Він звільняв Харківщину та втратив обидві ноги. Олександр Будько з позивним “Терен” зараз тестує українські міста у проєкті “Відвал ніг”, а точніше — їхню доступність для людей з інвалідністю. На думку Олександра, сьогодні у нас немає міст, які були б повністю пристосовані для людей з інвалідністю. Саме тому безбар’єрність міського простору — це те, що потрібно врахувати при відбудові інфраструктури.

Ми запитали Олександра його думку про безбар’єрність, а також яку країну чоловік вважає прикладом комфортного життя всіх людей, незалежно від того, які потреби вони мають.

Наявність пандусів — не показник

Що ви уявляєте, коли ми говоримо про доступний простір? Напевно, у більшості виникла картинка з пандусами. Втім пандуси — це аж ніяк не запорука того, що людина з інвалідністю зможе заїхати в супермаркет, аптеку чи навіть в туалет.

Часто ці пандуси мають такий нахил, що, аби вибратися наверх, треба мати або дуже сильні руки, або навички Супермена. Особливо це актуально зимою, коли ці поверхні не очищають від льоду й звичайна прогулянка перетворюється у дорогу перешкод, або що гірше — людина може травмуватися, впавши з крісла.

“Наявність декількох показових пандусів чи підйомників не надає місту статусу доступного. Немає пологих спусків з бордюрів, тактильних смуг, доступних вхідних груп в більшість державних установ та підприємств. І вони не передбачені взагалі, майже тотально всюди. Є міста, які хочуть щось змінювати, потрошечки це роблять. Але, щоб це було показово для всієї України, то поки такого міста немає. Принаймні, я не бачив”, — каже Олександр Будько.

Олександр у шоу  вирішив показувати іншим людям, як виглядає день для людини з інвалідністю. Наприклад, звична для нас рутина, як сходити в магазин за продуктами чи піти в парк, стає викликом для багатьох людей, які користуються колісними кріслами. 

“Базові зручності — це перила. Я колись теж на них не звертав увагу, а тепер мені без них дуже складно, особливо, якщо це сходи і якісь круті спуски. Також важливо, аби були тактильні смуги, які не перериваються посеред дороги десь для людей з порушенням зору. Смуги повинні бути повністю по всьому маршруту вибудовані. Підйомники і ліфти теж важливі”, — пояснює  чоловік.

Крім того, для людей з інвалідністю мають бути передбачені такі речі, як занижені каси чи то в кіно, чи в магазині, чи на вокзалі. Це банальна зручність, адже коли ви хочете купити квиток в кіно, то не звертаєте уваги на те, чи каса розрахована для осіб без інвалідності.

А якщо людина пересувається на колісному кріслі, то їй банально буде важко дотягнутися до стійки. Ще один важливий момент — це шрифт Брайля, який повинен дублюватися у публічних та громадських просторах.

На що звертати увагу архітекторам при відбудові міст?

На думку героя, країна, яка найкраще пристосована для людей з інвалідністю — це США. Це тому, що там планування міського простору розроблене з урахуванням потреб маломобільних груп населення, адже в США багато ветеранів війни. Соціум поважає їх, а відповідно працює над тим, щоб місто було комфортним для них.

Число українців з протезами збільшуватиметься

У серпні 2023 року видання The Wall Street Journal з посиланням на найбільшого у світі виробника протезів, німецької компанії Ottobock, повідомило, що за 17 місяців повномасштабної війни близько 50 тисяч українців втратили кінцівки.

У 2024 році ця цифра тільки зросла й продовжуватиме рости далі. Тож, у питанні відбудови та відновленні міст варто обов’язково врахувати безбар’єрність. На усіх рівнях потрібно забезпечити комфортні умови, це стосується й бюрократичних процесів. Наприклад, коли тільки людина отримала інвалідність — то вона одразу ж зіштовхується з проблемами.

“Поки що всі проблеми та незгоди лягають на плечі самої людини, яка набула такого статусу. Як і у всьому, ніхто ні за кого не планує турбуватися, все потрібно робити самому. Звичайно, об’єднані, скажімо, таким спільним статусом люди можуть кооперуватися і вирішувати якісь певні завдання. Є така організація, як Veteran Hub, яка сприяє розв’язанню певних питань ветеранських, військових і людей з інвалідністю в військовій сфері. Є Invitus Games, вони працюють виключно з ветеранами й тісно взаємозв’язані з усіма сферами людей з інвалідністю і військових”, — пояснює у коментарі Олександр Будько.

Крім того, ви можете звернутися до Юридичної Сотні з правових питань. Щоб не відчувати себе ізольованим, чоловік радить створювати свої кола спілкувань з людьми, які мають такі ж проблеми. Ми запитали Олександра й про різницю між військовою та цивільною травмою, адже чимало українців втратили кінцівки через обстріли, внаслідок прильотів тощо.

Чоловік пояснює, що наразі більшість людей, коли бачать людину з інвалідністю, то переважно підсвідомо асоціюють її з військовим/вою.

