У відповідь на посилення російською федерацією масованих обстрілів України в країнах ЄС планують провести мітинги. До акцій протесту закликають доєднатися всіх охочих, зокрема біженців.

Про це повідомляє DTF Magazine, журнал про індустрії та бренди, культуру та стиль життя.

Більше зброї для оборони та захисту України

За даними don’t Take Fake, мітинги пройдуть у Німеччині, Португалії, Іспанії, Швеції та Польщі. Серед вимог демонстрантів:

• надання Україні зброї для оборони та захисту цивільного населення; 
• схвалення використання заморожених російських активів для допомоги Україні;
• ізоляція російських дипломатів. 

“Їхня брехня підживлює цю війну”, — зазначає спільнота Euromaidan Warszawa.

Ракетні обстріли України

За останній тиждень росія здійснила 2 великих масованих обстріли українських міст і щодня продовжує атакувати їх дронами та ракетами. 

Унаслідок атаки 29 грудня по 18 населених пунктах загинули 55 людей і понад 170 постраждали. Для Києва це був найсмертоносніший обстріл за весь час повномасштабної війни, який забрав життя 32 людей. За даними Повітряних Сил Збройних Сил України, того дня сили ППО знищили 114 зі 158 повітряних цілей, випущених росією. 

Під час обстрілу 2 січня 2024 року Києва та Харкова, станом на 20:00 того ж дня, загинули 5 людей, ще 130 постраждали. 2 січня росія атакувала територію України, зокрема Київ, Харків та Запоріжжя, балістичними та крилатими ракетами, а також дронами. ППО України знищила 72 повітряні цілі: 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 “Кинджал”, 59 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55 та 3 крилаті ракети “Калібр”.

Читайте також:

• Що чекає українців у 2024. Головне з інтерв’ю Зеленського для The Economist
• Як Європейський Союз допомагатиме Бахмуту. Репортаж з Євроради
• У The Guardian пояснили, як Україна може виграти війну
• Вступ України в ЄС: лідери Євросоюзу вирішили розпочати перемовини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!