В Україні діє програма пільгового іпотечного кредитування для переселенців, кошти для якої надала Німеччини. В межах цієї програми сім’ї ВПО мають змогу придбати житло за ставкою 3% на рік і строком кредитування до 20 років. Завдяки цій програмі житло отримали 1,5 тисячі переселенців. Наразі завершується підготовка до старту другої фази цього проєкту.

Як подати заявку на кредит покроково пояснюють фахівці БФ Право на Захист.

Кредит під 3%: хто має право

Кредит під 3% доступний для переселенців, на яких поширюється дія Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Йдеться про осіб, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, але яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації.

Кредит здійснюється у межах наявних коштів гранту та надається лише один раз. Кредит надається на строк до 20 років, але не більше ніж до досягнення позичальником пенсійного віку.

Примітка. Кредит надається виходячи: (і) з нормативної площі житла, яка становить 21 м² загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 м² на сім’ю, та (іі) з договірної вартості 1 м² загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на придбання якого надається кредит, але не більше граничної вартості 1 м². Гранична сума кредиту не може перевищувати суму, отриману шляхом множення:  нормативна площа житла множиться на граничну вартість 1 м²

Як подати заявку на кредит?

Кредит на житло можна отримати виконавши наступні кроки:

• подати заяву про намір отримати кредит до регіонального управління фінансової установи або в електронній формі через Дію;
• під час особистого звернення заявника заява має подаватись в паперовому вигляді.

Після подання заяву вас внесуть до реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту. В реєстрі кожному кандидату присвоюється індивідуальний номер, далі вас будуть перевіряти (Держмолодьжитла) на релевантність отримання житла.

Після цього заявнику повідомляють про включення до реєстру чи відмову у включенні. Інформація про включення заявника до реєстру також розміщується наступного робочого дня на веб-сайті фінансової установи.

Після цього відбувається процедура відбору переможців з числа кандидатів на отримання кредиту. Відбір переможців здійснюється за допомогою генератора випадкових чисел.

Процедура відбору відбуватиметься за потреби, але не рідше, ніж один раз на 4 місяці, починаючи з дня набрання чинності Порядком (тобто 13.05.2021 р.) за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунок фінансової установи.

Якщо вас оберуть переможцем, то ви отримаєте повідомлення про необхідність подання документів. Зверніть увагу, що перелік переможців проведеного відбору публікується на офіційному веб-сайті фінансової установи.

Аби отримати кредит потрібно надати такі документи:

• заяву про надання кредиту;
• копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості е-паспорт, документів (відомостей, даних) про реєстрацію через Дію;
• якщо ви не маєте зареєстрованого місце проживання, надайте довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);
• копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або, за наявності технічної можливості, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
• документи, необхідні для визначення платоспроможності;
• письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);
• документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості: е-свідоцтво про народження;
• попередній договір про придбання житла;
• копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї.

Ці документи подаються протягом 20 календарних днів з моменту обрання переможцем. Упродовж місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту ухвалюють рішення.

Втім бувають випадки, коли грантові кошти не надходять на рахунок, а відтак заявник, який подав усі документи, не отримає пільговий кредит. Якщо кошти є на рахунку установи, то переможця чекає останній крок — укладання кредитного договору.

Читайте також:

• Оренда квартир із правом викупу: у Києві запустили нову житлову програму
• Компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло у 2024 році: що потрібно знати
• Що таке єОселя і як військовослужбовці можуть отримати доступне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2023 році редакція Бахмут IN.UA вже спілкувалася з пані Валерією — тоді вона жила в евакуації на Житомирщині й продовжувала писати вірші попри війну. За цей час минуло майже два роки, і життя бахмутянки знову кардинально змінилося. Сьогодні Валерія разом із родиною мешкає в Німеччині. Ми знову зателефонували, щоб дізнатися, що принесла їй еміграція, і як змінилася творчість.

За словами Валерії, шлях за кордон був не спонтанним, але й не бажаним. Після евакуації з Бахмута родина певний час жила у Бердичеві, згодом — у Дніпрі. Остаточне рішення виїхати з України було пов’язане одразу з кількома чинниками: відсутністю житла, постійними обстрілами та тяжкою хворобою свекрухи. Валерія зізнається: країну обирали з огляду на медицину та підтримку для українців, а також тому, що багато знайомих бахмутян уже перебували саме в Німеччині.

“Ми виїхали в квітні 22-го року і думали, що це на місяць-два, взяли тільки змінний одяг. А вийшло так, що втратили все — житло, роботу, фотографії, усе життя. В один момент уся родина залишилася без нічого”, — говорить Валерія.

У Німеччині родина живе вже півтора року, наразі — у соціальному житлі. Переїзд до Німеччини не став легким початком нового життя. Родина, яка в Бахмуті жила окремо й самостійно, була змушена знову об’єднатися під одним дахом у соціальному житлі. Спільне проживання кількох поколінь принесло не лише підтримку, а й побутову напругу — адже люди, звиклі до незалежності, опинилися в нових, обмежених умовах. Водночас саме тут з’явилося відчуття фізичної безпеки.

