В Україні діє програма пільгового іпотечного кредитування для переселенців, кошти для якої надала Німеччини. В межах цієї програми сім’ї ВПО мають змогу придбати житло за ставкою 3% на рік і строком кредитування до 20 років. Завдяки цій програмі житло отримали 1,5 тисячі переселенців. Наразі завершується підготовка до старту другої фази цього проєкту.

Як подати заявку на кредит покроково пояснюють фахівці БФ Право на Захист.

Кредит під 3%: хто має право

Кредит під 3% доступний для переселенців, на яких поширюється дія Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Йдеться про осіб, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, але яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації.

Кредит здійснюється у межах наявних коштів гранту та надається лише один раз. Кредит надається на строк до 20 років, але не більше ніж до досягнення позичальником пенсійного віку.

Примітка. Кредит надається виходячи: (і) з нормативної площі житла, яка становить 21 м² загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 м² на сім’ю, та (іі) з договірної вартості 1 м² загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на придбання якого надається кредит, але не більше граничної вартості 1 м². Гранична сума кредиту не може перевищувати суму, отриману шляхом множення:  нормативна площа житла множиться на граничну вартість 1 м²

Як подати заявку на кредит?

Кредит на житло можна отримати виконавши наступні кроки:

• подати заяву про намір отримати кредит до регіонального управління фінансової установи або в електронній формі через Дію;
• під час особистого звернення заявника заява має подаватись в паперовому вигляді.

Після подання заяву вас внесуть до реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту. В реєстрі кожному кандидату присвоюється індивідуальний номер, далі вас будуть перевіряти (Держмолодьжитла) на релевантність отримання житла.

Після цього заявнику повідомляють про включення до реєстру чи відмову у включенні. Інформація про включення заявника до реєстру також розміщується наступного робочого дня на веб-сайті фінансової установи.

Після цього відбувається процедура відбору переможців з числа кандидатів на отримання кредиту. Відбір переможців здійснюється за допомогою генератора випадкових чисел.

Процедура відбору відбуватиметься за потреби, але не рідше, ніж один раз на 4 місяці, починаючи з дня набрання чинності Порядком (тобто 13.05.2021 р.) за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунок фінансової установи.

Якщо вас оберуть переможцем, то ви отримаєте повідомлення про необхідність подання документів. Зверніть увагу, що перелік переможців проведеного відбору публікується на офіційному веб-сайті фінансової установи.

Аби отримати кредит потрібно надати такі документи:

• заяву про надання кредиту;
• копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості е-паспорт, документів (відомостей, даних) про реєстрацію через Дію;
• якщо ви не маєте зареєстрованого місце проживання, надайте довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);
• копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або, за наявності технічної можливості, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
• документи, необхідні для визначення платоспроможності;
• письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);
• документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості: е-свідоцтво про народження;
• попередній договір про придбання житла;
• копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї.

Ці документи подаються протягом 20 календарних днів з моменту обрання переможцем. Упродовж місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту ухвалюють рішення.

Втім бувають випадки, коли грантові кошти не надходять на рахунок, а відтак заявник, який подав усі документи, не отримає пільговий кредит. Якщо кошти є на рахунку установи, то переможця чекає останній крок — укладання кредитного договору.

Читайте також:

• Оренда квартир із правом викупу: у Києві запустили нову житлову програму
• Компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло у 2024 році: що потрібно знати
• Що таке єОселя і як військовослужбовці можуть отримати доступне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!