У Карпатах відбувся другий мистецько-освітній табір для молоді з Донеччини NYCamp. Він є однією з ініціатив Нью-Йоркського літературного фестивалю, заснованого письменницею Вікторією Амеліною.

Як пройшов NYCamp у Карпатах

Мистецько-освітній табір NYCamp зібрав переможців та номінантів конкурсу есеїв від Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ) із фокусною темою “Деокупація майбутнього”. Усього на конкурс надійшло понад 50 текстів. Серед їхніх авторів журі відібрало понад 20 найкращих.

Конкурс есеїв для учнів 9-11 класів заснувала письменниця Вікторія Амеліна на першому Нью-Йоркському літературному фестивалі восени 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році Вікторія хотіла зібрати підлітків та молодь Нью-Йорка на таборі в Карпатах. Та письменниця загинула від російського обстрілу Краматорська за місяць до запланованої подорожі з нью-йоркцями.

“Фокус-тема цьогорічного конкурсу есеїв  — “Деокупаця майбутнього”  — це гасло другого НЛФ, яке придумала Віка. Фестиваль був запланований на осінь 2022 року і через повномасштану війну, зрозуміло, не відбувся. Ми хотіли, щоб над цією темою натомість поміркували підлітки у своїх текстах. Крім цього, конкурс есеїв також розширили, згідно із задумом Віки. Перший конкурс стосувався тільки шкіл Нью-Йорка, але вже тоді були й інші заклади, які зверталися до неї з питаннями, чи зможуть взяти участь згодом. Тому до участі в конкурсі у 2024 році ми запросили учнів усіх шкіл Бахмутського району”,  — розповідає співорганізаторка конкурсу Христина Шевченко.

На NYCamp приїхали підлітки з Нью-Йорка, Бахмута, Званівки, Торецька, Світлодарська та Соледара. Для них проводили лекції і майстер-класи з письменницької та акторської майстерності, музики, художньої терапії. Створені на майстер-класах малюнки учасники змогли перенести на авторські футболки і забрати з собою після завершення табору.

“Як і минулого року, на таборі були учасники з одного міста чи школи, які побачилися вживу уперше за весь час повномасштабного вторгнення. Для нас найважливіше на таких заходах — створити простір довіри та взаємопідтримки, дати підліткам можливість відчути себе ніби удома завдяки людям, з якими вони проводять ці кілька днів у горах. Лектори NYCamp завжди представляють дуже різні творчі професії, щоб учасники могли дізнатися максимум корисного для себе, мали можливість менторської підтримки і просто могли запитати у лекторів будь-що, що їх цікавить”,  — підсумовує співорганізаторка Оля Русіна.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• “Вона вміла мислити на перспективу”: як живе літературний фестиваль Вікторії Амеліної
• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2022 році суддя окупованого міста Бердянськ на Донеччині почала працювати на спецслужби рф. За власною ініціативою вона передавала дані про бійців “Азову”, які обороняли Донеччину. Згодом жінка переїхала на Полтавщину, де продовжила роботу в суді. У травні 2023 року зрадницю викрили.

Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

Суддя з Бердянська допомагала російським військовим

Навесні 2022 року, коли росіяни окупували місто Бердянськ у Запорізькій області, місцева суддя почала працювати на російські спецслужби. За власною ініціативою вона вийшла на контакт із представником фсб. Жінка збирала та передавала йому інформацію про переміщення українських військових на Донеччині, зокрема дані про бійців “Азову”. Окрім цього, поплічниця окупантів допомагала росіянам і в рідному місті — передавала відомості про працівників судів і медзакладів, які підтримували Україну.

Паралельно зі збором та передачею інформації суддя формувала лояльність до окупаційної влади та допомагала комплектувати штат незаконно створеного “міністерства надзвичайних ситуацій росії” в Бердянську.

Через деякий час жінка виїхала на Полтавщину. Там вона очолила один із районних судів.

