Кліщіївка та Андріївка — невеликі села Іванівського старостинського округу Бахмутської територіальної громади. Росіяни захопили Кліщіївку у січні 2023 року, Андріївку — взимку 2022 року. Трохи згодом Сили оборони України деокупували ці населені пункти, які вщент знищили російські війська. Наразі вони знаходяться прямо на лінії фронту.
Староста Іванівського старостинського округу Бахмутської міської об’єднаної територіальної громади Олена Данько у коментарі “Бахмут. IN. UA” розповіла, якими були Кліщіївка та Андріївка до повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Населення Кліщіївкn та Андріївкb
За словами старости, до війни у двох селах проживали 520 осіб.
Кліщіївка та Андріївка знаходяться на відстані трьох кілометрів. У Кліщіївці мешкали на початок війни 443 особи. Там проживали пенсіонери, люди похилого віку, молодь і діти. Дітей ми возили до Іванівської школи шкільним автобусом.
У селі Андріївка на початок війни мешкали 77 осіб. Переважно це були люди похилого віку. Село було маленьке, люди займалися своїми городами. Дітей там було мало, вони їздили навчатися до Іванівської школи та в селище Курдюмівка, до якого добиралися електропотягом.
Олена Данько // староста Іванівського старостинського округу
Староста Іванівського старостинського округу Олена Данько / скриншот із сюжету Бахмут 1571. Бахмутські новини
Як жили люди
Кліщіївка знаходиться приблизно за сім кілометрів від Бахмута. Тут проходив залізничний шлях, який з’єднував Бахмут, Кліщіївку та Андріївку.
Люди добиралися залізницею: ходили електропотяги, автобус між селами не ходив. Більшість мешканців працювали в Бахмуті та на сільськогосподарських роботах. Підприємств у Кліщіївці чи Андріївці не було. Місцеві фермери вирощували зернові культури, соняшник та кукурудзу. Одне підприємство займалося вирощуванням грибів. У Кліщіївці діяв водозабір. Цей Кліщіївський водозабір забезпечував водою Бахмут і селище Опитне.
Олена Данько // староста Іванівського старостинського округу
Дитячий майданчик у Кліщіївці біля водойми / фото з архіву Олени Данько
Кліщіївський водозабір / скриншот із відео КП «Бахмут-вода»
Пані Олена додала, на два села у Кліщіївці діяв соціальний центр. Там знаходилось робоче місце поштаря, який обслуговував і Кліщіївку, і Андріївку.
Був фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), куди приїжджав сімейний лікар села Іванівське, і проводив прийом місцевих мешканців; була сільська бібліотека та сільський клуб. Працювали магазини, працював квартальний комітет, який входив до складу Бахмутського територіальної громади.
Село дуже жваве було. Мешканці активно брали участь у заходах Іванівського старостинського округу. Вони проводили багато культурно-масових заходів, і день села там відзначали жваво і активно. Люди жили звичайним життям і раділи йому.
Олена Данько // староста Іванівського старостинського округу
Мешканці Кліщіївки біля сільського клубу / фото з архіву Олени Данько
Храм, що “вистояв”
Зазначимо, що в Кліщіївці знаходиться унікальний храм — Церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована в 1841 році. Саме на тлі її руїн ЗСУ оголосили про звільнення села від росіян.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці / фото з відкритих джерел
Українські захисники, які деокупували Кліщіївку (80-та окрема десантно-штурмова бригада, 5-та окрема штурмова бригада, 95-та ОДШБр, Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють”) / скриншот із відео 80-ї ОДШБр ЗСУ
Міністерство оборони України 18 травня презентувало Резерв+ — додаток, в якому українці, що підпадають під умови мобілізації, мають оновити свої актуальні дані, такі як адреса проживання, номер телефону та електронну пошту. Натомість застосунок показує військовозобов’язаним інформацію про них з системи “Оберіг”: чи є відстрочка, бронювання, чи перебуває людина у розшуку тощо.
Практично одразу після появи Резерв+ навколо нього у мережі з’явилася купа “зради” та фейків. Найсвіжіші приклади розібрала команда “Бахмут IN.UA”.
Повістки в Резерв+ — фейк
В соціальній мережі TikTok ми зустріли ролик з нібито скриншотом, зробленим у застосунку. Автора цієї публікації збентежило лише те, що у словосполученні “може надійти повістка на електронну пошту” слово “електронну” написано з однією буквою “н”.
