Учасники мистецько-освітнього табору в Карпатах / фото надане організаторами
У Карпатах відбувся другий мистецько-освітній табір для молоді з Донеччини NYCamp. Він є однією з ініціатив Нью-Йоркського літературного фестивалю, заснованого письменницею Вікторією Амеліною.
Як пройшов NYCamp у Карпатах
Мистецько-освітній табір NYCamp зібрав переможців та номінантів конкурсу есеїв від Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ) із фокусною темою “Деокупація майбутнього”. Усього на конкурс надійшло понад 50 текстів. Серед їхніх авторів журі відібрало понад 20 найкращих.
Переможці і номінанти конкурсу есеїв / фото надане організаторами
Конкурс есеїв для учнів 9-11 класів заснувала письменниця Вікторія Амеліна на першому Нью-Йоркському літературному фестивалі восени 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році Вікторія хотіла зібрати підлітків та молодь Нью-Йорка на таборі в Карпатах. Та письменниця загинула від російського обстрілу Краматорська за місяць до запланованої подорожі з нью-йоркцями.
“Фокус-тема цьогорічного конкурсу есеїв — “Деокупаця майбутнього” — це гасло другого НЛФ, яке придумала Віка. Фестиваль був запланований на осінь 2022 року і через повномасштану війну, зрозуміло, не відбувся. Ми хотіли, щоб над цією темою натомість поміркували підлітки у своїх текстах. Крім цього, конкурс есеїв також розширили, згідно із задумом Віки. Перший конкурс стосувався тільки шкіл Нью-Йорка, але вже тоді були й інші заклади, які зверталися до неї з питаннями, чи зможуть взяти участь згодом. Тому до участі в конкурсі у 2024 році ми запросили учнів усіх шкіл Бахмутського району”, — розповідає співорганізаторка конкурсу Христина Шевченко.
Учасники NYCamp / фото надане організаторами
На NYCamp приїхали підлітки з Нью-Йорка, Бахмута, Званівки, Торецька, Світлодарська та Соледара. Для них проводили лекції і майстер-класи з письменницької та акторської майстерності, музики, художньої терапії. Створені на майстер-класах малюнки учасники змогли перенести на авторські футболки і забрати з собою після завершення табору.
Діти зі своїми малюнками / фото надане організаторами
“Як і минулого року, на таборі були учасники з одного міста чи школи, які побачилися вживу уперше за весь час повномасштабного вторгнення. Для нас найважливіше на таких заходах — створити простір довіри та взаємопідтримки, дати підліткам можливість відчути себе ніби удома завдяки людям, з якими вони проводять ці кілька днів у горах. Лектори NYCamp завжди представляють дуже різні творчі професії, щоб учасники могли дізнатися максимум корисного для себе, мали можливість менторської підтримки і просто могли запитати у лекторів будь-що, що їх цікавить”, — підсумовує співорганізаторка Оля Русіна.
Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон залишається однією з найзатребуваніших адміністративних послуг. Державна міграційна служба України надала вичерпну інформацію щодо актуальних правил, вартості та процедури отримання цього документа у 2026 році.
Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі необхідні деталі, щоб процес оформлення пройшов максимально швидко та без ускладнень.
Як оформити закордонний паспорт у 2026 році
Закордонний паспорт оформлюється виключно за бажанням особи. Термін дії документа залежить від віку заявника:
дітям від народження до 16 років паспорт видається строком на 4 роки.
громадянам віком від 16 років документ оформлюється строком на 10 років.
Зазначимо, що законодавство України дозволяє мати одночасно не більше двох діючих паспортів для виїзду за кордон.
Куди звертатися та як проходить процедура
Для оформлення документа громадяни можуть звернутися до кількох установ на вибір:
територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби (ДМС);
Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
центру обслуговування “Паспортний сервіс” державного підприємства “Документ”.
Особи, які постійно чи тимчасово проживають за кордоном, мають подавати документи до відповідної дипломатичної установи України.
Під час подачі заяви-анкети обов’язковою процедурою є сканування відбитків вказівних пальців рук. Для дітей ця вимога діє з 12-річного віку.
