Люди, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання житла в користування. Як правило, його надають людям, котрі постійно проживають у певному населеному пункті. На одну родину зазвичай дається окрема квартира чи будинок.

Чи можна згодом приватизувати житло, отримане в користування, відповідає юридичний порадник для ВПО.

Як одержати житло в користування?

Отримати житло в користування можна лише тим, хто перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Коли з’являється житло, яке можна дати в користування, виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної чи сільської ради на підставі рішення про надання жилого приміщення видає людині ордер. Він є єдиною підставою для заселення в надане житло.

Та отриманням ордера процес не закінчується. Після цього треба укласти договір на користування житлом.

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Його укладають письмово між житлово-експлуатаційною організацією і людиною, на чиє ім’я видано ордер.

Приватизація житла, отриманого в користування

Користувач житла за письмовою згодою всіх повнолітніх членів родини, які з ним проживають, може придбати займані ним квартиру чи будинок.

Документи на приватизацію має подавати людина, на яку раніше було видано ордер. Приватизація здійснюється на всіх членів родини, які проживають з нею. При цьому в заяві треба вказати чи це буде спільна сумісна чи спільна часткова власність.

Читайте також:

• Як ВПО можуть придбати власну квартиру чи дім за зниженою ціною: розпитали про ідею у ГО “Заходи”
• Компенсація за житло для мешканців ТОТ: що змінилося за останній рік
• В Україні скасували виплати людям, які безоплатно прихистили переселенців — з якої причини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську тривають пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованого російськими військами торгівельного центру. Рятувальники дістали з-під завалів тіло ще однієї загиблої людини.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

У Краматорську рятувальники деблокували тіло другої загиблої внаслідок авіаудару

З-під завалів торгівельного центру рятувальники витягли тіло жінки 1957 року народження. Вона стала другою жертвою російського авіаудару по місту, який відбувся напередодні 20 серпня 2026 року.

Нагадаємо, що напередодні російська армія завдала серію ударів по містах Донецької області. Тоді голова Донецької ОДА Вадим Філашкін опублікував інформацію, що внаслідок атак поранення отримали щонайменше 10 людей.

Російські атаки відбувалися за таким сценарієм:

• обстріл Слов’янська — близько 08:20 російський безпілотник влучив у магазин, розташований у житловому мікрорайоні, що спричинило пожежу та поранення трьох цивільних осіб;
• атака на Краматорськ — починаючи з 10:50 російські війська здійснили дев’ять ударів по місту, використовуючи, за попередніми даними, авіабомби ФАБ-250 з універсальними модулями планування та корекції.

У Краматорську зафіксували влучання у підприємство, інфраструктурний об’єкт та магазин (торговельний центр). Після російських атак повідомлялося про сімох поранених. Відповідальні служби продовжують працювати на місцях ударів.

Евакуація з Донецької області

Російські війська регулярно завдають ударів по цивільній інфраструктурі, житлових мікрорайонах та магазинах Донеччини посеред дня. Для виїзду до більш безпечних регіонів жителі області можуть звертатися за контактними номерами телефонів:

• загальна евакуація населення — звернутися можна за телефонами 0 800 500 121 або +380 (73) 050 0121;
• евакуація маломобільних громадян — вивезення тяжкохворих людей та людей з інвалідністю здійснюється за номером 0 800 332 614.

Читайте також:

Росіяни атакували Слов’янськ і Краматорськ: щонайменше 10 людей поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська окупаційна адміністрація оприлюднила новий перелік закритих населених пунктів на території Бахмутського району. Відповідний документ датований 20 серпня 2026 року та містить десятки міст, селищ і сіл, доступ до яких тепер обмежено.

Відповідний список опублікував представник окупаційної влади олексій муратов.

Перелік закритих населених пунктів

Оприлюднена інформація охоплює 78 населених пунктів Бахмутського району:

• міста — Бахмут (у документі вказано як Артемівськ), Часів Яр, Сіверськ та Соледар;
• селища — Красна Гора, Підгородне, Виїмка, Нагірне, Спірне, Стряпівка, Калинівка (вказано як Калініна), Хромове (вказано як Артемівське), Опитне, Зеленопілля та Ягідне;
• села — Серебрянка, Переїзне, Кузьминівка, Дронівка, Платонівка, Званівка, Миколаївка, Васюківка, Кірове, Бондарне, Привілля, Міньківка, Різниківка, Голубівка, Федорівка Друга, Никифорівка, Липівка, Діброва, Бахмутське, Берестове, Петрівське, Сакко і Ванцетті, Федорівка, Хромівка, Верхньокам’янське, Івано-Дар’ївка, Новоселівка, Володимирівка, Пилипчатине, Трипілля, Зайцеве, Вершина, Весела Долина, Богданівка, Григорівка, Клинове, Відродження, Мідна Руда, Кодема, Дача, Миколаївка Друга, Одрадівка, Іванівське (вказано як Красне), Андріївка, Берхівка, Кліщіївка, Дубово-Василівка, Оріхово-Василівка, Іванград, Парасковіївка, Благодатне, Неліпівське, Покровське, Нова Кам’янка, Роздолівка, Краснопілля, Білогорівка, Василівка, Веселе, Яковлівка, Липове та Григорівка Друга.

Оприлюднений перелік від 20 серпня 2026 року є лише частиною загального списку, яким окупаційна влада регулює доступ до населених пунктів у захоплених громадах.

Читайте також:

Компенсації за зруйноване житло: скільки заяв від жителів Донеччини зібрала окупаційна влада

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!