Зараз майже у кожному великому місті сформувалися Ради ВПО, до яких входять самі переселенці та переселенки. Чи можуть такі ради ВПО повпливати на видачу компенсацію чи допомогти знайти житло?

Редакція поговорила з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Офісі Омбудсмана України та головою Ради ВПО в КМДА.

Ради ВПО та компенсація за зруйноване житло

Ольга Алтуніна пояснює, що Ради з питань ВПО є консультативно-дорадчими органами при місцевих органах влади, тобто вони не можуть пришвидшити видачу компенсації. Водночас можуть подавати пропозиції для прийняття нових та внесення змін до діючих нормативно-правових актів у сфері захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб.

“Однією з головних проблем є великі обсяги відшкодування завданої населенню шкоди. На сьогодні виплати за завдану шкоду покриваються за рахунок коштів міжнародних організацій, які не можуть покрити всіх збитків, що завдала РФ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Вона додає, що Тимчасова спеціальна комісія ВРУ напрацьовала проєкт Закону України №11028 від 20.02.2024. Згідно з ним пріоритетне право на отримання компенсації пропонують людям, які:

• досягли пенсійного віку;
• мають на утриманні дитину віком до шести років;
• мають на утриманні двох неповнолітніх дітей;
• мають на утриманні дитину з інвалідністю;
• виховують без одного з подружжя дитину віком до 14 років;
• є особами з інвалідністю ІІІ групи.

Також, пояснює спікерка, у вересні 2023 року створили робочу групу з підготовки пропозицій щодо відшкодування шкоди людям, які постраждали від збройної агресії проти України. Підготували й Концепцію вдосконалення національної системи засобів правового захисту та підтримки відповідних осіб, у тому числі ВПО, яку направили на розгляд до Кабміну. Її хотіли взяти за основу під час підготовки Урядової Стратегії підтримки осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України та плану заходів з її реалізації.

Однак, Мінреінтеграції не вбачає за необхідне затвердження відповідної Стратегії.

Ради ВПО можуть допомогти отримати соціальне житло

За словами спікерки, забезпечення житлом ВПО є одним із ключових завдань Рад ВПО. Вони можуть готувати та надавати пропозиції відповідним органам щодо створення або облаштування житла для ВПО.

“Тобто Ради ВПО мають прямий мандат на місцях щодо впливу на питання забезпечення ВПО.
Нещодавно Офісом Омбудсмана було запущено опитування стосовно діяльності Рад ВПО, результати якого показали, що саме питання забезпечення житлом ВПО є одним із найбільш проблемних у діяльності Рад, а його вирішення потребує уваги на державному рівні.
Водночас аналіз розгляду наданих Радами ВПО пропозицій та рекомендацій свідчить, що 62,5 % серед опитаних повідомили про виконання пропозицій в повному обсязі, 16 % – не виконані, решта виконані частково”, — коментує посадовиця.

Один з таких успішних прикладів був у Вінниці, де ВПО об’єдналися, щоби розвʼязати житлову проблему: вони створили житлово-будівельний кооператив “Спільна справа” та за власні кошти звели будинок на 105 квартир.

Як депутати місцевого рівня з Донеччини можуть допомагати людям?

На думку героїні, депутати місцевих рад обрані зобов’язані брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування, з урахуванням того, що на території цієї громади державні органи здійснюють свої повноваження.

Вона пояснює, що депутати можуть підтримувати звʼязок з місцевими жителями, наприклад організовувати та проводити особисті прийоми, виїзні зустрічі. А також сприяти залученню міжнародної допомоги на потреби місцевих громад.

Наказ 850 від МОН: думка членкині ради ВПО

Ольга Алтуніна наголошує, що дистанційна освіта як одна з форм навчання дітей є важливою в умовах воєнного стану. Крім того, зважаючи на безпекову ситуацію на певних територіях, а також поширення української освіти на ТОТ, дистанційна освіта має залишитися однією з форм навчання.

