У Карпатах відбувся другий мистецько-освітній табір для молоді з Донеччини NYCamp. Він є однією з ініціатив Нью-Йоркського літературного фестивалю, заснованого письменницею Вікторією Амеліною.

Як пройшов NYCamp у Карпатах

Мистецько-освітній табір NYCamp зібрав переможців та номінантів конкурсу есеїв від Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ) із фокусною темою “Деокупація майбутнього”. Усього на конкурс надійшло понад 50 текстів. Серед їхніх авторів журі відібрало понад 20 найкращих.

Конкурс есеїв для учнів 9-11 класів заснувала письменниця Вікторія Амеліна на першому Нью-Йоркському літературному фестивалі восени 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році Вікторія хотіла зібрати підлітків та молодь Нью-Йорка на таборі в Карпатах. Та письменниця загинула від російського обстрілу Краматорська за місяць до запланованої подорожі з нью-йоркцями.

“Фокус-тема цьогорічного конкурсу есеїв  — “Деокупаця майбутнього”  — це гасло другого НЛФ, яке придумала Віка. Фестиваль був запланований на осінь 2022 року і через повномасштану війну, зрозуміло, не відбувся. Ми хотіли, щоб над цією темою натомість поміркували підлітки у своїх текстах. Крім цього, конкурс есеїв також розширили, згідно із задумом Віки. Перший конкурс стосувався тільки шкіл Нью-Йорка, але вже тоді були й інші заклади, які зверталися до неї з питаннями, чи зможуть взяти участь згодом. Тому до участі в конкурсі у 2024 році ми запросили учнів усіх шкіл Бахмутського району”,  — розповідає співорганізаторка конкурсу Христина Шевченко.

На NYCamp приїхали підлітки з Нью-Йорка, Бахмута, Званівки, Торецька, Світлодарська та Соледара. Для них проводили лекції і майстер-класи з письменницької та акторської майстерності, музики, художньої терапії. Створені на майстер-класах малюнки учасники змогли перенести на авторські футболки і забрати з собою після завершення табору.

“Як і минулого року, на таборі були учасники з одного міста чи школи, які побачилися вживу уперше за весь час повномасштабного вторгнення. Для нас найважливіше на таких заходах — створити простір довіри та взаємопідтримки, дати підліткам можливість відчути себе ніби удома завдяки людям, з якими вони проводять ці кілька днів у горах. Лектори NYCamp завжди представляють дуже різні творчі професії, щоб учасники могли дізнатися максимум корисного для себе, мали можливість менторської підтримки і просто могли запитати у лекторів будь-що, що їх цікавить”,  — підсумовує співорганізаторка Оля Русіна.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• “Вона вміла мислити на перспективу”: як живе літературний фестиваль Вікторії Амеліної
• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міста Донеччини продовжують потерпати від російських обстрілів. Одним із таких міст є Краматорськ, де внаслідок ударів окупантів є руйнування житла і випадки поранень людей. Постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу — грошові компенсації на ремонт житла та матеріальну допомогу після поранення.

Як мешканці Краматорська можуть отримати компенсації за пошкодження житла і поранення, розповіли у Краматорській міськраді.

Як отримати грошову компенсацію на ремонт житла у Краматорську

Краматорці, чиє житло пошкоджене через воєнні дії, можуть скористатися державною програмою “єВідновлення”. Вона передбачає грошову компенсацію на ремонт. Подати заявку на отримання компенсації можна через застосунок або портал “Дія” та у ЦНАПі.

Оформити заявку в “Дії” можна за такою інструкцією:

• повідомте про пошкоджене майно в застосунку “Дія” у розділі “Послуги” – “єВідновлення”;
• відкрийте рахунок “єВідновлення”;
• заповніть заяву в “Дії”.

Далі з вами зв’яжеться спеціальна комісія, щоб домовитись про огляд житла. Це потрібно, щоб встановити збитки та розрахувати суму виплат. Після огляду “Дія” сповістить про рішення комісії.

Максимальна сума допомоги складає 200 тисяч гривень. Вона залежить від стану пошкодженого майна. Отримані кошти можна витратити на будівельні матеріали для ремонту житла чи підрядників, які є учасниками програми “єВідновлення”.

