У Карпатах відбувся другий мистецько-освітній табір для молоді з Донеччини NYCamp. Він є однією з ініціатив Нью-Йоркського літературного фестивалю, заснованого письменницею Вікторією Амеліною.

Як пройшов NYCamp у Карпатах

Мистецько-освітній табір NYCamp зібрав переможців та номінантів конкурсу есеїв від Нью-Йоркського літературного фестивалю (НЛФ) із фокусною темою “Деокупація майбутнього”. Усього на конкурс надійшло понад 50 текстів. Серед їхніх авторів журі відібрало понад 20 найкращих.

Конкурс есеїв для учнів 9-11 класів заснувала письменниця Вікторія Амеліна на першому Нью-Йоркському літературному фестивалі восени 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році Вікторія хотіла зібрати підлітків та молодь Нью-Йорка на таборі в Карпатах. Та письменниця загинула від російського обстрілу Краматорська за місяць до запланованої подорожі з нью-йоркцями.

“Фокус-тема цьогорічного конкурсу есеїв  — “Деокупаця майбутнього”  — це гасло другого НЛФ, яке придумала Віка. Фестиваль був запланований на осінь 2022 року і через повномасштану війну, зрозуміло, не відбувся. Ми хотіли, щоб над цією темою натомість поміркували підлітки у своїх текстах. Крім цього, конкурс есеїв також розширили, згідно із задумом Віки. Перший конкурс стосувався тільки шкіл Нью-Йорка, але вже тоді були й інші заклади, які зверталися до неї з питаннями, чи зможуть взяти участь згодом. Тому до участі в конкурсі у 2024 році ми запросили учнів усіх шкіл Бахмутського району”,  — розповідає співорганізаторка конкурсу Христина Шевченко.

На NYCamp приїхали підлітки з Нью-Йорка, Бахмута, Званівки, Торецька, Світлодарська та Соледара. Для них проводили лекції і майстер-класи з письменницької та акторської майстерності, музики, художньої терапії. Створені на майстер-класах малюнки учасники змогли перенести на авторські футболки і забрати з собою після завершення табору.

“Як і минулого року, на таборі були учасники з одного міста чи школи, які побачилися вживу уперше за весь час повномасштабного вторгнення. Для нас найважливіше на таких заходах — створити простір довіри та взаємопідтримки, дати підліткам можливість відчути себе ніби удома завдяки людям, з якими вони проводять ці кілька днів у горах. Лектори NYCamp завжди представляють дуже різні творчі професії, щоб учасники могли дізнатися максимум корисного для себе, мали можливість менторської підтримки і просто могли запитати у лекторів будь-що, що їх цікавить”,  — підсумовує співорганізаторка Оля Русіна.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• “Вона вміла мислити на перспективу”: як живе літературний фестиваль Вікторії Амеліної
• Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Днями у тимчасово окупованому Донецьку перейменували райони міста. Це рішення викликало різні реакції серед місцевих жителів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала реальні думки мешканців Донецька, які розповіли, як вони ставляться до змін назв та чи впливають вони на повсякденне життя в окупованому місті.

Як мешканці Донецька реагують на перейменування районів

В Україні офіційно перейменували 15 районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці. Рішення ухвалили в межах законодавства про деколонізацію та дерусифікацію топоніміки. Нам вдалося дізнатися від мешканців, які зараз живуть в Донецьку, що для них значить це перейменування.

Андрій (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Андрій каже, що перейменування як ідея не суперечить настроям на ТОТ, але ця тема для людей чутлива.

“Сама ідея перейменування не викликає заперечення — люди не проти такого кроку. Але водночас для людей, які досі перебувають там, це сприймається як тема дуже чутлива і дещо передчасна, бо в умовах окупації такі питання відчуваються інакше, ніж на підконтрольній території.

Для людей важливо, щоб подібні рішення були не лише символічними, а й справді узгодженими з громадою та враховували думку тих, хто безпосередньо пов’язаний із цим місцем. Питання у тому, що, наприклад, Богодухівський район Донецька доволі спірна назва через те, що там навіть місцеві не знали, через що така назва. Але це точно краще, ніж Будьонівський. Олександрівський район, наприклад, звучить, по імперські. Зрозуміло, що назва не повʼязана з імператорами, але…”.

Роман (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Роман, який живе в Донецьку, каже, що не знав про перейменування взагалі і вперше про це почув. Чоловік додає, що в місті блокують новинні ресурси про Україну, тому такі ініціативи часто проходять повз. Водночас він додає, що приємно знати, що про людей на ТОТ памʼятають та будуть якісь плани. Разом з тим, ситуація на ТОТ важка, каже Роман.