За її словами, до Уповноваженого надійшло вже близько 50 звернень щодо наказу № 850, де люди просять вжити заходів. Відтак направили запит до МОН з проханням переглянути зміст наказу . Спікерка наголошує, що наразі наказ № 850 чинності не набрав.

Своєю чергою, МОН створило робочу групу, до складу якої включили представників Секретаріату Уповноваженого аби забезпечити доступу до здобуття якісної освіти кожною дитиною. Ольга Алтуніна додає, що за практичною імплементацією цього наказу, будуть стежити.

Читайте також:

• Коефіцієнт 0,5 при компенсації: чи справедливо встановлений для Донеччини
• “Всі зранку до ночі дерли ті стіни”: що таке проєкт КО-ХАТИ та чому він важливий для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році на житлові ваучери для ветеранів-переселенців із тимчасово окупованих територій України планують залучити 10,1 мільярда гривень. Очікується, що завдяки цьому фінансуванню придбати житло зможуть близько 5 тисяч родин. Водночас у черзі на отримання коштів перебувають понад 36 тисяч заявників.

Про це повідомили на Урядовому Портал з посиланням на міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталія Безгіна.

Житлові ваучери для ВПО: скільки коштів планують залучити у 2027 році

За словами Віталія Безгіна, у 2027 році уряд розраховує залучити 10,1 мільярда гривень на житлові ваучери для переселенців із тимчасово окупованих територій. Фінансування планують забезпечити за рахунок міжнародної підтримки, зокрема Банку розвитку Ради Європи, а також коштів бюджетів тимчасово окупованих територій.

Очікується, що цієї суми вистачить для забезпечення житлом близько 5 тисяч родин переселенців. Наразі йдеться про плани залучення фінансування, а не про вже перераховані кошти.

Нагадаємо, що у 2026 році на компонент “Житло для ВПО з ТОТ” державної програми “єВідновлення” спрямували 6,6 мільярда гривень. За інформацією міністерства, увесь передбачений ресурс уже використано. Завдяки першому етапу фінансування житло придбали 3 297 родин ветеранів-переселенців.

Програма на першому етапі охоплює учасників бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни, які є внутрішньо переміщеними особами з тимчасово окупованих територій. Крім того, уряд повідомив про домовленість із Банком розвитку Ради Європи щодо залучення додаткових 4 мільярдів гривень. Перші 2 мільярди гривень розраховують отримати до кінця 2026 року. Це дозволить підтримати ще приблизно тисячу родин.

Скільки ВПО очікують на фінансування житлових ваучерів

Попри заплановане збільшення фінансування, потреба в житловій підтримці залишається значно більшою.

За даними міністерства станом на 30 жовтня 2026 року:

• понад 41 тисячу заявок на отримання житлових ваучерів уже погоджено;
• понад 36 тисяч заявників перебувають у черзі на фінансування;
• близько 5 тисяч родин планують забезпечити житлом завдяки фінансуванню, яке розраховують залучити у 2027 році.

Таким чином, навіть у разі залучення запланованих 10,1 мільярда гривень коштів не вистачить для задоволення всіх погоджених заявок. Уряд розраховує на додаткове фінансування з державного бюджету, щоб охопити більшу кількість переселенців. Водночас конкретні строки надходження всього фінансування на 2027 рік та графік забезпечення заявників коштами в оприлюдненому повідомленні не визначені.

До теми:

Україна отримає 80 мільйонів євро на житлові ваучери для ВПО з ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні пропонують дозволити приватизацію квартир і будинків, які стали аварійними внаслідок російських обстрілів. Нині мешканці такого житла можуть опинитися в ситуації, коли оформити право власності вже неможливо, а без нього, отримати компенсацію за знищену нерухомість. Вирішити проблему має урядовий законопроєкт №16012. Водночас запропоновані зміни не поширюються на житло в тимчасово окупованих громадах, зокрема в Бахмуті.

