Європейське архітектурне бюро Landschap завершило будівництво проєкту над озером у східній Бельгії, який створювали за послідовністю Фібоначчі. Міст вже використовують як пішоходи, так і велосипедисти

Про це пише видання Dezeen.

Незвичайні архітектурні проєкти Європи

Незвичайний проєкт мосту отримав назву Cycling Between Terrils. Він є останньою памʼяткою, збудованою для туристичної велосипедної мережі провінції Лімбург у національному парку “Хоге-Кемпен”. Проєкт зʼєднує два терикони, що залишилися від місцевих вугільних шахт.

Міст має довжину в 400 метрів та незвичайну S-подібну форму. При формуванні проєкту використовувалися принципи математичної послідовності Фібоначчі (послідовність, в якій кожне наступне число є сумою двох попередніх), яку часто використовують архітектори для створення візуального балансу об’єктів.

Загальна концепція мосту — це створити модульну конструкцію, яку зможуть використовувати та велосипедисти, і пішоходи. S-подібна форма об’єкта спонукає людей, які використовують його для переміщення, сповільнити рух, щоб насолодитися краєвидами.

“Плавні лінії та органічна форма роблять його природним продовженням навколишнього середовища, ще більше посилюючи зв’язок з навколишньою природою“, — кажуть представники Landschap про Cycling Between Terrils.

Читайте також:

• На що з бюджету Бахмутської громади потрібно понад 469 мільйонів гривень: аналізуємо Програму економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ на 2025 рік
• Соцжитло в оренду та новий житловий фонд: що передбачає законопроєкт 12377
• Українська компанія зводить екологічні будинки із “зеленими” дахами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що об’єднує спільноту українського Сходу? Як визначити ідентичність українського сходу та її особливості? Які ініціативи важливі для збереження ідентичності найближчим часом та в перспективі. Відповіді на ці питання шукала спільнота небайдужих людей до майбутнього українського сходу. Питання відновлення, повернення людей, обмін досвідом щодо практик як фізичної, так і інформаційної залученості до тематики українського майбутнього Донецької та Луганської областей, турбує мешканців регіону.

Сьогодні більша частина Луганської області та частина Донецької окуповані російськими військами. Жителі та жительки цих регіонів розпорошені по всій Україні: переселенці та переселенки намагаються почати життя спочатку, люди адаптуються до нових сіл та міст, водночас намагаючись знайти те, що їх об’єднує — устав, який був звичний для них на Донеччині та Луганщині. Як ВПО не втратити свою ідентичність в новій громаді, як можна її зберегти, щоб відновити після повернення та не розгубитись, не розчинитись у новому – про це активісти зі Сходу дискутували на початку лютого.

Примітка. Дискусія відбувалась під час онлайн зустрічі “Студії Сходу: збереження ідентичності українського Сходу. Ініціативи релокованих громад” в межах проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (II фаза)» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Найцікавіші ідеї, які озвучили громадські активісти та представники місцевого самоврядування для збереження ідентичності, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зшивати громаду за допомогою кухні

Зацікавлені в розвитку громади люди об’єднались навколо ідеї приготування страв. Так з’явилась ініціатива, яку зараз знають якщо не у всій Україні, то в більшості областей — це Авдіївська каша. Цю страву включили до національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Саме локальна унікальна кухня для Авдіївської громади стала відкриттям, як можна “зшивати” громаду за допомогою кухні.

Авдіївська каша в прямому сенсі — це традиція, яка мандрує Україною, об’єднуючи всіх. Фестивалі з приготуванням страви збирають не тільки Авдіївську громаду, але й долучають до свята місцевих. Їм цікаво познайомитись з новими традиціями, спробувати щось особливе — так їжа знайомить з новим регіоном, виступає таким собі посередником.

“Наша їжа, наша кулінарна спадщина стає першим ідентифікатором національної культури й останнім бастіоном, який її захищає. Особливо в такі часи, як зараз, в часи криз та війни”, — каже Тетяна Переверзєва, представниця ГО “Сила ідей ініціативи зі збереження ідентичності”.