У травні 2023 року зрадницю викрили. Її затримали та повідомили про підозру, Вища рада правосуддя звільнила з посади судді.

Суд визнав мешканку Бердянська винною в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Їй присудили 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За інформацією Вищої ради правосуддя, засудженою є суддя Лариса Богомолова. Після переїзду дна Полтавщину вона влаштувалась суддею в Полтавський районний суд. У листопаді 2022 року її обрали головою суду шляхом таємного голосування.

Читайте також:

• Як прибічник окупантів Олександр Парецький зустрічав “Поїзд перемоги” у Бахмуті — архівне відео
• Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова
• Як посадовець “днр” Михайло Фролов просуває російські наративи серед дітей і підлітків: досьє

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупанти поширюють заяви про виплату компенсацій на окупованій Донеччині. Останнім часом ця тема є головною в риториці окупаційних адміністрацій. За словами Олексія Муратова, очільника путінської партії в “днр”, виплати вже отримали шестеро людей із так званих “закритих” міст, куди військові не допускають цивільних. Заяви про виплату коштів ставлять під сумнів самі мешканці ТОТ, оскільки інформації ні про отримувачів, ні про їхні населені пункти немає.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA з посиланням на росджерела.

Чи справді окупанти виплачують компенсації на ТОТ

Російські окупанти у своїй риториці активно використовують тему компенсацій на ТОТ. Нову заяву днями зробив Олексій Муратов — очільник партії “единая россия” в “днр”. За його словами, на цей рік рф виділила на компенсації майже 16 мільярдів рублів. З них, нібито, освоєно 5,8 мільярдів рублів. Куди саме пішли ці кошти та на які окуповані території Муратов не уточнює.

Також окупанти, нібито, налагодили виплати компенсацій для так званих “закритих” міст. Це міста, до яких не допускають цивільних. Серед них і Бахмут, який окупанти перетворили на військову базу.

За даними Олексія Муратова, вже відбулось перше засідання комісії, де розглядали справи щодо “закритих” міст. Загалом щодо таких міст, нібито, розглянули 184 заяви. Позитивне рішення, начебто, отримали шестеро людей, їм призначили виплати на загальну суму 12,2 мільйонів рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 7,4 мільйонів гривень).

Також, нібито, ухвалено 147 позитивних рішень щодо компенсації за втрачене майно (окрім житла) на 14,7 мільйонів ​​рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 8,9 мільйонів гривень).

“Цим людям вже надійшли виплати, інші заявки очікують на фінансування, протягом 2-3 тижнів гроші надійдуть. Багато пакетів документів направлено на доопрацювання заявникам. Постараємося допомогти кожному — не соромтеся, звертайтеся”, — каже Муратов.

Наступне засідання комісії з виплат, нібито, відбудеться наступного тижня, в роботі є 236 справ.

Що про виплати від окупантів кажуть мешканці ТОТ

Мешканці окупованих територій ставлять під сумнів заяви окупантів. Люди пишуть, що не знають реальних випадків отримання компенсацій. Також окупаційна влада не уточнює, жителі яких населених пунктів отримали кошти. Через це в людей є недовіра.

Також люди бідкаються на малий розмір виплат. Мешканці окупованих територій отримують в рази менші виплати, ніж, наприклад, мешканці Курської області рф.

В одному з пропагандистських каналів кажуть, що зараз, нібито, розглядають заяви, подані у 2023-2024 роках.

Нагадаємо, що раніше окупанти звітували про виплату компенсацій 388 мешканцям Бахмута, але ці заяви виявились фейком. Їх спростували самі мешканці окупованої Донеччини.

Читайте також:

• Студентам на окупованих територіях пропонують скласти сесію в обмін на контракт із армією рф
• Окупанти закривають школи в Бахмутському районі: батьки школярів виступають проти
• Бахмутянам у Тульській області наказали звільнити пункти тимчасового розміщення: в разі незгоди погрожують силовиками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!