В Україні діє програма пільгового іпотечного кредитування для переселенців, кошти для якої надала Німеччини. В межах цієї програми сім’ї ВПО мають змогу придбати житло за ставкою 3% на рік і строком кредитування до 20 років. Завдяки цій програмі житло отримали 1,5 тисячі переселенців. Наразі завершується підготовка до старту другої фази цього проєкту.

Як подати заявку на кредит покроково пояснюють фахівці БФ Право на Захист.

Кредит під 3%: хто має право

Кредит під 3% доступний для переселенців, на яких поширюється дія Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Йдеться про осіб, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, але яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації.

Кредит здійснюється у межах наявних коштів гранту та надається лише один раз. Кредит надається на строк до 20 років, але не більше ніж до досягнення позичальником пенсійного віку.

Примітка. Кредит надається виходячи: (і) з нормативної площі житла, яка становить 21 м² загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 м² на сім’ю, та (іі) з договірної вартості 1 м² загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на придбання якого надається кредит, але не більше граничної вартості 1 м². Гранична сума кредиту не може перевищувати суму, отриману шляхом множення:  нормативна площа житла множиться на граничну вартість 1 м²

Як подати заявку на кредит?

Кредит на житло можна отримати виконавши наступні кроки:

• подати заяву про намір отримати кредит до регіонального управління фінансової установи або в електронній формі через Дію;
• під час особистого звернення заявника заява має подаватись в паперовому вигляді.

Після подання заяву вас внесуть до реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту. В реєстрі кожному кандидату присвоюється індивідуальний номер, далі вас будуть перевіряти (Держмолодьжитла) на релевантність отримання житла.

Після цього заявнику повідомляють про включення до реєстру чи відмову у включенні. Інформація про включення заявника до реєстру також розміщується наступного робочого дня на веб-сайті фінансової установи.

Після цього відбувається процедура відбору переможців з числа кандидатів на отримання кредиту. Відбір переможців здійснюється за допомогою генератора випадкових чисел.

Процедура відбору відбуватиметься за потреби, але не рідше, ніж один раз на 4 місяці, починаючи з дня набрання чинності Порядком (тобто 13.05.2021 р.) за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунок фінансової установи.

Якщо вас оберуть переможцем, то ви отримаєте повідомлення про необхідність подання документів. Зверніть увагу, що перелік переможців проведеного відбору публікується на офіційному веб-сайті фінансової установи.

Аби отримати кредит потрібно надати такі документи:

• заяву про надання кредиту;
• копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості е-паспорт, документів (відомостей, даних) про реєстрацію через Дію;
• якщо ви не маєте зареєстрованого місце проживання, надайте довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);
• копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або, за наявності технічної можливості, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
• документи, необхідні для визначення платоспроможності;
• письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);
• документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості: е-свідоцтво про народження;
• попередній договір про придбання житла;
• копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї.

Ці документи подаються протягом 20 календарних днів з моменту обрання переможцем. Упродовж місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту ухвалюють рішення.

Втім бувають випадки, коли грантові кошти не надходять на рахунок, а відтак заявник, який подав усі документи, не отримає пільговий кредит. Якщо кошти є на рахунку установи, то переможця чекає останній крок — укладання кредитного договору.

Читайте також:

• Оренда квартир із правом викупу: у Києві запустили нову житлову програму
• Компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло у 2024 році: що потрібно знати
• Що таке єОселя і як військовослужбовці можуть отримати доступне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях Донецької області окупаційна влада поступово створює умови, за яких жінкам буде майже неможливо перервати вагітність. Правозахисники зазначають, що формально прямої заборони може не бути, однак запроваджені правила та перевірки фактично блокують доступ до цієї медичної послуги.

Редакція дізнавалась деталі у Віри Ястребової, очільниці “Східної Правозахисної групи”.