Гроші будуть зараховані на картку “єВідновлення”. Витратити їх можна протягом 12 місяців.

Консультації з цього питання мешканцям Краматорська надають за адресою: вулиця Ювілейна, 44. Прийом проводять у понеділок-п’ятницю з 09:00 до 17:00. Також можна проконсультуватися за телефоном: +380 (50) 425 0999.

Як отримати гроші за поранення у Краматорську

Мешканці Краматорська, які зазнали фізичної шкоди здоров’ю внаслідок воєнних дій, можуть отримати одноразову матеріальну допомогу. Вона передбачена для місцевих мешканців та ВПО, які фактично проживають у Краматорську і перебувають тут на обліку.

Розмір матеріальної допомоги становить:

• у разі тяжкого поранення — 20 тисяч гривень;
• інші поранення — 5 тисяч гривень.

Оформити одноразову матеріальну допомогу після поранення можна в Управлінні праці та соціального захисту населення. Консультації проводять за телефоном: +380 (93) 234 3022.

Читайте також:

• Скільки грошей виділили в Бахмутському районі на оздоровлення дітей
• Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових: уряд змінив правила
• Соціальні виплати на дітей у 2026 році: види та розміри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з Донецької області проходить під постійними ударами безпілотників. Останнім часом потік людей із небезпечних регіонів збільшився через критичну ситуацію з комунікаціями та газопостачанням. Водночас волонтери наголошують на тенденції: російські дрони систематично б’ють по мирних жителях, які намагаються врятуватися з прифронтової зони.

Детальніше про те, як відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, останнім часом найскладніші евакуації відбувалися з Костянтинівки та Олексієво-Дружківки, коли люди виходили з надзвичайно небезпечних місць. Волонтерам доводиться залишати автомобілі у відносно безпечних зонах та йти пішки назустріч людям, щоб супроводити їх до транспорту.

Основний контингент евакуйованих наразі складають люди похилого віку. За статистикою волонтера:

• близько 70% евакуйованих — це люди віком 60+ років;
• близько 30% складають люди з інвалідністю;
• приблизно 10% від загальної кількості — це маломобільні або повністю немобільні особи.

Волонтер додає, що в деякі населені пункти волонтери фізично заїхати не можуть. Щоб дістатися до безпечних місць, звідки волонтери можуть забрати людей, місцевим жителям доводиться долати значні відстані пішки. Ця дистанція може сягати 10 кілометрів.

Богдан Зуякво зазначає: “Навіть, я б сказав, не дистанція важка, а саме ситуація з дронами робить шлях майже неможливим”.

Цілеспрямовані атаки дронів на цивільних

Богдан Зуяков вказує, що останнім часом саме БПЛА становлять найбільшу загрозу під час евакуації, оскільки російські оператори свідомо атакують саме цивільних. Під час однієї з нещодавніх евакуацій людей з Костянтинівки дрон атакував жінку на очах у волонтерів. Спочатку безпілотник намагався завдати удару на півдорозі в Олексієво-Дружківці, а згодом, коли жінка була майже біля волонтерського автомобіля, відбулася друга атака.

“І далі вже прямо перед нами метрів до 50, коли вже жінка майже підійшла до нас, її атакував дрон, влучив їй у ногу і, дякувати Богу, він не розірвався. Жінка отримала просто порізи від дрона, але якщо б він вибухнув, я думаю, вона б загинула на місці. Там повністю свідомий вчинок якогось оператора неадекватного, який бачив, що це жінка іде з валізою, і захотів її вбити“, — розповідає волонтер.

Для забезпечення безпеки пасажирів та власного життя Богдан Зуяков та інші волонтери використовують увесь доступний спектр захисту від безпілотників. До їхнього арсеналу входять:

• системи РЕБ (радіоелектронної боротьби);
• сіткомети;
• аналізатори для виявлення дронів;
• броньовані автомобілі.

Також існують чіткі протоколи безпеки. Якщо чутно звук дрона або стрілецьку зброю, яка намагається його збити, евакуаційна група негайно ховається та перечікує небезпеку. Головна задача команди — не потрапити під приціл безпілотника і залишитися непоміченими.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!