Жінки та чоловіки старшого покоління передають рецепти донькам, синам, внучкам та внучкам. Це формує особливий емоційний зв’язок, адже потім цей рецепт стає не просто стравою, а способом зібрати родину, поділитись переживаннями або горем — коли, наприклад, готують поминальну Авдіївську кашу, або щастям, коли готують святкову кашу. Саме так працюють елементи нематеріальної культурної спадщини, тому важливо підтримувати її.

Не загубити своїх: створення осередків/хабів для евакуйованих жителів та жительок

Осередки, які допомагають переселенцям та переселенкам в евакуації, також можуть стати одним із способів зберегти ту саму ідентичність. Важливо, щоб там не лише видавали гуманітарну допомогу, але й проводили заходи для дітей, дорослих, ветеранів, мам й тощо, щоб якомога більше людей відчували себе включеними в життя громади в евакуації.

Таким прикладом став й Бахмут, міська рада якого організувала роботу осередків бахмутян, на базі яких проводять майстер-класи, уроки, лекції для дітей, а дорослі можуть отримати юридичну, соціальну чи психологічну підтримку. Наразі працює 9 осередків підтримки бахмутян та бахмутянок. У 2025 році планують розширити цю мережу — осередки хочуть відкрити в Рівному, Черкасах, Луцьку та Кременчуці.

“Для наших громадян важливо відчувати, що вони всі нам потрібні, відчувати причетність до Сходу”, — каже Тетяна Татаринова, начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради.

Яна Любимова, голова ради з розв’язання питань ВПО Луганської області, додає, що наразі Луганщина має понад 30 гуманітарних хабів по всій Україні, які також фактично стали у людей асоціацією зі збереженням їх ідентичності.

Тамара Лук’янчук, голова ради з розв’язання питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО) Донеччини, розповідає, що нині діє 94 гуманітарні хаби, створені переселенцями для переселенців. Вони стали не просто центрами допомоги, а справжніми осередками життя: тут можна отримати підтримку, знайти друзів, навчитися нового, а головне – відчувати себе вдома.

“З одного боку людям важливо надати допомогу, щоб вони інтегрувалися на новому місці, а з іншого боку, якщо ми всі сподіваємось та мріємо, щоб ми повернулись й відбудували регіон, то ми повинні думати й про реінтеграцію. Якщо на початку створення головна мета цих хабів була надати допомогу, то вже у 2023 році ми зрозуміли, що потрібно долучати мешканців до культурного життя, пропагувати у нових громадах, де вони сьогодні перебувають наші традиції. Важливо показати, що Схід України — це не ті міфи та стереотипи, які про нього поширювали”, – вважає Тамара Лук’янчук.

Переселенці та переселенки не просто шукають нові можливості, а й діляться своїм досвідом, розповідають про традиції, створюють спільні проєкти з місцевими громадами. Люди відкривають для себе нові сторони культури Сходу України, а самі ВПО так відчувають, що їхнє коріння не зникає, а стає частиною загальноукраїнської історії. І ця частинка вже стає міцним містком єднання.

“Для чого це робиться? Щоб показати, що Донеччина як й Луганщина — вона є різна, багатогранна й українська“, — каже пані Тамара.

Проте не всюди місцеві органи самоврядування мають змогу організувати такі ініціативи самостійно. Тому важливим кроком є укладання Меморандумів між громадами – як тими, що приймають переселенців, так і тими, що були евакуйовані. Співпраця допомагає швидше адаптуватися, розвивати економіку й культуру, підтримувати людей у важкі часи.

Включати рівноцінно: гендерний баланс

Говорячи про ідентичність людей Сходу, важливо звертати увагу й на те, що більша частина ВПО — це саме жінки, які часто перебувають у вразливому становищі. Тож осередки, коаліції, які формують за гендерною приналежністю, можуть стати рішенням не лише щоб жінки могли отримати базову підтримку, але й активно брали участь у відновленні.

Луганська коаліція “Жінки.Мир.Безпека” почала працювати ще до повномасштабного вторгнення, й зараз жінки працюють над тим, як можуть брати участь у відновленні.

“Сьогодні серед керівників військових адміністрацій (ред. в Луганській області всі громади є військовими адміністраціями) 19% керівників — це жінки”, — зазначає Яна Любимова.