На окупованій Донеччині посилюють контроль над жінками

Про нові тенденції на тимчасово окупованих територіях розповіла директорка ГО “Східна правозахисна група” Віра Ястребова. За її словами, інформацію про нові обмеження організація отримує через мережу інформаторів, адже значна частина команди походить із тимчасово окупованих територій.

Правозахисники фіксують, що окупаційні адміністрації почали впроваджувати заходи, які пояснюють “покращенням демографічної політики”. Однак на практиці ці рішення обмежують можливість жінок самостійно вирішувати питання вагітності та доступу до медичних послуг.

Віра Ястрібова пояснює, що жінкам доводиться проходити додаткові перевірки навіть для звичайного прийому у гінеколога, а лікарі дедалі частіше відмовляються проводити процедури через ризик переслідування.

“Нам стало відомо про те, що відбуваються певні тенденції, певні заходи, які окупаційні адміністрації проводять під егідою нібито поліпшення демографічної політики. Проте по суті усі обмеження, які введені на тимчасово окупованих територіях, і зміст цих нелегітимних документів зводиться до того, що фактично окупаційні адміністрації втілюють політику Кремля, щоб суттєво обмежити можливість жінки вільно вирішувати, чи залишати вагітність, чи не залишати”, — каже Віра Ястребова.

Додаткові перевірки та контроль у лікарнях

За словами правозахисниці, навіть під час звернення до жіночої консультації жінкам необхідно надавати додаткові документи. Зокрема, мова йде про російський паспорт, номер СНІЛС та результати флюорографії. Такі вимоги, за її словами, створюють механізм адміністративного контролю за населенням на окупованих територіях.

“По факту на сьогоднішній день жінка, яка має бажання звернутися взагалі до жіночої консультації, до гінеколога, ми навіть не кажемо за аборт, вона має надати СНІЛС, паспорт та флюорографію. Тобто фактично створюються умови, що якщо ти потребуєш медичного лікування, доступу до медицини, то окупаційні адміністрації тебе пропускають через фільтр такого контролю — чи отримав ти паспорт російського зразка, чи отримав ти СНІЛС, а тепер ще зроби флюорографію, щоб ми верифікували всі ці твої дані”, — додає правозахисниця.

Також вона зазначає, що вимога флюорографії пояснюється складною ситуацією із захворюваністю на туберкульоз на окупованих територіях, яку окупаційна влада намагається приховувати.

“Люди неохоче звертаються за медичною допомогою, тому що зруйнована інфраструктура, а перебування у так званих тубдиспансерах дуже небезпечне. Як кажуть джерела, ти можеш зайти туди із закритою формою захворювання, а вийти вже з відкритою. Лікування там неефективне, але флюорографію вони вимагають майже на кожному кроці як інструмент контролю”.

Лікарі бояться проводити процедури

Правозахисники зазначають, що раніше на окупованих територіях переривання вагітності було можливим, хоча часто залежало від фінансових можливостей жінки. Однак зараз ситуація значно ускладнилася.

“До цього це було відносно реалістично. Було питання тільки фінансове. Не було такого браку кадрів, і це робили, це не було прям проблемою. А зараз це дуже велика проблема. Лікарі і лікарні не бажають брати на себе відповідальність і попадати на олівець до спецслужб, тому їм простіше відмовити”, — пояснює Віра Ястребова.

За словами Ястрібової, подібні тенденції раніше спостерігалися і в окупованому Криму, де приватні клініки почали відмовлятися від проведення абортів через ризик перевірок та переслідувань.

Зростає ризик нелегальних абортів

Правозахисники також фіксують зростання попиту на медикаментозні засоби для переривання вагітності. Однак через дефіцит препаратів їхня вартість значно зросла.

“Вже збільшився попит на медичні препарати. Їх там дефіцит, їх не вистачає і ціна питання дуже висока. Якщо говорити про фармакологічний аборт на ранньому строку — це не всім підходить і теж має певні наслідки та ускладнення. А послуги у “сірій зоні” нікуди не зникнуть. Якщо жінка вирішила для себе, вона буде шукати шляхи, як вийти з цієї ситуації”.