“Якби у нас було житло хоча б у Дніпрі, ми б ніколи не поїхали за кордон. Я була ініціаторкою виїзду, але ні чоловік, ні мама не хотіли. Ми не планували еміграцію — ми просто шукали, де вижити”, — зізнається поетеса.

Попри відносну стабільність, Валерія не відчуває впевненості в майбутньому. Війна, за її словами, позбавила можливості щось планувати — навіть на кілька місяців уперед. 

“Ми вже четвертий рік не відчуваємо себе впевнено. Я не знаю, де ми будемо жити через рік, чи залишимось тут. Наші плани були в Бахмуті — квартира, сім’я, життя. Зараз цього просто немає”, — каже вона.

У Бахмуті родина мала власну квартиру — придбали її в 2018 році. Механізму компенсації для переселенців з тимчасово окупованих територій, коли Валерія виїздила, взагалі не було. Зараз ситуація дещо краща, адже постанова 1161 дозволяє отримати житловий ваучер до 2 млн гривень двом категоріям ВПО з ТОТ.

Творчість, яка колись допомагала проживати стрес, нині відійшла на другий план. Валерія зізнається, що вже близько пів року не пише віршів — не через брак натхнення, а через постійне навчання й внутрішню втому.

“Це велика психічна травма. Мені досі сниться Бахмут — зруйнований, палаючий. Я прокидаюся у сльозах. Можливо, моя психіка ще не готова пропускати це через себе і знову переживати”, — пояснює поетеса.

Водночас, творчість не зникла з її життя повністю. Уже перебуваючи в Німеччині, Валерія двічі виступала зі своїми віршами. Перший раз — на благодійному заході в Нюрнберзі, організованому українцями для збору донатів на підтримку України. Для неї це стало несподіваним поверненням до сцени, з якою вона, здавалося, попрощалася після евакуації.

“Коли я їхала в Німеччину, я попрощалася зі своєю творчістю. Думала, що більше не виступатиму. Але коли вийшла на сцену і читала українські вірші — я згадала Бахмут. Ті вечори, ті люди. Це було дуже важливо для мене”, — ділиться Валерія.

Другий виступ був камернішим — власний поетичний вечір у колі близьких і знайомих. Хоч він і не зрівнявся за атмосферою з творчими вечорами в Бахмуті, але став важливим особистим кроком. Саме тоді Валерія усвідомила: навіть у вимушеній еміграції її поезія залишається частиною неї та способом зберігати зв’язок із домом.

Окремо вона говорить про українську спільноту за кордоном — неоднорідну, інколи болісну, але надзвичайно цінну там, де вона справжня.

“Коли приходиш на концерти, як-от “Океан Ельзи”, або на українські творчі події — душа відпочиває. Бо ми всі любимо свою країну. Ніхто з нас не хотів їхати”, — каже поетеса.

У фіналі розмови Валерія знову повертається до думки про дім — не як про місце, а як про майбутнє, у яке хочеться вірити.

“Я мрію, щоб війна закінчилась, і ми змогли повернутися. Привезти в Україну щось добре, що побачили тут. І зробити нашу країну кращою. Я дуже хочу в це вірити”.

Читайте також:

• Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці
• “Поезія про тих, хто тримав Бахмут”: поетеса Олена Голубцова створила збірку з історіями війни
• Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупованій Авдіївці окупанти звели адміністративну будівлю. У ній працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ (ред. багатофункціональний центр, аналог українського ЦНАПу) і РАЦС. Будівлю збудували у зруйнованому кварталі. Навпроти адміністрації розташовані знищені багатоквартирні будинки, але їхнім відновленням окупанти не займаються.

Про це йдеться в росджерелах.

Окупанти відкрили РАЦС у зруйнованій Авдіївці

У тимчасово окупованій Авдіївці росіяни збудували нову адміністративну будівлю. За словами ватажка “днр” дениса пушиліна, її збудували з нуля за підтримки Ямало-Ненецького автономного округу рф. Робота в цій будівлі розпочалась наприкінці жовтня 2025 року. Тут працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ і РАЦС.

Новину про відкриття будівлі широко висвітлювали російські пропагандисти, зокрема наголошували про важливість відкриття РАЦСУ. Парою, яка бажала першою узаконити стосунки, були місцева мешканка Світлана і чоловік Андрій. Їхні стосунки, нібито, зародились під час боїв за місто. Ким є сам Андрій у сюжеті не кажуть.

Днями відео біля адмінбудівлі зняв російський блогер андрій папірус, який раніше брав участь у війні в Україні на боці рф. На відео видно, що адміністративна будівля розміщена у зруйнованому кварталі. Навпроти неї стоять руїни багатоповерхових будинків, чиїм відновленням окупанти не займаються.

Зазначимо, що в Авдіївці складна ситуація з відновленням житла. Окупанти заявляють про точкові ремонти будинків, які незначно постраждали під час бойових дій. Однак навіть після ремонтів люди не можуть заселитися у квартири, бо окупаційна влада місяцями не приймає їх в експлуатацію.

Читайте також:

• Росіяни показали пункт тимчасового розміщення людей у прифронтовому Селидовому: що відомо
• Ватажок “днр” пушилін відвідав окуповані населені пункти Покровського району: фото
• Росіяни викрали з Бахмута близько 70 ікон, що вціліли після обстрілів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!