ю пропагандистам, де поширювала антиукраїнські тези.

Так, у березні 2023 року вона знялася для документального циклу “Обличчя Донбасу”. Під час розмови з пропагандистами жінка відкрито засуджувала педагогів, які виїхали з окупації та називала їх зрадниками. Також вона критикувала українську освіту. Серед її тез — те, що Україна свідомо переписувала історію задовго до війни. Однак директорка не згадує про те, що й сама була частиною української освіти до 2014 року. Що вплинуло на те, що вона радикально змінила погляди, Альбіна Афенченко не уточнює.

Також директорка гімназії №6 відкрито підтримує дії рф і висловлює підтримку російській армії.

“Я готова йти в бій. У нас жінки Донецька настільки відважні, що ми в колективі ромовляємо, що ось: “Дівчата, якщо буде треба допомога нашим, то підемо”. І це не красномовні слова, чесно. Зрозуміло, що в бій йти… Я не буду говорити, що я піду в бій з гранатою. Я буду готувати, я буду допомагати, я вмію перев’язувати рани, надавати першу медичну допомогу. Ми будемо йти до кінця. А кінець — це наша перемога”, — казала Альбіна Афенченко в документальному циклі “Обличчя Донбасу”.

Альбіна Афенченко активно підтримує псевдореферендуми і вибори на окупованій території. Не один раз вона була головою виборчої дільниці, яка працює на базі гімназії №6. У листопаді 2018 року Афенченко була головою виборчої дільниці на псевдовиборах голови “днр”, у 2022 році — на псевдореферендумі про входження “днр” у склад росії, а у 2026 році — на незаконних виборах до Держдуми рф.

Сьогодні Альбіна Афенченко також є діючою депутаткою Донецької міськради, яка підпорядкована “днр”. Її обрали від путінської партії “единая россия”.

Підозра у колабораційній діяльності та санкції

За даними Апарату РНБО України, Альбіна Афенченко перебуває у санкційному списку України. У березні 2019 року її внесли у санкційний список строком на 3 роки, а в жовтні 2022 року — строком на 5 років.

У жовтні 2024 року Лівобережна окружна прокуратура Донецької області оголосила Альбіні Афенченко підозру в колабораційній діяльності та добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

Читайте також:

• У школах окупованого Маріуполя запрацювали кадетські класи російських силових відомств: що відомо
• Ексголова НБУ та ще п’ятеро уродженців Донеччини потрапили під санкції ЄС через участь у виборах на ТОТ
• Палац культури Шевченка в окупованому Донецьку: хто керує закладом і чим він займається

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!