Що саме передбачає документ, хто зможе скористатися новими правилами та які питання залишаються невирішеними — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

В Україні хочуть дозволити приватизацію аварійного житла, пошкодженого через війну

У Верховній Раді розглядають законопроєкт №16012 “Про внесення зміни до статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Документ зареєстрував Кабінет Міністрів України 2 вересня 2026 року.

Його головна мета, це усунути законодавчу перешкоду, через яку люди не можуть приватизувати житло, що стало аварійним унаслідок російської агресії. Зараз законодавство забороняє приватизацію квартир і будинків, які перебувають в аварійному стані та не можуть забезпечити безпечного проживання людей.

Це створює проблему для тих, хто мешкав у державному житловому фонді, але не встиг оформити житло у приватну власність до його пошкодження або знищення. Наприклад, людина роками проживала у неприватизованій квартирі. Після російського обстрілу будинок зазнав значних пошкоджень, а квартиру визнали аварійною.

За чинними правилами приватизувати її вже неможливо. Водночас для отримання компенсації за програмою “єВідновлення” необхідно мати належним чином оформлене право власності. Таким чином, людина не може оформити нерухомість у власність через її аварійний стан, а відсутність права власності перешкоджає отриманню компенсації. Саме цю ситуацію уряд пропонує врегулювати законопроєктом №16012.

Що передбачає законопроєкт №16012

Законопроєкт пропонує змінити частину другу статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Зараз ця стаття визначає категорії житла, які не підлягають приватизації. Серед них, квартири та будинки в аварійному стані. Уряд пропонує зробити виняток для житла, яке було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією проти України.

Йдеться про пошкодження або знищення, що сталися з 24 лютого 2022 року. Важлива умова, щодо такого об’єкта має бути звіт або акт про обстеження пошкодженого чи знищеного житла. Отже, якщо закон ухвалять, аварійний стан квартири чи будинку, спричинений російською агресією, більше не буде автоматичною перешкодою для приватизації.

Це дозволить людям, які мають право на приватизацію відповідного житла, розпочати оформлення права власності та надалі звернутися по компенсацію. Однак сам законопроєкт не встановлює автоматичного права на компенсацію. Він лише усуває одну з перешкод на шляху до її отримання, неможливість приватизувати аварійне житло.

Які умови потрібно виконати для приватизації пошкодженого житла

З аналізу тексту законопроєкту випливає, що запропонований виняток стосуватиметься житла за кількох умов:

• квартира або будинок належить до житла, яке може бути приватизоване відповідно до законодавства;
• нерухомість стала аварійною внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених російською агресією;
• пошкодження або знищення відбулося починаючи з 24 лютого 2022 року;
• є звіт або акт про обстеження пошкодженого чи знищеного об’єкта;
• житло не розташоване на території громади, яка перебуває під тимчасовою окупацією Росії.

Водночас законопроєкт не скасовує інших обмежень на приватизацію, передбачених законодавством. Наприклад, у запропонованій редакції залишаються обмеження щодо службового житла, квартир-музеїв та інших визначених законом категорій нерухомості. Тому ухвалення документа не означатиме, що будь-яку неприватизовану квартиру можна буде оформити у власність незалежно від її правового статусу.

Чи зможуть мешканці Бахмута та інших окупованих міст приватизувати аварійне житло

Для мешканців тимчасово окупованої Донеччини законопроєкт №16012 має суттєве обмеження.

У тексті документа прямо передбачено, що квартири та будинки, розташовані на території тимчасово окупованих Росією громад, не підлягають приватизації. Йдеться про громади, включені до офіційного переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Це означає, що запропонований механізм не дозволить мешканцям Бахмута, які до окупації проживали у неприватизованому житлі, оформити його у власність, поки громада має статус тимчасово окупованої. Навіть якщо квартира або будинок були знищені внаслідок російських обстрілів, законопроєкт не передбачає винятку із заборони приватизації для житла на окупованих територіях.

