У Карпатах відбувся другий мистецько-освітній табір для молоді з Донеччини NYCamp. Він є однією з ініціатив Нью-Йоркського літературного фестивалю, заснованого письменницею Вікторією Амеліною.

Як пройшов NYCamp у Карпатах

Мистецько-освітній табір NYCamp зібрав переможців та номінантів конкурсу есеїв від Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ) із фокусною темою “Деокупація майбутнього”. Усього на конкурс надійшло понад 50 текстів. Серед їхніх авторів журі відібрало понад 20 найкращих.

Конкурс есеїв для учнів 9-11 класів заснувала письменниця Вікторія Амеліна на першому Нью-Йоркському літературному фестивалі восени 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році Вікторія хотіла зібрати підлітків та молодь Нью-Йорка на таборі в Карпатах. Та письменниця загинула від російського обстрілу Краматорська за місяць до запланованої подорожі з нью-йоркцями.

“Фокус-тема цьогорічного конкурсу есеїв  — “Деокупаця майбутнього”  — це гасло другого НЛФ, яке придумала Віка. Фестиваль був запланований на осінь 2022 року і через повномасштану війну, зрозуміло, не відбувся. Ми хотіли, щоб над цією темою натомість поміркували підлітки у своїх текстах. Крім цього, конкурс есеїв також розширили, згідно із задумом Віки. Перший конкурс стосувався тільки шкіл Нью-Йорка, але вже тоді були й інші заклади, які зверталися до неї з питаннями, чи зможуть взяти участь згодом. Тому до участі в конкурсі у 2024 році ми запросили учнів усіх шкіл Бахмутського району”,  — розповідає співорганізаторка конкурсу Христина Шевченко.

На NYCamp приїхали підлітки з Нью-Йорка, Бахмута, Званівки, Торецька, Світлодарська та Соледара. Для них проводили лекції і майстер-класи з письменницької та акторської майстерності, музики, художньої терапії. Створені на майстер-класах малюнки учасники змогли перенести на авторські футболки і забрати з собою після завершення табору.

“Як і минулого року, на таборі були учасники з одного міста чи школи, які побачилися вживу уперше за весь час повномасштабного вторгнення. Для нас найважливіше на таких заходах — створити простір довіри та взаємопідтримки, дати підліткам можливість відчути себе ніби удома завдяки людям, з якими вони проводять ці кілька днів у горах. Лектори NYCamp завжди представляють дуже різні творчі професії, щоб учасники могли дізнатися максимум корисного для себе, мали можливість менторської підтримки і просто могли запитати у лекторів будь-що, що їх цікавить”,  — підсумовує співорганізаторка Оля Русіна.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• “Вона вміла мислити на перспективу”: як живе літературний фестиваль Вікторії Амеліної
• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент Володимир Зеленський пояснив, що ідея створення вільної економічної зони на Донбасі розглядається як один із можливих форматів, який може врахувати позиції різних сторін у межах потенційних мирних домовленостей.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.

Вільна економічна зона на Донбасі: як функціонуватиме концепція

За словами президента, російська сторона наполягає на виведенні українських військ з Донецької області, тоді як Україна виступає проти такого сценарію. Водночас американська сторона, як зазначив Зеленський, шукає компромісний підхід, який би враховував інтереси Києва.

Президент наголосив, що Україна говорить саме про “потенційні економічні зони”, адже наразі існує кілька можливих варіантів розвитку подій. Перший — фіксація лінії бойового зіткнення в тому вигляді, в якому вона існуватиме на момент укладення мирної угоди. Якщо ж домовленостей не буде досягнуто, можливі або продовження війни, або пошук інших рішень, зокрема пов’язаних із потенційними економічними зонами.

За озвученою концепцією, одна з таких зон може бути створена в Енергодарі — як демілітаризована територія. Інша потенційна вільна економічна зона може з’явитися на частині Донецької області після надання Україні гарантій безпеки. Її параметри, за словами Зеленського, можуть бути зафіксовані в окремій угоді між Україною, США та Росією.

У разі створення вільної економічної зони йдеться про фактичну демілітаризацію території з відведенням важких сил на визначену відстань. При цьому управління і безпека на частині, контрольованій Україною, залишатимуться за українською владою та поліцією, а на лінії розмежування можуть бути розміщені міжнародні сили.

Що необхідно для реалізації

Зеленський підкреслив, що відповідно до українського законодавства створення таких зон можливе лише за особливого рішення. Якщо питання постане в межах мирної угоди, остаточне рішення можуть ухвалити або парламент, або всеукраїнський референдум. Водночас президент наголосив, що референдум має стосуватися всього пакета домовленостей, а не окремих пунктів.

За словами глави держави, референдум можливий лише за умови гарантованого припинення вогню щонайменше на 60 днів. В іншому разі його результати не матимуть легітимності та можуть призвести до внутрішнього розколу. Також Зеленський зазначив, що громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не зможуть брати участь у голосуванні.

Читайте також:

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни намагаються просуватися далі від Сіверська. Використовуючи туман як прикриття, вони роблять спроби просочитися в тил українських позицій. Мета ворога — накопичитись та атакувати ЗСУ з тилу.

Про це в ефірі “Суспільне. Студія” повідомив Петро Мельник — начальник майстерні батальйону безпілотних систем “Апачі” 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ.

Бої під Сіверськом

Вчора, 23 грудня, українські війська відійшли з Сіверська. Місто залишається під вогневим контролем ЗСУ, тривають бої.

Щоб продовжити наступ, росіяни намагаються просочитися вглиб українських позицій. Для прикриття вони використовують туман і малими штурмовими групами по 1-2 людей намагаються проходити між українськими позиціями. Їхня мета — накопичити сили та атакувати ЗСУ з флангів і тилу.

Несприятливі погодні умови, зокрема туман, ускладнюють роботу українських захисників. Їм складніше спостерігати за переміщенням ворога. Через це військові втрачають здатність знищувати окупантів на підходах до позицій. Коли туман спадає, додаткове навантаження лягає на безпілотні екіпажі. Пілоти мають переглядати всю зону відповідальності і знищувати місця накопичення ворога.

За словами військового, штурми тривають безперервно.

Читайте також:

• “Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині
• Де на Донеччині фіксують найбільше штурмів: зведення з фронту
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!