Про заборону церкви московського патріархату в українському суспільстві йшлося ще до початку повномасштабної війни. Проте ще й досі у багатьох областях України цілі парафії належать до московського патріархату. 

Законопроєкт №8371

У соцмережах обговорюють законопроєкт №8371 “Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій”. Тобто діяльність релігійних організацій, центр яких знаходиться у рф заборонятимуть в Україні. 

“За” проголосували 267 нардепів у першому читанні ще у жовтні минулого року.

Далі мали додавати правки. На початку травня 2024 у пресслужбі апарату Верховної Ради повідомили, що законопроєкт досі проходить юридичну експертизу перед голосуванням у другому читанні.  Так у ВР відреагували на інформацію про затягування оприлюднення матеріалів до другого читання.

Днями військові ЗСУ Артем Карякін та Віталій Овчаренко опублікували відео звернення у соцмережі Х (Twitter) із закликом заборонити діяльність московського патріархату в Україні.

За словами військовослужбовців, адептам фсб в обличчі представників російської церкви не місце в країні під час війни. Тому вони вимагають у депутатів Верховної Ради прийняти законопроєкт №8371 про заборону УПЦ-МП та закликають суспільство підтримати цю ініціативу, вони певні, що це врятує життя тисяч українців.

Как военнослужащий ЗСУ обращаюсь к Верховной Раде Украины с просьбой поддержать и принять законопроект №8371 о запрете Российской православной церкви в Украине

Считаю, что адептам ФСБ в лице РПЦ не место в нашей стране, особенно в момент тотальной войны за право существования… pic.twitter.com/z6kAkd4Kb9

— східний (@samotniyskhid) June 3, 2024

Російській церкві не місце в Україні!

Я Віталік Овчаренко солдат #ЗСУ, звертаюся до депутатів Верховної Ради України із закликом заборонити діяльність Російської Православної Церкви (РПЦ) в Україні та проголосувати за законопроект N_8371 про заборону РПЦ в Україні!

Російським… pic.twitter.com/TREqeEVzoo

— Віталік «Донецк» Овчаренко 🇺🇦 (@Vit_Ovchar) June 3, 2024

У соцмережах читачі здебільшого згодні з військовими.

Думки українців про московський патріархат

Результати опитування, яке нещодавно провели у Київському міжнародному інституті соціології говорять про те, що понад 80% опитаних українців не довіряють УПЦ-МП, а 63% вважають, що її треба заборонити. 

Ще 83% хочуть, аби держава так чи інакше втручалася у діяльність московської церкви. 

“Насправді, це не церква, а філія ФСБ в Україні. І те, що вона продовжує існувати, функціонувати й задурювати людям голови — геть неприйнятно. Суспільство, великою мірою, «дотисло» депутатів, тому що збір голосів за цей законопроєкт був украй важким. Перший законопроєкт про заборону РПЦ я подала 26 березня 2022 року, коли ще російські війська стояли біля Києва і коли почали з’являтися повідомлення про те, що священники УПЦ-МП радісно зустрічали окупантів і працювали на них” — стверджувала народна депутатка та ініціаторка одного із багатьох законопроєктів про заборону російської православної церкви ще у 2022 році — Інна Совсун, в інтерв’ю Громадському радіо. 

Бахмут IN.UA також провели опитування серед наших читачів щодо їхніх думок про заборону УПЦ-МП:

В опитуванні щодо відвідування церкви московського патріархату взяли участь 259 наших читачів. Більшість з них — 73% не відвідують, 15% — відвідують, ще 8% — відвідували до повномасштабного вторгнення. Щодо заборони УПЦ-МП: з 280 голосів — 70% підтримують заборону, 19% — ні, ще 9% не змогли відповісти однозначно. 

Московський патріархат на Донбасі: російська пропаганда та коригування вогню

Раніше Бахмут IN.UA розповідали про Митрополита Горлівського Митрофана, який після 2014 служив у церквах на територіях Лиманського, Слов’янського районів, а проживав у тимчасово окупованій Горлівці. Більшість церков Бахмутського району так само належала до парафії Митрополита. 

Митрофан освячував заходи на чолі з окупаційним керівництвом, як от захарченко та пушилін. Також підтримував запровадження християнської етики у школах окупованих міст. Ця “етика”  мала на меті  перевиховати українських дітей в окупації  у “граждан днр”, також священник звертався до президента України зі звинуваченнями ЗСУ в обстрілах Горлівки. 

Приїздивши до звільнених територій Донеччини за часів АТО Митрополит називав російську агресію росії проти України “громадянським протистоянням”, водночас вільно пересувався блокпостами, був шанованим гостем у керівництва звільнених від бойовиків міст, зокрема й Бахмута. 