У самому застосунку зазначено, що, згідно із законодавством, поняття “електронна повістка” не існує, а сам додаток не має такого функціонала.
Також раніше заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко в ефірі телемарафону заявила, що чинним законодавством не передбачено оповіщення громадян через електронну повістку.
“Тобто спосіб оповіщення громадян не змінювався. В застосунку станом на зараз точно нікому не прийде повістка. Ми працюємо над тим, щоби громадяни могли побачити саме інформацію про себе із “Оберігу” і могли виконати свій законний обов’язок – оновити дані”, – сказала Катерина Черногоренко.
Також сам автор відео newsukraine_ua пише в описі до нього: “Як думаєте: вкид чи правда?”. Тобто можемо зробити висновок, що цей скриншот був зроблений не ним, а взятий з неперевіреного джерела у мережі. Користувач на широкий загал опублікував інформацію, якій немає підтвердження.
ТЦК оголосило у розшук
Інший TikTok блогер заявив, що всі, хто оновив свої дані в додатку Резерв+, автоматично числяться у розшуку. Це також неправда, про що свідчать хоча б коментарі під дописом у цього ж блогера. Також команда “Бахмут IN.UA” на прикладі своїх друзів та знайомих впевнилася, що це не так: після оновлення даних в застосунку вони мають статус “На обліку” або “Уточнюється”.
Робимо висновок, що автор, відео якого набрало 36 тисяч переглядів, запустив в мережу неправдиву та неперевірену інформацію.
Колаж Бухмут IN.UA
У Міністерстві оборони пояснили, що українці, які зіткнулися з подібними проблемами, можуть звернутися до технічної підтримки Резерв+ для виправлення даних, без необхідності відвідувати Територіальний центр комплектування (ТЦК).
Представниця МО Катерина Чорногоренко також зазначила, що існує людський фактор, і оператор ТЦК і СП може робити помилки. Проте завдяки можливості бачити свій фактичний статус, ці помилки можна швидко виправляти.
“Тобто зараз це звернення до служби підтримки і можливість зробити офлайн через візит до ТЦК і СП, трохи згодом ми зробимо це в автоматичному режимі, щоб людина взагалі для уточнення даних не ходила до ТЦК і СП”, – заявила Катерина Черногоренко.
Щодо військовослужбовців, які також мають статус “у розшуку”. У Facebook Черногоренко заявила, що військовим не потрібно оновлювати свої дані, адже вони не стоять на обліку, тож не можуть порушувати правила. За її словами, статус “у розшуку” означає, що ТЦК не встиг оцифрувати дані людини.
Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін розповів, чому людина може помилково значитися як та, яку розшукують. Він розповів, що дані до реєстру “Оберіг” вносили з паперових карток, де “все було написано від руки та тому людський фактор теж тут присутній”.
За його словами, через це до реєстру “Оберіг” могла потрапити застаріла або помилкова інформація, внаслідок чого деякі користувачі Резерв+ могли бачити, що вони начебто перебувають у розшуку або їхні дані неможливо оновити.
“Будьмо відвертими: два дні існує цей проєкт, причому це MVP-версія (ред, — продукт із мінімальним функціоналом), а повноцінна версія буде в червні, де можна буде отримати електронний відповідник паперового військово-облікового документа”, — каже Дмитро Лазуткін.
Російський “аналог” Резерв+
Деякі українці сприйняли російський “кабінєт воєннослужащєго” за український застосунок. Їх не збентежило те, що назва додатка мало того, що відрізняється, а й написана мовою окупанта. Також у скриншотах, які супроводжують “кабінєт” в маркеті, намальовано емблему російського міністерства оборони. Всередині він містить посилання, які закінчують на .ru — тобто мають російські домени.
Ба більше, саме цей додаток не є офіційним навіть у росії, про що вказано в описі: “Кабінет військовослужбовця — не є офіційним додатком для Особистого кабінету військовослужбовця, розташованого за адресою: https://cabinet.mil.ru. Додаток розроблено для інформаційної та методичної допомоги військовослужбовцям зс рф”.
Попри ці фактори, українці все одно скачали собі застосунок, а у коментарях розвели “зраду”:
Скриншот з Google Play / колаж Бахмут IN.UA
Важко зрозуміти, чому деякі українці вирішили, що “кабінєт воєннослужащєго” — це офіційний застосунок від Міністерства оборони України, але, якщо так сталося, не розповісти про цей випадок ми не могли.
