Люди, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання житла в користування. Як правило, його надають людям, котрі постійно проживають у певному населеному пункті. На одну родину зазвичай дається окрема квартира чи будинок.

Чи можна згодом приватизувати житло, отримане в користування, відповідає юридичний порадник для ВПО.

Як одержати житло в користування?

Отримати житло в користування можна лише тим, хто перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Коли з’являється житло, яке можна дати в користування, виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної чи сільської ради на підставі рішення про надання жилого приміщення видає людині ордер. Він є єдиною підставою для заселення в надане житло.

Та отриманням ордера процес не закінчується. Після цього треба укласти договір на користування житлом.

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Його укладають письмово між житлово-експлуатаційною організацією і людиною, на чиє ім’я видано ордер.

Приватизація житла, отриманого в користування

Користувач житла за письмовою згодою всіх повнолітніх членів родини, які з ним проживають, може придбати займані ним квартиру чи будинок.

Документи на приватизацію має подавати людина, на яку раніше було видано ордер. Приватизація здійснюється на всіх членів родини, які проживають з нею. При цьому в заяві треба вказати чи це буде спільна сумісна чи спільна часткова власність.

Читайте також:

• Як ВПО можуть придбати власну квартиру чи дім за зниженою ціною: розпитали про ідею у ГО “Заходи”
• Компенсація за житло для мешканців ТОТ: що змінилося за останній рік
• В Україні скасували виплати людям, які безоплатно прихистили переселенців — з якої причини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Найскладніша ситуація на територіях Донецької області, підконтрольних Україні, спостерігається у Дружківці. Там відбуваються регулярні обстріли і відсутня комунальна інфраструктура. Є також населені пункти, куди немає доступу. Це Костянтинівка і Лиман.

Про ситуацію в області розповів Вадим Філашкін — голова Донецької ОВА.

Донецька область, актуальна ситуація

За офіційними даними, сьогодні в Донецькій області проживають 128 тисяч людей. На початку року ця цифра складала 200 тисяч, однак люди активно виїжджають з регіону.

Найскладніша ситуація зараз спостерігається у Дружківці. Там досі залишаються близько 4 тисяч жителів.

“Там зараз немає ні газу, ні водо-, ні електропостачання. Люди використовують питну воду зі свердловин, працюють пункти незламності. Зараз, на жаль, енергетикам немає можливості відновити електропостачання, тому що величезна кількість наших енергетиків отримали поранення. На жаль, є загиблі, пошкоджені транспортні засоби”, — зазначив Вадим Філашкін.

За словами голови Донецької ОВА, росіяни намагаються взяти під контроль об’їзні шляхи, які ведуть до Дружківки і Олексієво-Дружківки. Попри це тут триває евакуація, люди можуть виїхати в більш безпечні місця.

Також в області є міста, куди вже не можна дістатися. Це Костянтинівка і Лиман. Завезти туди їжу, воду чи ліки неможливо.

Читайте також:

• З Дружківки евакуювали шістьох людей з тваринами: відео
• З Дружківки евакуювали дві родини з дітьми — виходити довелося пішки
• У зонах примусової евакуації на Донеччині залишаються понад 200 дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

6 липня місто Вишневе, що на Київщині, зазнало масованої ракетної атаки російської армії. Після удару розпочалася потужна детонація вибухонебезпечних предметів. Дев’ятеро людей загинули, десятки дістали поранення, а понад 500 жителів довелося евакуювати. Генеральний штаб ЗСУ заявив про відсутність приналежності об’єкта, де сталася детонація, до сфери управління Збройних сил України. За кілометр від епіцентру вибухів опинилася переселенка з Бахмута Жанна Засядько, яка разом із сусідами чотири години провела в заблокованому підвалі.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з жінкою та дізналася, як саме бахмутянка пережила масштабну трагедію у Вишневому.