З початком повномасштабної війни Митрополит “засвітився” й під час евакуації цивільних з Азовсталі, бо ж мав їх “заспокоювати”, ледь не супроводжуючи на фільтрацію. 

Цей священник — лише один із багатьох, хто проводив активну діяльність на користь росії протягом 8 років на звільненій території Донеччини. Церкви, що належать до московського патріархату, де Митрофан досі чинний Митрополит є у Краматорську та Слов’янську і зараз.

Редакція зверталася до СБУ із запитом, проте нам повідомили, що підозру священнику не оголошували. Станом на зараз підозри йому також ще немає. 

Тобто, якщо Митрополит вирішить перетнути територію України, то зможе вільно пересуватися й не отримати покарання. 

А ось настоятеля Лисичанського храму — Андрія Павленка, прокуратура таки затримала.

Навесні 2022 року священнику присудили 15 років за збір інформації про чисельність, дислокацію, техніку та озброєння ЗСУ в Сєвєродонецьку й у прилеглих селах. Крім того, Павленко надсилав російській армії списки людей, яких потрібно було арештувати після окупації міста та яких священників ПЦУ треба ліквідувати. У 2023 році Павленка обміняли на 28 українських військовослужбовців. Після обміну, з російського боку його зустрічав голова ПВК “вагнер” прігожин. 

Це лише декілька представників УПЦ МП, які працювали на користь росії до чи після повномасштабної війни. До прикладу, у реєстрі зрадників руху Чесно — їх 57, вони з різних областей України. Але не всі наразі мають вироки суду чи навіть підозри. 

Станом на січень 2024 року СБУ відкрила 7 кримінальних проваджень проти священників УПЦ-МП з початку повномасштабної війни: більшість — колабораційна діяльність, решта — пропаганда війни рф проти України та посягання на територіальну цілісність.

Серед останніх справ щодо діяльності УПЦ-МП — поширення антиукраїнської літератури, яку для своїх парафіян розповсюджували представники московського патріархату у своїх церковних лавках в Ужгороді, Житомирі, Миколаєві та Києві.

У примірниках зокрема йшлося про виправдання російської агресії проти України. 

Навіть кілька наведених справ щодо священників УПЦ-МП свідчать про небезпеку, яку вони несуть для парафіян своїх церков та країни загалом: від виправдання збройної агресії рф  до коригування ворожого вогню.

Московський патріархат — це потужний інструмент російської пропаганди, який досі законно продовжує діяти в інтересах рф на території України.  

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Російська церква створює «православні ПВК» для війни в Україні, — СБУ
• Чи є майбутнє у церкви УПЦ МП в деокупованому Бахмуті?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Тимчасово окуповані регіони України, включно з автономною республікою Крим, включили до Південного федерального округу рф. Куратором цього округу з 2020 року є російський посадовець Марат Хуснуллін. Він починав свою кар’єру в Татарстані, а потім продовжив роботу в москві. Наразі його призначили відповідальним за так зване відновлення окупованих територій України.

Чим відомий Марат Хуснуллін і чим займається на окупованих територіях України? Редакція зібрала детальне досьє.

Звідки родом Марат Хуснуллін та як починав кар’єру

Марат Хуснуллін народився 9 серпня 1966 року в місті Казань — столиці російської республіки Татарстан. У 1990 році завершив навчання в Казанському державному фінансово-економічному інституті за спеціальністю “Економіка”. 2000 року пройшов перепідготовку у Відкритому університеті Великобританії за спеціальністю “Професійний менеджмент”.

Має досвід служби у радянській армії у 1984-1986 роках.

Політичну кар’єру розпочав у Татарстані. У 1999-2001 роках був депутатом Державної Ради Республіки Татарстан від Прикамського округу. У травні 2001 року став міністром будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства республіки. Цю посаду він займав до листопада 2010 року.

Кар’єра в москві

У 2010 році Марат Хуснуллін переїжджає до москви. Тут його призначили керівником місцевого Департаменту міського будівництва. Разом з цим він отримав посаду заступника мера з питань містобудівної політики та будівництва.

У березні 2011 року призначений головою Колегії з питань містобудівної політики та будівництва москви. Того ж року очолив міську комісію з припинення самовільного будівництва.

З 2020 року Хуснуллін отримав посаду в уряді рф. 21 січня його призначили віце-прем’єром уряду. Того ж року він став куратором Південного федерального округу рф, в який тоді входив окупований Крим. З квітня 2022 року Хуснулліна також призначили куратором відновлення окупованих територій України — Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.

