У Донецькій області налічуються 702,1 тисячі одержувачів соціальних виплат від пенсійного фонду. Це люди, які отримують пенсії, страхові виплати, субсидії і пільги. Щоб покрити всі виплати, у 2024 році пенсійний фонд у Донецькій області спрямував 59,8 мільярдів гривень.

Куди пішли ці кошти і скільки в середньому складають виплати від пенсійного фонду, під час брифінгу розповіла Наталія Рад — начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Середній розмір пенсій у Донецькій області

У 2024 році пенсійний фонд у Донецькій області спрямував 59,8 мільярдів гривень на соціальні виплати — пенсії, субсидії, пільги і страхові виплати. Отримувачів таких виплат нараховується 702,1 тисячі людей.

Найбільшу кількість коштів — 55,6 мільярдів гривень — було направлено на виплату пенсій. Їх одержують 624,7 тисяч мешканців Донеччини. Середня виплата складає 7 422 гривні.

3,4 мільярди гривень було направлено на страхові виплати. Їх отримали 30,3 тисячі людей. Середній розмір страхових виплат у Донецькій області складає 9 399 гривень.

Найменші відрахування — 752,5 мільйонів гривень — направлено на субсидії і пільги. Їх отримують 47,1 тисяча людей. Середня виплата складає 1 330 гривень.

“Всі виплати впродовж 2024 року, так само як і в цьому році, робились своєчасно і в повному обсязі. Відповідно до затверджених графіків фінансування, практично день у день ми ці виплати нараховуємо”, — зазначила Наталія Рад.

Читайте також:

• Сертифікат в аптеку та ковдри: яку допомогу в Дніпрі можуть отримати одинокі люди старшого віку
• Бахмутянам розкажуть, як подати заяву до міжнародного реєстру збитків: дата
• Куди перевезли архіви з громад Бахмутського району: адреси і контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жіночі купе в поїздах Укрзалізниці стають дедалі популярнішими серед пасажирок, адже забезпечують додатковий комфорт і відчуття безпеки під час подорожі. Наразі такі купе доступні вже на 15 маршрутах.

Детальніше про те, де курсують жіночі купе — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Жіночі купе в потягах Укрзалізниці

Укрзалізниця розширює послугу жіночих купе — зручного та безпечного формату подорожей для пасажирок. Вони дозволяють жінкам почуватися комфортніше під час поїздки, особливо в нічних потягах, де питання приватності та безпеки мають особливе значення.

У такі купе допускаються лише жінки або жінки з дітьми до 5 років включно. За вартістю вони не відрізняються від звичайних купе.

Повний список поїздів із жіночими купе

Наразі в Україні діє 15 напрямків, де українки можуть оформити квиток у жіночому купе. Це:

• № 1/2 Харків – Ворохта;
• № 3/4 Запоріжжя – Ужгород;
• № 5/6 Запоріжжя – Ясіня;
• № 15/16 Харків – Ясіня;
• № 17/18 Харків – Мукачево (Ужгород);
• № 21/22 Львів – Харків;
• № 25/26 Одеса – Ясіня;
• № 29/30 Київ – Ужгород;
• № 37/38 Київ – Запоріжжя;
• № 41/42 Дніпро — Трускавець;
• № 43/44 Черкаси – Івано-Франківськ;
• № 75/76 Київ – Кривий Ріг;
• № 81/82 Київ – Чоп (Ужгород);
• № 95/96 Київ – Рахів;
• № 97/98 Ковель – Київ.

У відомстві зазначили, що під час вибору вагона слід звертати увагу на позначку “Жіноче купе” під час оформлення квитка в застосунку або на сайті.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” надаватиме ексклюзивні пропозиції та бонуси для ВПО: деталі
• “Укрзалізниця” запускає регіональний експрес Київ-Житомир: що відомо
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Княгиня Ольга — одна з найвідоміших жінок в історії Русі, яка увійшла в історію як мудра правителька, реформаторка та перша з українських правителів, хто прийняв християнство.

Про ключові віхи її життя та значення для формування державності розповідає бахмутський історик Микита Безмен.

Коли народилася княгиня Ольга

Точне походження Ольги залишається овіяним легендами. Існує навіть версія, що вона була останньою з нащадків Аскольда, чия сім’я могла бути вивезена до Пскова. Також є версія про походження княгині з Плискова, який лежав на межі полянських, древлянських і улицьких земель на притоці річки Росі (сьогодні це Вінницька область).

За “Повістю временних літ” Віщий Олег одружив Ігоря Рюриковича, який почав самостійно правити з 912 року, з Ольгою у 903 році. У 945 році князь Ігор гине від рук деревлян після кількаразового стягування з них данини. Помста за це древлянам стала жорстокою. 

Маленькому синові Ігоря — Святославові тоді було лише три роки, тому фактичною правителькою Русі у 945 році стала Ольга. Дружина Ігоря підкорилася їй, визнавши Ольгу представницею законного спадкоємця престолу. Рішучий спосіб дій княгині щодо деревлян також міг схилити дружинників на її користь, адже в ті часи, мало яка жінка наважилася б спалити ціле місто за коханого.

Цікаві факти про княгиню Ольгу

Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка.  Кажуть, що деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. 

Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, заритому біля її палацу; друге — спалила в лазні; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники “посікли п’ять тисяч” деревлян. 

Четверта помста приходиться на 946 рік, коли Ольга вийшла з військом у похід на древлян, проти якого стало велике військо древлянське. Місто Іскоростень, мешканці якого вбили Ігоря, тримало облогу протягом року, після чого Ольга запросила з кожного двору по троє голубів й по троє горобців у вигляді данини. До отриманих птахів було прив’язано трут, який підпалювали та відпускали — голуби летіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. У такий спосіб було спалено Іскоростень.

Чим прославилася княгиня Ольга

Існує цікава легенда, яка прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона приїхала в Царгород (Константинополь), то її довго, близько пів року, не допускали до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з Ольгою імператор Костянтин помітив її красу і вирішив узяти з нею шлюб. 

Ольга була проти цього, але відкрито не виступила, поставивши умову, що перед одруженням вона має охреститись, і хрещеним батьком має бути сам імператор Костянтин. Після хрещення він знову почав розмову про шлюб, але у відповідь почув: «Чи може донька одружуватись з батьком?». Зрозумівши, що його перехитрили, Костянтин відпустив Ольгу додому, багато обдарувавши. 

У той час, коли Святослав підріс, Ольга передала княжий престол сину. До самої смерті мудра та сильна княгиня займалася ліберальним впровадженням Християнства на землях Русі-Україні.

Читайте також:

• 
  Віра Корен: біографія французької акторки з Бахмута, яка підкорила світ
• Як Божа Матір врятувала Бахмут від чуми: легенди Свято-Троїцького собору
• Як активна молодь ремонтувала квартири мешканцям Бахмутського району у 2020 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!