Як бахмутянка опинилася у Вишневому

Жанна Засядько виїхала з Бахмута у квітні 2022 року. Спочатку жінка жила у селі Суботці Кіровоградської області, де не мала знайомих чи рідних. Через рік родина переїхала до Врадіївки Миколаївської області. Відсутність роботи змусила дітей Жанни шукати нове місце проживання для працевлаштування. Згодом знайомі порекомендували переїхати до Вишневого. Нове місто повністю влаштовувало родину через наявність транспортного сполучення, магазинів та роботи. Сім’я почала облаштовувати побут на новому місці.

Кілька років життя минуло в цьому місті, 6 липня 2026 мало бути звичайним деним, якби вранці, Жанна не прочитала у соціальних мережах попередження про атаку. Після початку ракетного обстрілу мешканці будинку спустилися до підвалу. Коли пролунали повідомлення про дорозвідку, жінка почула незвичайний гул, який постійно наростав.

“Таке враження, що щось як снаряди падають. Вибухи були не дуже сильні, але відчувалися. А потім вже почалося масштабніше. У нас у підвалі дуже багато дітей було. Вони почали кричати, тому що хвилею дім почало колихати, на нас сипався пил, штукатурка. Таке враження було, що нас зараз просто привалить у тому підвалі“, — згадує героїня.

Від вибухової хвилі двері підвалу деформувалися та заклинили. Мешканці залишалися заблокованими всередині протягом чотирьох годин, поки на вулиці тривала детонація. Коли звуки вибухів почали стихати, а в приміщенні стало нічим дихати, людям довелося самостійно вибивати двері.

Наслідки детонації для житлового сектору

Будинок переселенки розташований орієнтовно за кілометр від населеного пункту. Евакуація в їхньому житловому комплексі не проводилася, адже її організували безпосередньо в самому Вишневому.

Оселя бахмутянки залишилася цілою, адже вона не зачиняла вікна, що дозволило вибуховим хвилям проходити бьез перешкод. Мешканці будинку, які залишили вікна на режимі провітрювання або просто зачиняли, зазнали матеріальних збитків.

“Сусіди зверху розповіли, що у кого були на провітрювання відкриті вікна, то погнуло, повиривало фурнітуру. Навіть пластикові гачки на шторах, які створювалися загнутими, просто випрямилися вибуховою хвилею в інший бік“, — описує наслідки бахмутянка.

Допомога постраждалим

Матеріальну компенсацію за пошкодження Жанні не пропонували, оскільки її житло вціліло. Психологічної підтримки постраждалим мешканцям комплексу також не надавали. Бахмутянка додає, що її родина отримує лише стандартні соціальні виплати. Цих коштів не вистачає на покриття витрат на оренду нерухомості, тому діти змушені багато працювати.

За словами Жанни Засядько, після подій 6 липня серед мешканців зберігається високий рівень тривожності. Частина людей почала щовечора виїжджати з дітьми до безпечніших укриттів, навіть за відсутності сигналу повітряної тривоги.

Сама пані Жанна рятується від панічних атак медикаментами та знаходить розраду в роботі.

“Я дуже панікую. У мене серце колихає, тіло труситься, на ліках сиджу. Збираюся з силами, бо не розумієш, що тебе очікує і як жити далі. Я тут у сусідів три години на день наглядаю маленьку дитинку. Вона надихає. Наче друге життя відкривається, бо ти повністю вкладаєшся в цю дитину“, — ділиться у розмові з нами жінка.

Що відомо про детонацію у Вишневому

Нагадаємо, що в ніч проти 6 липня Вишневе зазнало масованої атаки російської армії, яка спричинила вторинну детонацію на території складських приміщень. Як повідомили в ДСНС, руйнувань зазнав приватний житловий сектор, пошкоджені також об’єкти бізнесу, адміністративні та виробничі будівлі

Крім того, внаслідок трагедії загинули семеро осіб, ще 26 отримали поранення, а через загрозу подальших вибухів та масштабну пожежу із небезпечної зони евакуювали 600 людей.

Читайте також:

Як любов до української мови привела до роботи у видавництві та поетичної спільноти: історія Анастасії Саржевської з Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!