Якими мають бути міcта після відбудови для людей з інвалідністю. Розпитали військового Олександра Будько

Семаковська Тетяна 13:00, 11 Березня 2024
Олександр Будько
Олександр Будько / ілюстрація Бахмут IN.UA

Він звільняв Харківщину та втратив обидві ноги. Олександр Будько з позивним “Терен” зараз тестує українські міста у проєкті “Відвал ніг”, а точніше — їхню доступність для людей з інвалідністю. На думку Олександра, сьогодні у нас немає міст, які були б повністю пристосовані для людей з інвалідністю. Саме тому безбар’єрність міського простору — це те, що потрібно врахувати при відбудові інфраструктури.

Ми запитали Олександра його думку про безбар’єрність, а також яку країну чоловік вважає прикладом комфортного життя всіх людей, незалежно від того, які потреби вони мають.

Наявність пандусів — не показник

Олександр Будько / фото надане героєм
Олександр Будько / фото надане героєм

Що ви уявляєте, коли ми говоримо про доступний простір? Напевно, у більшості виникла картинка з пандусами. Втім пандуси — це аж ніяк не запорука того, що людина з інвалідністю зможе заїхати в супермаркет, аптеку чи навіть в туалет.

Часто ці пандуси мають такий нахил, що, аби вибратися наверх, треба мати або дуже сильні руки, або навички Супермена. Особливо це актуально зимою, коли ці поверхні не очищають від льоду й звичайна прогулянка перетворюється у дорогу перешкод, або що гірше — людина може травмуватися, впавши з крісла.

Пандуси в Україні
Пандуси не повинні нагадувати гору перешкод / фото ілюстративне

“Наявність декількох показових пандусів чи підйомників не надає місту статусу доступного. Немає пологих спусків з бордюрів, тактильних смуг, доступних вхідних груп в більшість державних установ та підприємств. І вони не передбачені взагалі, майже тотально всюди. Є міста, які хочуть щось змінювати, потрошечки це роблять. Але, щоб це було показово для всієї України, то поки такого міста немає. Принаймні, я не бачив”, — каже Олександр Будько.

Олександр у шоу  вирішив показувати іншим людям, як виглядає день для людини з інвалідністю. Наприклад, звична для нас рутина, як сходити в магазин за продуктами чи піти в парк, стає викликом для багатьох людей, які користуються колісними кріслами. 

Шриф Брайля має бути розміщений в усіх громадських просторах та дублювати надписи / фото ілюстративне

“Базові зручності — це перила. Я колись теж на них не звертав увагу, а тепер мені без них дуже складно, особливо, якщо це сходи і якісь круті спуски. Також важливо, аби були тактильні смуги, які не перериваються посеред дороги десь для людей з порушенням зору. Смуги повинні бути повністю по всьому маршруту вибудовані. Підйомники і ліфти теж важливі”, — пояснює  чоловік.

Відвал ніг
Фрагмент із проєкту “Відвал ніг” / фото надане героєм

Крім того, для людей з інвалідністю мають бути передбачені такі речі, як занижені каси чи то в кіно, чи в магазині, чи на вокзалі. Це банальна зручність, адже коли ви хочете купити квиток в кіно, то не звертаєте уваги на те, чи каса розрахована для осіб без інвалідності.

А якщо людина пересувається на колісному кріслі, то їй банально буде важко дотягнутися до стійки. Ще один важливий момент — це шрифт Брайля, який повинен дублюватися у публічних та громадських просторах.

На що звертати увагу архітекторам при відбудові міст?

Олександр Терен Маша Єфросиніна
Олександр Будько та Марія Єфросиніна / фото надане героєм

На думку героя, країна, яка найкраще пристосована для людей з інвалідністю — це США. Це тому, що там планування міського простору розроблене з урахуванням потреб маломобільних груп населення, адже в США багато ветеранів війни. Соціум поважає їх, а відповідно працює над тим, щоб місто було комфортним для них.

Не виникає питання — чи треба там ставити пандус, чи ні. Бо він там вже стоїть. Так само для людей з порушенням зору там все пристосовано, всі сходи, надписи та звукові сигнали. Тому саме Штати — це та країна, з якої нам треба брати приклад,

пояснює Олександр // у коментарі

Число українців з протезами збільшуватиметься

У серпні 2023 року видання The Wall Street Journal з посиланням на найбільшого у світі виробника протезів, німецької компанії Ottobock, повідомило, що за 17 місяців повномасштабної війни близько 50 тисяч українців втратили кінцівки.

У 2024 році ця цифра тільки зросла й продовжуватиме рости далі. Тож, у питанні відбудови та відновленні міст варто обов’язково врахувати безбар’єрність. На усіх рівнях потрібно забезпечити комфортні умови, це стосується й бюрократичних процесів. Наприклад, коли тільки людина отримала інвалідність — то вона одразу ж зіштовхується з проблемами.