Також заявник має особисто перевірити правильність внесення персональних даних, приділивши особливу увагу транслітерації прізвища та імені, після чого засвідчити ці дані власним підписом. Готовий закордонний паспорт видається лише за умови пред’явлення внутрішнього паспорта громадянина України.
Вартість закордонного паспорта та терміни виготовлення у 2026 році
Ціноутворення залежить від терміновості виготовлення документа. Наведені нижче суми адміністративного збору актуальні лише для оформлення в підрозділах міграційної служби на території України (у консульствах за кордоном сплачується консульський збір).
Оформлення до 20 робочих днів:
загальна вартість: 1147 гривень.
вартість адміністративної послуги: 352 гривні.
вартість бланка: 795 гривень.
Термінове оформлення до 7 робочих днів:
загальна вартість: 1787 гривень.
вартість адміністративної послуги: 992 гривні.
вартість бланка: 795 гривень.
Також є можливість екстренного оформлення документа до 3 робочих днів, яке надається лише у визначених законодавством випадках (термінове лікування, супровід тяжкохворого, смерть родича за кордоном). Загальна вартість такої послуги становить 1787 гривень.
Зазначимо, що існує окремий термін до 10 робочих днів для випадків виїзду на постійне проживання за кордон дитини, яку усиновили іноземці.
Хто має право подавати заяву
Особи, які досягли 14-річного віку, подають заяву виключно особисто.
За дітей віком до 14 років документи подає один із батьків, усиновлювачів, опікунів чи інших законних представників. При цьому згода іншого з батьків не потрібна.
Повний перелік необхідних документів
Для стандартного оформлення подається:
заява-анкета (формується та роздруковується працівником установи);
паспорт громадянина України (для осіб від 14 років);
свідоцтво про народження (для дітей). Якщо хоча б один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, потрібна довідка про реєстрацію громадянином України;
квитанція про сплату збору або документ про звільнення від оплати.
Для дітей віком до 12 років або осіб, які не можуть пересуватися через розлад здоров’я та потребують термінового лікування, дозволяється подати одну фотокартку 10х15 см для сканування відцифрованого зображення обличчя без особистої присутності.
У разі втрати або викрадення паспорта додатково подаються:
заява про оформлення нового паспорта у зв’язку з втратою/викраденням;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (якщо документ викрали на території України).
Для процедури обміну додатково подаються:
старий закордонний паспорт, що підлягає обміну;
документи, що підтверджують підстави для обміну;
заява про повернення старого паспорта після його анулювання (необхідна, якщо в ньому залишилися діючі візи або він є підставою для дозволу на проживання за кордоном). Бажано мати при собі всі раніше видані закордонні паспорти.
Для дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (до 16 років), додатково вимагається:
документ, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу;
договір про влаштування до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу;
рішення суду або органів опіки;
договір про патронат.
Усі документи, видані компетентними органами іноземних держав, повинні мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову. Оригінали документів (крім квитанцій та старих паспортів для обміну) повертаються власнику одразу після оформлення заяви.
Правила транслітерації
Ім’я та прізвище заявника вносяться латинськими літерами згідно з офіційною Таблицею транслітерації українського алфавіту. Проте, якщо особа має документи з іншим написанням (раніше видані паспорти, свідоцтва про народження, зміну імені, свідоцтва про шлюб, або іноземні паспорти дитини/чоловіка/дружини), вона може подати письмову заяву з проханням зберегти попередню транслітерацію. До заяви обов’язково додається документ-підтвердження.
Підстави для відмови в оформленні
ДМС або дипломатична установа можуть офіційно відмовити у видачі паспорта, якщо:
особа не є громадянином України;
за паспортом для дитини до 16 років звернулася особа, яка не має документально підтверджених повноважень законного представника;
заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
надано неповний пакет документів чи інформації;
дані з державних відомчих систем та реєстрів не підтверджують інформацію, яку надав заявник.
Рішення про відмову завжди оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав і доводиться до відома заявника у встановлені законодавством строки.
Російські війська все частіше завдають ударів по відносно тилових містах Донеччини просто посеред дня. Під прицілом КАБів опиняються Краматорськ, Слов’янськ та Дружківка. На тлі загострення ситуації місцеві жителі починають виїжджати, проте дехто продовжує чіплятися за свій дім, використовуючи наближення Великодня як привід відкласти евакуацію.
Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та з якими загрозами стикаються рятувальні екіпажі, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині
Найбільша активність щодо евакуації наразі спостерігається у Краматорську та Слов’янську. За словами Євгена Ткачова, з цих міст виїжджають усі верстви населення. Водночас “Проліска”, яка має спеціалізований медичний транспорт, також фіксує збільшення заявок на евакуацію маломобільних пацієнтів безпосередньо з лікарень цих міст.
Основна причина виїзду — руйнування інфраструктури. Коли поруч прилітають бомби і люди залишаються без вікон та дверей, приходить усвідомлення, що комунікації можуть зникнути будь-якої миті. При цьому представник “Проліска” називає нинішню хвилю “усвідомленим виїздом”.
“Люди мають здебільшого кінцевий шлях. Або їхні знайомі перед ними евакуйовувалися, пристроїлися і рекомендують пансіонати чи місця тимчасового перебування. Також збільшилася кількість людей працездатних, котрі переселяються вслід за релокованими підприємствами. Це стосується Краматорська та Слов’янська“, — пояснює представник “Проліска”.
Попри те, що абсолютна кількість врятованих збільшилася через масштабність Краматорської агломерації, у відсотковому співвідношенні до загальної кількості населення тенденції залишаються такими ж, як раніше у Покровську чи Костянтинівці.
Великдень як психологічне виправдання
Наближення великодніх свят традиційно впливає на настрої в прифронтових зонах. Хоча безпосередньо екіпажі “Проліски” не фіксували масових відмов, Євген Ткачов, посилаючись на інформацію від колег-волонтерів, зазначає, що багато людей дійсно намагаються відтягнути час виїзду.
Він переконаний, що свята — це лише зручна причина для тих, хто психологічно не готовий прощатися з домом.
“Для них це є один спосіб пояснити собі і рідні, чому вони не виїжджають зараз. Тобто, якби сьогодні Трамп сказав, що через тиждень будуть важливі перемовини, вони б теж перестали виїжджати і використовували це як виправдання. Люди до останнього хочуть триматись своїх домівок, а Великдень… це для них просто підґрунтя для того, щоб залишитись надовго“, — наголошує представник “Проліска”.
Денні бомбардування та забезпечення екіпажів
Головним викликом для евакуаційних команд на сьогодні стала зміна тактики російських обстрілів. Якщо раніше удари наносилися переважно вночі, то зараз окупанти активно скидають авіабомби та використовують дрони у світлу пору доби.
“Бомбардування йдуть серед білого дня. Тобто, будь-який евакуаційний екіпаж і в умовно безпечному Краматорську чи Слов’янську разом з людьми теж може стати жертвою обстрілу. Оцей ризик зараз підвищений, і це негативна тенденція“, — констатує Євген Ткачов.
Попри всі небезпеки та здорожчання пального, місія “Проліска” продовжує працювати безперебійно. За словами представника організації, наразі немає жодного дефіциту чи режиму жорсткої економії. Команди виїжджають на всі виклики у штатному режимі і нікому не відмовляють у порятунку.
Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон залишається однією з найзатребуваніших адміністративних послуг. Державна міграційна служба України надала вичерпну інформацію щодо актуальних правил, вартості […]
Російські війська все частіше завдають ударів по відносно тилових містах Донеччини просто посеред дня. Під прицілом КАБів опиняються Краматорськ, Слов’янськ та Дружківка. На тлі загострення […]
Організація “Ліга Сильних” оголосила про старт прийому заявок на отримання фінансової підтримки. Внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю, які наразі проживають у трьох визначених […]
У 2025 році Бахмутська громада ініціювала спільний проєкт з Софіївською громадою Дніпропетровщини. Він передбачає реконструкцію будівлі амбулаторії під житловий будинок. Ця будівля знаходиться в селищі […]
У Гостомельській громаді Київщини планують створити житловий квартал для бахмутян. Ця ініціатива впроваджується в межах меморандуму про співпрацю, підписаному у серпні 2025 року між Бахмутською […]