Плекати у найменших: залучення дітей до збереження свого регіону

Андрій Грудкін, голова коаліції “На лінії зіткнення”, пояснює, що особливу увагу потрібно приділяти молодому поколінню Донеччини, яке народилась вже за часів повномасштабної війни. Ці діти змалку були змушені залишити свій дім через російське вторгнення. Збереження цієї ідентичності допоможе у відновленні після деокупації, яка, за песимістичного сценарію, може бути не скоро.

Ще активіст пояснює, що, працюючи над збереженням ідентичності, потрібно не забувати співпрацювати з владою, аби доносити до них ініціативи, лобіювати їх на національному рівні.

“Наша спільнота усіх зацікавлених осіб, які хочуть тримати голос Донеччини та Луганщини на вищому рівні, особливо в контексті того, що нам можуть почати продавати корейські сценарії тощо. Нам потрібно мати конкретні важелі впливу на державну політику й мати представництво при формуванні державної політики й для репрезентації поглядів наших земляків. Якщо тільки громадський сектор буде реалізувати ініціативи, то без державного бачення це буде виглядати, як щось відбувається, але без національного бачення”, — додає Андрій Грудкін.

Говорити історіями: документування війни

Олександр Явтушенко, голова ради з питань ВПО при Київській обласній державній адміністрації, вважає, що найбільше людей Сходу об’єднує травматичний досвід війни. Й щоб його трансформувати та показати іншим, варто документувати цю війну, записувати історії людей, аби інші покоління розуміли, через що проходили жителі та жительки Сходу протягом останніх 10 років. Крім того, документування реальних історій допомагає протидіяти російській пропаганді. Як приклад Олександр Явтушенко наводить журнал The Ukranian Review, який націлений на іноземну авдиторію, де розповідають реальні історії війни.

Голова ради з питань ВПО при КМДА також поділився результатами роботи — за минулий рік вдалось провести інвентаризацію будівель та залучити донорів для того, щоб створити місця проживання для ВПО. Таким чином бачимо, що, працюючи разом, громадськість та влада можуть об’єднуватись, шукати рішення та втілювати їх, починаючи від базових потреб й завершуючи тими, які формують нас, як націю.

В ході онлайн зустрічі учасники дискусії також об’єднались у робочі групи, про хід цих напрацювань та подальші зустрічі ми розповідатимемо в наступних публікаціях.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До повномасштабного вторгнення такі Програми затверджували депутати міської ради — для цього спочатку проєкт рішення розглядали на депутатських комісіях, щоб була можливість обговорити його та внести зміни. Наразі це робить начальник міської військової адміністрації, міський голова Олексій Рева. Консультацій з громадськістю у публічному просторі щодо Програми ми не знайшли. Водночас 19 грудня 2024 року Розпорядженням начальника Бахмутської МТГ затвердили Програму  економічного та соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. На реалізацію всієї програми потрібно понад 549 мільйонів гривень, точна цифра 549 581 400 грн, але саме з бюджету Бахмутської МТГ передбачають близько 469 мільйонів.

Що передбачає ця програма — читайте в матеріалі.

Бюджет програми економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ

Програму економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ ініціювало Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради. Термін її реалізації — 2025 рік, а метою вказали:

• соціальну підтримку;
• захист прав та інтересів найбільш вразливих категорій населення;
• недопущення зниження соціальних стандартів і гарантій в складних умовах воєнного стану; 
• підтримку ветеранів війни, сімей загиблих Захисників/Захисниць, внутрішньо переміщених осіб; 
• розвиток гуманітарного напрямку, залучення благодійних і громадських організацій; підвищення якості освіти та національно-патріотичне виховання молоді

На реалізацію програми потрібно понад 549 мільйонів гривень. З них з:

• з державного бюджету — 77 522 400 гривень;
• з обласного бюджету — 440 300 гривень;
• з бюджету Бахмутської міської територіальної громади — 469 552 400 гривень;
• з бюджету підприємств — 0 гривень;
• з інших джерел — 2 066 300 гривень.

На що саме витратять кошти?