“Поки що всі проблеми та незгоди лягають на плечі самої людини, яка набула такого статусу. Як і у всьому, ніхто ні за кого не планує турбуватися, все потрібно робити самому. Звичайно, об’єднані, скажімо, таким спільним статусом люди можуть кооперуватися і вирішувати якісь певні завдання. Є така організація, як Veteran Hub, яка сприяє розв’язанню певних питань ветеранських, військових і людей з інвалідністю в військовій сфері. Є Invitus Games, вони працюють виключно з ветеранами й тісно взаємозв’язані з усіма сферами людей з інвалідністю і військових”, — пояснює у коментарі Олександр Будько.

Крім того, ви можете звернутися до Юридичної Сотні з правових питань. Щоб не відчувати себе ізольованим, чоловік радить створювати свої кола спілкувань з людьми, які мають такі ж проблеми. Ми запитали Олександра й про різницю між військовою та цивільною травмою, адже чимало українців втратили кінцівки через обстріли, внаслідок прильотів тощо.

Чоловік пояснює, що наразі більшість людей, коли бачать людину з інвалідністю, то переважно підсвідомо асоціюють її з військовим/вою.

“Тобто немає такого вирізнення. Дуже багато історій чую, як цивільним дякують і хочуть пригостити їх чимось, оскільки вважають, що це військові. На мою думку, це демонстрація того, що соціум все ж вдячний захисникам/ницям або хоче принаймні бути вдячним. Звичайно, це складно навіть зрозуміти, хто в цивільному житті втратив кінцівку, а хто під час війни. Через вихованість такого ніхто не запитує”, — додає Олександр.

Олександр Терен
Фрагмент із шоу “Відвал ніг” / фото надане героєм

Він наголошує, що в більшості військові відчувають від суспільства повагу, але є винятки. Це ті, хто не цікавиться, військовий ти чи цивільний, як та де ти втратив кінцівку. Люди живуть своє життя і не віддають звітності собі, чому вони його взагалі живуть і чому вони платять податок зараз в Україні, а не в росії. Свідоме суспільство є і воно розвивається, каже Олександр.

Поки у нас триває війна, на вулицях ви бачитимете ще більше людей з інвалідністю — це можуть бути різні ампутації та деформації тіла внаслідок травми. Важливо толерантно відноситись до всіх людей, сприймати тіло іншої людини без осуду. Олександр минулого року став героєм фотозйомки Марти Сирко, яка творить серію світлин захисників України, що втратили кінцівки на війні. Чоловік каже, що це була його перша фотосесія у стилі ню, якщо можна так її назвати.

Головною метою фотосесії Терен вважає демонстрацію того, що тіло прекрасне у різних формах та станах. А вже завдання соціуму зробити так, щоб людина з будь-яким тілом відчувала себе включеною в усі процеси міського життя. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутян, які не брали участь в презентаціях “Сталева Мрія”, запрошують на зустріч

Семаковська Тетяна 11:10, 9 Липня 2024
Будинок у Бахмуті
Пошкоджений будинок у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

12 липня бахмутян, які не брали участь у обговоренні проєкту відновлення Бахмута “Сталева Мрія” запрошують на онлайн-зустріч. Нагадаємо, що план післявоєнної відбудови охоплює мікрорайон Бахмута в межах вулиць Вартових неба (колишня вулиця Чайковського), Захисників України, Іллі Ахметгарєєва (колишня вулиця Декабристів) та Ювілейна (до межі селища Хромове).

Про зустріч повідомляє Бахмутська міська рада.

Сталева Мрія, Бахмут

Презентація онлайн планується 12 липня (п’ятниця) о 12:00. Посилання зареєстрованим учасникам буде надіслане на електронну пошту, зазначену в заповненій вами анкеті.

На зустріч запрошують мешканців Бахмутської громади, які цікавляться концепцією відновлення міста або готові долучитися до робочої групи з вдосконалення проєкту “Сталева Мрія”. Реєстрація на участь за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки бахмутян мають побоювання, що не отримають компенсацію: результати опитування

Семаковська Тетяна 13:15, 3 Липня 2024
Бахмут
Пошкоджений будинок у Бахмуті, осінь 2023 /фото Бахмут IN.UA

14 червня редакція опублікувала опитування для бахмутян в евакуації. Участь в ньому взяли понад 700 людей. Бахмутяни відповіли на питання пов’язані з відновленням та компенсацією. Більшість опитаних, навіть попри те, що місто в окупації, хочуть повернутися додому. Водночас бахмутяни мають переживання щодо компенсації за зруйноване житло, зараз людям найбільше не вистачає житла. Публікуємо детальні результати опитування.

Опитування було опубліковане на ресурсах медіа.