“Якщо подивитись, що в нас тут зараз відбувається, то це просто цирк. Змушують всі вивіски міняти з англійської мови на російську. Люди бігають, переробляють ці таблички на магазинах, витрачають гроші, бо інакше прийдуть і закриють. Воюють з буквами на стінах. Оці їх ідеологічні війни тривають вже десятиліття, гляньте на дитячі садки чи школи, там вже і дронами діти кертувати вміють і автомат розбирають, а загалом, то Україні ще багато чого треба робити, а головне перемогти, а перейменувати, то найменша з проблем”, — каже Роман.

Світлана (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Світлана також мешканка Донецька. Дівчина каже, що їй ідея перейменування імпонує. Світлана додає, що вона б хотіла долучитися до процесу перейменування, але вперше про нього почула після того, як це сталося.

“Саме перейменування — це добре, але ми про нього майже не чули, а я стежу за новинами активно, переглядаю пабліки, які пишуть про Донеччину. Останнім часом це складніше: новини блокують. Але навіть, якщо б дізналася, я поки не розумію, як я могла б безпечно доєднатися до перейменування, було б добре, щоб людей з ТОТ включали у цей процес, робили голосування, пояснювали, як це безпечно зробити, бо ми вийшли як осторонь цього”, — каже донеччанка.

Що відомо про перейменування?

Згідно з рішенням, райони міст отримали історичні та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

Донецьк:

• Будьоннівський — Богодухівський;
• Ворошиловський — Юзівський;
• Калінінський — Калинівський;
• Кіровський – Рутченківський;
• Куйбишевський — Смолянський;
• Ленінський — Олександрівський;
• Петровський — Вознесенський;

Пролетарський — Чумаківський.

Макіївка:

• Кіровський — Грузський;
• Совєтський — Ханжонківський;
• Червоногвардійський — Берестовський.

Горлівка:

• Калінінський — Кіндратівський.

Луганськ:

• Артемівський — Вільхівський;
• Жовтневий — Вергунський;
• Ленінський — Шевченківський.

До теми:

“Давно треба було позбаватися совєтського сміття”: активіст про процес перейменування районів Донеччини та Луганщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жителів Бахмута, які нині проживають у місті Біла Церква, запрошують оформити документи для отримання грошової допомоги у розмірі 2 000 гривень. Реєстрацію проводить Global Empowerment Mission Ukraine для пільгових категорій населення. Прийом документів відбудеться у середу, 11 березня, з 11:00 до 15:00.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Де і коли бахмутяни у Білій Церкві можуть оформити допомогу

Прийом документів для отримання грошової допомоги відбудеться 11 березня, з 11:00 до 15:00, у місті Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, 28.

Подати документи можуть внутрішньо переміщені особи з Бахмута, які наразі проживають у Білій Церкві та належать до визначених пільгових категорій.

Хто може отримати грошову допомогу

Допомога у розмірі 2 000 гривень передбачена для родин із вразливих категорій населення. Зокрема, подати документи можуть:

• люди старшого віку та пенсіонери від 60 років;
• особи з інвалідністю І та ІІ груп;
• сім’ї, де є діти з інвалідністю (документи подає один із батьків або законний представник);
• багатодітні родини (отримувачами можуть бути обоє батьків);
• одинокі батьки, які самостійно виховують дитину;
• опікуни;
• сім’ї загиблих;
• родини осіб, які зникли безвісти;
• родини військових або цивільних, що перебувають у полоні;
• особи, які постраждали внаслідок аварії (Чорнобильська катастрофа).

Які документи потрібно підготувати

Для оформлення грошової допомоги необхідно підготувати копії таких документів:

• паспорт (1 та 2 сторінки і сторінка з реєстрацією);
• для власників ID-картки — додатково витяг із реєстру;
• довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);
• документ, що підтверджує належність до пільгової категорії;
• довідка про відкриття банківського рахунку або витяг із банківського кабінету з IBAN дебетової картки ПУМБ.

Під час подачі документів необхідно мати оригінали всіх документів. Для зарахування коштів необхідно, щоб картка банку ПУМБ була дебетовою та підключеною до проєкту благодійної організації Global Empowerment Mission Ukraine (ЄДРПОУ 44659206). Саме на цей рахунок буде перерахована грошова допомога. Організатори закликають бахмутян підготувати повний пакет документів заздалегідь, щоб пришвидшити процес оформлення виплати.

До теми:

Для ВПО з Бахмута готують картку бахмутянина: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!