Грошова допомога родинам з дітьми, малозабезпечним

У Програмі вказано, що у 2025 році очікуються видатки на виплату державних допомог сім’ям з дітьми на рівні 7,2 мільйона гривень. В середньому на місяць за допомогою звертаються 328 сімей.

Також сума витрат на виплату державної соцдопомоги малозабезпеченим сім’ям у 2025 році очікується на рівні 17,2 мільйона гривень при середньомісячній кількості отримувачів допомоги 385 сімей.

Кошти виділять й для людей з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які перебувають на обліку в Управлінні. Відтак, на 2025 рік при середньомісячній кількості отримувачів – 785 осіб передбачаються видатки на суму 31,6 мільйона гривень.

Близько 250 тисяч гривень у 2025 році складуть видатки на виплату тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце їх проживання невідоме. В середньому на місяць таку допомогу отримують 12 людей.

750 тисяч гривень (0,75 млн грн) у 2025 році становитиме сума видатків для 4 прийомних родин.

Понад 2 мільйони (2,34 млн грн) у 2025 році очікують як виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях. Йдеться про близько 82 родини.

Соціальна державна допомога, допомога на проживання та допомога людям з інвалідністю внаслідок психічного розладу

У Програмі спрогнозували зменшення середньомісячної кількості отримувачів державної соцдопомоги (з урахуванням одержувачів щомісячної державної соціальної допомоги на догляд) у 2025 році. Отримувати її будуть 585 осіб, а сума видатків складатиме 15,4 мільйона гривень.

940 тисяч гривень (0,94 млн.грн) спрямують на виплати людям, які проживають разом з особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду. В середньому на місяць таку допомогу отримували 34 людини. 

На 2025 рік планується виплата допомоги на проживання 19 особам, її середній розмір складатиме 2 526,32 гривні.

Допомога непрацюючим, які досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату

На 2025 рік плануються видатки на цей вид державної соцдопомоги на суму 74,9 тисячі гривень. Отримають їх 5 людей.

Кошти також заплановані на підтримку ветеранів війни, сімей загиблих Захисників/Захисниць, внутрішньо переміщених осіб. Їх точна сума у Програмі не вказана.

Що в Програмі стосується відбудови?

У Програмі також є цілі, які можливі після деокупації території. Так, в цілі “Ефективне управління та безпека в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів” є пункт про забезпечення попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій та життєзабезпечення постраждалого населення у післявоєнний час.

Також тут вказано про залучення організацій та підготовки відповідних спеціалістів для проведення робіт з розмінування території від вибухонебезпечних предметів після деокупації території громади.

Крім того, в пункті “Житлово-комунальне господарство та комунальна інфраструктура” вказано, що його головна ціль, — це прискорення відновлення життєдіяльності громади у післявоєнний період, доставка гуманітарної допомоги мешканцям громади. Комунальні підприємства будуть залучатись до участі у програмах розвитку Бахмутської МТГ, аби залучити інвестиції та бюджетні кошти для відновлення життя після деокупації території громади.

На додаток у пункті “Впровадження заходів територіального планування” головну ціль вказують як розв’язання питань щодо планування і відбудови територій, розробку та оновлення містобудівної документації після деокупації території Бахмутської МТГ.

Основними пріоритетами розвитку визначили дві, це:

• розробка візії та концепції відбудови Бахмутської МТГ;
• створення інфраструктури геопросторових даних топографічної основи території громади після деокупації території Бахмутської МТГ.

Серед головних цілей у “Промисловому комплексі” виділили пошук інвесторів для відбудови знищених підприємств громади після деокупації. А пріоритетами для розвитку назвали оцінку обсягів пошкоджень та руйнувань промислових об’єктів після деокупації Бахмутської МТГ. Також розробку планів та заходів відновлення промисловості після деокупації.

Які цілі планують втілити в межах Програми на 2025 рік

Агропромисловий комплекс

Головна ціль у Програмі вказана як надання консультацій сільгосппідприємствам щодо розвитку в умовах релокації, а пріоритетами розвитку назвали організація навчань та тренінгів для таких підприємств, залучення інвестицій міжнародних фінансових установ та країн – партнерів України для реалізації проєктів в агропромисловому комплексі. Також це залучення зацікавлених партнерів до створення нових потужностей з виробництва та перероблювання сільськогосподарської продукції.