Евакуація з Бахмута

Серед опитаних респондентів, 83% евакуювалися з Бахмута 2 роки тому й більше, ще близько 12% виїхали з міста 1/2 роки тому.

Результати опитування / скриншот

63% опитаних не адаптувалася у новому місті/селі, 36% навпаки.

Результати опитування / скриншот
Результати опитування / скриншот

Серед опитаних респондентів 71% людей хочуть повернутися до Бахмута, коли це стане можливо. 16% думали про це раніше, ще 9% не хочуть повертатися до міста навіть, якщо це буде можливо.

Результати опитування / скриншот

За результатами опитування, серед респондентів найбільша частка людей старшого віку 65+, їх частка складає понад 30%, ще 23% налічують люди віком від 55 до 65 років, 21% налічують люди віком від 45 до 55 років, участь в опитуванні людей від 35 до 45 років склала 15%, 5% налічують люди від 25 до 35 років, та 1, 5% — респонденти від 18 до 25 років.

Результати опитування / скриншот

Серед опитаних бахмутян, 37% мають роботу як наймані працівники, 41% не працюють, адже є пенсіонерами/пенсіонерками, також 1% не працюють, оскільки є студентами.

Результати опитування /скриншот

3,6% бахмутян мають свій бізнес та працюють як підприємці, 96% не мають власної справи.

Результати опитування / скриншот

Серед ризиків, які бачать бахмутяни для тих, хто повернеться у Бахмут, перше місце займає фактор того, що у місті не буде де жити, адже все зруйновано/заміновано, таку думку висловили 48% опитаних. 16% відзначили, що держава не дасть компенсацію на відновлення житла, 15% респондентів вважать, що земля та вода будуть забруднені настільки, що жити у Бахмуті буде неможливо. 8% висловили побоювання, що гроші, які виділяться на відбудову після деокупації, можуть розкрасти.

5% бахмутян вважать, що росія може напасти повторно й місто знову буде у зоні ризику, а 3% вважають, що грошей на відбудову міста не буде, ще майже 3% висловили думку, що в місті не буде роботи, адже всі підприємства зруйновані.

Результати опитування / скриншот

57% опитаних бахмутян вважають, що міжнародна підтримка допоможе повернути Бахмут, 42% не думають так.

Результати опитування / скриншот

58% опитаних вірять у деокупацію Бахмута, 41% не вірять у те, що місто буде звільнене від росіян.

Результати опитування / скриншот

75% респондентів розглядали варіант, що вони можуть не повернутися у Бахмут, 24% таку можливість відкидає.

Результати опитування / скриншот

На думку 47% опитаних бахмутян їм допомогло б повернутися у місто після деокупації надане житло та робота, 29% відзначили безпековий фактор, а саме розмінування, укріплення міста, достатня кількість зброї, 18% надали б перевагу фінансовій підтримці, 4% висловили думку про зміну місцевої влади або її реформування.

Результати опитування / скриншот

Серед потреб, яких зараз не вистачає бахмутянам, найбільша кількість респондентів проголосувала за житло, це майже 70% людей. Ще 21% відзначили брак грошей, а 8% не мають належного спілкування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок у Бахмуті

Бахмутян, які не брали участь в презентаціях “Сталева Мрія”, запрошують на зустріч

12 липня бахмутян, які не брали участь у обговоренні проєкту відновлення Бахмута “Сталева Мрія” запрошують на онлайн-зустріч. Нагадаємо, що план післявоєнної відбудови охоплює мікрорайон Бахмута […]

Бахмут

Скільки бахмутян мають побоювання, що не отримають компенсацію: результати опитування

14 червня редакція опублікувала опитування для бахмутян в евакуації. Участь в ньому взяли понад 700 людей. Бахмутяни відповіли на питання пов’язані з відновленням та компенсацією. […]

Проєкт відбудови Бахмута

Як долучитися до робочої групи з відновлення Бахмута

У Києві, Дніпрі, Одесі, Львові та ще кількох містах вже відбулася презентація відновлення одного з мікрорайонів Бахмута. Бахмутяни мають можливість долучитися до робочої групи, яка […]

В Одесі обговорюватимуть з громадянами план відбудови Бахмута: як долучитися

Бахмутян та інших небайдужих до процесу післявоєнної відбудови України запрошують взяти участь у презентації та обговоренні універсальної концепції “Сталева Мрія Бахмут”. Подія відбудеться 6 липня […]

13:00, 30.06.2024 Скопіч Дмитро

В МОЗ розповіли, скільки потрібно на відновлення медичної системи

На відновлення медичної системи України потрібно понад 14 мільярдів доларів США або 567 мільярдів гривень. Ці кошти треба для відбудови лікарень в найближчі 10 років. […]

12:35, 17.06.2024 Скопіч Дмитро