Марат Хуснуллін: обіцянки відновити Бахмут

У квітні 2023 року Марат Хуснуллін відвідав Бахмут, де ще тривали бої. Він у супроводі окупантів знімав відео, позуючи на фоні зруйнованих будівель у центрі міста.

Вже тоді він робив гучні заяви щодо відновлення міста. Зазначав, що місто хоч і має серйозні пошкодження, його можна поступово відновити, і рф, нібито, має подібний досвід.

“Місто пошкоджене, але відновити його можна. Такий досвід ми маємо. Як тільки дозволить оперативна обстановка, заходитимемо і крок за кроком працюватимемо. Ось, наприклад, Будинок культури, який знаходиться поряд з адміністрацією міста, зруйнований ЗСУ після звільнення міста та встановлення російського прапора: пошкодження є, але відновити його можна!”, — заявляв Хуснуллін.

За понад 2 роки окупації ці обіцянки російський посадовець так і не виконав.

Чим займається Марат Хуснуллін на окупованих територіях України

Виділився Марат Хуснуллін і обіцянками щодо Авдіївки. Він приїхав у окуповане місто одним із перших та заявляв, що в першу чергу в місті будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання. Та цього за майже рік окупації міста так і не сталося. Про це у листопаді 2024 року заявив той же Марат Хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Публікували окупанти й амбітні плани щодо відбудови знищеного Донецького аеропорту. Марат Хуснуллін особисто їздив до летовища. У 2025 році обіцяли розмінувати і обстежити аеропорт, провести підготовчі роботи. Але станом на січень 2026 року нічого із запланованого не виконали.

На контролі Марата Хуснулліна перебуває ситуація з водопостачанням на окупованій Донеччині. Саме за його ініціативи окупаційна влада розглядала питання щодо можливості будівництва додаткового водоводу для збільшення пропускної спроможності каналу “Дон-Донбас”, який побудували з численними порушеннями. Процес будівництва значно здешевили, щоб вкрасти бюджетні кошти.

“Ми маємо досвід вирішення подібного питання у Криму, там цю проблему перемогли, переможемо і тут”, — заявляв Хуснуллін.

За пів року водної кризи “перемогти” проблему окупанти так і не змогли. Мешканці окупованого Донецька й досі мають воду за графіками та вимушені топити сніг, щоб мати воду хоча б для технічних потреб.

За підтримки Марата Хуснулліна відбувається і передача покинутого житла на окупованих територіях. Домівки людей, які евакуювалися з окупації, оформляють у муніципальну власність. Ці квартири і будинки в подальшому видають людям, які оформили право на компенсацію в рф. Зокрема, Хуснуллін звітував про вирішення питання надання житла мешканцям Маріуполя. При цьому проблему забезпечення житлом вирішують не шляхом будівництва, а привласненням чужих осель.

“Їм (ред. мешканцям Маріуполя) будуть надані квартири з пула муніципальної власності, що формується. Вважаю і повністю згоден із жителями, що робота в цьому напрямку надто затягнулася. Поставив завдання адміністрації прискоритися, почати упорядковувати наявні квартири, щоб відразу після набрання чинності федерального закону та необхідних республіканських нормативно-правових актів, видавати ключі”, — пише Хуснуллін.

Марат Хуснуллін, санкції

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Марат Хуснуллін перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 14 вересня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 9 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
• з 1 листопада 2023 року — під санкціями Швейцарії;
• з 30 вересня 2022 року — під санкціями Австралії;
• з 9 червня 2022 року — під санкціями України;
• з 3 травня 2022 року — під санкціями Нової Зеландії;
• з 23 лютого 2023 року — під санкціями Канади.

Читайте також:

• З Іловайська планують запустити поїзди до росії — заява пушиліна
• Хто займається молодіжною політикою в “днр” — досьє на дениса шимановського
• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники Бахмутської міської військової адміністрації можуть отримувати щомісячні премії до зарплати — без верхньої межі. Хто ухвалює ці рішення, з яких коштів формується фонд премій та за що саме чиновникам нараховують додаткові виплати, ми проаналізували офіційні розпорядження Бахмутської МВА та пояснюємо, як працює система преміювання.

Премії до зарплати: що каже Положення

Бахмутська міська військова адміністрація (БМВА) у грудні 2022 року затвердила окреме Положення про преміювання працівників (датоване 30.12.2022 № 92 рр.), яке визначає механізм нарахування щомісячних премій посадовцям. Документ діє в умовах воєнного стану та регулює, за що, з яких коштів і в якому порядку працівники можуть отримувати додаткові виплати до зарплати. У 2023 році до нього також було внесено зміни, які розширили перелік підстав для преміювання та дозволили встановлювати підвищені премії в умовах воєнного стану.