Висновок: не можна сперечатися із тим, що в Україні питання розуміння процесів мобілізації та оновлення даних військовозобов’язаних стоїть гостро. Застосунок Резерв+ має на меті полегшити цей процес. Втім не на всі питання українців влада наразі має відповіді, і більш докладні роз’яснення обіцяє надавати згодом.
І саме тому наразі вкрай легко маніпулювати думкою людей у соцмережах неперевіреною або неправдивою інформацією. Частку з цього інформаційного потоку все ж можна перевірити самостійно в Інтернеті, читаючи офіційні джерела та роз’яснення.
Окрім цього, можемо порадити наступне:
уважно вивчайте функціонал застосунку. Вже на цьому рівні може відпасти ряд питань;
не реагуйте на емоційні закиди користувачів соцмереж. Пам’ятайте: те, що вони можуть мати велику аудиторію, не робить їх експертами;
шукайте інформацію від офіційних джерел, а також знаходьте першоджерела інформації;
Посилаючись на допис в Telegram-каналі голови Фонду держмайна України (ФДМУ) Віталія Коваля, російські пропагандистські канали стверджують, що Україна нібито планує продати Каховську ГЕС Польщі в межах плану Великої приватизації на 2024 рік.
Україна не продає гідроелектростанцію Польщі. Слова Віталія Коваля було перекручено та використано для поширення фейку. Про що мова в дописі Коваля насправді та навіщо рф маніпулює фактами — розповідаємо на Бахмут IN.UA.
Велика приватизація: продаж об’єктів
11 травня на своєму робочому Telegram-каналі голова Фонду держмайна Віталій Коваль повідомив про зустріч із заступником міністра Міністерства державних активів Польщі Яциком Доркмінським. Відтак Коваль розповів про основні напрями діяльності ФДМУ та Велику приватизацію, яка розпочинається влітку 2024 року.
Допис в Telegram-каналі голови Фонду держмайна України Віталія Коваля / скриншот
Про план Великої приватизації було оголошено 14 березня 2023 року з метою залучення іноземних інвестицій, створення нових робочих місць та додаткові кошти для Сил оборони України. З переліком об’єктів, що доступні для продажу, можна ознайомитись на сайті ФДМУ. Зазначається, що оновлений список Уряд затвердить в травні цього року.
У згаданому дописі Віталія Коваля нічого не вказано про продаж Каховської ГЕС. Також ми не знайшли цю гідроелектростанцію в переліку об’єктів, що виставлені на продаж. За словами голови ФДМУ, Польща розглядає купівлю приватних одиниць в галузі харчової промисловості, а саме комбінати хлібопродуктів. Ці об’єкти польська делегація відвідає в майбутньому.
Неправда також те, що вслід за Каховською ГЕС, яка знищена рф, Україна нібито може продати й Запорізьку АЕС, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Росмедіа навмисно неправильно трактує слова офіційних осіб та поширює фейки. Брехлива інформація щодо продажу української гідроелектростанції Польщі створена для поширення посилення недовіри до влади, яка нібито намагається збагатитись коштом держави. Ця неправдива новина також має за мету змінити думку соціуму, змусивши сприймати Польщу як ворога.
Читайте також:
Фейк: в Україні чоловіки призовного віку можуть зняти лише 100 гривень через банкомат
Голодомор забрав життя багатьох невинних людей в різні часи існування СРСР. Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових […]
Наразі місто Покровськ знаходиться майже на лінії фронту, що дозволяє ворогу вести майже постійні обстріли інфраструктурних об’єктів. Проте, до війни Покровськ був популярною туристичною локацією, […]
У четвер, 31 жовтня, у світі відзначатимуть Гелловін. Традиція святкувати цю подію з кожним роком набирає обертів, зокрема в Україні. Бахмутський історик Микита Безмен розповів, […]
Симон Петлюра — видатний український державний діяч, який беззаперечно очолює топ борців за незалежність України. Більшовики настільки боялися прізвища Петлюри, що називали абсолютно всіх свідомих […]
Нещодавно на Венеційському кінофестивалі показали документальний фільм “росіяни на війні” режисерки анастасії трофімової. Фільм одразу викликав широкий резонанс у суспільстві. Розберімось, що не так з […]