“Тобто немає такого вирізнення. Дуже багато історій чую, як цивільним дякують і хочуть пригостити їх чимось, оскільки вважають, що це військові. На мою думку, це демонстрація того, що соціум все ж вдячний захисникам/ницям або хоче принаймні бути вдячним. Звичайно, це складно навіть зрозуміти, хто в цивільному житті втратив кінцівку, а хто під час війни. Через вихованість такого ніхто не запитує”, — додає Олександр.

Він наголошує, що в більшості військові відчувають від суспільства повагу, але є винятки. Це ті, хто не цікавиться, військовий ти чи цивільний, як та де ти втратив кінцівку. Люди живуть своє життя і не віддають звітності собі, чому вони його взагалі живуть і чому вони платять податок зараз в Україні, а не в росії. Свідоме суспільство є і воно розвивається, каже Олександр.

Поки у нас триває війна, на вулицях ви бачитимете ще більше людей з інвалідністю — це можуть бути різні ампутації та деформації тіла внаслідок травми. Важливо толерантно відноситись до всіх людей, сприймати тіло іншої людини без осуду. Олександр минулого року став героєм фотозйомки Марти Сирко, яка творить серію світлин захисників України, що втратили кінцівки на війні. Чоловік каже, що це була його перша фотосесія у стилі ню, якщо можна так її назвати.

Головною метою фотосесії Терен вважає демонстрацію того, що тіло прекрасне у різних формах та станах. А вже завдання соціуму зробити так, щоб людина з будь-яким тілом відчувала себе включеною в усі процеси міського життя. 

Читайте також:

• Корупція у ВЛК і е-черга: Любов Галан про роботу “Принципу“
• Врятувався від російської ракети: історія військового з Бахмута
• Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська територіальна громада долучилася до впровадження реформи управління публічними інвестиціями та подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом бахмутян. Йдеться про житло для бахмутян в Гощі.

Детальніше про це читайте в матеріалі.

Житло для бахмутян в Гощі

Бахмутська громада подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом мешканців громади, які через війну стали внутрішньо переміщеними особами. Ініціатива передбачає створення житла для бахмутян у безпечних регіонах України, зокрема в Гощі, що на Рівненщині.

Дата ініціації проєкту на DREAM вказана на 17 грудня 2025 року. Виконавцем вказано управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, а керівником проєкту вказана Надія Трофимова.

Скільки грошей коштує житло для ВПО

Реалізувати проєкт планують в Гощі. Тут збудують житло на 570 квартир. Тривалість проєкту складає 36 місяців, тобто 3 роки, а бюджет понад 1 мільярд гривень (1 763 460 197 гривень).

Кошти розподілять наступним чином:

• на підготовку до проєкту — 67 308 000 гривень;
• на реалізацію — 1 690 368 000 гривень;
• на експлуатацію — 4 084 197 гривень;
• на закриття — 1 700 000 гривень.

Є два технічних рішення, за якими можуть, зводити житло.

1. Будівництво багатоквартирних житлових будинків з залізобетонних конструкцій

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків в селищі Гоща з залізобетонних конструкцій, а саме: залізобетонних колон, плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Також передбачається встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Це рішення дозволить побудувати житлові будинки зі строком експлуатації приблизно 100 років за 3 роки.

Недоліки цього методу: 1. Потреба у важкій техніці: великі розміри та маса елементів ускладнюють доставку. 2. Вразливість швів: погана ізоляція може призвести до тепловтрат, що вимагає додаткової ізоляції. 3. Має обмеження в дизайні та потребує тривалого часу на затвердження. 4. Має значно вищі вартісні показники матеріальних ресурсів.

2. Будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса.

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса, залізобетонних плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Так само буде встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Так само будинок може експлуатуватися 100 років. Будівництво триватиме 3 роки.

Недоліки цього методу: сталевий каркас має бути оброблений противопожежними засобами через незадовільну вогнестійкість.

“Проєкт спрямований на інтеграцію мешканців Бахмутської міської територіальної громади у нові місця проживання шляхом забезпечення житлом та супровідними соціальними послугами. Концепція проєкту передбачає поділ кварталу частини території селища Гоща площею ~6 га на райони у невиликих масштабах, будівництва житла зі сталевих конструкцій, створення об’єктів та визначних місць, які існували в Бахмуті (Алея Троянд, Набережна – образ річки Бахмутка з люмінофорів). Даний проєкт отримав символічну назву “Відродження” — йдеться в описі проєкту.

Як проєкт вплине на Гощу

Проєкт матиме позитивні наслідки і для Гощі, зокрема очікують:

• приросту населення громади;
• зростання споживчого попиту;
• розвитку інфраструктури селища та збереження наявної;
• зростанню попиту на соціальні послуги;
• збільшення надходжень до селищного бюджету;
• створення нових робочих місць;
• розширення спектру надання освітніх, медичних, соціальних, культурних послуг;
• відкриття нових об’єктів малого/середнього бізнесу;
• залучення міжнародних та українських інвестицій для подальшого розвитку громади;
• створення соціального житлового фонду.

До теми:

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!