При цьому правозахисниця наголошує, що заборони можуть призвести до небезпечних наслідків для жінок.

“Я не агітую за проведення переривання вагітності. Але розумію, які ризики може отримати жінка — аж до втрати життя через кримінальний аборт. Тому що комусь захотілося залізти до неї в особисте життя і проконтролювати, чому вона не народжує дитину”, — додає Віра Ястребова.

Окупаційна влада намагається підвищити народжуваність

За словами Віри Ястрібової, одна з причин таких рішень — демографічна ситуація на окупованих територіях. Населення там швидко старіє, а молодь виїжджає.

“Суттєво населення постарішало. Немає адекватної можливості жити, коли відсутня вода, коли поруч військовий контингент окупаційної армії. Молодь, навіть та, яка зростала там, намагається виїжджати…”.

Вона зазначає, що спроби підвищити народжуваність через обмеження абортів не вирішують реальних проблем регіону.

“Це один із кроків, нібито, виправити демографічну ситуацію. Але він абсолютно популістичний і не буде працювати. Я думаю, що ми стикнемося з численними випадками загибелі жінок від кримінальних абортів або отримаємо купу дітей-сиріт, яких Росія потім буде мілітаризувати за своїми програмами. Ключова мета — щоб народжувалися майбутні солдати, а хто їх буде виховувати, для росії не так й важливо”.

До теми:

“Я не хотів постійно жити у страху”: історія 19-річного хлопця, який вирвався з окупованої Херсонщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація анонсувала старт громадського обговорення плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти. Цей крок є обов’язковою частиною підготовки до всеукраїнського переходу на 12-річну систему навчання, який має повністю завершитися до 1 вересня 2027 року.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Громадське обговорення трансформації освіти Бахмута

За словами Анни Артюхіної, заступниці начальника Управління освіти, місто розпочинає поступовий процес реформування освітнього простору, котра передбачає перехід на 12-річну освіту до 1 вересня 2027 року.

Попередній план трансформації передбачає чіткий поділ навчальних закладів за рівнями здобуття освіти. Згідно з вимогами реформи, мережа складатиметься з п’яти гімназій, де школярі навчатимуться до 9 класу включно та здобуватимуть базову середню освіту. Після закінчення гімназії учні постануть перед вибором подальшого шляху — здобувати професійну чи академічну освіту в ліцеях. В бахмутській громаді функціонуватиме один ліцей, який працюватиме виключно для учнів старшої школи: 10, 11 та 12 класів.

“На сьогоднішній день, відповідно до того контингенту, який у нас є, ми бачимо, що це буде так. Але ж ви розумієте, що час плине, можливо, щось зміниться на краще, можливо, зменшиться контингент. У нас, на жаль, є тенденції до зменшення кількості учнів в дистанційному форматі“, — пояснює поточну ситуацію Анна Артюхіна.

Посадовиця також зауважила, що кількість закладів може скоротитися, якщо якась зі шкіл буде змушена призупинити свою діяльність. Проте на сьогодні функціонують усі шість установ, і адміністрація вбачає їхнє майбутнє саме у форматі “1 ліцей та 5 гімназій”.

Що очікують від бахмутян на громадських обговореннях

Публічні консультації з громадськістю офіційно проходитимуть у період з 16 по 30 березня 2026 року. Бахмутська міська військова адміністрація закликає мешканців громади не залишатися осторонь та активно висловлювати власні позиції.

Головна мета цього процесу — зібрати конструктивний фідбек від батьків школярів, освітян та громадськості. Влада очікує почути пропозиції щодо того, які саме школи доцільно перетворити на гімназії, а також загальне бачення розвитку освітньої мережі в умовах евакуації.

“Думку громадськості ми будемо розглядати, враховувати, за підсумками громадського обговорення готується звіт. Якщо потрібно буде вносити якісь корегування до плану трансформації, будемо вносити”, — запевнила Анна Артюхіна.

Детальну інформацію щодо обговорення представники МВА опублікують до 16 березня.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!