Нагадаємо, що вся галузь агропромислового сектору економіки Бахмутської громади зазнала збитків, йдеться про 88 підприємств. 

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності, міжнародної і міжрегіональної співпраці

Головна ціль вказана як відновлення та розширення відносин міжнародного та міжрегіонального співробітництва, щоб забезпечити комфортні умови проживання для бахмутян в евакуації.

Серед пріоритетів, зокрема, виділили активізацію пошуку міжнародних агенцій та фінансових установ для подальшої співпраці. Планують також посилити роль громади в процесі підготовки та реалізації проєктів на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної допомоги.

Також пріоритетом вказана реалізація проєктів за підтримки міжнародних фінансових організацій, банківських установ, агенцій, компаній тощо.

Інвестиційна діяльність

Головною ціллю інвестиційної діяльності визначили підтримку соціального та економічного відновлення, забезпечення фінансової допомоги для відновлення інфраструктури, забезпечення базових потреб. Тут йдеться про житло, харчування, медичну допомогу після деокупації громади, та сприяння створенню нових робочих місць для евакуйованих громадян.

Серед пріоритетів комунікація з інвесторами, підготовка  та аналіз інвестиційних проєктів. Планують також залучити кошти, в тому числі на грантовій основі.

Розвиток інформаційного простору

Головна ціль — це забезпечення реалізації конституційного права громадян на вільний доступ до інформації. Також органи влади планують ефективніше комунікувати зі ЗМІ.

Пріоритетами розвитку вказали, зокрема, роз’яснення рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, висвітлення проєктів з планування відбудови Бахмутської громади після деокупації території, а також висвітлення інвестиційних проєктів Бахмутської МТГ тощо.

Розвиток підприємницького середовища

Головна ціль – надання інформаційної підтримки підприємцям в евакуації. Пріоритетами вказали залучення підприємств до участі у грантових проєктах, програмах тощо. Також вони можуть отримувати консультації з юридичних, фінансових та інших питань.

Ринок праці. Зайнятість населення

Головна ціль – збалансування ситуації на ринку праці, зниження чисельності безробітних, збереження кадрового потенціалу підприємств, поліпшення соціального захисту незайнятого населення, підтримка внутрішньо переміщених осіб.

У 2025 році для внутрішньо переміщених осіб буде можливість пройти професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за найбільш затребуваними на ринку праці професіями та спеціальностями.

Розвиток громадянського суспільства

Головна ціль тут — це налагодження взаємодії громадськості з виконавчими органами Бахмутської міської ради, а пріоритетами розвитку вказала проведення соціологічних досліджень та вивчення громадської думки щодо рівня довіри до місцевої влади, а також залучення бахмутян до заходів щодо адаптації на тимчасовому місці проживання.

Рівний доступ населення до базових соціальних, адміністративних та комунальних послуг

Головна ціль – це підвищення доступності до широкого спектра адміністративних та соцпослуг. Пріоритетами розвитку, зокрема, вказали забезпечення доступу до муніципальних послуг міської ради, збільшення переліку видів послуг з урахуванням обмежень до Єдиних та Державних реєстрів тощо.

Розвиток комп’ютерних технологій

Головна ціль — це удосконалення роботи системи електронного документообігу, удосконалення існуючого комп’ютерного та програмного забезпечення Бахмутської міської ради та її структурних підрозділів.

Серед пріоритетів розвитку вказали придбання нової комп’ютерної техніки, поновлення ліцензій комп’ютерних програм, а також удосконалення офіційного сайту Бахмутської міської ради.

Освіта

Пріоритетів для розвитку в цього пункту було багато. Серед них посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладах освіти, формування уміння для дітей та педагогів справлятися зі страхом, тривожністю тощо.