Це було розпорядження від 19.09.2023 №164, воно додало можливість преміювання за:

• виконання обов’язків інших працівників,
• додаткові доручення,
• підвищення кваліфікації;
• закріпило норму про підвищені премії під час воєнного стану.

Конкретних КПІ так й не додали.

Хто може отримувати премії

Положення поширюється виключно на працівників Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області.

Окремі норми також були змінені розпорядженням начальника МВА від 19 вересня 2023 року №164 рр, яким було оновлено перелік показників для преміювання, що застосовувався до апарату міської ради та її виконавчих органів, а в умовах воєнного стану — адаптований для військових адміністрацій.

Звідки беруть гроші на премії

Фонд преміювання формується:

• у розмірі не менш як 10% посадових окладів;
• а також з фактичної економії фонду оплати праці.

Премії виплачуються в межах коштів, передбачених у кошторисі Бахмутської МВА за загальним фондом бюджету Бахмутської громади. Виплата можлива лише за умови, що всі обов’язкові виплати із зарплати забезпечені в повному обсязі.

За що саме можуть преміювати

Для ухвалення рішення про преміювання враховуються такі показники:

• своєчасність і якість виконання завдань органів вищого рівня та керівництва;
• виконання посадових обов’язків;
• якість підготовки розпоряджень, рішень, листів, протоколів;
• виконання планів роботи, додаткових доручень;
• своєчасний розгляд звернень громадян, установ, запитів;
• дотримання трудової дисципліни;
• ініціативність у роботі;
• подання пропозицій щодо вдосконалення діяльності;
• відсутність дисциплінарних стягнень;
• виконання обов’язків відсутніх працівників;
• підвищення кваліфікації.

Чи є обмеження у розмірі премій

Положення не встановлює верхньої межі премії. Розмір визначається у відсотках до посадового окладу індивідуально для кожного працівника.

У 2023 році до Положення внесли норму, яка дозволяє виплачувати підвищений розмір премії в умовах воєнного стану, форс-мажору або підвищеного ризику, з урахуванням виконання показників. Збільшення можливе лише в межах загального місячного фонду преміювання та економії коштів.

Коли премію не виплачують

Премія не нараховується, якщо працівник:

• перебуває у відпустці;
• на лікарняному;
• проходить навчання;
• має дисциплінарне стягнення;
• звільнився до кінця місяця (окрім окремих випадків: пенсія, стан здоров’я, скорочення, смерть тощо).

Якщо діє дисциплінарне стягнення, щомісячна премія зменшується, але не може бути меншою ніж 10% посадового окладу. Рішення про преміювання ухвалює начальник Бахмутської МВА шляхом окремого розпорядження. Саме цей документ є підставою для виплати або позбавлення премії. Премія виплачується разом із заробітною платою за поточний місяць.

На що варто звернути увагу?

У Положенні про преміювання Бахмутської МВА не встановлено жодних граничних меж для розміру премій. Документ прямо зазначає, що премія “не має обмежень максимального розміру” і визначається у відсотках до посадового окладу. Фактично це означає, що виплата може як становити мінімальний відсоток, так і значно перевищувати оклад — за умови, що в фонді преміювання є кошти. Таким чином, реальна межа премії визначається не нормативами, а фінансовими можливостями та управлінським рішенням.

Вся система преміювання в адміністрації зосереджена в руках однієї посадової особи — Олексія Реви, начальника Бахмутської міської військової адміністрації. Саме він видає розпорядження про призначення або позбавлення премій, і жоден інший орган чи комісія в процедурі не передбачені. У положенні також відсутній механізм публічного звітування або оскарження таких рішень, що робить процес внутрішнім і закритим для громадського контролю.

Критерії, за якими визначається розмір премії, мають обширний характер. Серед них — “якість виконання завдань”, “ініціативність”, “бездоганне виконання доручень”, “подання пропозицій щодо вдосконалення роботи”. У документі не прописано, як саме ці показники вимірюються, хто їх оцінює і за якою шкалою. Відсутність кількісних індикаторів означає, що рішення про преміювання ґрунтується, ймовірно, на суб’єктивній оцінці керівництва.

Окремо вказано, що в умовах воєнного стану та підвищеного ризику для життя і здоров’я працівникам може виплачуватися підвищений розмір премії. Тобто чинне законодавство і внутрішні документи Бахмутської МВА не обмежують преміювання під час війни, а навпаки — прямо дозволяють його збільшення за наявності підстав.

Фонд преміювання формується за рахунок коштів загального бюджету Бахмутської громади: не менш як 10% посадових окладів, а також за рахунок економії фонду оплати праці.

До теми:

Яку зарплату у 2025 році отримували працівники Бахмутської МВА та міськради: аналіз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!