Як ради ВПО можуть допомагати: розпитали членкиню Ольгу Алтуніну

Семаковська Тетяна 17:45, 29 Серпня 2024

Зараз майже у кожному великому місті сформувалися Ради ВПО, до яких входять самі переселенці та переселенки. Чи можуть такі ради ВПО повпливати на видачу компенсацію чи допомогти знайти житло?

Редакція поговорила з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Офісі Омбудсмана України та головою Ради ВПО в КМДА.

Ради ВПО та компенсація за зруйноване житло

Ольга Алтуніна пояснює, що Ради з питань ВПО є консультативно-дорадчими органами при місцевих органах влади, тобто вони не можуть пришвидшити видачу компенсації. Водночас можуть подавати пропозиції для прийняття нових та внесення змін до діючих нормативно-правових актів у сфері захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб.

“Однією з головних проблем є великі обсяги відшкодування завданої населенню шкоди. На сьогодні виплати за завдану шкоду покриваються за рахунок коштів міжнародних організацій, які не можуть покрити всіх збитків, що завдала РФ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Вона додає, що Тимчасова спеціальна комісія ВРУ напрацьовала проєкт Закону України №11028 від 20.02.2024. Згідно з ним пріоритетне право на отримання компенсації пропонують людям, які:

  • досягли пенсійного віку;
  • мають на утриманні дитину віком до шести років;
  • мають на утриманні двох неповнолітніх дітей;
  • мають на утриманні дитину з інвалідністю;
  • виховують без одного з подружжя дитину віком до 14 років;
  • є особами з інвалідністю ІІІ групи.
Знищений коледж у Бахмуті
Зруйнована будівля Бахмутського мистецького коледжу / скриншот

Також, пояснює спікерка, у вересні 2023 року створили робочу групу з підготовки пропозицій щодо відшкодування шкоди людям, які постраждали від збройної агресії проти України. Підготували й Концепцію вдосконалення національної системи засобів правового захисту та підтримки відповідних осіб, у тому числі ВПО, яку направили на розгляд до Кабміну. Її хотіли взяти за основу під час підготовки Урядової Стратегії підтримки осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України та плану заходів з її реалізації.

Однак, Мінреінтеграції не вбачає за необхідне затвердження відповідної Стратегії.

Ради ВПО можуть допомогти отримати соціальне житло

За словами спікерки, забезпечення житлом ВПО є одним із ключових завдань Рад ВПО. Вони можуть готувати та надавати пропозиції відповідним органам щодо створення або облаштування житла для ВПО.

“Тобто Ради ВПО мають прямий мандат на місцях щодо впливу на питання забезпечення ВПО.
Нещодавно Офісом Омбудсмана було запущено опитування стосовно діяльності Рад ВПО, результати якого показали, що саме питання забезпечення житлом ВПО є одним із найбільш проблемних у діяльності Рад, а його вирішення потребує уваги на державному рівні.
Водночас аналіз розгляду наданих Радами ВПО пропозицій та рекомендацій свідчить, що 62,5 % серед опитаних повідомили про виконання пропозицій в повному обсязі, 16 % – не виконані, решта виконані частково”,
— коментує посадовиця.

Один з таких успішних прикладів був у Вінниці, де ВПО об’єдналися, щоби розвʼязати житлову проблему: вони створили житлово-будівельний кооператив “Спільна справа” та за власні кошти звели будинок на 105 квартир.

Як депутати місцевого рівня з Донеччини можуть допомагати людям?

На думку героїні, депутати місцевих рад обрані зобов’язані брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування, з урахуванням того, що на території цієї громади державні органи здійснюють свої повноваження.

Вона пояснює, що депутати можуть підтримувати звʼязок з місцевими жителями, наприклад організовувати та проводити особисті прийоми, виїзні зустрічі. А також сприяти залученню міжнародної допомоги на потреби місцевих громад.

Наказ 850 від МОН: думка членкині ради ВПО

Ольга Алтуніна наголошує, що дистанційна освіта як одна з форм навчання дітей є важливою в умовах воєнного стану. Крім того, зважаючи на безпекову ситуацію на певних територіях, а також поширення української освіти на ТОТ, дистанційна освіта має залишитися однією з форм навчання.

За її словами, до Уповноваженого надійшло вже близько 50 звернень щодо наказу № 850, де люди просять вжити заходів. Відтак направили запит до МОН з проханням переглянути зміст наказу . Спікерка наголошує, що наразі наказ № 850 чинності не набрав.

Своєю чергою, МОН створило робочу групу, до складу якої включили представників Секретаріату Уповноваженого аби забезпечити доступу до здобуття якісної освіти кожною дитиною. Ольга Алтуніна додає, що за практичною імплементацією цього наказу, будуть стежити.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв для ФОП, які втратили прибуток через війну

Семаковська Тетяна 13:35, 10 Березня 2026

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв A3.5 – “Втрата приватного підприємництва”. Вона дозволяє фізичним особам-підприємцям подати заяву про втрату прибутку від бізнесу, спричинену повномасштабною агресією Росії проти України після 24 лютого 2022 року.

Хто може подати заяву про втрату бізнесу, і як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто може подати заяву про втрату підприємництва

Нова категорія, як повідомляє Міжнародний реєстр збитків, призначена для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які втратили дохід від своєї діяльності через війну. Подати заяву можуть підприємці, які були зареєстровані в Україні та зазнали фінансових втрат унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Для подання заяви необхідно надати підтвердження того, що підприємець вів господарську діяльність, а також докази подій, які призвели до втрати прибутку. Також потрібно надати фінансові документи, що підтверджують розмір втраченого доходу.

Фінансова звітність, яка подавалася до українських податкових органів, буде доступна підприємцю в електронному вигляді під час заповнення заяви.

Як подати заяву до Реєстру збитків

Подати заяву можна через вебпортал “Дія”, перейшовши за покликанням. Заяви, що відповідатимуть усім вимогам, будуть внесені до Реєстру збитків для України. Надалі їх передадуть на розгляд Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір можливих виплат.

У грудні 2025 року 35 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію про створення цієї Комісії під егідою Ради Європи.

Які заяви подаються в інших категоріях

Заяви щодо знищеного або пошкодженого майна фізичних осіб подаються в інших відповідних категоріях A. Водночас заяви від імені юридичних осіб подаються в категоріях B або C, відкриття яких очікується найближчим часом.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

Семаковська Тетяна 16:59, 3 Березня 2026

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

  • Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
  • Мирноград — 8 тисяч;
  • Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

  • у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
  • у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
  • у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Будинок в Покровську / фото Ольги Алтуніної

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв для ФОП, які втратили прибуток через війну

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв A3.5 – “Втрата приватного підприємництва”. Вона дозволяє фізичним особам-підприємцям подати заяву про втрату прибутку від бізнесу, спричинену […]

Важливо

Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, […]

Важливо

“За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф

Окупаційна влада так званої “днр” заявила про початок виплат компенсацій за житло влітку 2025 року. Однак це питання так і залишилось на папері. На практиці подати заяви на компенсації […]

ваучер
Важливо

Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна

З 1 грудня 2025 року в Україні запрацював механізм житлової підтримки переселенців і переселенок з тимчасово окупованих територій. ВПО, які мають статус учасника війни або особи з […]

житло
Важливо

Від оренди до власної оселі: як переселенка з Харкова отримала житло в іпотеку від Держмолодьжитло

Діана Писаренко — переселенка з Харкова. Три роки тому вона виїхала з рідного міста разом з родиною — чоловіком і дитиною. Спочатку жінка з донькою […]