У Карпатах відбувся другий мистецько-освітній табір для молоді з Донеччини NYCamp. Він є однією з ініціатив Нью-Йоркського літературного фестивалю, заснованого письменницею Вікторією Амеліною.

Як пройшов NYCamp у Карпатах

Мистецько-освітній табір NYCamp зібрав переможців та номінантів конкурсу есеїв від Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ) із фокусною темою “Деокупація майбутнього”. Усього на конкурс надійшло понад 50 текстів. Серед їхніх авторів журі відібрало понад 20 найкращих.

Конкурс есеїв для учнів 9-11 класів заснувала письменниця Вікторія Амеліна на першому Нью-Йоркському літературному фестивалі восени 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році Вікторія хотіла зібрати підлітків та молодь Нью-Йорка на таборі в Карпатах. Та письменниця загинула від російського обстрілу Краматорська за місяць до запланованої подорожі з нью-йоркцями.

“Фокус-тема цьогорічного конкурсу есеїв  — “Деокупаця майбутнього”  — це гасло другого НЛФ, яке придумала Віка. Фестиваль був запланований на осінь 2022 року і через повномасштану війну, зрозуміло, не відбувся. Ми хотіли, щоб над цією темою натомість поміркували підлітки у своїх текстах. Крім цього, конкурс есеїв також розширили, згідно із задумом Віки. Перший конкурс стосувався тільки шкіл Нью-Йорка, але вже тоді були й інші заклади, які зверталися до неї з питаннями, чи зможуть взяти участь згодом. Тому до участі в конкурсі у 2024 році ми запросили учнів усіх шкіл Бахмутського району”,  — розповідає співорганізаторка конкурсу Христина Шевченко.

На NYCamp приїхали підлітки з Нью-Йорка, Бахмута, Званівки, Торецька, Світлодарська та Соледара. Для них проводили лекції і майстер-класи з письменницької та акторської майстерності, музики, художньої терапії. Створені на майстер-класах малюнки учасники змогли перенести на авторські футболки і забрати з собою після завершення табору.

“Як і минулого року, на таборі були учасники з одного міста чи школи, які побачилися вживу уперше за весь час повномасштабного вторгнення. Для нас найважливіше на таких заходах — створити простір довіри та взаємопідтримки, дати підліткам можливість відчути себе ніби удома завдяки людям, з якими вони проводять ці кілька днів у горах. Лектори NYCamp завжди представляють дуже різні творчі професії, щоб учасники могли дізнатися максимум корисного для себе, мали можливість менторської підтримки і просто могли запитати у лекторів будь-що, що їх цікавить”,  — підсумовує співорганізаторка Оля Русіна.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• “Вона вміла мислити на перспективу”: як живе літературний фестиваль Вікторії Амеліної
• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росії, ймовірно, вбили Станіслава Орлова, засновника розвідувально-диверсійної бригади “Еспаньйола”, відомої участю в боях за Вугледар, Бахмут і Часів Яр, а також численними воєнними злочинами, зокрема, вбивством українських військовополонених.

Про смерть Станіслава Орлова повідомили російські пропагандисти.

Ліквідація засновника “Еспаньйоли”: що відомо

За даними російських пропагандистів, Станіслава Орлова на позивний “Іспанець”, ймовірно, вбили під час затримання по справі незаконного привласнення 1,5 мільярда рублів або 781 мільйона гривень.

Водночас у самій неонацистській бригаді підтвердили загибель власного засновника. Проте, там також заявили, що не знають точної причини та місця загибелі, а також причетних. Всі дані наразі встановлює слідство.

Чим відомий Орлов та “Еспаньйола”

Станіслав Орлов прибув на окуповану частину Донбасу ще у 2014 році, долучившись до бойовиків бригади Безлера. У складі бригади він організував розвідувальну роту “Череп та кості”.

Розвідувально-диверсійну бригаду “Еспаньйола”, під егідою якої воювали сотні ультраправих і неонацистів, він створив у 2022 році. Як вказує “Мілітарний“, підрозділ був відомий своєю жорстокістю щодо військовополонених та цивільних, зокрема, її бійці закликали “видаляти статеві органи” і “зрізати губи, щоб оголити щелепу” українським військовополоненим.

Бригада брала участь у боях за Маріуполь та в облозі “Азовсталі”, у боях на Херсонському й Запорізькому напрямках, зіткненнях під Вугледаром, битвах за Бахмут, Часів Яр та Авдіївку. Водночас, за даними видання The Insider, сам Орлов тримався якомога далі від лінії фронту і керував бойовими дронами з москви.

Читайте також:

Росіяни розстріляли двох українських полонених біля Удачного

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Документальний фільм “2000 метрів до Андріївки”, який створив режисер Мстислав Чернов, потрапив до коротких списків номінантів на премію “Оскар” у 2026 році.

Про це стало відомо з коротких списків, опублікованих на сайті американської кінопремії.

“2000 метрів до Андріївки” може отримати “Оскар”

Стрічку “2000 метрів до Андріївки” включили до категорії “Документальний повнометражний фільм”. Водночас до номінації “Міжнародний повнометражний фільм”, на яку Україна також висувала картину, вона не пройшла.

Фільм присвячений подіям у селі Андріївка, що розташоване приблизно за десять кілометрів від Бахмута. Режисер Мстислав Чернов разом з Олександром Бабенком працювали безпосередньо на фронті разом із бійцями 3-ї окремої штурмової бригади, фіксуючи спроби українських військових звільнити Андріївку.

Крім того, до коротких списків премії “Оскар” потрапила ще одна робота українців — анімаційний документальний фільм Анастасії Фалілеєвої під назвою “Я померла в Ірпіні”. Його включили до номінації “Анімаційний короткометражний фільм”.

Читайте також:

Spotify назвав головних українських артистів і хіти 2025 року: хто увійшов у топи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!