Також у Програмі вказали серед пріоритетів підвищення рівня охоплення дітей громади різними видами позашкільної освіти, аби зберегти учнів та учениць. Також, це підтримка дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Підтримка сім’ї, дітей та молоді

Головна ціль — це створення сприятливих соціальних, економічних та організаційних умов для реалізації прав, соціального захисту і законних інтересів дітей, сім`ї та молоді. А пріоритетами розвитку вказали відновлення та розвиток мережі вільних просторів/осередків для молоді, активізація та розвиток молодіжного руху та розвиток проєктно-грантової діяльності серед молоді.

До слова, серед актуальних проблем розвитку в Програмі вказали низьку громадська активність дітей та молоді громади, в 2025 її планують підвищити. Як рішення називають залучення студентської та учнівської молоді, молодіжних громадських організацій до розроблення міських програм, проєктів, заходів.

Охорона здоров’я

Головна   ціль — досягнення оптимального збереження здоров’я жителів Бахмутської МТГ, а також підтримання системи медичної допомоги у релокованих лікарнях, амбулаторіях. Основними пріоритетами розвитку назвали підтримання системи медичної допомоги на територіях міст Київ, Бровари та Дніпро.

Фізичне виховання та спорт

Головна ціль – досягнення фізичної та духовної досконалості людини. Серед основних пріоритетів розвитку виділили, зокрема, проведення спортивно-оздоровчих заходів в інших містах України з внутрішньо переміщеними особами, ветеранами АТО та представниками сил оборони.

Культура і туризм

Головна ціль – якість життя, забезпечення творчого, інтелектуального та духовного розвитку населення. Серед пріоритетів виділили збереження національних традицій народного мистецтва, проведення фестивалів, конкурсів, свят, пленерів, виставок, обмінних концертів, інших заходів. Також в Програмі є пункт про створення належних умов для здобуття початкової мистецької освіти, зокрема, для соціально-незахищених категорій дітей, молоді.

Пріоритетом вказали також проведення масових заходів у новому форматі:  творчі майстерні, онлайн зустрічі з письменниками тощо.

Соціальний захист населення

Головна ціль – удосконалення системи надання соціальних послуг населенню, у тому числі ВПО, що дозволить оптимізувати бюджетні витрати та підвищити ефективність використання коштів, направлених на соціальний захист.

Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Головна ціль — здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо створення сприятливих соціальних, економічних та організаційних умов для реалізації прав, соціального захисту і законних інтересів дітей, сім`ї та молоді. Пріоритетом визначили розширення мережі прийомних сімей, контроль за умовами проживання та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які утримуються в сімейних формах виховання.

Заходи, пов’язані з наслідками військової агресії Російської Федерації. Підтримка внутрішньо переміщених осіб.

Головна ціль – надання матеріальної та соціальної підтримки ВПО, а також забезпечення психологічної реабілітації та соціальної адаптації учасників ООС, АТО, Захисників і Захисниць України та членів їх сімей.

Основні пріоритети розвитку визначили два, це підтримка та надання комплексної допомоги ВПО та адаптація учасників ООС, АТО, Захисників і Захисниць України до соціальних зв’язків та норм мирного життя.

Екологічна безпека та збалансоване природокористування

Головна ціль — дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.

Серед ключових цілей Програми на 2025 рік з’явилися нові важливі напрямки – зокрема, підтримка ветеранів та залучення молоді до громадської активності. Це позитивний крок, адже робота з ветеранами зараз критично важлива, а молодь може стати рушієм змін у громадах.

Втім, не всі заявлені цілі мають чітке окреслення. Деякі формулювання досить загальні, що ускладнить оцінку їхнього виконання наприкінці року. Водночас є й конкретні плани, за якими можна буде реально відстежити прогрес. Це, зокрема, фінансові виплати різним категоріям населення, розширення послуг для бахмутян в евакуації та забезпечення прозорості щодо інвестиційних проєктів. Тут показники будуть більш вимірюваними, що дозволить наприкінці року оцінити, чи виконана Програма.

Читайте також:

• Торецька МВА купує 120 годинників з гравіюванням: для чого і скільки це коштуватиме
• До 153 тисяч у місяць: скільки отримує керівництво Бахмутської районної адміністрації
• Скільки податків сплатили підприємці в бюджет Бахмутської громади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!