Крім того, документ вимагає наявності акта або звіту про обстеження пошкодженого чи знищеного об’єкта. Для нерухомості в окупованих містах проведення такого обстеження може бути неможливим через відсутність доступу.

Наразі, законопроєкт №16012 насамперед спрямований на вирішення проблеми неприватизованого аварійного житла на підконтрольних Україні територіях.

Що сказав Віталій Безгін про компенсації за аварійне житло

Про необхідність ухвалення законопроєкту №16012 повідомив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

За словами посадовця, документ має усунути правову перешкоду, через яку власники неприватизованого житла не можуть отримати компенсацію після його пошкодження або знищення. Міністр повідомив, що уряд уже підготував напрацювання для внесення необхідних змін до підзаконних нормативних актів.

“Напрацювання для необхідних змін до підзаконних актів уже є. Тож після ухвалення закону зможемо оперативно запустити механізм, який дозволить людям оформити право власності та отримати компенсацію”, — зазначив Віталій Безгін.

Таким чином, уряд планує після ухвалення закону привести відповідні процедури у відповідність до нових правил. Сам законопроєкт передбачає, що закон набере чинності наступного дня після офіційного опублікування. Кабінет Міністрів матиме три місяці, щоб привести власні нормативно-правові акти у відповідність до нового закону та забезпечити відповідні зміни в документах інших органів влади. Однак до ухвалення закону запропонований механізм не діє.

Компенсація за житло на територіях, непридатних для життя: що пропонує законопроєкт №11444

Окремо Віталій Безгін порушив питання компенсацій за нерухомість у населених пунктах, де через фактичний стан інфраструктури неможливо забезпечити нормальну життєдіяльність. Це питання актуальне для громад Донеччини, які зазнали масштабних руйнувань унаслідок бойових дій.

За словами міністра, стандартний механізм оцінювання пошкодженого або знищеного житла не завжди дозволяє справедливо визначити право людини на компенсацію в таких умовах. Для вирішення цієї проблеми уряд підтримує положення іншого документа — законопроєкту №11444.

Він передбачає зміни до механізмів компенсації за пошкоджене та знищене житло, зокрема для нерухомості на територіях, непридатних для проживання. Серед запропонованих рішень, можливість не проводити обстеження об’єктів нерухомості, розташованих на територіях, непридатних для життєдіяльності, за визначених законом умов.

Скільки грошей планують виділити на компенсації за житло у 2027 році

Під час виступу у Верховній Раді Віталій Безгін також повідомив про фінансування державної програми “єВідновлення”. За його словами, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено 11,5 мільярда гривень на компенсації за знищене майно. Це більше, ніж було передбачено на відповідні потреби у 2026 році, зазначив міністр.

Однак ідеться саме про заплановане фінансування. Остаточний обсяг коштів залежатиме від ухваленого державного бюджету на 2027 рік. Крім того, наявність фінансування не означає автоматичного отримання компенсації всіма заявниками. Для цього необхідно відповідати вимогам відповідної програми та пройти встановлені процедури.

Коли законопроєкт №16012 набере чинності

Станом на 19 жовтня 2026 року законопроєкт №16012 перебуває на розгляді Верховної Ради України. Документ зареєстрований 2 вересня 2026 року та опрацьовується парламентським комітетом із питань економічного розвитку. Якщо Верховна Рада ухвалить закон, а його підпише Президент України, нові правила почнуть діяти з дня, наступного за днем офіційного опублікування.

Водночас уряд матиме три місяці для приведення нормативно-правових актів у відповідність до ухваленого закону. Для людей, чиє неприватизоване житло стало аварійним через російські обстріли на підконтрольних Україні територіях, ухвалення документа може усунути одну з головних юридичних перешкод для отримання компенсації.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми SAFE (раніше “Голоси України”), що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. SAFE реалізується у рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

До теми:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!